- •Архитектура ом
- •Структура машин фон-Неймана, із загальною шиною, з каналами прямого доступу в пам'ять. Порівняльний аналіз і область застосування.
- •Апаратно-програмна реалізація обчислювальної системи. Призначення й основні функції операційної системи, однопрограмний і багатопрограмний режими роботи системи.
- •Класифікація операцій. Формати представлення команд і даних. Чотири-, трьох-, двох-, одно- і нуль-адресні команди. Определение наборов операций
- •Форматы команд
- •Способи адресації операндів. Безпосередня, пряма, непряма й індексна адресації. Призначення й область застосування.
- •Відносна, сторінкова і сегментна адресація. Переміщення програм і даних в оперативній пам'яті машини.
- •Операції переходу і розгалуження, їхня реалізація.
- •Операції звертання до підпрограм. Способи організації підпрограм. Організація динамічного розподілу пам'яті для підпрограм і їхніх даних.
- •Віртуальна пам'ять. Сторінкова організація віртуальної пам'яті. Алгоритми звертання до пам'яті.
- •Самообумовлені дані. Теги і дескриптори. Призначення і їхнє застосування.
- •Захист пам'яті. Призначення. Методи захисту верхніми і нижніми границями.
- •Захист пам'яті за допомогою ключів захисту. Структурна схема пам'яті з захистом. Достоїнства і недоліки.
- •Віртуальні процесори. Призначення і реалізація.
- •Віртуальні периферійні пристрої. Призначення, приклад реалізації.
- •Віртуальні машини. Призначення і приклад реалізації.
- •Операції вводу-виводу в ibm pc.
- •НкДтаЕ еом
- •Об'єкт діагностування, клас несправності, тест, система діагностування. Основні поняття і визначення.
- •Методи параметричного діагностування (пд).
- •Детермінований функціональний підхід до синтезу тестів.
- •Детермінований структурний підхід до синтезу тестів.
- •Обзор существующих методов
- •Застосування логічного моделювання для синтезу тесту.
- •Методи аналізу вихідних реакцій.
- •Ймовірний подхід до синтезу тестів.
- •Основні підходи до тестування мікропроцесорних пристроїв.
- •Попередні перетворення опису схем для синтезу схем.
- •Двійкова і двійково-кодована система числення.
- •Представлення числової інформації в еом.
- •Алгоритми додавання чисел.
- •Алгоритми множення чисел.
- •Алгоритми ділення чисел.
- •Виконання арифметичних операцій над числами з плаваючою крапкою.
- •Виконання арифметичних операцій у двійковій-десятковій системі числення.
- •Контроль по модулю арифметичних операцій.
- •Точність представлення чисел і виконання арифметичних операцій.
- •Проектування мпс
- •Мікропроцесори 2 і 3-го покоління фірми Intel.
- •Організація пам'яті в мікропроцесорних системах.
- •Організація переривань у мікропроцесорних системах.
- •Програмуємий послідовний інтерфейс мпс.
- •Організація вводу-виводу на базі віс пдп.
- •Реалізація внутрішніх системних інтерфейсів мпс.
- •Однокристальні мікро-еом фірми Intel.
- •Віс мпк 2 і 3-го поколінь фірми Intel.
- •Зовнішні інтерфейси мпс.
- •Структура пеом ibm pc.
- •Структура 32-х розрядних мікропроцесорів 4-го покоління фірми Intel.
- •Структура віс мікропроцесорного комплекту 4-го покоління для 32-х розрядних мікропроцесорних систем.
- •Комбінаційні схеми (кс). Основні поняття і визначення. Канонічний метод синтезу кс.
- •Комбінаційні схеми (кс). Аналіз кс. Основні методи аналізу кс.
- •Абстрактний автомат. Основні поняття і визначення. Класифікація. Способи завдання.
- •Способы описания и задания автоматов.
- •Канонічний метод синтезу кінцевого автомата.
- •Кодування внутрішніх станів автомата.
- •Кодирование состояний и сложность комбинационной схемы автомата.
- •Принцип мікропрограмного керування.
- •Структура операційного пристрою. Функції операційного і керуючого автоматів.
- •Мікропрограмні автомати (мпа). Інтерпретація граф-схеми алгоритму. Способы описания алгоритмов и микропрограмм
- •Канонічний метод синтезу мпа Милі з "жорсткою" логікою.
- •Канонічний метод синтезу мпа Мура з "жорсткою" логікою.
- •Достоинства и недостатки автоматов с жесткой логикой.
- •Синтез мпа Мура на базі регістру зсуву. Синтез управляющего автомата Мура на базе регистра сдвига.
- •Операційний автомат і мікропрограма додавання дробових чисел з фіксованою крапкою.
- •Операційний автомат і мікропрограма множення дробових чисел з фіксованою крапкою.
- •Двійкові-десяткові коди (д-коды) і їхньої властивості. Виконання арифметичних операцій у д-кодах.
- •Система числення в залишкових класах. Її особливість і застосування в обчислювальній техніці.
Реалізація внутрішніх системних інтерфейсів мпс.
Внутренние интерфейсы используют один и тот же прием выбора адресуемого устройства - декодирование адресного кода. На рис. 3 изображена совмещенная функциональная схема внутреннего (для обращения к памяти) и внешнего (для обращения к ВУ) интерфейсов. В обоих случаях дешифратор используется для одинаковой цели - декодировать адресный код на его входе и с помощью активного уровня выходного сигнала обеспечить выбор адресуемого устройства. Различие схем дешифрации определяется разрядностью шины адреса, принципиальной схемой дешифратора и, конечно, адресом устройства.
Объем блока памяти определяется разрядностью его микросхем. Так, если для адресации ячеек памяти требуется К разрядов, то 16-К разрядов 16-разрядной шины адреса могут быть использованы для адресации различных блоков памяти системы. Чаще всего для этой цели используются старшие разряды шины адреса. Выходные сигналы дешифратора подаются на вывод ВК (выбор кристалла) микросхемы памяти.
Как показано на рис. 3, на вход буферных регистров поступает управляющий сигнал ЧТ.ВУ, что определяет порт 1 и порт 2 как порты ввода. Напротив, порт 3 и порт 4 являются портами вывода, так как на входе их буферных регистров БРЗ и БР4 подключен управляющий сигнал ЗП.ЗУ.
Разрядность буферных регистров может быть согласована с разрядностью шины данных, но может и отличаться от нее. В последнем случае при вводе данных в МП через шину данных программными средствами необходимо очистить неиспользованные разряды.
Если разрядность выходного кода ВУ больше разрядности шины данных, то для формирования слова данных, поступающего из ВУ, также необходимо использовать несколько дополнительных команд.
Алгоритм функционирования интерфейса сводится к следующему. При выполнении команды обращения к ВУ на шине адреса МП выставляет адрес ВУ. Дешифратор дешифрирует адресный код, и соответствующим сигналом с выхода ДШ подготавливаются цепи приема данных. В следующем такте команды данные передаются из МП в адресуемый буферный регистр и управляющим сигналом ЗП. ВУ записываются в выбранный БР, после чего они становятся доступны ВУ. Взаимосвязь МП и ВУ упрощается благодаря использованию специальных интерфейсных БИС-адаптеров, обеспечивающих различные способы обмена данными.
Однокристальні мікро-еом фірми Intel.
Однокристальной микро–ЭВМ называют БИС, в полупроводниковом кристалле которой целиком реализована законченная микропроцессорная система с центральным процессором, памятью, портами ввода–вывода и другими периферийными устройствами. Широко используются множество серий однокристальных микро–ЭВМ.
Основной архитектурной особенностью однокристальных микро–ЭВМ является использование раздельной памяти программ (ПЗУ) и данных (ОЗУ). Такое разделение позволяет упростить выполнение большинства команд и повысить быстродействие микро–ЭВМ.
Однокристальные микро–ЭВМ выпускается обычно в нескольких вариантах:
-без ПЗУ. Этот вариант предназначен для макетирования микропроцессорных систем разработчиками;
-с масочным ПЗУ. Этот вариант обеспечивает массовый выпуск каких–либо типовых микропроцессорных устройств;
-с однократно программируемым ПЗУ Предназначены для комплектации малых серий микропроцессорных устройств, для которых невыгоден выпуск микро–ЭВМ с масочными ПЗУ;
-с перепрограммируемыми ПЗУ со стиранием информации как ультрафиолетовым облучением, так и электрическим сигналом.
Простейшим примером восьмиразрядной однокристальной микро–ЭВМ является микросхема INTEL 8748 (отечественный аналог КР1816ВЕ48). Построение этой микро–ЭВМ иллюстрирует рис.6.2.
На одном кристалле здесь реализована восьмиразрядная микропроцессорная система с тактовой частотой 2МГц. Кроме обычных элементов микропроцессора (аккумулятор, АЛУ, регистр адреса РА, счетчик команд СК и так далее) схема содержит перепрограммируемое ПЗУ с ультрафиолетовым стиранием емкостью 1К, ОЗУ емкостью 64 байта, три восьмиразрядных порта ввода–вывода и счетчик/таймер.
Для работы микросхемы необходим внешний кварцевый резонатор, подключаемый к выводам Х1 Х2 устройства управления. На это же устройство поступают как типовые внешние сигналы сброса и запроса прерывания , так и сигналы внешних программно проверяемых флагов Т1 и Т0. Разрядность счетчика команд позволяет адресовать 4К ПЗУ. Недостающий объем ПЗУ может быть дополнен внешней микросхемой. К микро–ЭВМ может быть также подключено внешнее ОЗУ емкостью до 256 байт. Для сопряжения внешних кристаллов памяти с микро–ЭВМ устройство управления имеет ряд дополнительных, не показанных на схеме выводов.
