
- •Питання до екзамену з предмету «Актуальні проблеми навчання молодших школярів»
- •Проблеми, які постають перед дітьми в початковий період навчання в школі.
- •Психологічні особливості школярів молодшого шкільного віку.
- •Вимоги до дітей на початковому етапі навчання.
- •Труднощі для дітей 6-7 річного віку, які пов’язані з саморегуляцією поведінки.
- •Особливості пізнавального розвитку дітей молодшого шкільного віку.
- •Розвиток сприйняття, удосконалення уваги, покращення пам’яті дітей молодшого шкільного віку.
- •Особливості розвитку мови молодших школярів.
- •Особливості розумового розвитку молодшого школяра.
- •Основні напрямки формування дитячого інтелекту в молодшому шкільному віці.
- •Основні види діяльності учнів початкової школи. Організація трудової та навчальної діяльності молодших школярів.
- •Характеристика навчальної, трудової, ігрової діяльності, спілкування молодших школярів та значення для успішного розвитку.
- •Індивідуальні відмінності в психологічному розвитку першокласників.
- •Шляхи мотивації дітей молодшого шкільного віку до навчальної діяльності. Моральні та матеріальні стимули.
- •Основні проблеми та шляхи подолання труднощів адаптаційного періоду першокласників.
- •Групові форми організації занять в адаптаційний період.
- •Головні напрямки вдосконалення теоретичного і практичного мислення дитини молодшого шкільного віку.
- •Значення формування у дітей молодшого шкільного віку основних компонентів навчальної діяльності: навчальних дій та дій самоконтролю і самооцінки результатів роботи.
- •Причини інтелектуальної пасивності та відставання дітей у навчанні та способи їх подолання.
- •Розвиток мовлення і мислення через удосконалення письма. Основні засоби розвитку мовлення.
- •Розвиток наочно-образного мислення в процесі занять художньою і технічною творчістю.
- •Проблеми формування особистості в молодшому шкільному віці.
- •Значення інноваційних педагогічних технологій у вирішенні проблем у навчанні молодших школярів.
- •В. Сухомлинський про пізнання дитиною радості розумової праці, радості успіху в навчанні.
- •Основні групи труднощів у навчанні учнів 1-4 класів мові, читанню, математиці.
- •Розлади, що зумовлюють труднощі дитини молодшого шкільного віку в оволодінні математичними навичками.
- •Розлади, що спричинюють труднощі в оволодінні молодшим школярем навичками письма.
- •Розлади, що спричинюють труднощі в оволодінні навичками читання.
- •Способи та засоби виявлення труднощів у вивченні математики учнями початкової школи.
- •Приклади методів і прийомів, які допомагають дитині уникнути труднощів у оволодінні математичними навичками, навичками письма і читання.
- •Психологічні причини, що лежать в основі труднощів у навчанні, пов’язаних з недоліками у формуванні рухових навичок письма і читання.
- •Психологічні причини, що зумовлюють труднощі у навчанні, пов’язані з особливостями формування когнітивного компонента навичок письма, читання, математичних умінь.
- •Психологічні причини, що зумовлюють недоліки у формуванні регуляторного компонента навичок письма, читання, обчислювальних умінь.
- •Основні проявлення труднощів у артикулюванні.
- •Наслідки недостатності процесів самоконтролю й саморегуляції, які проявляються у навчанні.
- •Врахування впливу темпераменту на навчальну діяльність молодших школярів.
- •Організація діагностики труднощів, що виникають у молодших школярів у процесі навчання.
- •Діагностична функція педагога, який працює з дітьми початкових класів.
- •Роль батьків під час організації педагогом діагностичних досліджень та корекційних заходів.
- •Способи профілактики труднощів у навчанні дітей з інфантилізмом.
- •Організація самостійної роботи учнів, які мають труднощі у навчанні.
- •Значення формування в молодших школярів досвіду пошукової діяльності.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів в інтелектуальній сфері діяльності.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, пов’язаних з недостатнім розвитком рухових умінь.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, пов’язаних з недостатнім розвитком просторових уявлень.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, пов’язаних з порушенням пам’яті.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів у формуванні навички читання.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, які зумовлені недостатнім загальним розвитком.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, пов’язаних з різними психотравмуючими ситуаціями.
- •Вплив дидактогеній на розвиток та навчальну діяльність дітей. Засоби профілактики дидактогеній.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, пов’язаних з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, які зумовлені астенічними станами.
- •Дидактика початкової школи про організацію індивідуального підходу до організації навчальної діяльності. Диференційоване навчання.
- •Розвиток життєвої компетентності молодшого школяра.
- •Організаційні форми навчання у початковій школі.
- •Психолого-педагогічна реабілітація дітей, які мають труднощі у навчанні.
Основні напрямки формування дитячого інтелекту в молодшому шкільному віці.
Ведущая деятельность – учебная.
Домінуючою функцією в молодшому шкільному віці стає мислення. Здійснюється інтелектуалізація всіх психічних функцій. Формується нове безкорисне ставлення до знань, внутрішній план дій. Переважає наочно-образне мислення. Навчання будується так, що відбувається перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення. У школярів формуються наукові поняття. Розвиток дитячого інтелекту здійснюється за такими напрямками: засвоєння і активне використання мовлення як засобу мислення, поєднання і взаємозбагачення всіх видів мислення, формування понять, уміння мислити логічно.
Систематична робота з формування інтелектуальних умінь сприяє оволодінню предметними уміннями, виникненню позитивних мотивів навчання, загальному розвитку молодших школярів.
У багатогранності організаційно-педагогічних форм, спрямованих на формування інтелектуальних умінь при вивченні рідної мови, у контексті нашого дослідження виділяємо: роботу над зв’язним мовленням, над словом, над текстом, роботу з довідковою літературою, підручником, ігрову діяльність.
Провідними інтелектуальними уміннями для молодших школярів є: уміння слухати, уміння читати, уміння писати, уміння працювати з книжкою, висловлювати свої думки, міркувати, порівнювати, узагальнювати, зіставляти, здійснювати самоконтроль, висловлювати оцінно-емоційні судження, спеціальні уміння.
Основні види діяльності учнів початкової школи. Організація трудової та навчальної діяльності молодших школярів.
Ігрова діяльність. Одним з основних видів діяльності дитини, особливо молодшого віку, та найважливішим засобом її виховання є дитяча гра. Педагоги та психологи розглядають дитячу гру як особливу форму взаємовідносин дитини з оточуючої дійсності. Гра – форма діяльності в умовних ситуаціях, що спрямовані на створення і засвоєння людського досвіду, зафіксованого у соціально закріплених діях, у предметах науки і культури. У грі як у особливому історично започаткованому виді людської практики відтворюються норми людського життя і діяльності, підпорядкування яким забезпечує пізнання та засвоєння предметної і соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний і моральний розвиток особистості.
Характерними ознаками розгортання гри є швидка зміна ситуацій, в яких опиняється об'єкт після дій з ним, і таке ж швидке пристосування дій до нової ситуації. У структуру гри дітей входять: ролі, які взяли на себе гравці; ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; ігрове застосування предметів; реальні відносини між гравцями.
Ігри молодших школярів мають такі різновиди:
o рольові, що відбуваються як спільна діяльність з однолітками (діти відтворюють взаємини між людьми, проявляють значну творчість, самостійність);
o дидактичні, в яких навчальна задача подається у вигляді ігрової, включає неігрові способи діяльності, засвоєння яких характерне для процесу учіння. Наприклад, гра у рослинне лото вимагає володіння операціями мислення (аналізом, порівнянням, конкретизацією), які засвоєні завдяки навчанню, а вдосконалюються на матеріалі дидактичної гри;
o рухливі (спортивні) слугують розвиткові психомоторних якостей, а також розвиткові довільності, уважності, кмітливості, спритності дитини.
Навчальна діяльність - провідна для психічного розвитку молодшого школяра. На початок шкільного навчання дитина володіє окремими елементами навчальної діяльності. Наприклад, за вказівкою учителя дитина виконує певні вправи, завдання, але повна структура навчальної діяльності із системою взаємопов'язаних її компонентів формується протягом усього початкового навчання. При оволодінні учнем всіма компонентами навчальної діяльності говорять про самостійну навчальну діяльність, яка є необхідною умовою успішного навчання дитини в середній школі. Змістом навчальної діяльності виступають теоретичні знання, характерною відзнакою яких є дедуктивна будова: від абстрактного (понять, правил, законів, постулатів) до конкретного (прикладів, практичних задач).
У структурі навчальної діяльності прийнято виділяти наступні компоненти (за Д. Б. Ельконіним, В. В. Давидовим).
o Мета і головний результат, які в узагальненому вигляді полягають у засвоєнні основ наук, що виступають змістом навчальної діяльності (поняття, закони, загальні способи розв'язання задач).
o Потреби, що ґрунтуються на необхідності отримання теоретичних знань.
o Мотиви, що передбачають прагнення до засвоєння способів відтворення теоретичних знань.
o Навчальні ситуації (задачі), при розв'язання яких школяр оволодіває загальним способом вирішення цілого класу часткових задач певного типу (письмо під диктовку, розв'язання арифметичних задач, вироби з паперу).
o Навчальні дії та операції, що складаються з навчально-пізнавальних дій, а також дій контролю й оцінки й спрямовані на розв'язання учбової задачі.