4.1.2 Інвалідизація населення

Таблиця 1.7 Дані щодо розподілу населення, яке має інвалідність, за віковими категоріями та групами інвалідності.

Тенденції щодо зростання/зменшення показника кількості осіб з інвалідністю є важливими для планування специфіки соціальних служб та організації надання соціальних послуг з урахуванням нозології захворювання, що спричинила інвалідність, та віку потенційних отримувачів:

збільшення кількості осіб 18-55 (60) років яким встановлено III групу інвалідності внаслідок ураження опорно-рухового апарату свідчить про ймовірні потреби цих осіб працездатного віку, окрім реабілітаційних послуг, у соціальних послугах, пов’язаних з допомогою у працевлаштуванні;

зростання кількості осіб 0-17 років з розумовою відсталістю, зумовлює потребу у розробці комплексу заходів із соціальної абілітації/реабілітації, денних реабілітаційних центрів, заходів із створення умов для їх навчання, у тому числі інклюзивного.

4.1.4 Основні соціальні групи

Таблиці 1.8.1-1.8.16.

Показники представлені в цих таблицях дозволяють з’ясувати ситуацію, що стосується кожної конкретної соціальної групи населення.

Категорії осіб, зазначені у Таблиці 1.8.15. Також слід брати до уваги інформацію про кількість інших категорій осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, складають потенційні групи ризику, з метою розробки профілактичних соціальних програм.

Тенденції зміни чисельності (приросту/скорочення) та структури окремих соціальних груп є орієнтиром для планування збільшення або зменшення обсягу соціальних послуг для цих груп в довгостроковій та короткостроковій перспективі.

Визначення існуючих потреб у соціальних послугах для окремих соціальних груп та пріоритетності в організації їх надання необхідно проводити шляхом визначення частки отримувачів (осіб) соціальних послуг в межах соціальної групи.

Важливим є отримання даних про кількість отримувачів послуг з різних джерел (перед кожною таблицею подається перелік організацій, до яких потрібно надсилати запити). Саме порівняння показників про одну й ту ж соціальну групу населення з різних джерел і їх співставлення з показниками з таблиці 1.10.4. Задоволений та потенційний попит на соціальні послуги (зведена) дозволить з’ясувати які соціальні групи до яких організацій і за якими послугами найчастіше звертаються. Це дозволить при плануванні розвитку системи надання соціальних послуг більш чітко розподілити функції організацій щодо окремих послуг та категорій клієнтів та оптимізувати процес надання соціальних послуг для збільшення їх доступності та забезпечення своєчасності.

 

4.1.5 Система надання соціальних послуг.

Після розгляду та обробки даних щодо соціально-демографічної ситуації доцільно переходити до опису стану системи надання соціальних послуг в адміністративно-територіальній одиниці.

Основне завдання аналізу системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці - з’ясування наявного стану системи й виявлення потреб щодо її вдосконалення.

Опис стану системи надання соціальних послуг рекомендується здійснювати у двох напрямах:

опис соціальних програм (Таблиця 1.9 додатку 1).

опис соціальних служб та послуг, які вони надають (Таблиці 1.9,1.10.1 та 1.10.2. додатку 1).

Для визначення того, попит у яких соціальних послугах не покривається наявною системою надання соціальних послуг, при визначенні даних про наявні соціальні служби розглядаються:

спеціалізація, форми власності та господарювання існуючих суб’єктів, які надають соціальні послуги;

перелік соціальних послуг, що надається різним соціальним групам;

кількість послуг/клієнтів за звітний період, чисельність осіб, які звернулися за послугами).

кадрове забезпечення: укомплектування кадрами, навантаження на персонал, професійний склад (достатність та потреба);

забезпеченість основними засобами, що використовується для надання соціальних послуг (достатність та потреба у модернізації);

джерела та обсяги фінансування.

Для заповнення Таблиці 1.10.1 Загальна інформація щодо соціальних служб адміністративно-територіальної одиниці (зведена) та Таблиці 1.10.2 Задоволений та потенційний попит на соціальні послуги (зведена) додатку 1 рекомендується надсилати відповідні запити до соціальних служб. З огляду на велику кількість соціальних груп, яким надаються соціальні послуги, Таблицю 1.10.2 Задоволений та потенційний попит на соціальні послуги (зведена) рекомендується заповнювати у форматі Excel.

Суб’єктам, які надають соціальні послуги, надсилаються запити з проханням заповнити Таблиці додатку 3, що включають: Таблицю 3.1 Загальна інформація щодо соціальної служби/надавача соціальних послуг, Таблицю 3.2 Послуги соціальної служби/надавача соціальних послуг та соціальні групи, яким вони надаються, додаток К: Таблицю 3.3 Забезпечення кадрами соціальної служби/надавача соціальних послуг та Таблицю 3.4 Потреба у додаткових кадрах, які не зазначено у штатному розписі соціальної служби/надавача соціальних послуг, але які необхідні для надання соціальних послуг; додаток ОЗ: Таблицю 3.5 Основні засоби, які використовуються для надання соціальних послуг, що знаходяться на балансі соціальної служби/надавача соціальних послуг та Таблицю 3.6 Потреба у додаткових основних засобах, яких поки що немає на балансі соціальної служби/надавача соціальних послуг, але які необхідні для надання соціальних послуг.

Для суб’єктів, які надають послуги для великої кількості соціальних груп, рекомендується заповнювати Таблицю 3.2 у форматі Excel.

Інформацію щодо кадрового забезпечення та основних засобів, що використовуються для надання соціальних послуг, суб’єктам, які надають соціальні послуги, рекомендується готувати окремими додатками (К – кадрове забезпечення, ОЗ – основні засоби, що використовуються для надання соціальних послуг).

Під час розгляду кадрового забезпечення організації (Таблиця 3.3) рекомендується описати усі кадрові позиції згідно з штатним розписом, які залучені до надання соціальних послуг (кількість соціальних працівників, соціальних робітників, фахівців із соціальної роботи, соціальних педагогів, юристів, психологів, тощо). Якщо під час розгляду кадрового забезпечення було виявлено потребу у додаткових кадрах, необхідно зазначити у Таблиці 3.4 яких саме додаткових кадрів та для надання яких послуг.

Для того, щоб визначити потребу в основних засобах для надання соціальних послуг, під час опису основних засобів (Таблиця 3.5) рекомендується зазначати усі основні засоби, які безпосередньо застосовуються для надання соціальних послуг (приміщення, обладнання, інвентар, тощо). При цьому слід взяти до уваги, що основні засоби — це матеріальні цінності, які знаходяться на балансі суб’єкта, який надає соціальні послуги, що використовуються у процесі надання соціальних послуг понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 2500 гривень (за ціною придбання). Під час заповнення таблиці щодо основних засобів, які знаходяться на балансі, суб’єктам, які надають соціальні послуги, рекомендується керуватись класифікацією груп основних засобів, наведеною у ст. 145 Податкового кодексу України. Для висвітлення ситуації щодо основних засобів доцільно обмежитись інформацією щодо перших 9 груп зазначеної класифікації, як то: земельні ділянки, будівлі, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар (меблі), тощо, та зазначити їх складові (що саме входить до даних груп). Якщо під час розгляду основних засобів було виявлено додаткову потребу в них, то необхідно зазначити у Таблиці 3.6 які саме засоби потрібні та як зазначені зміни відобразяться на покращенні надання яких саме соціальних послуг (обґрунтування потреби).

Працівники регіональних управлінь праці та соціального захисту населення, які проводитимуть узагальнення отриманої від суб’єктів, які надають соціальні послуги, інформації, заносять отримані дані у Таблиці 1.10.1 Загальна інформація щодо соціальних служб адміністративно-територіальної одиниці (зведена) та 1.10.2 Задоволений та потенційний попит на соціальні послуги (зведена) додатку 1.

Щоб уникнути плутанини, рекомендується під час занесення даних про суб’єкта, який надає соціальні послуги, присвоювати йому порядковий номер, зазначаючи його на отриманій інформації та у Таблиці 1.10.1. Даний порядковий номер присвоювати й додаткам К (кадрове забезпечення) та ОЗ (основні засоби, які використовуються для надання соціальних послуг). Наприклад, для суб’єкта, що значиться в таблиці 1.10.1 під № 1, присвоюються номери додатків К1 та ОЗ1, для суб’єкта під № 4 відповідно К 4 та ОЗ 4.

У разі виникнення потреби, наприклад, при визначенні потенційних виконавців для надання соціальних послуг при застосуванні механізму соціального замовлення, з метою отримання детальної інформації про джерела фінансування потенційного виконавця соціального замовлення, управління праці та соціального захисту населення можуть запросити додаткову інформацію у суб’єктів, які надають соціальні послуги, щодо джерел їх фінансування та майна за наступними статтями:

вступні та щорічні внески членів організації;

благодійні пожертвування та допомога у будь-якій формі в установленому порядку від державних та громадських організацій, інших юридичних осіб та окремих громадян, у тому числі з-за кордону;

пожертвування будь-якого рухомого чи нерухомого майна та кошти, що надійшли від громадян як дар чи заповіт;

кошти, отримані з допомогою механізму соціального замовлення з боку державних органів для виконання цільових програм;

надходження від проведення благодійних заходів (лотереї, аукціони, культурні, спортивні видовища тощо);

відрахування від надходжень від зовнішньоекономічної діяльності і створених госпрозрахункових установ, організацій та підприємств організації для виконання статутних завдань;

інші надходження, що не суперечать чинному законодавству України.

Запит має стосуватися коштів та майна, які витрачаються суб’єктом безпосередньо на надання соціальних послуг, а не на утримання організації чи на фінансування іншої статутної діяльності.

У Таблиці 1.10.2 Задоволений та потенційний попит на соціальні послуги (зведена) пропонується підсумувати кількість суб’єктів за формами власності й господарювання, які надають визначену послугу в адміністративно-територіальній одиниці, підсумувати кількість отримувачів визначеної послуги за звітний період й кількість осіб/сімей, які звернулись за даною послугою, та встановити потенційний попит у тих чи інших конкретних послугах для конкретних соціальних груп. Для встановлення потенційного попиту (чисельності потенційних отримувачів соціальних послуг) рекомендується використовувати джерела, наведені у пункті 4.3.

Показник щодо кількості осіб/сімей, які звернулись за наданням конкретно визначеної послуги до конкретно визначеного за формою власності та господарювання суб’єкта, варто враховувати в подальшому, при визначені потенційних виконавців при формуванні пропозицій для соціального замовлення.

Аналіз вищезазначеної інформації дасть можливість визначити недовантаження або перевантаження служб та їх персоналу, потенційний попит у послугах, послуги, що не користуються попитом, а також визначити відповідні заходи для зміцнення потенціалу та оптимізації діяльності служби – кадрового та матеріально-технічного забезпечення, перепланування навантаження, функцій тощо.

Розглядаючи стан справ у системі надання соціальних послуг слід пам’ятати, що зміни у структурі та обсягах соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці є відправною точкою для аналізу необхідних чи доцільних змін параметрів соціальних служб регіону та підготовки програм соціально-економічного розвитку регіону.

 

Визначення індивідуальних потреб потенційних отримувачів соціальних послуг

Основні складові визначення індивідуальних потреб потенційних отримувачів соціальних послуг:

вивчення думки особи про власні соціальні проблеми та шляхи їх розв’язання;

з’ясування можливості подолання складних життєвих обставин спільно з особою або сім'єю, її законним представником та найближчим оточенням (родичами) та визначення переліку й обсягу необхідних соціальних послуг.

Визначення індивідуальних потреб потенційних отримувачів необхідно здійснювати у разі надходження до соціальної служби інформації від особи, яка перебуває у складних життєвих обставинах, органів, установ, закладів, організацій, окремих фізичних осіб про необхідність надання цій особі допомоги. Визначення індивідуальних потреб відбувається шляхом відвідування цих осіб за місцем їх проживання/перебування та проведення комплексної оцінки їх потреб.

При проведенні комплексної оцінки особлива увага звертається на умови проживання, сімейну ситуацію, джерела доходів, фізичний та психологічний стан, в якому перебуває особа.

Визначення потреб може здійснюватись шляхом:

обстеження житлово-побутових умов проживання особи (передбачає здійснення характеристики місця її проживання);

спостереження - безпосереднього візуального і слухового сприймання (відстежування) і реєстрації значущих процесів, ситуацій та фактів особи (дозволяє фіксувати події, поведінку людини тощо);

інтерв’ю – відповіді особи на поставлені їй питання (здійснюється як з особами, щодо яких здійснюється оцінка потреб, так і зі спеціалістами закладів, установ, організацій тощо стосовно даної особи);

бесіди – спілкування з особою чи одночасно з усіма членами сім’ї (може передбачати спілкування, у тому числі, і з близьким оточенням особи тощо);

анкетування – заповнення бланка опитувальника (може бути як індивідуальне, так і групове (усієї сім’ї);

тестування – виконання особою стандартизованих завдань, що дозволяють виміряти деякі психофізичні та особистісні характеристики, знання, вміння, навички особи (здійснюється з метою з’ясування стану психіки, розвиненості умінь, підготовленості до виконання поставлених завдань, готовності до змін тощо).

Для проведення визначення потреб працівникам соціальних служб рекомендується використовувати анкети/опитувальники/тести, розроблені даними соціальними службами для конкретних цільових груп.

При визначенні якості соціальних послуг працівникам соціальних служб рекомендується проводити внутрішній моніторинг та визначати якість надання соціальних послуг та їх відповідність встановленим державним стандартам соціальної послуги.

Дані, отримані під час визначення індивідуальних потреб, слугують індикатором спроможності існуючої системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці оперативно реагувати на потреби у соціальних послугах, що виникають у населення.

Аналіз визначення потреб у соціальних послугах

Основні етапи проведення аналізу:

оцінювання попиту та пропозиції соціальних послуг населення адміністративно-територіальної одиниці, де визначаються потреби соціальних груп у послугах, визначаються послуги, що не надаються зовсім та послуги, що задовольняють попит лише частково;

прогнозування чисельності соціальних груп і потреб у соціальних послугах та оцінювання рівня задоволення потреб у соціальних послугах (співвідношення кількості осіб забезпечених послугами та кількості потребуючих таких послуг). Визначається перелік необхідних послуг (у тому числі обсяг профілактичних заходів та послуг) на плановий період й прогнозний показник чисельності осіб, які будуть ними користуватись;

визначення переліку послуг, який має бути впроваджений додатково для задоволення виявлених потреб та попиту на послуги;

визначення заходів, спрямованих на покращення якості надання соціальних послуг;

визначення ресурсів (організаційних, кадрових, фінансових; наявних та потенційних), спроможних задовольнити потреби населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах

Переходити до аналізу визначення потреб можливо за умови, коли попередньо вже здійснено певний обсяг роботи, а саме:

визначено тенденції соціально-демографічних процесів та тенденції зміни переліку й чисельності соціальних груп;

сформульовано основні соціальні проблеми адміністративно-територіальної одиниці;

встановлено соціальні групи, які потребують соціальних послуг, чисельність фактичних та орієнтовну кількість потенційних отримувачів;

визначено незадоволені потреби у соціальних послугах та причини, через які їх не змогли надати;

намічено орієнтовний перелік соціальних послуг та категорії потенційних отримувачів;

з’ясовано стан системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці.

Головним на даному етапі буде встановлення відповідності наявної системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці визначеним потребам.

Проводячи аналіз слід пам’ятати, що вихідними даними для визначення потреб у соціальних послугах мають бути дані про чисельність фактичних й потенційних отримувачів соціальних послуг та дані про стан соціальних служб.

При цьому чисельність фактичних отримувачів соціальних послуг рекомендується визначати за інформацією, наданою соціальними службами про чисельність осіб, яким ці послуги надавались у минулому році у розрізі основних соціальних та демографічних груп.

Для визначення чисельності потенційних отримувачів соціальних послуг використовується інформація органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів, організацій щодо:

звернень громадян стосовно отримання соціальних послуг;

звернень громадських, благодійних, релігійних організацій до органів влади стосовно потреб у запровадженні нових послуг чи розвитку існуючих;

результатів проведення комплексних обстежень та опитувань сімей, осіб на виявлення потреб у соціальних послугах;

результатів проведення соціальної вуличної роботи;

результатів опитування представників житлово-комунального сектора, дільничних інспекторів, дільничних лікарів, працівників ринків, вокзалів тощо стосовно наявності представників соціальних груп;

чисельності соціальних груп населення тощо.

Потреба у соціальних послугах характеризується кількістю осіб, які потребують соціальних послуг, та характером їх соціальних проблем.

Потенційний попит у соціальних послугах за окремими послугами чи окремими соціальними групами розраховується як приріст чисельності окремих соціальних послуг, чисельності потенційних отримувачів послуги у плановому періоді у порівнянні до тих, хто фактично отримував послуги у звітному періоді.

Потреба у соціальних послугах має визначатися з урахуванням:

фактичних та потенційних змін у структурі та обсягах соціальних послуг, що надаються в адміністративно-територіальній одиниці: впровадження нових видів соціальних послуг, збільшення/зменшення переліку та обсягу соціальних послуг для окремих соціальних груп;

якісних та кількісних показників соціальних послуг, які повністю чи частково не задовольняють потреби отримувачів; соціальних послуг, які якісно та ефективно задовольняють потреби; впровадження нових соціальних послуг.

Задоволеність соціальними послугами можна визначати, базуючись на проведених місцевими соціальними службами опитуваннях (анкетуваннях) фактичних отримувачів послуг щодо їх якості, а також з урахуванням проведеного аналізу звернень клієнтів та інших форм зворотного зв’язку.

На даному етапі аналізується дані щодо системи надання соціальних послуг таблиць 1.9, 1.10.1, 1.10.2, таблиць додатку 3 та здійснюється їх співставлення з даними щодо соціальних груп таблиць 1.8.1-1.8.15 та іншою документацією для визначення чисельності потенційних осіб, які потребуватимуть соціальних послуг.

На даному етапі заповнюються Таблиця 2.1. додатку 2 Потреба у соціальних послугах за видами послуг та соціальними групами та Таблиця 2.2. Орієнтовний обсяг витрат для надання соціальних послуг.

Співставлення показників Таблиці 2.1 Потреба у соціальних послугах за видами послуг та соціальними групами з показниками Таблиці 1.10.2 Задоволений та потенційний попит на соціальні послуги (зведена) дозволить визначити прогалини в охопленні певних соціальних груп соціальними послугами та прогалини у переліку соціальних послуг, що надаються, тобто, визначити послуги, що не надаються зовсім та послуги, що задовольняють попит лише частково.

При визначенні переліку послуг, який має бути впроваджений додатково для задоволення виявлених потреб у разі підвищення попиту на послуги та при визначенні заходів, спрямованих на покращення якості надання соціальних послуг визначаються потенційні виконавці (індикатором для вибору найбільш прийнятних виконавців можуть слугувати дані таблиць додатку 3).

Важливо одразу визначати потребу у ресурсах, чи то кадрових (психолог, юрист), чи організаційних, чи фінансових та проаналізувати потенційні шляхи їх залучення (при цьому слід враховувати можливість залучення не тільки коштів місцевого й державного бюджетів, але також коштів благодійних фондів, громадських й релігійних організацій, залучати до співпраці комерційні організації, що впроваджують корпоративні соціальні програми).

Може виявитись, що програми та послуги для певних соціальних груп уже існують, але їх результативність низька, попит є, а послугами не користуються у повній мірі.

У даному випадку постає питання щодо інформування про наявні послуги, підвищення їх якості, оптимізація використання ресурсів (організаційних, кадрових, фінансових). Необхідно спланувати механізм перерозподілу функцій чи повноважень, наприклад, певні соціальні послуги, які надають державні соціальні служби, делегувати постачальникам іншої форми власності, розглянути можливості й визначити доцільність перепрофілювання існуючих соціальних служб для надання послуг іншим соціальним групам.

 

Визначення стратегічних пріоритетів, підготовка пропозицій для розвитку системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці

З метою якнайкращого задоволення потреб, на основі проведеного аналізу готуються пропозиції, визначаються стратегічні пріоритети для розвитку й оптимізації системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці, здійснюється планування й перерозподіл бюджетних коштів між напрямами діяльності.

Підготовку пропозицій щодо планування розвитку й оптимізації системи соціальних послуг, визначення стратегічних пріоритетів рекомендується проводити з врахуванням етапності розвитку соціальної інфраструктури системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці та спрямовувати на оптимальне задоволення потреб в соціальних послугах усіх соціальних груп.

Рекомендується зазначати:

пропозиції щодо необхідного впливу на загальні тенденції соціально-демографічних процесів та для розв’язання соціальних проблем адміністративно-територіальної одиниці;

пропозиції щодо ефективного використання ресурсів, розвитку системи соціальних послуг на рівні адміністративно-територіальної одиниці, а саме:

збільшення або зменшення обсягу послуг, що надавалися, відповідно до встановлених потреб у послугах;

удосконалення якості існуючих соціальних послуг, діяльності соціальних служб (установ, закладів);

запровадження нових соціальних послуг, утворення нових соціальних служб (установ, закладів), у тому числі шляхом використання механізму соціального замовлення, залучення недержавних організацій до надання соціальних послуг;

кадрового забезпечення, проведення підготовки та підвищення кваліфікації персоналу; модернізації інфраструктури, обладнання тощо;

необхідного розміру фінансування на надання соціальних послуг.

При підготовці пропозицій щодо розвитку та оптимізації соціальних служб враховуються державні стандарти соціальних послуг, нормативи щодо наповнюваності закладів/установ відповідного спрямування, комплектації груп отримувачів соціальних послуг, навантаження на працівників, які надають соціальні послуги тощо.

 

При підготовці пропозицій необхідно пам’ятати, що налагодження ефективної співпраці з усіма потенційними учасниками на ринку соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці й створення умов для цивілізованої конкуренції є важливим напрямом роботи для управлінь й державних соціальних служб, який має забезпечити підвищення якості соціальних послуг.

При визначенні стратегічних пріоритетів слід враховувати, що пріоритетність обґрунтовується ранжуванням проблем за ступенем невідкладності їх розв’язання.

 

Визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах сприятиме підвищенню якості соціальних послуг, що надаються кожній конкретній особі, дозволить забезпечити їх адресність, своєчасність, доступність, зручність й результативність.

Систематичне визначення потреб у соціальних послугах соціальних груп адміністративно-територіальної одиниці дозволить своєчасно й оперативно реагувати на соціальні та демографічні процеси, попередити виникнення чи мінімізувати соціальні проблеми.

На місцевому рівні, результати визначення потреб населення у соціальних послугах рекомендується враховувати при прийнятті управлінських рішень місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування стосовно покращення ситуації у сфері надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці. Отримані результати доцільно брати за основу при розробці програм і заходів розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць, зокрема, малих міст, гірських населених пунктів, тощо.

На регіональному рівні, результати визначення потреб населення у соціальних послугах рекомендується застосовувати для розроблення регіональних стратегій розвитку, програм і заходів соціально-економічного розвитку регіонів, угод щодо регіонального розвитку та програм подолання депресивності територій.

На національному рівні, результати визначення потреб населення у соціальних послугах можуть слугувати підґрунтям для розроблення державної стратегії регіонального розвитку, державних цільових програм та інвестиційних програм (проектів), державних програм розвитку транскордонного співробітництва.

 

Директор Департаменту

соціальних послуг І. Тарабукіна