
- •Передмова
- •Опис навчального плану з дисципліни “Неврологія” Модуль 2
- •Змістовий модуль 1. Судинні захворювання головного та спинного мозку. Пароксизмальні стани, цефальгії, порушення сну. Нейроінтоксикації. Травматичні ураження нервової системи
- •Тема 1: судинні захворювання головного та спинного мозку і. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття
- •III. Виховні цілі заняття
- •Іv. Структурно-логічна схема заняття
- •V. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Тема 2: епілепсія та не-епілептичні пароксизмальні стани
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття
- •III. Виховні цілі заняття
- •IV. Структурно-логічна схема теми
- •V. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Тема 3: біль голови. Порушення сну і. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття
- •III. Виховні цілі заняття
- •IV. Структурно-логічна схема теми
- •V. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Тема 4: професійні і побутові нейроінтоксикації. Ураження нервової системи при дії фізичних факторів
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття
- •III. Виховні цілі заняття
- •IV. Структурно-логічна схема теми
- •V. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Тема 5: неврологічні аспекти черепно-мозкової травми
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття
- •III. Виховні цілі заняття
- •IV. Структурно-логічна схема теми
- •V. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Змістовий модуль 2. Інфекційні, інфекційно-алергічні, демієлінізуючі та паразитарні захворювання нервової системи. Пріонові інфекції. Нейроборреліоз. Боковий аміотрофічний склероз
- •Тема 6: менінгіти. Арахноїдити. Енцефаліти
- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі
- •III. Виховні цілі заняття
- •IV. Структурно-логічна схема теми
- •V. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Тема 7: поліомієліт. Гострий мієліт. Боковий аміотрофічний склероз і. Актуальність теми
- •Іі. Навчальні цілі заняття
- •Іiі. Виховні цілі заняття
- •IV. Структурно-логічна схема теми
- •V. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
- •VII. Література
- •Примітки примітки
VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
Основні завдання |
Вказівки |
Примітки |
1.Оволодіти методикою обстеження хворого на епілепсію |
Виконувати в наступній послідовності: скарги хворого, збір анамнезу, обстеження ЧМН, чутливості, рухової функції, мозочка, вищих кіркових функцій |
Звернути увагу на обставини виникнення нападу, його тип, спадковість, наявність неврологічної симптоматики |
2. Провести курацію хворого на епілепсію |
В ході обстеження виявити: тип(и) і частоту епілептичних нападів, топічне розміщення епілептогенного вогнища, оцінити прогноз захворювання, описати ускладнення і коморбідну патологію, призначити лікування |
Звернути увагу на призначення ПЕП залежно від типу, частоти та етіології нападів |
VII. Література
Основна
1. Скочій П.Г. Нервові хвороби. – Львів, 2000. – 608 с.
2. Дубенко Є.Г., Вінничук С.М. Нервові хвороби. – К.: Здоров’я, 2001. – 696 с.
3. Мар’єнко Л.Б., Мар’єнко К.М. Епілепсія в питаннях і відповідях. Навчальний посібник для студентів медичних вузів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Львів, 2011. – 86 с.
Додаткова
1. Л.А. Дзяк, Л.Р. Зенков, А.Г. Кириченко. Эпилепсия (руководство для врачей). – Киев: Книга плюс, 2001. – 168 с.
2. Л.Б. Мар’єнко, К.М. Мар’єнко. Епілепсія в питаннях і відповідях. – Львів, 2011. – 110 c.
3. Т. Броун, Г. Холмс. Эпилепсия. Клиническое руководство. – М.: Бином, 2006. – 288 с.
4. Шевага В.М., Паєнок А.В. Захворювання нервової системи. – Львів: Світ, 2004. – 519 с.
Тема 3: біль голови. Порушення сну і. Актуальність теми
Біль голови – найчастіша скарга хворих в лікарській практиці. Це одна з найактуальніших та найважчих проблем медицини.Вважається, що якість життя хворих з хронічним болем голови можна порівняти з рівнем життя хворих цукровим діабетом або перенесеним інфарктом міокарду.За результатами епідеміологічних досліджень болями голови страждають більш 70% населення світу. Біль голови може бути основною, а іноді єдиною скаргою більше 45 різних захворювань.
Діагностика первинних і вторинних БГ має принципове значення для тактики лікування, попередження больового пароксизму та зменшення його інтенсивності. Для діагностики БГ, їх характеру, окрім загального соматичного та неврологічного обстеження слід широко застосовувати додаткові методи обстеження (КТ, МРТ, обстеження очного дна, УЗДГ).
Лікування БГ направлено на досягнення таких основних завдань:
– зменшення симптомів захворювання, тобто інтенсивності БГ;
– зниження ступеню втрати фізичної та розумової працездатності;
– покращення якості життя пацієнта.
Необхідно уникати стандартних підходів до лікування, прагнути до індивідуалізації лікування, враховуючи психологічні особливості пацієнта та його відношення до хвороби. Необхідними умовами ефективності лікування є постійне спостереження, індивідуальний підхід, оцінка результатів лікування з необхідною терапевтичною корекцією.
Тепер з’явилась ціла група БГ, які спричинені тривалим прийомом деяких медикаментозних препаратів (ерготамінів, барбітуратів, бензодіазепінів). Такий біль називають абузусним і він вимагає корекції лікування.
Отже, діагностика і лікування БГ є важливою загальномедичною, соціально-економічною проблемою, яка вимагає ґрунтовного комплексного підходу з врахуванням не лише медичних аспектів, але й способу життя і праці хворого, соціальних факторів.
Майбутній лікар зобов’язаний виявити наявність ГБ, розпізнати їх характер, оскільки від своєчасної діагностики судинних порушень залежить надання терапевтичної допомоги, включаючи й ургентну, оскільки із ГБ стикаються не лише неврологи, але й лікарі інших спеціальностей.