- •Архитектура ом
- •Структура машин фон-Неймана, із загальною шиною, з каналами прямого доступу в пам'ять. Порівняльний аналіз і область застосування.
- •Апаратно-програмна реалізація обчислювальної системи. Призначення й основні функції операційної системи, однопрограмний і багатопрограмний режими роботи системи.
- •Класифікація операцій. Формати представлення команд і даних. Чотири-, трьох-, двох-, одно- і нуль-адресні команди. Определение наборов операций
- •Форматы команд
- •Способи адресації операндів. Безпосередня, пряма, непряма й індексна адресації. Призначення й область застосування.
- •Відносна, сторінкова і сегментна адресація. Переміщення програм і даних в оперативній пам'яті машини.
- •Операції переходу і розгалуження, їхня реалізація.
- •Операції звертання до підпрограм. Способи організації підпрограм. Організація динамічного розподілу пам'яті для підпрограм і їхніх даних.
- •Віртуальна пам'ять. Сторінкова організація віртуальної пам'яті. Алгоритми звертання до пам'яті.
- •Самообумовлені дані. Теги і дескриптори. Призначення і їхнє застосування.
- •Захист пам'яті. Призначення. Методи захисту верхніми і нижніми границями.
- •Захист пам'яті за допомогою ключів захисту. Структурна схема пам'яті з захистом. Достоїнства і недоліки.
- •Віртуальні процесори. Призначення і реалізація.
- •Віртуальні периферійні пристрої. Призначення, приклад реалізації.
- •Віртуальні машини. Призначення і приклад реалізації.
- •Операції вводу-виводу в ibm pc.
- •НкДтаЕ еом
- •Об'єкт діагностування, клас несправності, тест, система діагностування. Основні поняття і визначення.
- •Методи параметричного діагностування (пд).
- •Детермінований функціональний підхід до синтезу тестів.
- •Детермінований структурний підхід до синтезу тестів.
- •Обзор существующих методов
- •Застосування логічного моделювання для синтезу тесту.
- •Методи аналізу вихідних реакцій.
- •Ймовірний подхід до синтезу тестів.
- •Основні підходи до тестування мікропроцесорних пристроїв.
- •Попередні перетворення опису схем для синтезу схем.
- •Двійкова і двійково-кодована система числення.
- •Представлення числової інформації в еом.
- •Алгоритми додавання чисел.
- •Алгоритми множення чисел.
- •Алгоритми ділення чисел.
- •Виконання арифметичних операцій над числами з плаваючою крапкою.
- •Виконання арифметичних операцій у двійковій-десятковій системі числення.
- •Контроль по модулю арифметичних операцій.
- •Точність представлення чисел і виконання арифметичних операцій.
- •Проектування мпс
- •Мікропроцесори 2 і 3-го покоління фірми Intel.
- •Організація пам'яті в мікропроцесорних системах.
- •Організація переривань у мікропроцесорних системах.
- •Програмуємий послідовний інтерфейс мпс.
- •Організація вводу-виводу на базі віс пдп.
- •Реалізація внутрішніх системних інтерфейсів мпс.
- •Однокристальні мікро-еом фірми Intel.
- •Віс мпк 2 і 3-го поколінь фірми Intel.
- •Зовнішні інтерфейси мпс.
- •Структура пеом ibm pc.
- •Структура 32-х розрядних мікропроцесорів 4-го покоління фірми Intel.
- •Структура віс мікропроцесорного комплекту 4-го покоління для 32-х розрядних мікропроцесорних систем.
- •Комбінаційні схеми (кс). Основні поняття і визначення. Канонічний метод синтезу кс.
- •Комбінаційні схеми (кс). Аналіз кс. Основні методи аналізу кс.
- •Абстрактний автомат. Основні поняття і визначення. Класифікація. Способи завдання.
- •Способы описания и задания автоматов.
- •Канонічний метод синтезу кінцевого автомата.
- •Кодування внутрішніх станів автомата.
- •Кодирование состояний и сложность комбинационной схемы автомата.
- •Принцип мікропрограмного керування.
- •Структура операційного пристрою. Функції операційного і керуючого автоматів.
- •Мікропрограмні автомати (мпа). Інтерпретація граф-схеми алгоритму. Способы описания алгоритмов и микропрограмм
- •Канонічний метод синтезу мпа Милі з "жорсткою" логікою.
- •Канонічний метод синтезу мпа Мура з "жорсткою" логікою.
- •Достоинства и недостатки автоматов с жесткой логикой.
- •Синтез мпа Мура на базі регістру зсуву. Синтез управляющего автомата Мура на базе регистра сдвига.
- •Операційний автомат і мікропрограма додавання дробових чисел з фіксованою крапкою.
- •Операційний автомат і мікропрограма множення дробових чисел з фіксованою крапкою.
- •Двійкові-десяткові коди (д-коды) і їхньої властивості. Виконання арифметичних операцій у д-кодах.
- •Система числення в залишкових класах. Її особливість і застосування в обчислювальній техніці.
Кодування внутрішніх станів автомата.
Кодирование заключается в сопоставлении каждому состоянию автомата набора (кода) состояний элементов памяти. При этом наборы для всех состояний должны иметь одинаковую длину, а разным состояниям автомата должны соответствовать разные наборы. Если элементы памяти двоичные, то их число .
П
ереход
автомата из одного состояния в другое
осуществляется за счет изменения
состояний элементов памяти. Если автомат
переходит из состояния с кодом 010 в
состояние с кодом 100, то это означает,
что триггер V1 переходит из
состояния 0 в состояние 1, V2 –
из 1 в 0, V3 – сохраняет свое
состояние.
П
ри
функционировании автомата могут
появиться так называемые состязания.
Это явление возникает вследствие того,
что элементы памяти имеют различные,
хотя и достаточно близкие, времена
срабатывания. Различны также задержки
сигналов возбуждения, поступающих на
входные каналы элементарных автоматов
по логическим цепям неодинаковой длины.
Если затем при том же входном сигнале Zf автомат из аk и аl перейдет в аs, то такие состязания являются допустимыми или некритическими.
Если же в этом автомате есть переход, например, из аk в аj аs под действием того же сигнала Zf, то автомат может перейти в аj, а не в аs и правильность его работы будет нарушена (рис.37.).
Такие состязания называются критическими состязаниями или гонками и необходимо принимать меры для их устранения.
Устранить гонки можно аппаратными средствами либо используя специальные методы кодирования. Один из способов ликвидации гонок состоит в тактировании входных сигналов автомата импульсами определенной длительности. Предполагается, что кроме входных каналов х1, ..., хl имеется еще канал С от генератора синхроимпульсов, по которому поступает сигнал С = 1 в момент прихода импульса и С = 0 при его отсутствии. В связи с этим входным сигналом на переходе (am, as) будет не Zf, а CZf. Тогда, если длительность импульса tc меньше самого короткого пути прохождения тактированного сигнала обратной связи по комбинационной схеме, то к моменту перехода в промежуточное состояние ak сигнал C = 0, CZf=0, что исключает гонки. Канал С – это фактически синхровход триггера. Недостаток метода – в трудности подбора требуемой длительности импульса, т.к. она зависит от многих факторов, не поддающихся строгому учету.
Другой способ ликвидации гонок заключается во введении двойной памяти. В этом случае каждый элемент памяти дублируется, причем перепись из первого элемента памяти во второй происходит в момент С = 0(рис.38.).
Для устранения гонок используются специальные методы противогоночного кодирования, среди которых чаще всего применяется так называемое соседнее кодирование состояний автомата, при котором условие отсутствия гонок всегда выполнено. При соседнем кодировании любые два, состояния связанные дугой на графе автомата кодируются наборами, отличающимися состояниями лишь одного элемента памяти.
Соседнее кодирование не всегда возможно. Граф автомата, допускающее соседнее кодирование, должен удовлетворять ряду требований, а именно:
в графе автомата не должно быть циклов с нечетным числом вершин;
два соседних состояния второго порядка не должны иметь более двух состояний, лежащих между ними.
Легко видеть, что при соседнем кодировании на каждом переходе переключается только один триггер, что принципиально устраняет гонки.
