35.Захист права власності у цивільному праві

Захист права власності закріплений в Конституції У, в КК, ЦК, в КпАП та інших галузях права. Засади цивільно-правового захисту права власності визначені ст.386 ЦК, яка на розвиток положень ст.13 Конституції встановлює, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власність є основою ек розвитку сусп-ва, тому держава і її правоохоронні органи захищають різні форми власності різними правовими засобами. Характерними рисами цивільно-правового захисту права власності є: 1) його гарантованість державою; 2) його загальність (можливість отримати такий захист існує для усіх суб'єктів права власності; 3) його рівність для усіх суб'єктів;4) повнота захисту (власник, права якого порушені, має не тільки право вимагати відновлення стану, який існував до порушення, та припинення порушення, а й право на відшкодування завданої йому майн та морал шкоди на підставах). Найважливішим цивільно-правовим засобом захисту права власності є:Віндикація, віндикаіцйний позов – це позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння. Негаторний позов – це такий позов, який направлений на усунення перешкоди законному власнику в користуванні або розпорядженні майном. Відшкодування заподіяної шкоди – збитки відшкодовуються в повному обсязі від-повідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи і неодержані доходи. Цивільно-правові засоби захисту права власності можуть бути поділені на легітимовані (публічні) і самоврядні (приватні). Легітимовані (публічні) — ті, що здійснюються на підставі припису закону за допомогою суду та інших державних органів, а самоврядні (приватні) - - ті, що здійснюються власниками самостійно, без звернення до суду та Інших державних органів (самозахист; захист на підставі норм, встановлених договором, тощо).

36.Спадкування за заповітом. Спадкування – це перехід майна (спадщини) померлого громадянина до його спадкоємців. Спадкоємництво здійснюється за законом і заповітом. Спадкування власності за заповітом в У. Заповіт - це розпорядження спадкування стосовно свого майна на випадок смерті, яке оформлене в пис формі, підписане і нотаріал завірене.Неповнолітні особи і особи, які визнані судом недієздатними, не можуть вчиняти заповіт. Незалежно від змісту заповіту, неповнолітні або непрацездатні діти спадкоємця(в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки(усиновителі) і утриманці померлого успадковують не менше двох третин частки, яка б належала кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка). Якщо спадкодавець був боржником, то кредитору для предявлення претензій надається 6-ти міс строк.

37.Спадкування за законом. Спадкування – це перехід майна (спадщини) померлого громадянина до його спадкоємців. Спадкоємництво здійснюється за законом і заповітом. Спадкоємство за законом коли: 1)зaпoвiтy нeмaє; 2) зaпoвiт визнaнo нeдiйcним; 3) спадкоємці, пpизнaчeнi в зaпoвiтi, пoмepли дo вiдкpиття cпaдщини aбo вiдмoвилиcя пpийняти її. Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він вступив у володіння спадковим майном чи подав держ нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини в 6 міс. строк. Cnaдкoємцямu мoжyть бyти громадяни, юp ocoби тa дepжава. Не мають права бути спадкоємцями: особи, які навмисно позбавили життя спадкодавця чи кого-небудь із спадкоємців чи зробили замах на їх життя.; батьки які були позбавлені батьків права спадкодавець – дитина); батьки і діти, які злісно ухилялися від покладених на них обов'язків по утриманню спадкодавця, якщо ці обставини підтвердженні в судовому порядку. При спадкуванні за законом, спадкоємцями першої черги є 1) в рівних частках діти(у тому числі усиновлені); 2) дружина і батьки(усиновителі) померлого; 3) дитина померлого, яка народилася після його смерті; 4) онуки і правнуки спадкодавця, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з батьків, хто був би спадкоємцем; друга черга: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого; третя черга: непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого не менше 1 року до його смерті. Предмети звичайної домашньої обстановки і вжитку переходять до спадкоємців за законом, які проживали спільно з спадкодавцем, незалежно від їх черги і спадкової частки, якщо вони проживали з спадкодавцем до його смерті не менше одного року.