1. Предмет дисципліни «Судові та правоохоронні органи України», її структура, значення і місце в системі юридичних дисциплін. Предмет споу:1)завдання,системи,функц,повноваж. С і П, забезпеч. Органів.2)статус працівників окремих С і П, взаємозв між С П та забезпеч. Органами. Структура:суд влада, забезпеч органи, кс, сзю, орнани прокуратури, мвс і безпеки, держ податкової та митної службу, юстицій, адвокатура, споу заруб країн. Значення:вивч інших юр дисциплін, користь для орієнтиру у житті, визначення життєвих ситуацій. Зв'язок з дисциплінами:констит право(правові основи орган діяльності судів),тдп(які С і П органи залучають до юр відповід),відпов процеси, прокур нагляд(порядок здійснення, завдання, функції орг. прокур).

2. Поняття, ознаки, види правоохоронної діяльності.

Правоох діяльність (діяльн суд органів, правоохор, забезбечующих,должностних осіб) – державна, частково недержавна діяльність здійсн тільки у відповідності з законодавством уповноваженими органами та особами з метою забезпечення захисту, охорони прав, іноді з застосуванням держ примусу. Ознаки правоохоронної діяльности:здійсн у суворій відп зако-да, відпов огранами та особами,тільки встановленими засобами,забезпеч захисту охорони,встан прав,примусові засоби.

Види правоох діяльн: конст контроль(кс),правосуддя(сзю),прок нагляд(о прок),розкр і розслід злочинів (таможня-контрабанда), прав допомога (адвокатура ,нотаріат, юр служба)

3. Джерела дисципліни, їх класифікація. Норми Конституції України, що стосуються судових та правоохоронних органів. Значення міжнародно-правових актів.

Джерела дисц: регулюють орг. діяльності С П та забезп орг.(Правові акти заг хар-ру, ку, декл прав людини,міжн дог, зу про держ захист прац суду та правоох орг.), органи суд влади і правосуддя(зу про с і с с, зу про ксу), органи прокуратури( зу про прокуратуру, дисциплінарний утсав прокуратури укр.), забезпечуючі орг.(зу про с і с с , про вищу раду юстиціі), розкр і росл злоч( кпк, зу про операт-розш діяльн), мвс,сбу, под. і митні орани ( полож про мву укр.,закон про міліцію,сбу),мін юст(положення про мінюст,зу про держ викон службу , про нотаріат),адвокатура( зу про адвокатуру, про кваліфік дисц комісію) Класифкаця за юр. Значенням: КУ, закони і міжнар. Договір, Постанови ВРУ, президента, постанови КМУ, мін-в, пр.. акти органів МС, локальні акти. Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Норми конституції: Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 59. Кожен має право на правову допомогу. Розділ 7 прокуратура. Розділ 8 правосуддя (ст. 129 принципи). Розділ 12 Конституц суд укр.

4. Концепція судово-правової реформи. Головною метою судово-правової реформи і формування незалежної судової влади є перебудова судової системи, створення нового законодавства, вдосконалення форм судочинства.Концепція суд реформи: 1991-1996(нові норм прав акти,зміни та доповн до ліючих актів,проект констит) 28червня 1996-2000 (ку,привед зак-ва у вілп до ку, 16.10.96.-закон про ксу,98р-указ про нац. Бюро розслід, 98-99р- закон про держ викон службу,утв органів, 99-2000р-із сист мвс викюлюч органи держ пожежн нагляду, 2000-воод до сист мчс, у сист мвс утвор департ з питань виконання покарань)2001-…(2001-крим кодекс, 2002-цив код, вперше госп кодекс, липень 2010-закон про суд і стат суддів, 2004-вперше проц. Кодекс кас). Триває і досі.

5. Поняття, сутність, основні ознаки, функції судової влади. Судова влада-самостійна незал сфера публ влади, признач- правосуддя і конст контроль у встан законом порядку тільки судам від імені держ. Ознаки суд. влади: 1 -незалежність від інших гілок влади, взаємодія з ними на основі механізму стримань та противаг 2-тільки суд влада має право здійснювати правосуддя 3-представники суд влади-костит суд та суди загальної юрисдикції 4-носії суд влади-професійні судді, а у встановлених заоном випадках-народні засідателі та присяжні 5-суд влада реалізується у формах адм, крим, цив, госп, конст судочинства.порядок здійснення судочинства визначається процес законодавством 6-органи суд влади використовують або не використовують держ примус 7-суд рішення, які набрали чинності є обовязковими для виконання на тер укр, так і за її межами( у встановленому законом випадках). Функції: 1. розглядає і вирішує правові конфлікти. 2. Вирішує питання про необхідність застосування до особи засобів процесуального примусу та проведення окремих слідчих і оперативно-розшукових дій. 3. розглядає і вирішує скарги на дії чи бездіяльність прокурора, слідчого і приймає рішення про їх законність та обґрунтованість. 4.офіційно підтверджує наявність чи відсутність юр фактів. 5. приймає в передбачених законом випадках, не повязаних з здійсненням правопоруш, рішення про обмеження прав та свобод громадян (недієздатність) 6. тлумачення прав норми в процесі правозастосовчої діяльності.

6. Поняття та ознаки правосуддя. Форми судочинства і акти правосуддя.

Правосуддя- осн функція суд влади, розгляд конфл з прав сфери. Ознаки правосуддя: здійснення у суворій відп зак-вом, уповн огранами та особами, у відп формах судов влади, суперечки тільки у прав сфері, в межах 1 з передбач законом порядків (розгул справи по сути, апеляц касац порядок), наявність суд рішення. Суд рішення-акт правосуддя. Форми судочинства:а, г, ц, к, конст. Акт правосуддя- судове рішення: виправд і обвинувач вирок(к), рішення( г а ц), ухваленя постанови ( г а ц к).

7. Конституційні принципи правосуддя, їх значення та стисла характеристика. Конституц принц суд-ва (ст. 129) :законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини;змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду. Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням. Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

8. Система і завдання органів судової влади. Судові інстанції. Судова сист. – сукупність судів,побудованих у відпов з їх компетенц, завд, метою. Система судів загальної юрисдикції в Україні б загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Систему начертить не могу ))))она в конспекте. Завдання:Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Інстанції: 1інст(приймає рішення по суті, які є основними у данній справі), апеляц ( здійснення перевірки законності і обґрунтованості рішень, які не набули чинності), касац (набули чинності).

9. Статус суддів як носіїв судової влади. Вимоги до кандидатів у судді і судд ів; порядок їх призначення. Статус суддів складається з вимог, гарантій незалежності (питання 10) та підстав притягнень суддів (питання 14) Вимоги: місцеві. На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. Не можуть бути рекомендовані на посаду судді громадяни: визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; які мають не зняту чи не погашену судимість. Апеляційні. Стаж не менш 5р. Вищі не менше 10 р. Суддею Верховного Суду України може бути особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше п'ятнадцяти років або суддя Конституційного Суду України. КСУ. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років. Порядок призначення: 1) розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму веб-порталі оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів та опублікування такого оголошення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр"; 2) подання особами, які виявили бажання стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів, визначених цим Законом; 3) здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організація проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом; 4) складення особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду судді, іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права; 5) направлення кандидатів, які успішно склали іспит та пройшли необхідні перевірки, для проходження спеціальної підготовки у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі четвертого рівня акредитації; 6) направлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України кандидатів на посаду судді після успішного проходження ними підготовки у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі четвертого рівня акредитації для проходження спеціальної підготовки у Національній школі суддів України; 7) допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, до складення кваліфікаційного іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України; 8) визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рейтингу кандидатів на посаду судді за результатами складення кваліфікаційного іспиту, зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад судді; 9) оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у разі відкриття вакантних посад суддів конкурсу на заміщення таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві; 10) проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, виходячи з рейтингу кандидата відповідно до кількості наявних вакантних посад судді добору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді юстиції про призначення кандидата на посаду судді; 11) розгляд на засіданні Вищої ради юстиції відповідно до рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України питання про призначення кандидата на посаду судді та внесення в разі прийняття позитивного рішення подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді; 12) прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді.

.

10. Гарантії незалежності суддів.

Гарантіі незал.: 1) особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення; 2) недоторканністю та імунітетом судді; 3) незмінюваністю судді; 4) порядком здійснення судочинства, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення; 5) забороною втручання у здійснення правосуддя; 6) відповідальністю за неповагу до суду чи судді; 7) окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом; 8) належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді; 9) функціонуванням органів суддівського самоврядування; 10) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту; 11) правом судді на відставку. Ст. 126 ку: Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.

11. Підстави припинення повноважень судді. Звільнення судді з посади у разі закінчення строку, на який його призначено. за віком (65). за станом здоров'я. порушення ним вимог щодо несумісності. порушення ним присяги. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього. припинення його громадянства. визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим. за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Звільнення: істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, ) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, розголошення таємниці, що охороняється законом, неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан.

12. Правовий статус народних засідателів. Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни: визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя; які мають не зняту чи не погашену судимість; народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси; громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років; особи, які не володіють державною мовою. Гарантії прав народних засідателів 1. Народним засідателям за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода в розмірі їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менше прожиткового мінімуму для працездатної особи. Їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України. 2. За народними засідателями і присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законом. Час виконання народним засідателем чи присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення народного засідателя з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається. 3. На народних засідателів поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя заходи безпеки щодо нього можуть вживатися і після закінчення виконання цих обов'язків. Підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків народного засідателя 1. Особа, яка відповідно до цього Закону не може бути включена до списку народних засідателів, але включена до нього, увільняється від виконання обов'язків народного засідателя головою відповідного суду. 2. Від виконання обов'язків народного засідателя головою відповідного суду увільняються: (1) особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку; 2) керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування; 3) особи, які черезсвої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; 4) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.) 3. Особи, зазначені в частині другій цієї статті, увільняються від виконання обов'язків народного засідателя за їхньою заявою, поданою до початку виконання цих обов'язків. 4. Увільнення від виконання обов'язків народного засідателя внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом.

13. Порядок обрання народних заседателів.

Залучення народних засідателів до виконання обов'язків у суді: 1. Суд залучає народних засідателів до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньої участі. 2. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя надсилається судом народному засідателю не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та обов'язки народного засідателя, перелік вимог до народних засідателів, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як народного засідателя. 3. Роботодавець зобов'язаний звільнити народного засідателя від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду. 4. Народний засідатель зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання вважається неповагою до суду.

14. Дисциплінарна відповідальність суддів; органи, що залучають суддів до дисциплінарної відповідальності .

Підстави притягн судді (догана, звільненн з посади): істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, ) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, розголошення таємниці, що охороняється законом, неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан. Стаття 84. Дисциплінарне провадження щодо судді: 1. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. 2. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує та розміщує на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. 3. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку з здійсненням ним правосуддя. 4. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями. Стаття 85. Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо судді 1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України

15. Підстави та порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

Підстави притягн судді (догана, звільненн з посади): істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, ) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, розголошення таємниці, що охороняється законом, неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан. Стаття 86. Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді 1. Дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження. 2. Перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, встановленому цим Законом. 3. Під час здійснення перевірки член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити з них копії, опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. 4. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об'єднань громадян, громадяни, яким направлено запит члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зобов'язані протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідну інформацію. У разі необхідності зазначений строк може бути подовжений до тридцяти днів, про що член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повідомляє безпосередньо у запиті. 5. Ненадання члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інформації, а також надання завідомо недостовірної інформації тягне за собою притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом. 6. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 7. Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України. 8. Копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відкриття дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його прийняття надсилається судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та особі, за зверненням якої порушено справу. До рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке надсилається судді, додається висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, складений за результатами перевірки. 9. Розгляд дисциплінарної справи відбувається на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на яке запрошуються особа, за зверненням якої відкрито справу, суддя, стосовно якого відкрито справу, а в разі необхідності й інші заінтересовані особи. 10. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України суддя, справа стосовно якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в обов'язковому порядку. Повторна неявка цього судді на засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є підставою для розгляду дисциплінарної справи за його відсутності. 11. Розгляд дисциплінарної справи стосовно судді відбувається на засадах змагальності. На засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заслуховуються повідомлення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який здійснював перевірку, про результати перевірки, пояснення судді, стосовно якого розглядається справа, та/або його представника, а також інших заінтересованих осіб. 12. Суддя, стосовно якого розглядається питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи. 13. Перебіг розгляду дисциплінарної справи стосовно судді та оголошення результатів її розгляду фіксуються технічними засобами. 14. Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстиції" (. Стадії дисциплінарного провадження 1) перевірка даних про дисциплінарний проступок; 2) відкриття дисциплінарного провадження; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення.

16.  Вища кваліфікаційна комісія суддів.Національна школа суддів України.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України. Повноваженя Вища кваліфікаційна комісія суддів України: веде облік даних про кількість посад судді у судах загальної юрисдикції, в тому числі вакантних; веде облік даних про кількість адміністративних посад у судах загальної юрисдикції та негайно повідомляє відповідну раду суддів, Вищу раду юстиції про утворення вакантної посади голови суду, заступника голови суду; проводить добір кандидатів на посаду судді вперше, в тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит; вносить до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного подання Президентові України; ) надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково або відмовляє у наданні такої рекомендації; визначає потреби в державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України; приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України; розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження; приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів; приймає рішення про дострокове зняття застосованого до судді дисциплінарного стягнення.

Склад вкк: шість суддів, які призначаються з'їздом суддів України; дві особи, які призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ; одна особа, яка призначається Міністром юстиції України; одна особа, яка призначається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини; одна особа, яка призначається Головою Державної судової адміністрації України. Строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України становить три роки з дня призначення. Одна і та сама особа не може здійснювати повноваження члена Комісії два строки підряд. Порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа суддів призначаються з'їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. З'їзд суддів може обрати більше ніж шість суддів на випадок вибуття одного або кількох членів зі складу Комісії, призначених за квотою з'їзду суддів України, визначивши черговість їх включення до складу Комісії. Такі особи автоматично набувають повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в разі вибуття одного або кількох членів Комісії, обраних за квотою з'їзду суддів України. Особи, призначені з'їздом суддів України до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на випадок вибуття одного або кількох її членів, продовжують виконувати обов'язки судді до моменту зайняття ними посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до встановленої черговості. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ відкритим або таємним голосуванням. Міністр юстиції України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм наказом. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм розпорядженням. Голова Державної судової адміністрації України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм наказом. . До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі судових палат, члени Ради суддів України, Вищої ради юстиції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, а також посадові особи, які мають дисциплінарне стягнення. Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше восьми членів.

Національна школа суддів України є державною установою зі спеціальним статусом, що забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи та здійснює науково-дослідну діяльність. На Національну школу суддів України не поширюється законодавство про вищу освіту. Національна школа суддів України утворюється при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. призначено на посаду судді вперше; яких обрано на посаду судді безстроково; яких призначено на адміністративні посади в судах; періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації; підготовку працівників апаратів судів; проведення наукових досліджень з питань удосконалення судочинства; вивчення міжнародного досвіду організації діяльності судів; науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.

17.Завдання,організаційні форми та порядок скликання органів суддівського самоврядування

(ст.113)Суддівське самоврядування – це одна з гарантій забезпечення самостійності суддів і незалежності суддів. Полягає в самостійному колективному вирішенні питань внутрішньої діяльності суддів. А саме:питань організаційного забезпечення судів та діяльності суддів;соціальний захист суддів та їх сімей,а також інше що пов’язане зі здійсненням правосуддя.

Завдання:

1)Забезпечити організаційної єдності функціонування органів судової влади

2)Зміцнення незалежності суддів та судів. Захист від втручання в їхню діяльність.

3)Участь у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та ін. забезпечення.

4)Вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади.

5)Призначення суддів КСУ

6)Призначення суддів до Вищої ради юстиції ВНКС.

(ст..114)Організаційні форми:

1)Збори суддів(місцевого,апеляційного,вищого спеціалізм. Та Верховного Суду України)

2)Ради суддів відповідних судів

3)Конференції суддів відповідних судів.

4)Рада суддів України

5)З`їзд суддів України.

Збори суддів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів місцевих та апеляційних судів скликаються у міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці. Збори суддів є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів даного суду.

Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду скликаються за пропозицією голови відповідного суду або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду скликаються у міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці. . Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів даного суду.

Порядок скликання конференцій суддів

Конференція суддів скликається не рідше одного разу на рік за ініціативою відповідної ради суддів. Конференція суддів може бути скликана також за пропозицією не менш як однієї третини від складу делегатів останньої конференції суддів. У разі неприйняття радою суддів зазначеної пропозиції ініціатори скликання конференції (не менш як одна третина від складу делегатів останньої конференції) утворюють організаційне бюро із скликання конференції суддів, яке має повноваження ради суддів щодо скликання конференції. Про день і час початку роботи конференції та питання, що вносяться на її обговорення, судді відповідних судів повідомляються не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку роботи конференції.

Порядок скликання з'їзду суддів України

1. Черговий з'їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на два роки. Позачерговий з'їзд суддів України може бути скликаний за рішенням Ради суддів України або конференції суддів відповідних судів. 2. Відповідна конференція суддів, яка скликає з'їзд суддів України в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, схвалює попередній перелік питань, що виносяться на обговорення з'їзду, та визначає дату, місце проведення з'їзду і загальну кількість делегатів з'їзду. Від конференцій суддів обирається рівна кількість делегатів. У з'їзді суддів беруть участь також по три делегати від Конституційного Суду України та Верховного Суду України.

Рада суддів України

1. У період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України.

2. Рада суддів України обирається з'їздом суддів України у складі одинадцяти суддів. До складу Ради суддів України входять по три представники від кожної конференції суддів та по одному представнику від Конституційного Суду України та Верховного Суду України. Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити конференції суддів, а також окремі делегати з'їзду. Не можуть бути обраними до складу Ради суддів України судді, які обіймають адміністративні посади в судах, та секретарі судових палат. 3. Члени Ради суддів України на засіданні Ради обирають зі свого складу голову Ради суддів України, його заступика та секретаря.