100.Договір комерційної концесії.

Договір комерційної концесії - це договір, за яким одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов'язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.

За розподілом прав і обов'язків у зобов'язанні, що виникає за ним, договір є двостороннім — права і обов'язки мають обидві сторони.

За способом укладення договір комерційної концесії є консенсуальним — він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов.

Сторонами у договорі виступають суб'єкти підприємницької діяльності.

За юридичною метою договір комерційної концесії спрямований на передання права користування комплексом прав, що належать правовласнику.

До комплексу прав належать:

право на використання об'єктів права інтелектуальної власності.

право на використання комерційного досвіду та ділової репутації.

Договір комерційної субконцесії

За договором комерційної субконцесії особа, що є користувачем за договором комерційної концесії, надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правовласником комплексом прав або частиною комплексу прав. При цьому, з метою забезпечення інтересів правовласника, укладання договору субконцесії можливе лише за умови, що це прямо передбачено договором концесії.

Форми відповідальності: відшкодування збитків; сплата штрафних санкцій(неустойки) в розмірі та за порушення договірних зобов'язань, що визначаютьсядоговором; оперативно-господарські санкції;

Спеціальні положення щодо відповідальності правоволодільця: а) субсидіарна відповідальність за вимогами, що заявляються до користувача комерційноїконцесії у разі невідповідності якості товарів (робіт, послуг), які продаються (виконуються, надаються) користувачем; 6) за вимогами, що заявляються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, останній відповідаєсолідарно з користувачем;

Інші негативні наслідки невиконання сторонами вимог закону: а) уразі визнання недійсним договору комерційної концесії вважаються недійсними укладені на його основі договори комерційної субконцесії; б) визнаннянедійсними обмежувальних умов договору, якщо ці умови суперечать законодавству.

101.Поняття і правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність визначається як діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

У ГКУміститься дещо відмінне визначення цього поняття, що зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном,

Основним нормативно-правовим актом, що регулює зовнішньоекономічну діяльність, є ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність", який визначає принципи зовнішньоекономічної діяльності, окреслює коло її суб'єктів, називає види зовнішньоекономічної діяльності, закріплює основи її регулювання, передбачає встановлення спеціальних правових режимів зовнішньоекономічної діяльності, містить норми щодо відповідальності учасників зовнішньоекономічної діяльності та захисту їх прав і інтересів.

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопоряд-ками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює ЗУ "Про міжнародне приватне право".

Важливе значення для регулювання окремих видів зовнішньоекономічної діяльності мають також ЦКУ, ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж", "Про режим іноземного інвестування"; Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"; постанови Кабінету Міністрів (спільно з Національним банком України) "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті" та "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності", а також нормативно-правові акти Міністерства економіки України.