41.Нові підходи до категорії продуктивна сила в умовах ринку

Категорія продуктивні сили потребує глибшого обґрунту вання та мобілізації чинників задля підвищення продуктивної віддачі зайнятих. В економічній літературі поки-що домінує традиційне трактування категорії продуктивні сили, хоч уже чи-] мало економістів схильні трохи по-іншому її трактувати. Категорія продуктивні сили введена в науку економічними вченнями, які започатковані теорією трудової природи вартості суспільного продукту. Зокрема, це теорія трудової вартості Ада-ма Сміта і Девіда Рікардо. Трудова теорія вартості узаконювала провідну роль промисловості в суспільному виробництві вартості. Вона була відображенням процесів становлення і розвитку індустріального суспільства, у якому визначальну роль відігравала наймана праця і капітал. Ближче до нашого часу істиною стало, що найбільш окупними є капіталовкладення в освіту і фахов підготовку працівників — цієї головної продуктивної сили суспільства. Отже, відбулася своєрідна конвергенція праці і капі-іалу як головних елементів продуктивних сил. Появилися і нові аспекти навіть у традиційному розумінні продуктивних сил. Творчість, новації цілковито змінюють економічну сутність аргументів виробничої функції. Якщо у створювальній економічній системі аргументами функції були праця Т, і капітал К- основний і О — оборотний, а сама функція мала вигляд: Р0,у = ЩТ.К, де і — коефіцієнт оборотності оборотного капіталу; результатом оборотності був створений продукт, валовий випуск: В = Б0,у. Підставивши в рівняння значення валового випуску, отримаємо: В = ЕТ,К. Трудовий капітал, тобто здатність висококваліфікованої людини до творчості, новацій, цілковито змінює виробничу функцію. Це відбувається при зростанні частки інформації, нових технологій тощо, які позначимо параметром а: В = аРТ,К. Якщо у функції В — БТ,К обсяг виробництва змінювався із зміною параметрів Ті К, то у функції В = аТТ,К обсяг виробництва буде зростати за зростання параметра а, навіть при зменшенні параметрів Т і К. Річ у тому, що праця виконує лише контрольні й регулювальні функції, а основний капітал унаслідок нових технологій стає високопродуктивний, тобто його продуктивна віддача зростає вищими темпами, ніж його вартість. З погляду характеру технологій в індустріальній економічній системі домінують механічні типи, в інноваційній — механотроні, тобто поєднані механічні з електронними технологіями. Відповідно змінюється і характер аргументів виробничої функції.