32.Відповідальність сторін за порушення договірних зобов’язань за договором будівельного підряду.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони - підрядник і замовник - несуть взаємну майнову відповідальність як у формі стягнення неустойки, передбаченої законом або договором, так і у формі відшкодування збитків.

У разі порушення договірних зобов'язань може встановлюватись відповідальність замовника за:

- прострочення передачі обладнання для монтажу, матеріалів і виробів, включаючи матеріали і вироби, необхідні для монтажу обладнання, - у вигляді неустойки в розмірі певного відсотка від вартості не переданого у строк обладнання (за окремими назвами);

- передачу для монтажу некомплектного обладнання - у вигляді штрафу в розмірі певного відсотка від вартості переданого некомплектного обладнання разом із вартістю деталей, яких не вистачає;

- затримку початку приймання підприємства, будови, споруди, окремих черг, пускових комплексів, а також об'єктів, які підлягають здачі в експлуатацію до повного завершення будівництва, - у вигляді пені;

- затримку розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи у разі консервації об'єктів і приймання законсервованих робіт - у вигляді пені за кожний день прострочення;

- незабезпечення у погоджені з підрядниками строки виконання робіт за до говором підряду, укладеним безпосередньо з монтажними або іншими спеціалізованими організаціями, машинобудівними підприємствами, а також пусконалагоджувальними організаціями, - у вигляді неустойки певного розміру за кожний день прострочення.

На підрядника може покладатись відповідальність за:

- несвоєчасне закінчення з вини підрядника будівництва договірних об'єктів - у вигляді пені за кожний день прострочення;

- порушення строків здачі площ під монтаж обладнання, який повинні здійснювати машинобудівні підприємства або інші спеціалізовані організації за договорами підряду, укладеними із замовником, - у вигляді пені за кожний день прострочення.

Під час укладення договору сторони можуть самостійно встановлювати неустойки за порушення будь-яких договірних зобов'язань, а також на свій розсуд визначати їх розмір і порядок нарахування.

33.Особливості державного регулювання відносин у сфері капітального будівництва.

Як і в інших сферах економіки держава використовує такі форми управління у сфері капітального будівництва:

нормативне регулювання;

планування (насамперед щодо діяльності суб'єктів господарських відносин, які функціонують на державній формі власності або контролюються державою в особі уповноважених органів, та/або фінансування інвестиційних проектів будівництва за рахунок державних коштів, кредитів, отриманих під гарантію Уряду України);

управління поточними справами у сфері капітального будівництва (ліцензування; надання дозволів, пов'язаних з будівництвом об'єктів; забезпечення державної експертизи інвестиційних проектів будівництва та ін.);

контроль за дотриманням учасниками інвестиційної діяльності встановлених державою вимогу сфері капітального будівництва.

Нормативне регулювання здійснюється органами, що мають на це відповідні повноваження: Верховною Радою України - шляхом прийняття законів та постанов; Президентом України - переважно у формі указів щодо визначення напрямів інвестиційної політики та певний період; Кабінетом Міністрів України - прийняттям постанов, що регулюють на підставі відповідних законів певний вид відносин у сфері капітального будівництва; уповноважені органи держави (Мінрегіонбуд, зокрема) - у формі відомчого регулювання в межах наданих їм повноважень; органи місцевого самоврядування - відповідно до делегованих державою повноважень у цій сфері; місцеві державні адміністрації - згідно з своєю компетенцією, що визначається відповідними актами законодавства (система будівельного законодавства розглядатиметься в наступному параграфі).

Основними завданнями Мінрегіонбуду у сфері капітального будівництва є:

участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів;

управління, координація діяльності та регулювання у зазначеній сфері;

технічне регулювання у сфері будівництва, містобудування, промисловості будівельних матеріалів;

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію:

Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.

основні завдання Держархбудінспекції: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва; здійснення державного нагляду і контролю у сфері архітектури та будівництва (далі -архітектурно-будівельний контроль).