15.Відповідальність за неналежне виконання договору поставки.

Відповідальність за невиконання (неналежне виконання) договору поставки настає у формі:

відшкодування збитків.За загальним правилом збитки підлягають відшкодуванню в повному розмірі, якщо інше не встановлено законом. Проте розмір збитків, що підлягають відшко­дуванню, може заздалегідь бути визначений за згодою сторін у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами;

сплати штрафних санкцій (неустойки): зазвичай застосовується залікова неустойка, якщо інше не передбачено законом або договором. Застосування не­устойки, її вид, розмір, форма (власне неустойка, пеня, штраф) передбачається законом (щодо типових і найбільш серйозних порушень) і договором (за по­годженням сторін). Так, ГК передбачено сплату неустойки (штраф­них санкцій) за державними контрактами у формі штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів - у розмірі 20% вартості не­якісних (некомплектних) товарів, а також сплату пені за порушення строків ви­конання зобов'язання - у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено простро­чення виконання, а за прострочення понад ЗО днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості; сплата неустойки передбачається також іншими актами законодавства (в тому числі положеннями про поставки) за більш типові та серйозні порушення договірних зобов'язань;

оперативно-господарські санкції у вигляді: відмови покупця від прийняття і оплати поставлених товарів у разі поставки товарів неякісних (більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком/еталоном чи некомплектних; дострокового розірвання договору поставки та ін.

На сторони покладаються також певні обтяження у разі невиконання (нена­лежного виконання) ними договірних зобов'язань. Постачальник зобов'язаний: 1) безоплатно виправити недоліки продукції (товарів), на яку встановлено гаран­тійний строк, або замінити її, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслідок по­рушення покупцем правил користування продукцією або зберігання; 2) на вимогу по­купця (одержувача) у встановлений строк виправити дефекти, які можуть бути усунені на місці.

16. Правове регулювання контрактація сільськогосподарської продукції.

Договірні відносини контрактації с/г продукції регулюються ГКУ.

Державна закупка с/г продукції здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції.

За договором контрактації виробник с/г продукції(виробник) зобов’язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (контрактанту) вироблену ним продукцію в передбачені договором строки, кількості, асортименті, а контрактант зобов’язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти її і оплатити.

Істотними умовами цього договору, відповідно до ГКУ, є:

– види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;

– кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;

– ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції;

– обов’язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва с/г продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;

– взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору;

– інші умови.

Факультативні умови договору:

– визначення обсягів с/г продукції, приймання якої контрактант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка достав­ляється безпосередньо виробником торговельним підприємствам; решта продукції приймається контрактантом на визначених договором приймаль­них пунктах, розташованих у межах адміністративного району за місцезна­ходженням виробника;

– порядок забезпечення виробників тарою та необхідними матеріалами для пакування продукції із зазначенням їх кількості та строків надання вироб­никові.

Виробник повинен не пізніше як за п’ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі с/г продукції, що пропонується до продажу, і погодити календарний графік її здачі.

Контрактант зобов’язаний прийняти від виробника всю пред’явлену ним продукцію на умовах, передбачених договором. Нестандартну продукцію, яка швидко псується, придатну для використання у свіжому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко псується, що здається понад обсяги, передбачені договором, контрактант приймає за цінами і на умовах, що

погоджені сторонами.

ГКУвстановлює відповідальність за порушення умов договору контрактації. Так, за не здачу с/г продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом.

За невиконання зобов'язання щодо приймання с/­г продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробни­ком у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрак­тант сплачує виробнику штраф у розмірі 5% вар­тості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо про­дукції, яка швидко псується, — повну її вартість.

У разі якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до здавання-приймання і про це не було попереджено контрактан­та, виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки.