Контрольні запитання:
1. З яких основних частин складається регулятор тиску?
2. На які камери розділена порожнина корпусу?
3. При яких величинах тиску спрацьовує регулятор?
4. Яким чином здійснюється ввімкнення компресора?
Тема 32: Головні резервуари
Питання теми:
Конструкція головних резервуарів.
Види технічного огляду.
Експлуатація взимку.
Конструкція головних резервуарів.
Головний резервуар (рисунок 32.1) складається з циліндричної частини виготовленої з листової сталі товщиною 5-6 мм, і двох опуклих днищ 2 товщиною 6-8 мм.
Рисунок 32.1 - Головний резервуар тепловоза ТЭ3.
Рисунок 32.2 - Головні резервуари:
а – об’ємом 300 л для електровозів ВЛ80С, ВЛ11 та ін.; б - об’ємом 250 л для тепловозів 2ТЭ10М, 2ТЭ116 й ін.; в - об’ємом 170 л для електро- і дизель-поїздів;
1 - циліндрична частина (обечайка); 2 - днище; 3, 4- бобишки; 5 -
паспортна табличка
Для приєднання повітропроводу передбачені бобишки А (рис.32.1), а для постановки випускного крана - бобишки Б. Кількість і розташування їх залежать від монтажу резервуарів на локомотиві. На паспортній металевій табличці 3 вказані завод-виробник, заводський номер резервуара, рік виготовлення, величина найбільшого допустимого тиску і об'єм резервуару.
Види технічного огляду.
Відповідно до Правил нагляду за котлами і повітряними резервуарами рухомого складу залізниць (ЦТ-ЦВ-ЦЛ-ЦП-0050) головні резервуари в процесі експлуатації підлягають наступним видам технічного огляду:
а) первинному — при введенні в експлуатацію;
б) періодичному — безпосередньо в процесі експлуатації;
в) позачерговому — у випадку порушення технологічного режиму;
г) аварійному — у випадку аварій, що викликали деформацію або ушкодження резервуара.
Технічний огляд (ТО) може бути частковим або повним.
Частковий ТО виконують не рідше 1 разу в 2 роки при чергових планових ремонтах рухомого складу. Частковий ТО включає в себе перевірку технічної документації, зовнішній огляд, пропарювання й промивання резервуара гарячою водою. Завданням зовнішнього огляду є візуальне виявлення його механічних і корозійних пошкоджень.
Повний ТО включає в себе об’єм часткового ТО і демонтаж резервуара для проведення гідравлічних випробувань, які проводяться тільки при задовільних результатах зовнішнього огляду. Повний ТО виконують не рідше 1 разу в 4 роки при черговому ремонті ТР-2, ТР-3, КР-1, КР-2, а також коли до чергового повного ТО залишається менше 1,5 року.
При проведенні гідравлічних випробувань тиск необхідно контролювати по двом манометрам однакового типу, одного класу точності (не нижче 1,5), діапазону вимірювання й однієї ціни поділки. Тиск випробувань приймають рівним робочому плюс 5,0 кгс/см2, а час випробування - не менше 10 хв.
Результати гідравлічних випробувань вважаються задовільними, якщо не виявлено:
течі, тріщин в основному металі й зварних з'єднаннях;
видимих залишкових деформацій;
падіння тиску по манометру за час, необхідний для виконання контрольної операції.
Відомості про огляд і випробування головного резервуара заносять у його технічний паспорт. На корпусі фарбою по трафарету наносять дату й місце проведення часткового або повного ТО.
Експлуатація взимку.
Узимку відігрівати головний резервуар і труби дозволяється за умови дотримання правил пожежної безпеки, що виключають можливість пожежі на локомотиві, і тільки після випуску повітря при закритих спускних кранах. Відкривати крани дозволяється після видалення вогню. Застосування факела для відігрівання замерзлих місць допускається за умови, якщо вони безпосередньо не стикаються з паливною й мастилоподачими арматурами й трубопроводами.
Література:
1. Крылов В.И., Крылов В.В. Автоматические тормоза подвижного состава: Учебник для учащихся техникумов ж.-д. трансп. – 4 – е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1983 – с.87-88.