
- •Архитектура ом
- •Структура машин фон-Неймана, із загальною шиною, з каналами прямого доступу в пам'ять. Порівняльний аналіз і область застосування.
- •Апаратно-програмна реалізація обчислювальної системи. Призначення й основні функції операційної системи, однопрограмний і багатопрограмний режими роботи системи.
- •Класифікація операцій. Формати представлення команд і даних. Чотири-, трьох-, двох-, одно- і нуль-адресні команди. Определение наборов операций
- •Форматы команд
- •Способи адресації операндів. Безпосередня, пряма, непряма й індексна адресації. Призначення й область застосування.
- •Відносна, сторінкова і сегментна адресація. Переміщення програм і даних в оперативній пам'яті машини.
- •Операції переходу і розгалуження, їхня реалізація.
- •Операції звертання до підпрограм. Способи організації підпрограм. Організація динамічного розподілу пам'яті для підпрограм і їхніх даних.
- •Віртуальна пам'ять. Сторінкова організація віртуальної пам'яті. Алгоритми звертання до пам'яті.
- •Самообумовлені дані. Теги і дескриптори. Призначення і їхнє застосування.
- •Захист пам'яті. Призначення. Методи захисту верхніми і нижніми границями.
- •Захист пам'яті за допомогою ключів захисту. Структурна схема пам'яті з захистом. Достоїнства і недоліки.
- •Віртуальні процесори. Призначення і реалізація.
- •Віртуальні периферійні пристрої. Призначення, приклад реалізації.
- •Віртуальні машини. Призначення і приклад реалізації.
- •Операції вводу-виводу в ibm pc.
- •НкДтаЕ еом
- •Об'єкт діагностування, клас несправності, тест, система діагностування. Основні поняття і визначення.
- •Методи параметричного діагностування (пд).
- •Детермінований функціональний підхід до синтезу тестів.
- •Детермінований структурний підхід до синтезу тестів.
- •Обзор существующих методов
- •Застосування логічного моделювання для синтезу тесту.
- •Методи аналізу вихідних реакцій.
- •Ймовірний подхід до синтезу тестів.
- •Основні підходи до тестування мікропроцесорних пристроїв.
- •Попередні перетворення опису схем для синтезу схем.
- •Двійкова і двійково-кодована система числення.
- •Представлення числової інформації в еом.
- •Алгоритми додавання чисел.
- •Алгоритми множення чисел.
- •Алгоритми ділення чисел.
- •Виконання арифметичних операцій над числами з плаваючою крапкою.
- •Виконання арифметичних операцій у двійковій-десятковій системі числення.
- •Контроль по модулю арифметичних операцій.
- •Точність представлення чисел і виконання арифметичних операцій.
- •Проектування мпс
- •Мікропроцесори 2 і 3-го покоління фірми Intel.
- •Організація пам'яті в мікропроцесорних системах.
- •Організація переривань у мікропроцесорних системах.
- •Програмуємий послідовний інтерфейс мпс.
- •Організація вводу-виводу на базі віс пдп.
- •Реалізація внутрішніх системних інтерфейсів мпс.
- •Однокристальні мікро-еом фірми Intel.
- •Віс мпк 2 і 3-го поколінь фірми Intel.
- •Зовнішні інтерфейси мпс.
- •Структура пеом ibm pc.
- •Структура 32-х розрядних мікропроцесорів 4-го покоління фірми Intel.
- •Структура віс мікропроцесорного комплекту 4-го покоління для 32-х розрядних мікропроцесорних систем.
- •Комбінаційні схеми (кс). Основні поняття і визначення. Канонічний метод синтезу кс.
- •Комбінаційні схеми (кс). Аналіз кс. Основні методи аналізу кс.
- •Абстрактний автомат. Основні поняття і визначення. Класифікація. Способи завдання.
- •Способы описания и задания автоматов.
- •Канонічний метод синтезу кінцевого автомата.
- •Кодування внутрішніх станів автомата.
- •Кодирование состояний и сложность комбинационной схемы автомата.
- •Принцип мікропрограмного керування.
- •Структура операційного пристрою. Функції операційного і керуючого автоматів.
- •Мікропрограмні автомати (мпа). Інтерпретація граф-схеми алгоритму. Способы описания алгоритмов и микропрограмм
- •Канонічний метод синтезу мпа Милі з "жорсткою" логікою.
- •Канонічний метод синтезу мпа Мура з "жорсткою" логікою.
- •Достоинства и недостатки автоматов с жесткой логикой.
- •Синтез мпа Мура на базі регістру зсуву. Синтез управляющего автомата Мура на базе регистра сдвига.
- •Операційний автомат і мікропрограма додавання дробових чисел з фіксованою крапкою.
- •Операційний автомат і мікропрограма множення дробових чисел з фіксованою крапкою.
- •Двійкові-десяткові коди (д-коды) і їхньої властивості. Виконання арифметичних операцій у д-кодах.
- •Система числення в залишкових класах. Її особливість і застосування в обчислювальній техніці.
Віртуальна пам'ять. Сторінкова організація віртуальної пам'яті. Алгоритми звертання до пам'яті.
Виртуальная память (англ. Virtual memory) — технология управления памятью ЭВМ, разработанная для многозадачных операционных систем. При использовании данной технологии для каждой программы используются независимые схемы адресации памяти, отображающиеся тем или иным способом на физические адреса в памяти ЭВМ. Позволяет увеличить эффективность использования памяти несколькими одновременно работающими программами, организовав множество независимых адресных пространств (англ.), и обеспечить защиту памяти между различными приложениями. Также позволяет программисту использовать больше памяти, чем установлено в компьютере, за счет откачки неиспользуемых страниц на вторичное хранилище (см. Подкачка страниц).
При использовании виртуальной памяти упрощается программирование, так как программисту больше не нужно учитывать ограниченность памяти, или согласовывать использование памяти с другими приложениями. Для программы выглядит доступным и непрерывным все допустимое адресное пространство, вне зависимости от наличия в ЭВМ соответствующего объёма ОЗУ.
Применение механизма виртуальной памяти позволяет:
упростить адресацию памяти клиентским программным обеспечением;
рационально управлять оперативной памятью компьютера (хранить в ней только активно используемые области памяти);
изолировать процессы друг от друга (процесс полагает, что монопольно владеет всей памятью).
В настоящее время эта технология имеет аппаратную поддержку на всех современных бытовых процессорах. В то же время во встраиваемых системах и в системах специального назначения, где требуется либо очень быстрая работа, либо есть ограничения на длительность отклика (системы реального времени) виртуальная память используется относительно редко. Также в таких системах реже встречается многозадачность и сложные иерархии памяти.
Страничная организация виртуальной памяти
В большинстве современных операционных систем виртуальная память организуется с помощью страничной адресации. Оперативная память делится на страницы: области памяти фиксированной длины (например, 4096 байт), которые являются минимальной единицей выделяемой памяти (то есть даже запрос на 1 байт от приложения приведёт к выделению ему страницы памяти). Процесс обращается к памяти с помощью адреса виртуальной памяти, который содержит в себе номер страницы и смещение внутри страницы. Процессор преобразует номер виртуальной страницы в адрес соответствующей ей физической страницы при помощи буфера ассоциативной трансляции. Если ему не удалось это сделать, то требуется обращение к таблице страниц (так называемый Page Walk), что может сделать либо сам процессор, либо операционная система (в зависимости от архитектуры)[1]. Если страница выгружена из оперативной памяти, то операционная система подкачивает страницу с жёсткого диска (см. свопинг). При запросе на выделение памяти операционная система может «сбросить» на жёсткий диск страницы, к которым давно не было обращений. Критические данные (например, код запущенных и работающих программ, код и память ядра системы) обычно находятся в оперативной памяти (исключения существуют, однако они не касаются тех частей, которые отвечают за обработку аппаратных прерываний, работу с таблицей страниц и использование файла подкачки).
Рис. Блок-схема алгоритма обращения к страничной памяти (виртуальная память)