27.3.Почуття

Почуття - це специфічні людські, узагальнені переживання ставлення до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції - радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо. В якості почуття виявляється ставлення особистості до праці, подій, інших людей, до самої себе. За якістю переживань відрізняють одні емоції і почуття від інших, наприклад радість від гніву, сорому, обурення, любові тощо. Моральні почуття - це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе. Естетичні почуття - це чуття краси в явищах природи, в праці, в гармонії барв, звуків, рухів і форм. Праксичні почуття - це переживання людиною свого ставлення до діяльності. Інтелектуальні почуття являють собою емоційний відгомін ставлення особистості до пізнавальної діяльності в широкому розумінні. Пізнавальні почуття залежно від умов життя, навчання та виховання мають різні рівні свого розвитку.

Білет 28

28.1.Вміння ,навичка, звичка.Етапи формування навичок.

Навичка – психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психічної енергії. Розрізняють:

рухові, сенсорні, перцептивні, мовні навички, навички мислення. Навички є необхідним компонентом уміння

.У 1 період формування навички відбувається первинне знайомство з рухом і оволодіння ним, важливу роль при цьому грає внутрішня картина руху; у 2 - автоматизація руху; у 3 - остаточна шліфовка руху - стандартизація і стабілізація. Слід звернути увагу на те, що у разі набутих навичок можна говорити лише про їх частковий автоматизм. Фізіологічно автоматизація полягає в зміні регулюючої ролі свідомості : на початку виконання нової дії воно жорстко регулюється свідомістю, у міру повторення цієї дії свідомий контроль знижується, замінюється сенсорним.

Уміння - це способи успішного виконання дій, відповідні цілям і умовам діяльності.

Уміння – психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний використовувати наявні знання і навички для вибору і здійснення способу дій відповідно до поставленої мети. Сутність вміння полягає у готовність до продуктивного виконання значною мірою нових завдань. Сформоване вміння може стати властивістю особистості та умовою набуття нових знань, умінь і навичок, тобто показником інтелектуального розвитку особистості.

Ще один елемент діяльності - це звичка. Стійкі навички утворюють звичну поведінку. Звичка є потреба у виконанні певних дій. Фізіологічну основу звички утворює динамічний стереотип, сформований як система умовнорефлекторних зв'язків у відповідь на деякі умови, що повторюються. Динамічний стереотип - досить стійка освіта, і його "ломка" як зміна звички може проходити дуже хворобливо.

28.2.Типи темпераменту.Їх роль у діяльності людини. Холерик (від грец. Chole – жовч) – характеризується швидкістю дій, сильними, швидко виникаючими почуттями, яскраво відображених у мові, жестах, міміці. Холерики – люди активні і дуже енергійні, вони рухливі, сильні і наполегливі. Люди, які відносяться до холеричного типу темпераменту відрізняються швидкою збудливістю, імпульсивною реакцією. Їх рухи і почуття відрізняються стрімкістю, мова – емоційністю, запалом.

Холерики прекрасні працівники. Вони вміють ставити перед собою чітку мету і домагатися її виконання. Люди цього типу відрізняються працездатністю і ініціативністю, вони дуже люблять свою роботу і готові для досягнення професійних цілей піти на все, подолати будь-які труднощі. Вони відрізняються швидкою розумовою діяльністю і швидкою зміною почуттів та емоцій.

Сангвінік (від лат. Sanguis, родовий відмінок sanguinis – кров, життєва сила) – властиві жвавість, швидка збудливість і легка змінюваність емоцій. Сангвініки – люди активні, сильні, рухливі. Люди сангвінічного типу темпераменту відрізняються врівноваженістю, стриманістю. Завдяки рухливості нервових процесів, сангвініки активно мислять і відчувають. Сангвініків відрізняє жива, емоційна мова, швидка реакція.

У роботі сангвініки не терплять монотонності і одноманітності. Однак це не говорить про те,що вони погані працівники. Завдяки своїй врівноваженості, легко відновлюють свої сили після напруженої роботи.

Флегматик (від грец. Phlegma – слиз) – характеризується повільністю, спокоєм, слабким проявом почуттів зовні. Флегматики – люди сильні, врівноважені, при цьому пасивні та малорухомі, спокійні, працездатні, повільні, віддають перевагу спокійній, звичній обстановці. Нервові процеси протікають повільно, тому у них тривала, але глибока реакція.У флегматиків все повільно, але вірно; довго, але міцно. Може скластися враження, що вони не здатні на прояв почуттів, бурхливих емоцій. Однак, незважаючи на терплячий характер, вони здатні на емоційні вибухи, і тоді їх дуже важко заспокоїти. Тому завжди потрібно намагатися уникати конфліктних ситуацій з флегматиками.

Меланхоліком прийнято називати людину, схильну до депресії, сумного настрою, пригніченості. З точки зору психології меланхолік (від грец. Melaina chol? – Чорна жовч) – характеризується підвищеною вразливістю і відносно незначним зовнішнім виразом почуттів.

Для меланхоліків характерний слабкий тип нервової системи. Це люди емоційні, вони погано переносять нервові навантаження, тому їм необхідно надавати постійну психологічну підтримку, давати можливість регулярно відпочивати.

На роботі їх активність і працездатність залежить від настрою: то висока, то низька. При низької працездатності меланхоліки швидко втомлюються, мають потребу в регулярному відпочинку.