II. Організація процесу визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах

Нормативно-правовою базою для проведення визначення потреб населення у соціальних послугах є: Закони України „Про соціальні послуги”; „Про попередження насильства в сім’ї”; „Про протидію торгівлі людьми”; „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”; „Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк”; „Про зайнятість населення”; Стратегія реформування системи надання соціальних послуг, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.08.2012 №556-р; інші нормативно-правові акти, що регулюють надання соціальних послуг населенню.

Потреби населення у соціальних послугах слід визначати за результатами аналізу соціально-демографічних та інших статистичних показників (додаток 1), інформації соціальних служб (додаток 3) щодо індивідуальних потреб у соціальних послугах, а також інформації щодо характеристики існуючої системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці.

 

2.1 Етапи процесу визначення потреб

Процес визначення потреб населення у соціальних послугах пропонується реалізовувати у три етапи:

І етап - первинне визначення потреб у соціальних послугах населення адміністративно-територіальної одиниці шляхом збору й аналізу даних статистики, інформації про стан та динаміку соціально-демографічних процесів, чисельність фактичних та потенційних отримувачів соціальних послуг, наявні соціальні програми й служби.

Первинне визначення потреб у соціальних послугах доцільно проводити щорічно протягом січня-лютого.

На I етапі проводиться збір інформації для описово-аналітичної частини документу з визначення потреб у соціальних послугах, заповнюються таблиці, наведені у додатку 1 та у додатку 3. Збір інформації здійснюється шляхом надсилання управліннями праці та соціального захисту населення запитів до відповідних органів, установ та організацій.

Для визначення середньо тривалих тенденцій зміни чисельності отримувачів та потенційних отримувачів соціальних послуг рекомендується застосовувати статистичні показники за період не менше 3-х попередніх років, у разі якщо тенденція не простежується за цей період, – не менше 5-ти попередніх років.

За результатами опрацювання отриманої інформації, на I етапі визначаються тенденції соціально-демографічних процесів та тенденції змін чисельності соціальних груп, формулюються соціальні проблеми та ймовірні причини їх виникнення, визначаються показники фактичного надання соціальних послуг й незадоволений попит на соціальні послуги, визначається стан системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці.

II етап – визначення індивідуальних потреб населення у соціальних послугах шляхом вивчення індивідуальних потреб потенційних отримувачів за видами соціальних послуг та задоволеності наявними соціальними послугами фактичних отримувачів.

Визначення індивідуальних потреб доцільно здійснювати постійно протягом року.

Для визначення індивідуальних потреб населення у короткостроковій перспективі рекомендується використовувати інформацію за попередній рік, яка подається соціальними службами адміністративно-територіальної одиниці у січні наступного року до регіональних управлінь праці та соціального захисту населення для узагальнення.

Визначення індивідуальних потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, у соціальних послугах проводять усі соціальні служби адміністративно-територіальної одиниці, у тому числі центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) шляхом відвідування цих осіб за місцем їх проживання/перебування та проведення комплексного обстеження та або опитування.

Таким чином, на II етапі отримується додаткова інформація щодо потреб у соціальних послугах за їх видами, а також інформація щодо аспектів якісних характеристик їх надання.

III етап – підсумковий аналіз даних, отриманих в процесі визначення потреб населення у соціальних послугах, визначення стратегічних пріоритетів, розробка пропозицій та плану заходів для розвитку й оптимізації системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці.

Підсумковий аналіз рекомендується здійснювати щорічно до 1 квітня.

Під час проведення аналізу узагальнюються основні соціальні проблеми й можливі шляхи їх розв’язання, визначається перелік необхідних послуг на плановий період, у т.ч. обсяг профілактичних заходів та послуг, прогнозний показник чисельності осіб, які будуть ними користуватися; визначається обсяг послуг, який має бути впроваджений додатково для задоволення виявлених потреб та попиту на послуги, визначаються заходи для покращення якісних характеристик послуг; обсяг необхідних ресурсів для надання соціальних послуг, у тому числі визначається розмір необхідного фінансування.

Міські й районні управління праці й соціального захисту населення визначають потреби населення у соціальних послугах, узагальнюють інформацію й подають її для подальшого вивчення й узагальнення до регіональних управлінь праці й соціального захисту. Регіональні управління праці й соціального захисту, у свою чергу, опрацьовують й узагальнюють отримані результати (у таблиці 2.1. та 2.2. додатку 2) й подають їх, за запитом, до Мінсоцполітики.

2.2 Взаємодія у процесі визначення потреб

Для забезпечення обговорення результатів процесу визначення потреб у соціальних послугах, визначення стратегічних пріоритетів і підготовки пропозицій щодо планування розвитку й оптимізації системи соціальних послуг рекомендується проводити спільні наради й консультації з представниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, місцевих управлінь праці та соціального захисту, місцевих управлінь у справах сім’ї, дітей та молоді, місцевих наукових установ та громадських організацій.

2.3 Функції учасників процесу визначення потреб

Функції щодо визначення індивідуальних потреб населення у соціальних послугах варто покласти на соціальні служби та фахівців із соціальної роботи.

Функції щодо первинного визначення потреб, здійснення підсумкового аналізу, встановлення стратегічних пріоритетів й підготовки пропозицій, розробки проекту плану заходів для розвитку системи соціальних послуг - на місцеві управління праці та соціального захисту населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Функції з методичного забезпечення процесу визначення потреб населення у соціальних послугах адміністративно-територіальної одиниці - на центральний орган виконавчої влади з питань соціальної політики (Мінсоцполітики).

Мінсоцполітики здійснює узагальнення отриманої від адміністративно-територіальної одиниці інформації та визначає напрями діяльності, спрямовані на розвиток системи соціальних послуг в Україні.

 

III. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ДОКУМЕНТУ З ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ У СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ

Рекомендується, що документ, що готується у регіональному управлінні праці та соціального захисту населення під час визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах має містити такі розділи:

3.1 Вступ.

У вступі наводиться обґрунтування мети, завдань, зазначається період, за який визначалися потреби у соціальних послугах та відповідальні виконавці.

3.2 Описово-аналітична частина.

У описово-аналітичній частині здійснюється опис і аналіз потреб населення у соціальних послугах та стану системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці. Даний підрозділ складається із декількох частин:

3.2.1 Соціально-демографічна ситуація адміністративно-територіальної одиниці:

Розглядаються демографічні показники та показники щодо соціальних груп населення адміністративно-територіальної одиниці (додаток 1) за період, необхідний для подальшого планування розвитку системи соціальних послуг (згідно з пунктом 2.1).

Стан системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці:

З метою визначення потреби у наданні соціальних послуг різним соціальним групам описується вся наявна система надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці, а саме:

соціальні програми;

соціальні служби та послуги (за інформацією, зібраною за допомогою таблиць додатку 3).

3.2.3 Аналіз потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах.

3.3 Пропозиції, стратегічні пріоритети.

Стратегічні пріоритети та пропозиції щодо планування розвитку й оптимізації системи соціальних послуг, підходи до визначення стратегічних пріоритетів та розробки пропозицій рекомендується проводити із урахуванням положень пункту 4.4 цих Методичних рекомендацій.

На підставі визначених пропозицій і стратегічних пріоритетів регіональним управлінням праці й соціального захисту населення рекомендується розробляти план заходів для розвитку системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці.

Описово-аналітична частина слугує одночасно підґрунтям й обґрунтуванням для розробки пропозицій, визначення пріоритетів та планування заходів і є невід’ємною складовою документу, який залишається в управлінні праці й соціального захисту населення адміністративно-територіальної одиниці.

До Мінсоцполітики, на запит, подаються дані, підготовлені за формою, запропонованою у додатку 2 (Таблиця 2.1. Потреба у соціальних послугах за видами послуг та соціальними групами), доповнені інформацією щодо стратегічних пріоритетів й пропозицій для розвитку системи соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці.

 

IV. ОБРОБКА ОТРИМАНИХ ДАНИХ ТА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ У СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ

Обробка даних щодо соціально-демографічної ситуації та стану системи надання соціальних послуг адміністративно-територіальної одиниці

Основні складові етапу обробки отриманих даних:

виявлення тенденцій соціально-демографічних процесів та визначення їх впливу на попит у соціальних послугах;

формулювання основних соціальних проблем адміністративно-територіальної одиниці;

встановлення показників фактичного надання соціальних послуг та незадоволеного попиту на соціальні послуги.

4.1.1 Основні соціально-демографічні показники адміністративно-територіальної одиниці

Таблиця 1.1 Дані щодо співвідношення міського й сільського населення.

Дані показники дозволяють визначити яке населення переважає в адміністративно-територіальній одиниці, а також простежити тенденцію (як змінюється ситуація?) до збільшення чи зменшення частки сільського чи міського населення.

Показник кількості міського й сільського населення є важливим для планування розташування соціальних служб та організації надання соціальних послуг з урахуванням територіального аспекту. Так збільшення осіб, які потребують соціальних послуг в сільській місцевості, важкодоступних гірських регіонах, свідчить про необхідність заходів для покращення доступу населення до соціальних служб. Наприклад, запровадження мобільних соціальних служб, відкриття нових закладів в цих регіонах або філіалів вже існуючих, перегляд норми навантаження на соціальних працівників, які обслуговують такі регіони тощо.

Таблиця 1.2 Дані щодо статевовікової структури населення.

Дані щодо вікової структури населення дозволяють визначити потребу в послугах саме за віковою ознакою.

Так, тенденція збільшення кількості/частки осіб старшого віку свідчить про ймовірне зростання попиту на соціальні послуги для людей похилого віку, а саме послуги догляду, будинки спільного та підтриманого проживання тощо. Зростання кількості молоді свідчить про потребу у профілактичних інформаційних кампаніях тощо.

Показник статевовікової структури населення дозволяє встановити, на кого: чоловіків чи жінок, більшою мірою орієнтувати соціальні послуги. Наприклад, тенденція до збільшення кількості осіб жіночої статі свідчить про зростання потреб у розвитку системи соціальних послуг та служб для жінок.

Таблиця 1.3 Дані щодо природного руху населення. Природний рух міського й сільського населення.

Дані показники дозволяють простежити тенденцію щодо зміни чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці.

Тенденція збільшення рівня померлих дітей, особливо в сільській місцевості, свідчить про необхідність послуг, спрямованих на консультування батьків щодо догляду за дітьми, на організацію догляду за дитиною.

Таблиця 1.4 Дані щодо розподілу усіх померлих за окремими причинами смерті.

Розглядаються лише ті дані про причини смертності, що мають соціальні передумови, що дозволить спрогнозувати потребу у соціальних послугах для конкретних цільових груп.

Так, зростання показників смертності внаслідок туберкульозу свідчить про наявну потребу у превентивних послугах, як то інформування, консультування, заходах з раннього виявлення захворювання. З огляду на те, що хворі на туберкульоз мають, як правило, ще й супутні захворювання, як то ВІЛ-інфекцію, наркозалежність, гепатити, виникає необхідність у створенні спеціалізованих соціальних служб для надання комплексної підтримки, що включатиме соціальну підтримку при проходженні лікування на амбулаторному етапі, медіацію, надання гуманітарної допомоги.

Тенденція до зростання смертності від навмисних самоушкоджень свідчить про необхідність впровадження превентивних програм, спрямованих на недопущення самогубства, наприклад, „гарячих ліній”, консультативних пунктів тощо.

Таблиця 1.5 Дані щодо кількості шлюбів і розлучень. Кількість шлюбів і розлучень у міських і сільських поселеннях.

Дані показники дозволяють простежити тенденцію щодо зростання/скорочення числа шлюбів і розлучень, з’ясувати, чи існують з приводу цього суттєві розбіжності у сільській та міській місцевостях та спрогнозувати потребу у соціальних послугах.

Зокрема, високий показник розлучень свідчить про ймовірну потребу у налагодженні системи соціальної підтримки працюючих одиноких матерів, послуг консультування.

Тенденція до зростання числа розлучень свідчить про необхідність розробки комплексу заходів, спрямованих на соціальний супровід та підтримку сімей у кризових станах задля їх зміцнення. При цьому варто пам’ятати, що жителі сільської місцевості, як правило, мають обмежений доступ до існуючих соціальних послуг, менше володіють інформацією про наявні послуги та можливості ними скористатися, менше схильні говорити про свої проблеми та ідентифікувати їх.

Таблиця 1.6 Дані щодо міграційного руху населення. Міграційний рух населення в межах України та за її межами.

Дані показники допоможуть з’ясувати ситуацію з плинністю населення, у тому числі трудових ресурсів адміністративно-територіальної одиниці.

Наприклад, виявлена тенденція до зростання чисельності вибулих закордон (як правило на заробітки) й у межах країни зумовлює потребу у розробці програм створення нових робочих місць, у програмах для неповнолітніх, які залишаються без батьківського догляду, програмах профілактики негативних явищ, передусім, правопорушень, вживання психоактивних речовин, небезпечного сексу.

Збільшення кількості прибулих свідчить про ймовірне зростання попиту на послуги для мігрантів, біженців, зокрема, створення соціальних центрів, надання притулку, послуг із захисту прав, консультування, працевлаштування.