31.32. Мегаекономічні райони світу

Мегаекономічну систему розглядають як економіку суміжно розміщених національних економік країн певного континенту або частину світової економіки на даному континенті. Вона формується на основі тісних виробничих, торговельних, міграційних звязків між країнами-сусідами і набуває як певної структури, так і спеціалізації на даній території. Здебільшого в розвитку мегаекономічних районів провідну роль відіграють природні умови і ресурси країн регіону, товарообмін між країнами. Кожна з країн має своє законодавство, структуру економіки, рівень технологій. Проте характер господарювання може запозичатися країнами-сусідами одна в одної, що поглиблює економічні, наукові, технологічні звязки між ними і виділяє їх в окрему мегаекономічну систему контингенту.Мегаекономічне районування — це обґрунтований поділ країн континенту на райони, які поєднують територіально суміжні національні економічні системи за критеріями характеру розселення, економічного і соціального розвитку.В основу економічної реґіоналізації світу треба покласти щонайменше три фундаментальні процеси:по-перше, це обмін між країнами світу людей, тобто живої праці; еміґрація з європейських держав до заморських країн була тією основою, яка викликала втягненая у світове господарство новозаселених країн, що лежать поза межами європейського континенту; сьогодні спостерігаємо приплив в Європу людей з азійського й африканського континентів; по-друге, це обмін продуктів, товарів та послуг, тобто стрімкий розвиток міжнародної торгівлі; товарообмін активізується не лише між країнами-сусідами одного континенту, а й між країнами різних континентів; практично на кожному континенті сформовані потужні споживчі ринки, які поглинають товари і послуги з найвіддаленіших країн нашої планети; по-третє, це обмін капіталами як між країнами, так і континентами; багатші на капітали країни вкладають їх у виробництво країн, які таких капіталів не мають і тим ще збільшують взаємозвязаність окремих країн.Результатом цих процесів було створення міжнародних ринків праці, товарів і капіталів, що впливало на концентрацію праці, капіталу, товаровиробництва в окремих регіонах континентів.

33.Мезоекономічні райони України.

Мезоекономічне районування — це обґрунтований поділ країни на райони, які поєднують суміжні територіально-адміністративні мікроекономічні системи за критеріями спільності території, характеру розселення, структури економіки.У практиці мезоекономічного районування України вітчизняні вчені використовують два підходи щодо надання назви мезоекономічному районові:розміщення мезореґіону щодо сторін світу стосовно центру території країни;привласнення назви великого населеного пункту, який є районоутворювальним центром даної території і розвинувся до рівня агломерації чи мегаполісу, наприклад, Київський, Львівський тощо.Основою мезоекономічного районування є територіально-адміністративна область. Це вищого від попереднього рівня територіальна економічна система, оскільки вона охоплює 10 — 20 економік адміністративних районів. В українській науковій літературі з проблем просторової економіки є декілька варіантів мезоекономічної регіоналізації. Істотних відмінностей між ними немає, за винятком віднесення однієї і тієї ж області до іншого мезорайону чи привласнення йому іншої назви. У більшості мезореґіонів області збігаються. Що стосується кількості поліадміністративних мезоекономічних районів, то їх число визначають кількість макрополісів великих агломерацій, які є основними районоутворювальними центрами.