- •1.Поннятя та ознаки держави.
- •3. Правова держава та її ознаки
- •6. Правова норма а її структура.
- •9.Джерела права.
- •10. Систематизация нормативно-правових актов
- •15.Правовий статус вр
- •17. Конституційно-правовий статус кму
- •21.Адміністративне право, його предмет та метод.
- •23. Адмін. Стягнення та їх види.
- •24. Податки та збори, їх види відповідно до діючого вітчизняного законодавства.
- •25.Предмет, метод та джерела фінан. Права.
- •26.Організація та органи фінан. Контролю.
- •28.Правоздатність та дієздатність особи.
- •29. Юр. Особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •30. Позивна давність: поняття та строки.
- •31. Поняття права власності. Форми власності в у.
- •32. Поняття права власності. Форми власності в у країні
- •33.Підстави набуття та припинення права власності
- •34.Поняття, та види правочинів у цивільному праві
- •35.Захист права власності у цивільному праві
- •38. Підприємницьке право у: предмет та джерела правового регулювання.
- •39. Порядок державної реєстрації фіз.Осіб підприємців.
- •40. Порядок державної реєстрації юр.Осіб.
- •41. Основні організаційно-правові форми суб’єктів господарювання.
- •42. Предмет, метод та джерела сімейного права
- •43. Шлюб: порядок його укладання та умови одруження.
- •44. Порядок та підстави розірвання шлюбу.
- •45. Майнові та особисті немайнові права подружжя
- •46. Майнові та особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей.
- •47. Підстави усиновлення дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •48. Зміст трудового договору
- •49. Поняття та порядок укладання трудового договору
- •51. Строки випробування при прийомі на роботу
- •52. Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •54. Робочий час відповідно до діючого законодавства.
- •55. Час відпочинку відповідно до діючого трудового законодавства України
- •56. Дисциплінарна відповідальність
- •57. Повна матеріальна відповідальність сторін трудового договору.
- •58. Обмежена матеріальна відповідальність сторін трудового договору.
- •59. Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання
- •60. Поняття та ознаки злочинів
- •62. Кримінальне покарання та його види
- •63. Поняття злочинів проти власності
- •64.Злочини у сфері службової діяльності: поняття та види.
- •65. Склад та категорії земель згідно Земельного кодексу у.
30. Позивна давність: поняття та строки.
Позовна давність – це строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Терміни позовної давності розділяються на а) загальні; б) скорочені (спеціальні). Загальними вони називаються тому, що застосовуються до всіх правовідносин, за винятком тих, для яких встановлені законом інші, коротші терміни, або на які правила про позовну давність взагалі не розповсюджуються.
Загальний строк позивної давності може становить 3 роки.
Для окремих видів вимог законом може бути встановлена спеціальна позивна давність.
Скорочені терміни позовної давності встановлені законодавчими актами для окремих видів вимог. Скорочені терміни давності тривалістю 6 місяців діють, по таких вимогах: а)о недоліках проданих речей; би)о стягненні неустойки; у) про явні недоліки в роботі, виконаній за договором підряду, побутового замовлення і т.д.
Перебіг позивної давності може перериватися (ст..264 ЦК): 1.якщо вчиненням особою дії, що свідчить про визнання свого боргу або іншого обов’язку;
Перебіг позивної давності може зупинятися (ст..263): 1. якщо позивач або відповідач перебуває в армії; 2. якщо пред’явленню позиву перешкоджала звичайна подія (стихійне лихо); 3. у разі зупинення дії закону який регулює відповідні відносини.
Позивна давність не поширюється: – на вимогу, що випливає с порушення особистих не майнових благ; - на вимогу відшкодування шкоди заданою каліцтвом або іншими ушкодженням або навіть смертю; - на вимогу вкладника до банку про видачу вкладу.
31. Поняття права власності. Форми власності в у.
В ст. 41 Конституції закріплено, що кожен громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектї, творчої діяльності. Власність - це конкретні історично-обумовлені сусп. відносини конкретних індивідів або їх колективів з приводу привласнення засобів і продуктів праці, шляхом усунення від них всіх осіб. Право властності – сукупність правових норм, які закріплюють володіння, користування і розпорядження майном, а також захищають права власності від протиправних дій. Зміст права власності розкрив. через володіння (фактичне утрим. майна в госп. діяльності) і користування (отрим. від речей користі) і розпорядження (виріш. долі речей).Тільки самому власнику належать всі 3 компонента змісту права власності. Суб’єкти права власності: народ України; фіз особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства); юр особи; Україна як суверенна й незалежна, демократична, соціальна, правова держава; інші держави, фіз та юр особи цих держав, міжнародні організації. Захист права власності закріплений в Конституції У, в КК У, ЦК, в КпАП і інш галузях права. Власність є основою економічного розвитку суспільства, тому держава і її правоохоронні органи захищають різні форми власності різними правовими засобами. Найважливішим цивільно-правовим засобом захисту права власності є: Віндикація, віндикаіцйний позов – це позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння. Негаторний позов – це такий позов, який направлений на усунення перешкоди законному власнику в користуванні або розпорядженні майном. Відшкодування заподіяної шкоди – збитки відшкодовуються в повному обсязі від-повідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи і неодержані доходи.