
- •1.Предмет вивчення дисципліни рпс.
- •2. Підходи до визначення поняття рпс
- •3.Основні наукові засади, теорії, та моделі розміщення продуктивних сил.
- •4. Оптимальне та раціональне рпс, основні відміни.
- •5. Основні відміни між закономірностями та принципами рпс
- •6.Закономірності ефективного рпс та територіального поділу праці.
- •7. Закономірності економічної цілісності регіону, регіональної інтеграції господарства та терит. Комплексності продуктивних сил.
- •8.Закономірності територіальної концентрації продективних сил та зближення рівнів соц.-економ. Розвитку регіонів.
- •9. Головні принципи рпс
- •10.Територіальна організація та територіальна структура продуктивних сил, основні відміни понять.
- •11. Основні форми територіальної структури продуктивних сил
- •12.Територіальний поділ праці та його різновиди.
- •13. Основні показники оцінки ефективності господарської спеціалізації регіону.
- •14. Сутність концепції енерговиробничіх циклів.
- •16. Територіальні виробничі комплекси та їх типи. Основні твк в Україні.
- •17. Портово-промислові комплекси та їх типи. Головні ппк України і світу.
- •18. Науково-технологічні зони та парки, технополіси. Світовий досвід організації та напрями розвитку в Україні.
- •19. Сутність поняття факторів рпс
- •20. Сировинний та паливно-енергетичний фактори рпс. Матеріало-, електро- та паливомісткі виробницт-ва.
- •21. Порівняльна характеристика водного та трудового факторів рпс. Водомісткі та працемісткі виробництва.
- •22. Споживчий і транспортний фактори рпс. Основні вир.Для яких вони найважливіші.
- •23. Фактор науково-технічного прогресу та зміни його значенням з часом для розміщення підприємств окремих галузей.
- •24.Фактор ринкової кон’юнктури. Специфіка впливу на розміщення підприємств окремих галузей.
- •25.Сутність фактору економіко-географічного положення території для рпс. Рівні економіко-географічного положення.
- •26.Екологічний фактор та зміни його значення з часом для розміщення підприємств окремих галузей.
- •27. Вільні економічні зони у світі та проблеми їх ств.В Україні.
- •28. Типи перспективних та наявних вільних економічних зон України
- •29 Економічне та соціально-економічне районування як засіб просторової організації продуктивних сил.
- •30 Сучасна мережа економ. Районів України та принципи їх виділення.
- •31 Депресивні регіони України та шляхи їх розвитку.
- •32. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Донецького економічного району.
- •33. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Придніпровського економічного району.
- •34. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Північно-Східного економічного району.
- •35. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Столичного економічного району.
- •36. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Причорноморського економічного району.
- •37. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Карпатського економічного району.
- •38. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Подільського економічного району.
- •39. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Центрального економічного району.
- •40. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Північно-Західного економічного району
- •1.Предмет вивчення дисципліни рпс.
- •2. Підходи до визначення поняття рпс
34. Спеціалізація г/п та митна інфраструктура Північно-Східного економічного району.
До складу району входять Харківська, Полтавська й Сумська області.
Митна інфраструктура:
Харківська обл.:
Харківська митниця(м.Харків):м/п: Куп’янськ, Товарний, Харків-аеропорт, Залізничний, Автомобільний.
ВМО: Харків
Сумська обл.:
1) Сумська митниця(м.Суми):м/п: Юнаківка, Краснопілля, Білопілля, Велика Писарівка, Глухів, Хутір-Михайлівський, Конотоп
2) ВМО: м. Конотоп.
Полтавська обл.:
Полтавська митниця(м.Полтава):м/п Кременчук
ВМО: м. Кременчук
За територією—84 тис. км2 (13,9% території України) та кількістю населення — 6,1 млн чол. (12,1%) Північно-Східний район найменший. Проте його роль в економічному потенціалі держави досить велика. Він характеризується, насамперед, потужним і галузево-різноманітним машинобудуванням: від важкого до електронного й авіаційного. Він має розвинений агропромисловий комплекс; за виробництвом цукрового буряка (23,5% обсягу в країні) й соняшника (17,4%) район посідає третє місце. У галузевій структурі виділяються також легка, хімічна промисловість, енергетика, видобуток корисних копалин. Районотвірним фактором є дуже розвинена транспортна мережа з магістралями загальнодержавного й міжнародного значення — залізницями, автошляхами, трубопроводами, авіалініями.
Велику організуючу роль відіграє Харків з його потужним науково-технічним потенціалом, що представлений низкою вузів, науково-дослідних установ, лабораторій, культурних закладів. Природні передумови. Північно-Східний район має сприятливі агрокліматичні умови, запаси цінних корисних копалин. Але природно-ресурсний потенціал не визначає господарський комплекс району; його частка в загальноукраїнському потенціалі становить лише 10,5%, тобто менше, ніж частка території. Природні ресурси представлені, насамперед, корисними копалинами, особливо паливними. На сьогоднішній час це основна нафтогазова база України.
Найбільші нафтові родовища — Глинсько-Розбишівське, Більське, Зачепилівське, Качанівське. За браком нафти ці родовища дещо пом'якшують сировинну проблему України.
Газові родовища зосереджені в Харківській області. Це, насамперед, славетне Шебелинське родовище, а також поклади в Єфремівці, в Полтавській області — Солохівське, Яблунівське. Інша група корисних копалин представлена залізними рудами Кременчуцького родовища, на основі якого працює Полтавський збагачувальний комбінат.
Економічні передумови. Північно-Східний район розташований на історичній території, яка називалася Слобідською Україною. Сюди переселялися українські й російські селяни, які тікали від феодального гніту й засновували тут слободи.
Географічне положення району створило передумови для формування економічних зв'язків з Росією.
Машинобудування району представлено як металомісткими, так і працемісткими галузями: енергетичне, електротехнічне, гірничошахтне, будівельно-шляхове, підйомно-транспортне, тепловозобудування. Енергетичне машинобудування зосереджене в Харкові, де діє завод по виготовленню турбін — один з найбільших в Європі — і завод важких електромашин. Електротехнічне машинобудування розміщено у Полтаві, Конотопі. Будівельно-шляхові машини випускаються в Кременчуці.
Тракторобудування й локомотивобудування зосереджене в Харкові, виготовлення вантажних залізничних вагонів — в Кременчуці, вантажних автомобілів — в Кременчуці (КрАЗ).
Легка промисловість представлена переважно трикотажною, швацькою й взуттєвою галузями. Найбільші центри — Харків, Полтава, Суми, Лубни, Лебедин.
Паливно-енергетичний комплекс базується як на місцевій сировині — видобуток і переробка нафти, газ, так і на девізному з Донбасу вугіллі, а також поставках нафти й газу з-за кордону.
Харків є найбільшим залізничним вузлом України, в ньому перетинаються найважливіші залізничні й автомобільні магістралі країни.