3. Проаналізувати інституціональні цінності. Що таке ціннісна ментальність статусних угрупувань соціуму?

Кожен соціальний інститут в соціальній структурі суспільства базується на нормах, ролях та цінностях. Цінності є ключовим елементом будь-якого соціального інституту. Завдяки їх засвоєнню, відбувається процес соціалізації індивіда.

Соціальні інститути можна поділити за сферами суспільства, до яких вони належать:

 Економічна - відносини в процесі виробництва (виробництво, розподіл, споживання матеріальних благ). Інститути, які відносяться до економічної сфері: приватна власність, матеріальне виробництво, ринок і ін.

Цінності: недоторканість приватна власність, чесна конкуренція, досягнення успіху тощо.

 Соціальна - відносини між різними соціальними та віковими групами; діяльність по забезпеченню соціальної гарантії. Інститути, які відносяться до соціальної сфери: виховання, сім'я, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, дозвілля та ін.

Цінності: так звані сімейні (нуклеарна сім`я, діти, здоров’я близьких), друзі, вільний час, хобі тощо.

 Політична - відносини між громадянським суспільством і державою, між державою і політичними партіями, а також між державами. Інститути, які стосуються політичній сфері: держава, право, парламент, уряд, судова система, політичні партії, армія та ін..

Цінності: справедливість, демократія, громадянське суспільство, права людини тощо.

 Духовна - відносини, що виникають у процесі створення та збереження духовних цінностей, створення розповсюдження та споживання інформації. Інститути, які відносяться до духовній сфері: освіта, наука, релігія, мистецтво, ЗМІ та ін.

Цінності: інформація, освіта, духовний розвиток тощо.

Ціннісна ментальність статусних угрупувань соціуму – це базові цінності та «картина світу» певного статусного угрупування (клас, група, страта).

Ментальність - спосіб бачення світу, в якому думка не відділена від емоцій.

У соціологічних контекстах «ментальність» - той чи інший «склад розуму», тобто стійкі інтелектуальні та емоційні особливості, притаманні тому чи іншому індивіду (зазвичай як представнику деякої соціальної групи).

Ручка А. виділяє три статусні угруповання загалом в українському суспільстві відповідно до основних параметрів економічного капіталу (доходу, матеріального добробуту сім`ї та культурного капіталу (освітнього рівня, наявності та використання предметів культурно-рекреаційного призначення) та їх розподілу. Таким чином він відокремлює угруповання: високостатусні, які мають показник вище середнього рівня зазначених капіталів, середньостатусні – середній показник, низькостатусні – нижче середнього. Відповідно проведеним дослідженням, низькостатусні групи мають в пріоритеті матеріальні цінності,необхідні для забезпечення базових матеріальних потреб, оскільки вони цим незабезпечені. Серед них більше людей з лівими політичними поглядами, фаталістів, менше задоволених своїм життям та прихильників активного життя загалом. Високостатусні мають у своєму середовищі найбільш активних, індивідуалістськи та нетрадиціоналістськи налаштованих індивідів, центристів та правих, з цінностями самореалізації та ліберально-демократичними цінностями. Середньостатусні знаходять переважно «по середині» між вищезазначеними показниками та цінностями. Це, наприклад, менеджери середньої та нижчої ланки, задіяні в сфері послуг тощо.