
- •Зеркалов д.В.
- •Isbn 978-966-699-631-5
- •Типова навчальна програма «Охорона праці в галузі»
- •Список скорочень
- •Розділ 1. Міжнародні норми і законодавство України в галузі охорони праці
- •1.1. Стан безпеки праці в світі¨
- •1.2. Соціальний діалог у Європейському Союзі
- •1.3. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •1.4. Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •1.5. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •10 Принципів Глобального Договору
- •1.6. Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •1.7. Міжнародна Організація Праці
- •1.8. Європейський Союз
- •1.9. Міжнародна агенція з атомної енергії магате (International Atomic Energy Agency — iaea)
- •1.10. Всесвітня організація охорони здоров'я (вооз) (World Health Organization (who))
- •1.11. Співдружність Незалежних Держав – снд
- •1.12. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •1.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •1.14. Соціальний діалог в Україні
- •1.15. Безпека праці в Україні
- •1.16. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
- •Розділ 2. Система управління охороною праці в організації
- •2.1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2.2. Настанова з систем управління охороною праці
- •2.3. Система менеджменту охорони праці і промислової безпеки
- •2.4. Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •2.5. Запровадження Системи управління охороною праці на підприємствах
- •2.6. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Ohsas 18001 : 2007
- •2.7. Політика в галузі охорони праці
- •2.8. Ефективність функціональної структури суоп
- •Основні витрати на охорону праці на підприємстві
- •2.9. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •2.10. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •2.11. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •2.12. Стимулювання за досягнуті результати
- •2.13. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •2.14. Проведення внутрішнього аудиту
- •1. Мета і сфера дії
- •3. Відповідальність
- •4 Опис методики
- •4.1. Планування внутрішнього аудиту
- •2.15. Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •2.16. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •2.17. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •Карта умов праці
- •Карта обліку небезпечних виробничих факторів
- •Карта обліку мікротравм
- •Карта обліку виходу з ладу інструменту, обладнання, захисних приладів
- •Карта обліку виконання робіт підвищеної небезпеки за нарядом-допуском
- •Карта обліку осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •Карта обліку працівників, які підлягають медичним оглядам
- •2.18. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •Розрахунок ступеня професійного ризику виробництва
- •Розділ 3. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •3.1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •3.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Залежність стану сп’яніння від концентрації алкоголю у крові людини
- •3.3. Огляд місця, де стався нещасний випадок
- •3.4. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •3.5. Визначення причин нещасного випадку
- •3.6. Методи дослідження виробничого травматизму
- •3.7. Шляхи попередження травматизму
- •3.8. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •Розділ 4. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності, актуальні проблеми в наукових дослідженнях
- •4.1. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень
- •Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму (дсн 3.3.6.042-99)
- •4.2. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •4.3. Медичний оглядів працівників певних категорій
- •4.4. Вимоги безпеки до місць виконання робіт
- •4.5. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (Витяг з нпаоп 0.00-1.31-99)
- •4.6. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •4.7. Організація безпечної роботи електроустановок
- •4.8. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах
- •4.9. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень
- •4.10. Утримання території підприємств
- •4.11. Особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •4.12. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем вентиляції, опалення і кондиціювання повітря
- •4.13. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •4.14. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •4.15. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •Розділ 5. Актуальні проблеми охорони праці
- •5.1. Основні положення Загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016 роки
- •5.2. Національна Стратегія поліпшення стану безпеки,
- •Категорії пожежної небезпеки виробництв
- •6.2. Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •6.3. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •6.4. Протипожежні перешкоди
- •6.5. Основні причини винекнення горючого середовища і загорання в електричному устаткуванні
- •6.6. Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •6.7. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •6.8. Державний пожежний нагляд
- •6.9. Первинні засоби гасіння пожеж
- •6.10. Пожежна техніка
- •6.11. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •6.12. Протипожежне водопостачання
- •6.13. Системи протидимного захисту
- •6.14. Система пожежної сигналізації
- •6.15. Системи оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •6.16. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •6.17. Попередження пожеж та вибухів
- •6.18. Загальні вимоги пожежної безпеки
- •7.2. Контроль стану умов праці
- •7.3. Методика контролю стану умов праці
- •7.4. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •7.5. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •1. Забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту
- •2. Дотримання вимог пожежної безпеки
- •3. Дотримання правил безпеки при експлуатації обладнання
- •4. Дотримання правил безпеки при експлуатації вантажопідіймальних механізмів
- •5. Дотримання правил безпеки при експлуатації котлів
- •6. Дотримання правил безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •7. Дотримання правил безпеки у газовому господарстві
- •8. Дотримання правил безпеки при експлуатації вибухозахищених вентиляторів
- •9. Дотримання вимог електробезпеки
- •10. Дотримання правил безпеки при експлуатації комп’ютерів
- •7.6. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •7.7. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •7.8. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •7.9. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •7.10. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду
- •7.11. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •7.12. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •7.13. Профілактика нещасних випадків
- •7.14. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Додатки
- •1. Основні терміни та їх визначення
- •2. Короткий перелік необхідної документації з питань охорони праці, яка повинна бути прийнята і затверджена на кожному підприємстві, організації, установі
- •3. Положення про Державну службу гірничого нагляду
- •3. Основними завданнями Держгірпромнагляду України є:
- •4. Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань:
- •5. Держгірпромнагляд України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:
- •10. Голова Держгірпромнагляду України:
- •4. Рекомендації Федерації профспілок України щодо змісту розділу «Охорона праці» у коллективному договорі
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видається мило у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних із забрудненням
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видаються знешкоджувальні засоби, захисні креми тощо у зв'язку з можливою дією на шкіру шкідливих речовин
- •5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві нпаоп 0.00-6.02-04 (витяг)
- •6. Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (Форма н-1)
- •7. Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) (Форма н-5)
- •8. Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (Форма нпв)
- •9. Карта обліку професійного захворювання (отруєння) (Форма п-5)
- •1. Загальні положення
- •2. Мета та завдання вивчення дисципліни
- •3. Рекомендований розподіл навчального часу
- •4. Зміст нормативної дисципліни «охорона праці в галузі»
- •4.1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •4.2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •4.3. Система управління охороною праці в організації
- •4.4. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків.
- •4.5 Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •4.6 Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях
- •4.7 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •4.8 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •4.9 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •5. Рекомендований перелік практичних занять
- •6. Самостійна робота студентів
- •7. Оцінка якості засвоєння навчальної дисципліни «охорона праці в галузі»
- •8. Вимоги до робочих навчальних програм
- •9. Підсумкова державна атестація
- •10. Умови реалізації навчальної програми
- •11. Зв'язок зі стандартами освіти вищих навчальних закладів (спеціаліст, магістр)
- •12. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •Література
- •2. Вільсон о. Г. Охорона праці в галузі (на прикладі будівництва). Навчальний посібник. – к.: «Основа». 2006. – 204 с.
4.11. Особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажувальних робіт
Запільні положення
Основним заходом для покращання та полегшення умов праці при виконанні вантажо-розвантажувальних робіт, а також для забезпечення безпеки пращоючих є широке впровадження механізації навантажування, вивантажування та транспортування вантажів.
Усі роботи, пов'зані з навантажуванням, вивантажуванням, складуванням і транспортуванням вантажів, мають виконуватися відповідно до ГОСТ 12.3.009-76 «Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.3.020—80 «Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности».
Вантажо-розвантажувальні роботи виконують під керівництвом досвідченого працівника, який повинен пройти навчання і перевірку знань чинних нормативно-правових актів з охорони праці в межах своїх функціональних обов'язків і мати відповідне посвідчення.
Керівник робіт готує розвантажувальну площадку, встановлює порядок і способи навантажування, вивантажування і переміщення вантажів, розподіляє робітників відповідно до їх кваліфікації та досвіду, інструктує робітників з питань технології виконання робіт та дотримання вимог безпеки й безпечних прийомів праці на цих роботах, забезпечує місце робіт справними пристроями, механізмами та кранами.
Вантажо-розвантажувальні роботи виконують, як правило, механізованим способом за допомогою кранів, навантажувачів, розвантажувачів та інших машин, а за незначних об'ємів — із застосуванням засобів малої механізації. Механізований спосіб вантажно-розвантажувальних робіт застосовується для вантажів масою більше 20 кг, а також під час піднімання вантажів на висоту більше 3 м. Вантажі великої ваги масою більше 500 кг дозволяється вантажити та вивантажувати тільки вантажопідйомними кранами.
Навантажування та розвантажування важких і громіздких вантажів здійснюється спеціально призначеними досвідченими робітниками під керівництвом відповідальної особи (майстра, бригадира), зобов'язаної слідкувати за безпекою навантажування, транспортування і розвантажування вказаних вантажів. У темний час доби навантажування та розвантажування матеріалів допускаються тільки при освітленості місця робіт у горизонтальній площині на рівні землі не менше 20 лк.
Діючим законодавством дозволена наступна норма перенесення вантажів: чоловіком — масою не більше 50 кг на відстань, що не перевищує 25 м, і на висоту не вище 3 м; жінкою (віком більше 18 років) — масою не більше 15 кг. Переміщення вантажів на відстань більше 25 м повинно виконуватися на двоколісних візках або інших пристосуваннях малої механізації.
Перенесення та пересування важких предметів особами віком до 18 років допускається тільки у тих випадках, коли ці операції безпосередньо пов'язані з виконуваною або професійною роботою (не вантажником) і займають не більше однієї третини робочого часу. Гранична маса вантажу, який вони можуть переносити, наведена у першому розділі.
З метою забезпечення безпеки та зручності у роботі, площадки для вантажно-розвантажувальних робіт мають бути сплановані, обгорожені з метою обмеження доступу сторонніх осіб, та облаштовані відводом води. Площадки, розраховані на строк служби більше року, повинні мати тверде покриття.
У зимовий період вантажно-розвантажувальні площадки необхідно регулярно чистити від снігу та льоду і посипати піском, попелом та шлаком.
Вантажно-розвантажувальні площадки обладнуються спеціальним інвентарем і найпростішими пристосуваннями (перехідні містки, східці, дошки для кочення, переносні драбини, домкрати, тачки, медведки, вагончики, візки, конвеєри тощо), що забезпечують безпеку та полегшують виконання робіт. Інвентар і пристосування, що застосовується при вантажно-розвантажувальних роботах, слід утримувати у справному стані. При переміщенні вантажів масою від 20 до 500 кг (кожне місце окремо) вантажникам мають видавати зазначені найпростіші пристосування.
Вантажні платформи повинні бути на висоті 1,1 м від рівня верху головки рейки, а з боку автомобільного під'їзду — на висоті підлоги кузова транспортного засобу. У місцях, де не передбачається навантажування або вивантажування негабаритних вантажів, а також пропуск вагонів із такими вантажами, вантажні платформи будують висотою 1,2 м. Платформи та склади потрібно обладновувати рампами: з боку залізничної колії шириною не менше 3 м, а з боку автомобільного під'їзду — шириною не менше 1,5 м. Вивантажений матеріал приводиться у такий стан, при якому усувається будь-яка можливість падіння та розвалювання його, а також порушення габариту наближення будівель, якщо матеріал складується біля рейкової колії або біля автомобільного під'їзду.
Для забезпечення безпеки у місцях масового переходу людей та під час перевезення вантажів через рейкову колію влаштовуються переїзди з відповідним настилом. При необхідності перенесення вантажів або переміщення механізмів через рейкову колію роблять тверді покриття або переносні настили на рівні головки рейок шириною не менше 1,5 м для проходження вантажників, а для переміщення механізмів — шириною не менше 3 м.
Вимоги до місць виконання робіт
Вибір місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинен відповідати вимогам санітарних норм та іншій нормативній технічній документації. Відповідно ГОСТ 12.3.009-76* (СТ СЕВ 3518-81) місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт розташовуються на спеціально відведеній території з твердим та рівним покриттям. Допускається виконання цих робіт на площадках з твердим грунтом, що здатний сприймати проектне навантаження від вантажів та підйомних і транспортних машин.
Розміри та покриття площадок для вантажно-розвантажувальних робіт згідно СНиП Ш 4-80 мають відповідати проекту виконання робіт. Під'їздні шляхи до площадок (пунктів) повинні мати тверде покриття і утримуватися у справному стані. У місцях перетину під'їздними шляхами канав, траншей та залізничних колій влаштовуються настили та мости для переїздів.
Ширина під'їздних шляхів повинна бути не менше 6,2 м при двосторонньому русі автомобілів і не менше 3,5 м при односторонньому русі.
Розміри вантажно-розвантажувальних площадок визначаються з урахуванням характеру робіт, транспортних засобів та вимог безпеки. При розташуванні автомобілів на площадках відстань між автомобілями, які стоять один за одним (в глибину) має бути не менша 1 м, а між автомобілями, які стоять поряд (по фронту), — не менше 1,5 м. Якщо автомобілі встановлюють поблизу будівлі або складу, то між будівлею та заднім бортом кузова автомобіля слід дотримувати інтервал не менший 0,5 м, при цьому повинен бути тротуар, відбійний брус тощо. Відстань між автомобілем і штабелем вантажу повинна бути не менша 1 м.
На площадках для навантажування та вивантажування тарних штучних вантажів (тюків, бочок, рулонів та ін.), які зберігаються у складах та пакгаузах, влаштовуються платформи, естакади чи рампи висотою, що дорівнює висоті кузова автомобіля.
Склади, що розташовані у підвальних та напівпідвальних приміщеннях і мають сходи з кількістю маршів більше одного або висотою більше 1,5 м, обладнуються люками і трапами для спускання вантажів безпосередньо у складське приміщення та підйомниками для підняття вантажів. Склади, які розташовані вище першого поверху і мають сходи з кількістю маршів більше одного або висотою більше 2 м обладнуються підйомниками для спускання та підняття вантажів.
Місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні мати достатнє освітлення. У тих випадках коли при освітленні відкритого простору площею більше 5 тис. м2 неможливо розташувати звичайні світильники над поверхнею, яка освітлюється, застосовується прожекторне освітлення. Основними типами прожекторів для освітлення відкритих площ є прожектори заливного світла типу ПЗС-45, ПЗС-35, ПЗС-25 з лампами розжарювання потужністдо 1000, 500 — 300 та 150 Вт.
відповідно. Останнім часом широко застосовують освітлювальні засоби у вигляді прожекторів із ртутними дуговими лампами ДРЛ, що мають високу світловіддачу (лм/Вт). Як прожектори ближньої дії поза приміщеннями використовують лампи із дзеркальними відбивачами потужністю до 5000 Вт.
При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт у будівлях вміст шкідливих газів, пари та пилу у повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК за ГОСТ 12.1.005 - 88.
Способи складування вантажів мають забезпечувати стійкість штабелів, лакетів та вантажів, що знаходяться у них, можливість механізованого розбирання штабеля та підіймання вантажу навісними захватами підіймально-транспортного обладнання, безпеку працюючих на штабелі або біля нього, можливість застосування та нормального функціонування засобів захисту працюючих і пожежної техніки, циркуляцію повітряних потоків за природньої або штучної вентиляції закритих складів, дотримання вимог до охоронних зон лінії електропередач, до вузлів інженерних комунікацій та енергопостачання.
Не допускається перебування та пересування транспортних засобів і людей у зоні можливого падіння вантажів під час навантажування та розвантажування із рухомого складу, а також при переміщенні вантажів підіймально-транспортним обладнанням.
Вантажі, що розташовуються поблизу залізничної та кранової рейкової колії, повинні бути розташовані відповідно до вимог ГОСТ 9238-83, інших міжгалузевих і галузевих ДНАОП.
Порядок складування та зберігання матеріалів, виробів, приладів та обладнання регламентується СНІП ІІІ-4 — 80, згідно якому вантажі на території повинні складатися таким чином:
• чорні прокатні метали (листова сталь, швелери, двотаврові балки, сортова сталь) — у штабель висотою до 1,5 м з прокладками та підкладками;
• труби діаметром до 300 мм — у штабель висотою до 3 м на підкладках та прокладках з кінцевими упорами;
• труби діаметром більше 300 мм — у штабель висотою до 3 м у сідло без прокладок; нижній ряд труб повинен бути укладений на підкладки, укріплений інвентарними металевими чобітками або кінцевими упорами, надійно закріпленими на підкладках;
•дрібний сортовий метал — у стелаж висотою не більше 1,5 м;
• цегла у пакетах на піддонах — не більше ніж у два яруси, в контейнерах — в один ярус, без контейнерів — висотою не більше 1,7 м;
• фундаментні блоки та блоки стін підвалів — у штабель висотою не більше ніж 2,6 м на підкладках та прокладках;
• стінові панелі — у касети або піраміди, панелі перегородок — у касети вертикально;
• стінові блоки — у штабель у два яруси на підкладках та прокладках;
• плити перекриття — у штабель висотою не більше 2,5 м на підкладках та прокладках;
• круглий ліс — у штабель висотою не більше 1,5 м з прокладками між рядами та встановленням упорів проти розкочення, ширина штабеля менша його висоти не допускається;
• пиломатеріали — в штабель, висота якого при рядовому складанні буде на більше половини ширини штабеля, а при складанні у клітки — не більше ширини штабеля;
• притуляти (опирати) матеріали до інших штабелів та елементів огорожі забороняється.
Відстань від штабелів матеріалів та обладнання до брівки виїмки (котлованів, траншей) визначається на підставі розрахунку на стійкість відкосів. Складування має виконуватися за межами призми зсуву, але не менше 1 м до брівки природного відкосу або кріплення виїмки. Між штабелями (стелажами) на складах передбачаються проходи шириною не менше 1 м та проїзди, ширина яких залежить від розміру транспортних засобів і вантажно-розвантажувальних механізмів, що обслуговують склад.
Складування матеріалів та обладнання на відкритих складах виконується за розробленими та затвердженими технологічними картами із зазначенням на них місць і розмірів складування, а також розмірів проходів. Технологічна карта складування виконується у вигляді плану складу, на якому позначені місця та розміри штабелів вантажів, проходи для людей, під'їздні шляхи залізничного та автомобільного транспорту, колії рейкових кранів (козлових, мостових, баштових) та зони дії кранів, місця встановлення стрілових самохідних кранів, транспорту під навантажування або розвантажування.
¨ ¨ ¨ ¨ ¨