20. Сировинний та паливно-енергетичний фактори рпс. Матеріало-, електро- та паливомісткі виробницт-ва.

Фактори розміщення – вся сукупність аргументів стосовно яких роль функції відігріє вибір місця розміщення об’єктів.

Сировинний фактор. Сутність матеріальміскості визначається: відношенням витрат на сировину до обсягу виробленої продукції.

М=Вс:П

Водночас обидві величини можна виражати яку грошах, так і у натуральних показниках; відношенням натуральних витрат сировини до обсягу виробленої продукції. Якщо відношення сировини до готової продукції лише трохи перевищує 1, то виробництво нематеріальномістке, якщо це відношення 2 і більше, то матеріаломісткість вважається високою.

Матеріаломісткість деяких видів вир-ва:

1. низька 1:1 (сталь з металобрухту, випічка хлібу)

2. середня 1,5:1 (буд матеріали, сгмашини)

3. висока 2,5:1 (чорна металургія(повний цикл), синтетичний каучук(2,6:1), калійні добрива(3:1), вироб-во цукру(7:1), вершкове масло(15:1))

Виробництва з великими витратами сировини на одиницю готової продукції треба розташувати поблизу сировинної бази, щоб не робити витрат на транспорт. Чим вища матеріаломісткість виробництва тим більша його орієнтація на сировину.

Висновок: в усьому світі триває процес зниження матеріаломісткості вироб-ва, тому вплив сировинного фактору поступово спадає.

Паливо-енергетичний фактор. Виробництва, які зазнають сильного впливу в паливо-енергетичному факторі наз. енергомісткими. Вони поділяються: матеріаломісткі, паливомісткі і електромісткі.

Якщо частка витрат на паливо та енергію становить 30=45% усіх витрат на виробництво продукції, то вир. високоенергомістке. Якщо від 15-30% - середньо, <15% - неенергомістке

Електромісткість (кВт * 209/т):

1. низька (цементна – 100, хліб -130, цукор(пісок) – 550, домашні холодильники 600)

2. висока (мідь – 2400, алюміній – 16000, титан – 60000)

Енергомістке виробництво повинне знаходитись поблизу великих джерел електроенергії, як правило, біля ГЕЦ, що дають дешеву електроенергію.

Паливомісткість (Мккал/т):

1. низька (нафтопереробка – 184)

2. висока(пластмаси – 5129, синтетичний каучук – 28407)

Паливомісткі виробництва, що поглинають багато тепла, розташовуються поблизу паливних баз – Миколаїв (глинозем), Донбас (цинк).

Також паливо місткими є вироб-ва на ТЕЦ. Найб. ГЕС – Прибайкалля, Норвегія, Перська Затока.

21. Порівняльна характеристика водного та трудового факторів рпс. Водомісткі та працемісткі виробництва.

Фактори розміщення – вся сукупність аргументів стосовно яких роль функції відігріє вибір місця розміщення об’єктів.

Водний фактор основується на використанні природних ресурсів. Тобто прісна вода, що споживається у процесі виробництва. Водоспоживання виявляє схильність до зростання. Основна маса води використовується у промисловості і с/г виробництві, водопостачання залежить від розвитку зрошування у регіоні. Найбільшим водомісткім видом виробництва є вирощування с/г культур на зрошуваних землях.

Водомісткість (м3/т):

1) низька (суперфосфат-3, сода-15)

2) середня (глиноземи-20, алюміній – 34)

3) висока (очищення вовни-81, целюлоза-200, віскоза-500)

У промисловості найбільш водомістким є вир. хімії органічного синтезу, а також очищення первинної текстильної сировини ( 1 т рису – 8 тис.м3 води. Віскозний шовк - 500). Нестача води може завадити розвитку чорної металургії.

Щодо трудового фактора, то його діяльність пов’язана з демографічним потенціалом країни і залежить від чисельності трудових ресурсів, їхньої кваліфікації, статево-вікової структури. Роль трудового фактора збільшується з розвитком науково-технічного прогресу., що супроводжується зростання наукомісткост та ускладненням вироб-ва. Показники народж. І смертності вимірюються в промілях. Вплив т.ф визначається обсягом витрат праці на виробництво одиниці продукції.

Працемісткість можна визначити через розрахунок маси продукції, яка припадає на одного виробника. Витрати: з/п, обсяг роб.часу, кільк.людей.

На 1 людину з пром-виробн персоналу припадає: вугілля-750т, холодильного обладнання-6т, обчислювальної техніки-0,6т.

Чим менше продукції за вагою припадає на 1 виробника,тим більша працемісткість вир-ві.

Найбільш працемістким виявляються такі галузі: електроніка, приладобудування, оптико-механічне, інструментальне виробництво, автомобілебудування, легка промисловість.

Працемістські види вир.у промисловості розм.у містах, які мають вільні трудові ресурси. Працемісткі види вир.с/г розм.в регіонах з високою густотою сільського нас .

До фактора працеміскості наближений фактор наукоміскості виробництва. До наукомістких належать усі виробництва, які потребують, по-перше, висококваліфікованих працівників, по-друге великих вкладень у науково-дослідну базу.

Такі вир. розміщуються у містах з декількома науково-дослідними інститутами на навч. закладами.