50. Еволюція неокласичної теорії на початку 20 ст. Теорії монополії та конкуренції: Дж.

Робінсон, Е. Чемберлін, Й. Шумпетер.

На відміну від традиційного, сприйнятого й марксиста­ми, протиставлення монополії і конкуренції, Шумпетер ба­чить можливість їх позитивної взаємодії. Не будь-яка кон­куренція ефективна для економічного зростання. Ефектив­ною Шумпетер вважає тільки конкуренцію, що ґрунтується на зниженні витрат виробництва і підвищенні якості про­дукції за рахунок технічних, організаційних і управлінських новацій. Найкращі умови для здійснення таких новацій мають найбільші компанії і їх монополістичні об'єднання. Саме монополії, що володіють величезними ресурсами, ма­ють можливість проводити дослідницькі роботи, упроваджу­вати нову техніку і технологію, що пов'язано найчастіше з гігантськими капіталовкладеннями та з тривалими терміна­ми окупності інвестицій. Якщо раніше монопольний прибу­ток базувався на особливих правах і привілеях, наданих владою, або на виключній власності на дефіцитні ресурси і невідтворювані блага, то тепер він є породженням нововве­день, винагородою за технічне й організаційне новаторство. Монополію, що забезпечує надприбуток за рахунок но­ваторської діяльності, Шумпетер іменує ефективною монополією. Цей надприбуток для кожної конкретної монополії — справа тимчасова. Вона зникає внаслідок здійснення інших нововведень конкурентами — монополіями-суперниками. Кожна монополія дбає про приватні інтереси, але кінцевим результатом є виграш усього суспільства.За Шумпетером, ефективна монополія — джерело пози­тивного динамізму економіки. У цьому відношенні його теорія прямо протилежна марксистській, що бачить у мо­нополіях причину господарського застою і регресу.Теорія монополістичної конкуренції Е. Чемберлена"Теорія монополістичної конкуренції" Чемберліна була викликом традиційній економічній науці, згідно з якою монополія і конкуренція існували як взаємовиключні по­няття.Чемберлін у своїй праці показав існування спеціального виду монополії, яка є необхідною складовою конкурентної ринкової системи. Він вказав на два способи поєднання монополії з конкуренцією:

• створення ринку ймовірно рідкісних товарів — цей варіант можливий за наявності двох або невеликого числа продавців;

• ринок диференційованих продуктів — контроль про­давців над товарами, що мають особливі ознаки.

Запропонований ним варіант монополістичної конку­ренції має такі характерні ознаки:

• число продавців досить велике;

• кожна фірма діє на ринку, не враховуючи свого впли­ву на поведінку конкурентів;

• товар якісно різнорідний, тому покупці віддають пе­ревагу товарам із торговою маркою конкретних продавців;

• вхід у виробництво близьких груп продуктів не обме­жений. У результаті кожний продавець має криву попиту за заданих цін.

Пропонуючи диференційований продукт, кожний про­давець формує свій мікроринок, на якому виступає як мо­нополіст, але водночас його товар зазнає конкуренції з боку більш довершених товарояамінників. Конкуренція при цьо­му розвивається в трьох напрямках:

• маніпулювання ціною — через монополізацію ринку продавцем відбувається порушення рівноважної ціни у бік збільшення; це призводить до зменшення обсягів вироб­ництва продукції, недовикористання виробничих потуж­ностей, зростання безробіття (негативний аспект теорії Чемберліна);

• внесення якісних змін у виготовлюваний продукт;

• впровадження реклами.

Останні два чинники належать до нецінових чинників конкуренції.

Пізніше до нецінових умов посилення монополістичної конкуренції Чемберлін відніс технічне удосконалення й обслуговування покупців.

Теорія недосконалої конкуренції Робінзон

У теорії недосконалої конкуренції Робінсон намагалася встановити механізм формування цін в умовах, коли кож­ний виробник може бути монополістом своєї продукції. Ця теорія, на відміну від теорії монополістичної конкуренції, не розглядає конкуренцію всередині монополістичного сек­тору, а досліджує ціноутворення в місцях зіткнення моно­полій торгово-промислового типу, що виникають, з немонополізованими фірмами, тобто процеси утворення монополь­ного прибутку.

У недосконалій конкуренції Робінсон бачила порушен­ня рівноважного стану конкурентної господарської систе­ми й експлуатацію найманої праці.

За недосконалої конкуренції продукції випускається менше, ніж за досконалої конкуренції. У результаті відбу­вається зростання цін, яке є наслідком:

• домовленості між фірмами;

• обмеження доступу в галузь сторонніх фірм.

Зростання цін, на думку Робінсон, вимагає обов'язково­го втручання держави в економіку за допомогою заходів податкової і бюджетної політики.Під монополією мається на увазі тип ринкової струк­тури, за якої є монополія єдиного покупця певного товару. Робінсон стверджувала, що монополістом може бути вели­ка фірма, яка використовує працю робітників за нав'язани­ми нею умовами. У результаті заробітна плата може бути нижчою від граничного продукту, а це свідчить про на­явність відносин експлуатації. Тому в цих умовах необхід­но узаконити мінімальний розмір заробітної плати. З іншо­го боку, якщо могутні профспілки домагаються значного збільшення заробітної плати, що зменшує нормальний при­буток власників капіталу, то вже самі робітники експлуа­тують дрібних власників.Чиста монополія — це ситуація, в якій одна фірма є єдиним виробником продукту, для якого немає близьких замінників. Фірма-монополіст отримує повний контроль над ціною. Виникнення чистої монополії пов'язане з утворен­ням бар'єрів для входження в галузь, із монополією вироб­ників сировини і т. ін. Для Робінсон чиста монополія є явищем не тільки ринку, а й концентрованого виробниц­тва. Останнє, на думку автора, є економією фірми на масш­табах, оскільки частка постійних витрат, що припадає на одиницю продукції, зі зростанням обсягів виробництва зни­жується.Олігополія — стан на ринку за невеликої кількості фірм-виробників. Існування реальної олігополії Робінсон ла більш поширеним, ніж існування досконалої конкуренції й абсолютної монополії.Особливістю монополістичної конкуренції є взаємоза­лежність між фірмами. Іншими словами, олігополія існує, якщо число фірм у галузі настільки мале, що при форму­ванні цінової політики одна з них повинна брати до уваги реакцію з боку конкурентів.Робінсон досліджувала можливість використання ціни як інструменту впливу на попит і регулювання збуту. Вона ввела поняття "дискримінація в цінах" — розподіл монопо­лією ринків на сегменти на основі еластичності попиту за ціною. Монополіст, випускаючи новий товар, спочатку мак­симально завищує ціну, обслуговуючи найбільш спромож­ну частину споживачів. Потім він, поступово знижуючи ціну, залучає менш спроможних покупців, і при цьому, незважаючи на зниження ціни, прибуток буде високий, оскільки попит збільшиться.