- •Архитектура ом
- •Структура машин фон-Неймана, із загальною шиною, з каналами прямого доступу в пам'ять. Порівняльний аналіз і область застосування.
- •Апаратно-програмна реалізація обчислювальної системи. Призначення й основні функції операційної системи, однопрограмний і багатопрограмний режими роботи системи.
- •Класифікація операцій. Формати представлення команд і даних. Чотири-, трьох-, двох-, одно- і нуль-адресні команди. Определение наборов операций
- •Форматы команд
- •Способи адресації операндів. Безпосередня, пряма, непряма й індексна адресації. Призначення й область застосування.
- •Відносна, сторінкова і сегментна адресація. Переміщення програм і даних в оперативній пам'яті машини.
- •Операції переходу і розгалуження, їхня реалізація.
- •Операції звертання до підпрограм. Способи організації підпрограм. Організація динамічного розподілу пам'яті для підпрограм і їхніх даних.
- •Віртуальна пам'ять. Сторінкова організація віртуальної пам'яті. Алгоритми звертання до пам'яті.
- •Самообумовлені дані. Теги і дескриптори. Призначення і їхнє застосування.
- •Захист пам'яті. Призначення. Методи захисту верхніми і нижніми границями.
- •Захист пам'яті за допомогою ключів захисту. Структурна схема пам'яті з захистом. Достоїнства і недоліки.
- •Віртуальні процесори. Призначення і реалізація.
- •Віртуальні периферійні пристрої. Призначення, приклад реалізації.
- •Віртуальні машини. Призначення і приклад реалізації.
- •Операції вводу-виводу в ibm pc.
- •НкДтаЕ еом
- •Об'єкт діагностування, клас несправності, тест, система діагностування. Основні поняття і визначення.
- •Методи параметричного діагностування (пд).
- •Детермінований функціональний підхід до синтезу тестів.
- •Детермінований структурний підхід до синтезу тестів.
- •Обзор существующих методов
- •Застосування логічного моделювання для синтезу тесту.
- •Методи аналізу вихідних реакцій.
- •Ймовірний подхід до синтезу тестів.
- •Основні підходи до тестування мікропроцесорних пристроїв.
- •Попередні перетворення опису схем для синтезу схем.
- •Двійкова і двійково-кодована система числення.
- •Представлення числової інформації в еом.
- •Алгоритми додавання чисел.
- •Алгоритми множення чисел.
- •Алгоритми ділення чисел.
- •Виконання арифметичних операцій над числами з плаваючою крапкою.
- •Виконання арифметичних операцій у двійковій-десятковій системі числення.
- •Контроль по модулю арифметичних операцій.
- •Точність представлення чисел і виконання арифметичних операцій.
- •Проектування мпс
- •Мікропроцесори 2 і 3-го покоління фірми Intel.
- •Організація пам'яті в мікропроцесорних системах.
- •Організація переривань у мікропроцесорних системах.
- •Програмуємий послідовний інтерфейс мпс.
- •Організація вводу-виводу на базі віс пдп.
- •Реалізація внутрішніх системних інтерфейсів мпс.
- •Однокристальні мікро-еом фірми Intel.
- •Віс мпк 2 і 3-го поколінь фірми Intel.
- •Зовнішні інтерфейси мпс.
- •Структура пеом ibm pc.
- •Структура 32-х розрядних мікропроцесорів 4-го покоління фірми Intel.
- •Структура віс мікропроцесорного комплекту 4-го покоління для 32-х розрядних мікропроцесорних систем.
- •Комбінаційні схеми (кс). Основні поняття і визначення. Канонічний метод синтезу кс.
- •Комбінаційні схеми (кс). Аналіз кс. Основні методи аналізу кс.
- •Абстрактний автомат. Основні поняття і визначення. Класифікація. Способи завдання.
- •Способы описания и задания автоматов.
- •Канонічний метод синтезу кінцевого автомата.
- •Кодування внутрішніх станів автомата.
- •Кодирование состояний и сложность комбинационной схемы автомата.
- •Принцип мікропрограмного керування.
- •Структура операційного пристрою. Функції операційного і керуючого автоматів.
- •Мікропрограмні автомати (мпа). Інтерпретація граф-схеми алгоритму. Способы описания алгоритмов и микропрограмм
- •Канонічний метод синтезу мпа Милі з "жорсткою" логікою.
- •Канонічний метод синтезу мпа Мура з "жорсткою" логікою.
- •Достоинства и недостатки автоматов с жесткой логикой.
- •Синтез мпа Мура на базі регістру зсуву. Синтез управляющего автомата Мура на базе регистра сдвига.
- •Операційний автомат і мікропрограма додавання дробових чисел з фіксованою крапкою.
- •Операційний автомат і мікропрограма множення дробових чисел з фіксованою крапкою.
- •Двійкові-десяткові коди (д-коды) і їхньої властивості. Виконання арифметичних операцій у д-кодах.
- •Система числення в залишкових класах. Її особливість і застосування в обчислювальній техніці.
Канонічний метод синтезу мпа Милі з "жорсткою" логікою.
В управляющих автоматах на элементах с жесткой логикой – для хранения информации о состоянии используется набор триггеров, на их тактовый вход подается тактирующий сигнал, входные сигналы X подаются на комбинационные устройства, вырабатывающие сигналы управления для (функции возбуждения) триггеров. Выходные сигналы Yформируются при помощи других комбинационных схем из выходных сигналов триггеров A (для автомата Мили). Процесс структурного синтеза автомата разделяется на следующие этапы:
выбор типа запоминающих и логических элементов;
кодирование состояний автомата;
синтез комбинационной схемы, формирующей сигналы возбуждения и выходные сигналы.
В. М. Глушковым разработан общий конструктивный прием, называемый каноническим методом структурного синтеза автомата. Этот метод позволяет свести задачу синтеза автомата к задаче синтеза комбинационной схемы путем построения системы булевых функций, выражающих зависимость выходных сигналов и сигналов возбуждения от входных сигналов и состояний автомата. Полученные булевы функции минимизируются (например, методом карт Карно) и используются в качестве формы для построения схемы автомата.
Схемы с жесткой логикой, как правило, позволяют обеспечить наибольшее быстродействие из всех возможных методов построения цифрового автомата, однако при возрастании сложности реализуемых алгоритмов схемы автоматов с жесткой логикой очень быстро становятся более сложными , чем схемы автоматов с микропрограммным или программным управлением. Поэтому схемы автоматов с жесткой логикой в настоящее время используют только в том случае, когда требуется максимальное быстродействие.
Канонічний метод синтезу мпа Мура з "жорсткою" логікою.
В управляющих автоматах на элементах с жесткой логикой - для хранения информации о состоянии используется набор триггеров, на их тактовый вход подается тактирующий сигнал, входные сигналы X подаются на комбинационные устройства, вырабатывающие сигналы управления для (функции возбуждения) триггеров. Из выходных сигналов триггеров Aи входных сигналов Y (для автомата Мура, именно его блок схема представлена на рисунке).
Подобный автомат реализуется схемой, процесс синтеза которой называется структурным синтезом. Процесс структурного синтеза автомата разделяется на следующие этапы:
выбор типа запоминающих и логических элементов;
кодирование состояний автомата;
синтез комбинационной схемы, формирующей сигналы возбуждения и выходные сигналы.
В. М. Глушковым разработан общий конструктивный прием, называемый каноническим методом структурного синтеза автомата. Этот метод позволяет свести задачу синтеза автомата к задаче синтеза комбинационной схемы путем построения системы булевых функций, выражающих зависимость выходных сигналов и сигналов возбуждения от входных сигналов и состояний автомата. Полученные булевы функции минимизируются (например, методом карт Карно) и используются в качестве формы для построения схемы автомата.
