77.Ющенко

Визнаний Цент.виборчою комісією переможцем повторного туру голосування 26 грудня 2004 року. Після рішення Верховного Суду України від 20 січня 2005 року, офіційно оголошений третім Президентом України.

Дія-ть Ющенка як Президента України є досить суперечливою. У 2005 він зробив чимало кроків, таких як розпуск ДАІ, відміна візового режиму для громадян ЄС та США, введення значної матеріальної допомоги при народженні дитини. Ющенко не зміг припинити розбрат у стані своїх партнерів по Помаранчевій Революції.

   В зовнішній політиці України також залишалось чимало проблем. За час президентства Ющенка і за чималих його зусиль Україна вступила в Світову Організацію Торгівлі (СОТ). Хоча відносини з Росією формально залишалися добрими, реально Росія стала проводити надзвичайно агресивну політику економічного та інформаційного пригнічення України («Газова війна», антиукраїнська пропаганда на телебаченні тощо).

        На виборах у Верховну Раду 26 березня 2006 року найбільшу кількість голосів отримала Партія Регіонів. Після 4-місячних переговорів Ющенко підписав 4 серпня 2006 року подання у Верховну Раду на призначення Януковича прем'єр-міністром.

         2 квітня 2007 року президент України Віктор Ющенко підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України 5-го скликання. Підставою для цього Віктор Ющенко назвав неконституційний спосіб формування конституційної більшості у ВР, а саме входження до коаліції окремих депутатів а не цілих фракцій.

         Депутати коаліції заявили, що не будуть виконувати указ і зібрали позачергове засідання Ради. Коаліції вдалося заблокувати впровадження цього рішення поданням до Конституційного суду. Як наслідок 26 квітня 2007 року Віктор Ющенко видає другий указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України 5-го скликання. Підставою стало формальна відсутність коаліції (як незаконно створеної) у ВР протягом одного місяця. Ряд причин, а саме:

призначення президентом на посаду Генерального прокурора Святослава Піскуна, заяви СБУ щодо фактів хабарництва деяких Конституційних суддів, порушення Генеральною прокуратурою кримінальних справ проти кількох суддів Конституційного Суду за порушення присяги, посилення позицій президента у РНБО змусили партії коаліції вдатись до перемовин з президентом.

         Результатом переговорів стало визнання коаліцією розпуску ВР і згода на перевибори. 5 червня 2007 року було підписано Третій указ про про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України 5-го скликання. Підставою для нього за взаємною згодою всіх сторін стало добровільне складення повноважень депутатами опозиційних фракцій. Повторні вибори призначено на 30 вересня 2007 року[6]. Жорстко проти перевиборів досі виступають потенційні аутсайдери перегонів — КПУ та СПУ.

           8 листопада 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ Щодо заходів з будови доступного житла в Україні та поліпшення забезпечення громадян України житлом. «Я впевнений, що забезпечення кожної родини доступним житлом — це універсальна відповідь на цілий ряд проблем соціального характеру. 17 мільйонів людей потребують покращення умов проживання. 1,3 млн родин стоять у черзі за житлом. Щорічно його надають 20 тисячам родин. Соціально це нестерпно. Головна задача наради — мобілізувати всі органи влади для вирішення цієї проблеми», — сказав Президент. Згідно з указом, Кабмін має передбачити на 2009 та наступні роки кошти на будівництво доступного житла в об'ємі не менш як 0,5% від ВВП.

            11 грудня 2007 року на зустрічі Президента України Віктора Ющенка з представниками бізнесу та влади було започатковано проект «Зігрій любов'ю дитину» — благодійництво на підтримку багатодітних родин. Проект спрямовано на вирішення найболючіших проблем багатодітних сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Ініціативу Президента щодо благодійної допомоги багатодітним родинам підтримав великий бізнес: бізнесмени Віктор Пінчук та Рінат Ахметов зголосилися взяти безпосередню участь в ініціативі Президента України Віктора Ющенка щодо благодійної допомоги багатодітним родинам.

          В Україні понад 100 тисяч дітей-сиріт. 2008-й рік Віктор Ющенко оголосив Роком усиновлення.

   Конфлікт з Юлією Тимошенко.Конфлікт між Ющенко та Тимошенко — це «головний конфлікт в демократичній владі 2005-2010»; цей конфлікт мав руйнівні наслідки для української демократії в 2005—2010 роки.

Початок конфлікту

   Конфлікт розпочався в перші ж місяці призначення Тимошенко на посаду Прем'єр-міністра :

Першою причиною були «повноваження РНБО». В березні-2005 секретар РНБО П. Порошенко заявив, що «в сферу повноважень РНБО входять усі питання Кабміну». Ющенко заявив, що «Рада національної безпеки і оборони України» повинна стати «єдиним місцем, де будуть прийматися всі стратегічні рішення». Фактично Ющенко і Порошенко — почали створювати з РНБО систему дублювання Кабінету Міністрів. Це стало головною складовою конфлікту у владній команді; який призвів до відставки Кабміну Тимошенко та відставки Порошенка з посади секретаря РНБО.

«Перший публічний скандал між Ющенко та Тимошенко» виник 19.5.2005, коли на засіданні РНБО — Ющенко різко розкритикував Прем'єр-міністра Тимошенко — за тиск на оптових торговців бензином: „Ющенко сказав їй, що в такому випадку вона може написати заяву про відставку та йти разом з СДПУ(о) та «Регіонами» (політ. сила В. Януковича) дудіти в дудки та стукати в барабани“.

Подібні конфлікти тривали увесь період 2005—2010 — причому основну критику на адресу Тимошенко зазвичай озвучувало близьке оточення Ющенка, а не він сам. На президентських виборах-2010 — Президент Ющенко неодноразово повторював, що «Тимошенко та Янукович однакове зло для України»; а 16.2.2010 (на прощальній прес-конференції в якості Президента) Ющенко заявив, що «його найбільшою політичною помилкою» було «співробітництво з Тимошенко».  Ідеологічні підвалини конфлікту Треба зазначити, що конфлікт між Ющенко та Тимошенко — не носить характеру особистих антипатій, а виник (ще у квітні-2005 року) внаслідок сповідування цими політиками — різних підходів до вирішення головних проблем України :

«Питання землі». Ющенко є прибічником «повної приватизації сільськогосподарської землі; й ринку землі»; Тимошенко-БЮТ проти «вільного ринку землі», бо на її думку це призведе до того, що земля зосередиться в руках кількох олігархічних груп.

«Питання шельфу» (виникло в квітні-2006). Ющенко за передачу шельфу Чорного та Азовського морів на «50 років оренди» для компанії «Венко Прикерченська». Тимошенко ж називає це «крадіжкою шельфу в України».

«Питання постачання природного газу через «РосУкрЕнерго» (питання виникло в 2004 році, й існує досі (2011)). Ющенко за існування посередника «РосУкрЕнерго»; Тимошенко називає посередника «РосУкрЕнерго» — «корупційною схемою».

«Питання влади» :

 — Щодо виборів до Верховної Ради та місцевих рад — Ющенко за так званні «відкриті списки» (депутатів обирають «поштучно» — «у 450 округах»; й обрані депутати — фактично не залежать від своєї партії-блоку; можуть вільно голосувати супроти своєї партії-блоку). Тимошенко навпаки — за вибори виключно партій «у загально-національному окрузі»; за те, щоб партії — „мали право на відібрання у депутата мандату, у випадку його голосування супроти «виборчих зобов'язань своєї партії»“ («імперативний мандат»).

Це питання — є дуже важливим для України; бо завжди після виборів (зокрема у 2002, 2006, 2007) спостерігається — перехід депутатів (цих перебіжчиків називають «тушки») до «більш сильних у фінансовому плані фракцій» (насамперед до фракції «Партії регіонів»); ці переходи (у 2002, 2006, 2007 роках) — змінювали «вибір народу» на протилежний (при цьому «крупний-олігархічний капітал» — завжди «вигравав вибори після виборів» за рахунок «тушок»).

 — Щодо виборів мерів міст (насамперед мера Києва) — Ющенко за вибори в одному турі; Тимошенко — за вибори в два тури (коли обраним вважається тільки той кандидат, який отримав понад 50% тих, то прийшов на вибори). І в цьому випадку — позиція Ющенка вигідна виключно великому капіталу, наприклад, призвела до обрання М. Черновецького міським головою Києва.

«Питання розвитку сіл» (виникло навесні-2005). Ющенко планував (влітку 2005) проведення «Адміністративної реформи» (яка передбачала знищення «неперспективних сіл», та інші кроки); Тимошенко була категорично проти.

«Ставлення до великого капіталу; та до політичної сили Януковича». Можна назвати приклади співпраці Ющенко з Партією регіонів та особисто з Януковичем: у вересні 2005 сторони підписали «меморандум про співпрацю»; в серпні 2006 підписали «Універсал національної єдності», на базі якого — Янукович був призначений Прем'єр-міністром; Ющенко та Янукович — підтримували існування посередника «РосУкрЕнерго»; у Ющенко та Януковича — однакова позиція з питання землі, «Венко Прикерченської». Натомість Тимошенко — не підписала «Універсал-2006» та «Меморандум-2005»; а в квітні-2005 планувала провести «реприватизацію трьох тисяч підприємств» (реально було реприватизовано лише декілька, насамперед — велетенську «КриворіжСталь»).

Є відмінності й в ставленні до Росії. Зокрема, президент Ющенко звинувачував прем'єр-міністра Тимошенко в «зраді національних інтересів України» після звернення Тимошенко за кредитом до Росії (кредит не було отримано).За станом на початок 2011 року відносини Ющ-Тим можна охарактеризувати як «союзництво повністю втрачено» (хоча на рівні „«Нашої України» та БЮТ стосунки неконфронтаційні; а у „«Народної самооборони» Ю. Луценка та БЮТ - міцний політичний союз)