- •1. Історія України: її предмет і джерела. Значення вивчення історії України.
- •3.Державницькі традиції на території України: кімерійці, скіфи, сармати.
- •9. Державний і політичний устрій Київської Русі.
- •10. Запровадження християнства, його вплив на розвиток Київської Русі.
- •11.Зовнішня політика Давньоруської держави.
- •12. Походження національно-державної символіки України.
- •15. Утворення Галицько-Волинського князівства. Політика Романа Мстиславича і Данила Галицького.
- •17. Селянсько-козацькі повстання в Україні в кінці хvі-першій половині хvіі ст.
- •19. Люблінська унія 1569 р. Захоплення українських земель Польщею.
- •20. Переяславська Рада. “Березневі статті”.
- •23. Внутрішні конфлікти і зовнішні напади, що призвели до великої Руїни в Україні.
- •24. Гетьманування Івана Мазепи, його державна і політична діяльність.
- •25.Українська політика Катерини іі. Ліквідація Запорозької Січі.
- •27. Зародження революційно-демократичного та ліберального руху в Україні. Декабристи та масони.
- •28. Тарас Шевченко та його роль у духовному відродженні України.
- •30. Скасування кріпосного права. Реформи 60-70-х років хіх ст.
- •31.Посилення національного гніту в Україні в другій половині хіх ст. Валуєвський циркуляр та Емський указ
- •32.Революційний рух в Україні в другій половині хіх ст.: народники та соціал-демократи.
- •33.Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорської імперії (іі половина хіх ст.).
- •35.Столипінська аграрна реформа в Україні та її наслідки.
- •36.Головні воєнні дії на території України в роки Першої світової війни.
- •37.Революція в Україні. Відродження Центральною Радою державності українського народу. І і іі Універсали.
- •38.Проголошення Української народної республіки самостійною державою. Ііі і іу Універсали.
- •39.Гетьманат Павла Скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика Української держави.
- •40.Відновлення унр. Директорія та її місце у розвитку української державності.
- •41.Проголошення зунр. Акт злуки унр і зунр та його значення.
- •42.Михайло Грушевський – видатний український вчений, політичний та державний діяч.
- •43.Національна політика в Україні в 20-х рр. Хх ст. “Українізація”, її суть і наслідки.
- •44.Індустріалізація в Україні в 20-30 рр. Хх ст. Та її результати.
- •45.Примусове запровадження колгоспного ладу. Голод 1932-1933 рр.
- •46.Утвердження тоталітарного режиму в срср. Репресії в Україні в 30-ті роки хх ст.
- •47.Українське питання у міжнародній політиці напередодні і на початку другої світової війни. Возз’єднання західноукраїнських земель з Українською рср.
- •48.Окупація України німецько-фашистськими
- •49.Антифашистський рух опору на тимчасово окупованій фашистами території України.
- •50.Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині 40-х – першій половині 50-х рр. Хх ст.
- •51.Микита Хрущов і Україна.
- •52.Виникнення дисидентства. Правозахисний рух в Україні.
- •53.Суспільно-політичне життя в Україні в умовах авторитарно-бюрократичної системи (друга половина 60-х середина 80-х років хх ст.)
- •54.Входження Криму до складу України в 1954 р.
- •55.Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині 80-х на початку 90-х рр. Хх ст. Розвиток демократії і гласності.
- •56.Надзвичайна сесія Верховної Ради урср 24 серпня 1991 р. Акт проголошення незалежності України.
- •57.Актуальні проблеми сучасного розвитку економіки України.
- •58.Національна політика Української держави на сучасному етапі.
- •60.Конституція України та її історичне значення
47.Українське питання у міжнародній політиці напередодні і на початку другої світової війни. Возз’єднання західноукраїнських земель з Українською рср.
Напередодні Другої світової війни українська етнічна територія належала чотирьом державам: більша, східна її частина під назвою УРСР перебувала у складі СРСР: Східна Галичина, Західна Волинь. Закерзоння (Лемківшина. Підляшшя, Холмщина)-у складі Польщі; Закарпаття - у складі Чехословаччини (з березня 1939р. окуповане Угорщиною), Північна Буковина, Північна Бессарабія та Південна Бессарабія-у складі Румунії. Всі чотири держави мали різний соціально-економічний устрій, що було важливим дестабілізуючим фактором політичного життя Європи. Це робило українське питання клубком серйозних суперечностей.
Українське питання у вузькому розумінні — це питання про місце і роль українського фактора у внутрішньому житті держав, до складу яких входили українські землі, у широкому — це питання про умови і механізм возз'єднання українських земель та про створення власної української державності. Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група —країни, до складу яких входили українські землі, їхня основна мета — втримати вже підвладні землі і приєднати нові. Друга група — Англія, Франція і частково США (тобто країни — творці Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням задовольняли свої геополітичні інтереси. Третя група — Німеччина, яка, борючись за "життєвий простір", активно претендувала на українські землі, і Угорщина, яка активно домагалася повернення Закарпатської України. Отже в данній ситуації багатомільйонний український народ самостійно не міг вирішити українського питання. У цей час все залежало від балансу інтересів різних, насамперед великих держав. Німецькі імперіалісти вбачали в Україні вигідний плацдарм для проведення агресивної східно азіатської політики: загарбана Україна відкривала найкоротший шлях із Європи в Індію. Тож вони почали діяти. 2 листопада 1938 р. на основі рішень так званого Віденського арбітражу міністри закордонних справ Німеччини та Італії віддали Угорщині значну частину Закарпаття відторгнувши її від Чехословаччини. Водночас уряд Чехословаччини офіційно надав автономію і визнав автономний уряд Карпатської України. Увечері 15 березня 1939 р. угорці активізували свої наступальні дії. Цього ж дня фашистська Німеччина захопила Чехію. Через три дні Угорщина окупувала Карпатську Україну. 1 вересня 1939 р., Німеччина напала на Польщу, чим розпочала Другу світову війну. Ця подія докорінно змінила політичні відносини в Європі. 17 вересня 1939 р. Червона армія перетнула радянсько-польський кордон і увійшла на територію південно-східної Польщі - Західної України. Офіційно було заявлено, що радянські війська мають запобігти фашистській окупації, допомогти братам українцям і білорусам.28 вересня 1939 р. І. фон Ріббентроп вдруге прибув до Москви. Між Німеччиною і СРСР були підписані "Договір про дружбу і державний кордон" і два таємні протоколи до нього, що закріпили територіальний розподіл Польщі. Останні події створили сприятливі умови для об'єднання народу Західної та Східної України. Верховна Рада CPCP 1 листопада 1939 p. ухвалила Закон про включення Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з УРСР. 14 листопада 1939 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Закон про прийняття Західної України до складу УРСР. 2 серпня 1940 р. сьома сесія Верховної Ради СРСР включила заселені переважно українцями Північну Буковину і Південну Бессарабію до складу УРСР.Суттю суспільно-економічних перетворень у західних областях України була радянізація. В цілому зміни, що там відбулися, мали суперечливий характер.