- •Архитектура ом
- •Структура машин фон-Неймана, із загальною шиною, з каналами прямого доступу в пам'ять. Порівняльний аналіз і область застосування.
- •Апаратно-програмна реалізація обчислювальної системи. Призначення й основні функції операційної системи, однопрограмний і багатопрограмний режими роботи системи.
- •Класифікація операцій. Формати представлення команд і даних. Чотири-, трьох-, двох-, одно- і нуль-адресні команди. Определение наборов операций
- •Форматы команд
- •Способи адресації операндів. Безпосередня, пряма, непряма й індексна адресації. Призначення й область застосування.
- •Відносна, сторінкова і сегментна адресація. Переміщення програм і даних в оперативній пам'яті машини.
- •Операції переходу і розгалуження, їхня реалізація.
- •Операції звертання до підпрограм. Способи організації підпрограм. Організація динамічного розподілу пам'яті для підпрограм і їхніх даних.
- •Віртуальна пам'ять. Сторінкова організація віртуальної пам'яті. Алгоритми звертання до пам'яті.
- •Самообумовлені дані. Теги і дескриптори. Призначення і їхнє застосування.
- •Захист пам'яті. Призначення. Методи захисту верхніми і нижніми границями.
- •Захист пам'яті за допомогою ключів захисту. Структурна схема пам'яті з захистом. Достоїнства і недоліки.
- •Віртуальні процесори. Призначення і реалізація.
- •Віртуальні периферійні пристрої. Призначення, приклад реалізації.
- •Віртуальні машини. Призначення і приклад реалізації.
- •Операції вводу-виводу в ibm pc.
- •НкДтаЕ еом
- •Об'єкт діагностування, клас несправності, тест, система діагностування. Основні поняття і визначення.
- •Методи параметричного діагностування (пд).
- •Детермінований функціональний підхід до синтезу тестів.
- •Детермінований структурний підхід до синтезу тестів.
- •Обзор существующих методов
- •Застосування логічного моделювання для синтезу тесту.
- •Методи аналізу вихідних реакцій.
- •Ймовірний подхід до синтезу тестів.
- •Основні підходи до тестування мікропроцесорних пристроїв.
- •Попередні перетворення опису схем для синтезу схем.
- •Двійкова і двійково-кодована система числення.
- •Представлення числової інформації в еом.
- •Алгоритми додавання чисел.
- •Алгоритми множення чисел.
- •Алгоритми ділення чисел.
- •Виконання арифметичних операцій над числами з плаваючою крапкою.
- •Виконання арифметичних операцій у двійковій-десятковій системі числення.
- •Контроль по модулю арифметичних операцій.
- •Точність представлення чисел і виконання арифметичних операцій.
- •Проектування мпс
- •Мікропроцесори 2 і 3-го покоління фірми Intel.
- •Організація пам'яті в мікропроцесорних системах.
- •Організація переривань у мікропроцесорних системах.
- •Програмуємий послідовний інтерфейс мпс.
- •Організація вводу-виводу на базі віс пдп.
- •Реалізація внутрішніх системних інтерфейсів мпс.
- •Однокристальні мікро-еом фірми Intel.
- •Віс мпк 2 і 3-го поколінь фірми Intel.
- •Зовнішні інтерфейси мпс.
- •Структура пеом ibm pc.
- •Структура 32-х розрядних мікропроцесорів 4-го покоління фірми Intel.
- •Структура віс мікропроцесорного комплекту 4-го покоління для 32-х розрядних мікропроцесорних систем.
- •Комбінаційні схеми (кс). Основні поняття і визначення. Канонічний метод синтезу кс.
- •Комбінаційні схеми (кс). Аналіз кс. Основні методи аналізу кс.
- •Абстрактний автомат. Основні поняття і визначення. Класифікація. Способи завдання.
- •Способы описания и задания автоматов.
- •Канонічний метод синтезу кінцевого автомата.
- •Кодування внутрішніх станів автомата.
- •Кодирование состояний и сложность комбинационной схемы автомата.
- •Принцип мікропрограмного керування.
- •Структура операційного пристрою. Функції операційного і керуючого автоматів.
- •Мікропрограмні автомати (мпа). Інтерпретація граф-схеми алгоритму. Способы описания алгоритмов и микропрограмм
- •Канонічний метод синтезу мпа Милі з "жорсткою" логікою.
- •Канонічний метод синтезу мпа Мура з "жорсткою" логікою.
- •Достоинства и недостатки автоматов с жесткой логикой.
- •Синтез мпа Мура на базі регістру зсуву. Синтез управляющего автомата Мура на базе регистра сдвига.
- •Операційний автомат і мікропрограма додавання дробових чисел з фіксованою крапкою.
- •Операційний автомат і мікропрограма множення дробових чисел з фіксованою крапкою.
- •Двійкові-десяткові коди (д-коды) і їхньої властивості. Виконання арифметичних операцій у д-кодах.
- •Система числення в залишкових класах. Її особливість і застосування в обчислювальній техніці.
Канонічний метод синтезу кінцевого автомата.
Алгоритм синтеза конечных автоматов
Рассмотренный выше стандартный прием позволяет свести общую задачу син-
теза автоматов к канонической задаче. При решении этой задачи необходимо, с одной стороны, фиксировать некоторый язык, приспособленный для конструктивного опи-сания событий, а с другой стороны – ограничиться вполне определенным классом ав-
томатов, допускающих какой-либо конструктивный способ задания. Поэтому ограни-чимся лишь конечными автоматами и регулярными событиями. Оба эти класса объ-ектов допускают конструктивное описание: первый – на языке таблиц переходов и выходов, а второй – на языке регулярных выражений алгебры событий. Такое ограничение вполне достаточно для практических целей, потому что цифровые автоматы, с которыми приходится иметь дело на практике, всегда конечны.
Основной алгоритм синтеза конечных автоматов
Пусть требуется построить алгоритм, который позволял бы по любому конеч-
ному множеству М регулярных событий, заданных своими регулярными выражения-ми, находить таблицу переходов и выходов конечного вполне определенного автома-та Мили и отмеченную таблицу переходов конечного вполне определенного автома-та Мура А таких, что все события множества M представляются как в автомате Мили, так и в автомате Мура некоторыми множествами их выходных сигналов.
Перейдем от представления событий R1, ..., Rp в автомате Мура множествами состояний к представлению их множествами выходных сигналов. Для этого доста-точно в качестве выходных сигналов взять различные подмножества заданного мно-жества событий (R1,…,Rp) и отмечать каждое состояние q автомата множеством тех событий, которые содержат слова, переводящие автомат из начального состояния в состояние q.
Если состояния, не представляют ни одного из заданных событий, то они от-мечаются пустым множеством событий. Такой способ отметок состояний автомата Мура называется каноническим способом отметок.
Если исходные для алгоритма регулярных выражений R1,…, Rp заданные регу-
лярные события являются многочленами, то они заключаются в обычные (неитераци-онные) скобки. Это условие будет называться условием правильной записи регуляр-ных выражений.
Местами в правильно записанном регулярном выражении R над алфавитом
X = (x1 ,…, xn) условимся называть специально вводимые знаки раздела (вертикаль-ные линии), ставящиеся между любыми двумя знаками этого выражения (знаками в выражении R являются буквы алфавита Х, символ пустого слова ε, знак дизъюнкции, итерационные и обычные скобки).
Кроме этих так называемых разделяющих мест (знаков раздела) вводится еще два места – начальное и конечное. Первое их них располагается слева от самого левого знака выражения R, а второе – справа от самого правого знака.
Например, R = z ∨ x {y ∨ z}, где R – регулярное выражение.
Приведем это выражение к правильной форме R = (z ∨ x {y ∨ z}).
Проведем разметку
| ( | z | ∨ | x | { | y | ∨ | z | } | ) | (1)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 .
Из выражения (1) видно, что регулярное выражение R имеет 11 мест.
Развернем данное регулярное выражение в слово, т. е. последовательно, буква за буквой, выпишем какое-либо слово из представляемого им события. При этом раз-вертывание, будем осуществлять переходя от одного места данного регулярного вы-ражения к другому и от начального места к конечному месту. Такие переходы быва-ют двух видов – непосредственный переход и переход через букву основного алфа-вита Х, в котором задается представляемое выражением событие.
В качестве примера рассмотрим процессы развертывания размеченного выше выражения R в принадлежащие представляемому им событию слова z и xyz.
При развертывании выражения в первое слово необходимо осуществить непо-
средственный переход от начального места 1 к месту 2, переход через букву z от мес-та 2 к месту 3 и непосредственный переход от 3 к конечному месту 11.
При развертывании выражения в слово xyz порядок переходов будет следую-щий: непосредственный переход от места 1 к месту 4 переход через букву x – от 4 к 5, непосредственный переход – от 5 к 6, переход через букву у – от 6 к 7, непосредст-венный переход от 7 к 10, непосредственный переход от 10 к 8, переход через букву z – от 8 к 9, непосредственный переход от 9 к 10 и непосредственный переход от 10 к 11.
Пусть R – регулярное выражение, q = xi1 xi2 …xik произвольное слово во вход-ном алфавите события, представляемого выражением R.
Условимся, что место α в выражении R связано словом q с местом β в том же выражении, если от места α к месту β можно перейти с помощью чередования любого числа непосредственных переходов и переходов через буквы xi1, xi2, …, xik
слова q, взятых по одному разу в том порядке, в каком они входят в слово. Это усло-вие означает, что место β q–следует за местом α всякий раз, когда α связано с ме-стом β словом q.
Также условимся говорить, что место β подчинено месту α, если от места α к
месту β можно перейти с помощью одних лишь непосредственных переходов, т. е.
если место α связано с местом β пустым словом ε.
