- •2. Система кримінального права.
- •3. Принципи кримінального права.
- •4. Кримінальне право як невід'ємна частина правової системи держави. Значення Конституції України для розвитку кримінального права на сучасному етапі.
- •5. Кримінальне право і суміжні галузі права
- •7. Поняття, ознаки і значення закону про кримінальну відповідальність. Значення Конституції України у розвитку кримінального законодавства.
- •8. Кримінальний кодекс і його структура. Структура статей Особливої частини кк України.
- •9. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •10. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність
- •11. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо кола осіб.
- •12. Поняття кримінальної відповідальності
- •13. Підстави застосування кримінальної відповідальності.
- •15. Кримінально-правові відносини: сутність та основні ознаки.
- •16. Поняття злочину та його ознаки
- •17. Класифікація злочинів за ступенями тяжкості.
- •18. Склад злочину: поняття та основні елементи.
- •19. Поняття об'єкту злочину та його значення.
- •20. Види об'єктів злочину і їх значення
- •21. Предмет злочину. Відмінність між об'єктом і предметом злочину.
- •22. Поняття об'єктивної сторони злочину та й значення
- •23. Суспільно небезпечне діяння — обов'язкова ознака об'єктивної сторони злочину.
- •24. Суспільно небезпечні наслідки. Матеріальні і формальні склади злочину
- •25. Причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками
- •26. Спосіб, засоби, обстановка, місце, час вчинення злочину як обставини, що становлять ознаку об'єктивної сторони злочину.
- •27.Поняття суб'єкта злочину та його ознаки
- •28 Осудність, неосудність та обмежена осудність.
- •29.Відповідальність за злочини, вчинені у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
- •30. Вік як ознака суб'єкту злочину
- •31. Спеціальний суб'єкт злочину: поняття та ознаки
- •32. .Поняття і ознаки суб'єктивної сторони злочину
- •33.Вина як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони злочину.
- •34.Форми вини, види умислу та необережності.
- •35. Складна форма вини.
- •36. Мотив і мета як ознаки суб'єктивної сторони злочину
- •37. Поняття та види стадій вчинення умисного злочину
- •38. Поняття та ознаки закінченого і незакінченого злочину
- •39.Готування до злочину.
- •40.Замах на злочин і його види.
- •41.Добровільна відмова при незакінченому злочині
- •42.Поняття та ознаки співучасті
- •43. Форми співучасті, критерії їх визначення
- •44. Види співучасників
- •45.Форми організованої злочинної діяльності
- •46. Поняття і види причетності до злочину. Причетність до злочину - це дія чи бездіяльність, яка хоча і пов'язана з вчиненням злочину, але не є співучастю в ньому.
- •47.Кримінальна відповідальність співучасників
- •48. Добровільна відмова співучасників
- •49. Поняття та ознаки множинності злочинів. Її відмежування від одиничних злочинів.
- •§ 2. Одиничний злочин
- •50. Види множинності злочинів. Сукупність злочинів та її види
- •51. Повторність злочинів та її види
- •52. .Рецидив злочину та його види
- •53. Поняття і види обставин діяння , що виключають злочинність
- •54. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності
- •56.Заходи щодо затримання особи, яка вчинила злочин, та умови їх правомір¬ності.
- •58.Інші обставини, що виключають злочинність діяння.
- •61.Звільнення у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •62.Звільнення у зв’язку із закінченням строків давності.
- •64.Поняття та ознаки покарання.
- •65.Мета покарання.
- •66.Основні та додаткові покарання.
- •67.Система і види покарань.
- •69.Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність при призначенні покарання.
- •70.Призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено зако¬ном.
- •71.Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •72.Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •73.Поняття, підстави й види звільнення від кримінального покарання та його відбування
- •74. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •75. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •76. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •77. 1. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким передбачає не скорочення невідбутої частини призначеного вироком суду
- •80. Правові наслідки судимості.
- •81. .Погашення судимості: поняття, строки та їх обчислення
- •82. Погашення судимості
- •83, Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •84.Види примусових заходів медичного характеру.
- •85.Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
- •86. Примусове лікування: поняття, підстави застосування.
- •87.Специфіка кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •88.Види кримінальних покарань, що застосовуються до неповнолітніх та особливості їх застосування
- •89. Специфіка звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та відбування покарання
- •90. Примусові заходи виховного характеру: поняття та види
- •91. Особливості погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх.
25. Причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками
Причиновий зв'язок між діянням і суспільно небезпечним наслідком — обов'язкова ознака об'єктивної сторони в злочинах із матеріальним складом. Якщо в цих злочинах відсутній такий зв'язок, кримінальна відповідальність за настання суспільно небезпечного наслідку виключається.
У КК немає норм, які б вирішували питання причинового зв'язку. Однак цьому питанню приділяється значна увага в теорії кримінального права і практиці його застосування.
Наука кримінального права розглядає причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком з позиції філософії. Причина у філософії - це таке явище, яке неминуче з внутрішньою необхідністю породжує інше явище -наслідок. Причина — це об'єктивний зв'язок між фактом матеріального світу й наслідком від цього факту.
У кримінальному праві як причина виступає факт, тобто вчинення суспільно небезпечного діяння людиною, іншими словами, скоєння злочину, а в якості наслідку - результат від цього діяння суспільно небезпечна шкода.
Чинне кримінальне законодавство передбачає злочини з матеріальним складом, які вчинюються як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності.
Прикладом злочинів, які спричиняють суспільно небезпечні наслідки шляхом бездіяльності, є: залишення в небезпеці, якщо внаслідок цієї бездіяльності настала смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 135 КК); бездіяльність військової влади, внаслідок якої була заподіяла істотна шкода (ч. 1 ст. 426 КК) або спричинені тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 426 КК).
При розслідуванні й судовому розгляді кримінальних справ необхідно встановлювати причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком, при якому діяння повинно бути безпосередньою причиною наслідку, що настав. Як причина розцінюється суспільно небезпечна дія чи бездіяльність, а як наслідок - суспільно небезпечний результат, викликаний цим діянням.
У кримінальному праві суттєве значення має наявність не випадкового, а безпосереднього причинового зв'язку між діянням і наслідком.
При випадковому причиновому зв'язку наслідки не породжуються закономірним розвитком діяння людини. Наслідок є результатом випадкового збігу обставин, він не є результатом внутрішнього розвитку діяння, а викликається іншими причинами й обставинами.
Наявність безпосереднього і випадкового причинового зв'язку можна проілюструвати на такому прикладі.
Водій порушив правила безпеки дорожнього руху, збив пішохода, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, з місця події втік, залишив потерпілого на морозі без допомоги. Потерпілий, як встановила судово-медична експертиза, помер від охолодження. У даному разі між дією водія - порушенням правил безпеки дорожнього руху - і наслідком, який настав - спричиненням середньої тяжкості тілесного ушкодження - є безпосередній причиновий зв'язок. Водій повинен нести кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 286 КК, тобто за порушення правил безпеки дорожнього руху, в результаті чого потерпілому спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження. При цьому безпосередньою причиною є дія (бездіяльність) водія (порушення правил безпеки дорожнього руху), яка неминуче з внутрішньою необхідністю породила суспільно небезпечний наслідок - середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Що ж стосується настання смерті потерпілого, то тут має місце випадковий причиновий зв'язок тому, що смерть настала не від наїзду, а через випадковий збіг інших обставин. Разом із тим водій повинен нести кримінальну відповідальність за інший злочин, передбачений ч. З ст. 135 КК, тобто за завідоме залишення потерпілого без допомоги, який перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження.
Бездіяльність водія - ненадання допомоги потерпілому, якого він поставив у небезпечний для життя стан,- є безпосередньою (прямою) причиною його смерті. успільно небезпечна поведінка особи може бути визнана причиною настання суспільно небезпечного наслідку лише у разі, якщо вона у часі передувала-його настанню: спочатку повинне бути діяння, а пізніше – наслідок
.