38. Теорія економічної кон'юнктури є. Слуцького.

Найвизначнішим українським представником «математичного» напряму економічних досліджень став вчений із світовим ім'ям, економіст, математик і статистик, Євген Слуцьким (1980 -1948).

Світову славу йому принесло те, що він став фундатором сучасної математичної теорії споживання, яка відкрила принципово новий напрям економічних досліджень.

А розпочалось дослідження цієї проблеми з публікації в 1915 році в одному із італійських часописів статті Є. Слуцького “До теорії балансу бюджету споживача”. Саме ідеї і методологія цієї статті започаткували якісно новий етап в теорії попиту, визначили принципово нові підходи до проблеми взаємозв'язку ціни, попиту і функції корисності.

Український маржиналіст тісно пов'язав функцію корисності, яка визначала надання переваг споживачем певній корисності благ, із динамікою ціни і грошових доходів споживача. Застосувавши достатньо складний математичний апарат. Є. Слуцький виявив умови, за яких функція корисності досягає свого максимуму і запропонував способи обчислення її параметрів. Він розроби» математичні методи, які дозволяютьг досліджувати величини функції корисності і функції попиту залежно від руху цін і зміни доходів споживача.Ідеї Є. Слуцького, викладені в невеликій публікації 1915 року, стали основоположними в розвитку сучасної ординалістської версії споживацької поведінки і сучасної теорії попиту.

39. Основні тенденції розвитку світової економіки в кінці 19 на початку 20 ст.Монополізація економіки та її форми.

В останю третину ХІХ ст. в провідних країнах світу відбуваються грандіозні технологічні зрушення промисловості, які заслуговують їх визначення як другої „промислової революції”. В цей час було зроблено багато Технічних винаходів, які змінили корінним чином матеріально-технічну базу промисловості. Були винайдені електрогенератор (вирішено проблему передачі енергії на відстані), парова турбіна а також двигун внутрішнього згоряння. Були також винайдені і застосовуються нові методи виробництва сталі: мартенівський, бесемерівський. Відбуваються корінні зміни в транспорті зокрема використовуються трубопровідні, повітряні. Прогрес техніки викликав величезне зрушення продуктивних виробництв, які набувають значення НТР. Науково-технічне досягнення, також застосування корпоративного капіталу, дозволило мобілізувати суспільний капітал для розвитку суспільного виробництва. Все це привело до нагромадження капіталу, яке відбувається двома шляхами: концентрації капіталу за рахунок його самозростання внаслідок приєднання частини додаткового капіталу; централізація капіталу існуючих підприємств, об’єднання в одне. Таким чином утворюються великі капіталістичні підприємства, монополії: картель (початкова форма), при якій підприємства домовляються між собою про поділ ринків збуту , про встановлення цін, а також виробничих квот. Підприємство залишається самостійним і в виробничій, і в комерційній діяльності. Синдикати – це монополістичне об’єднання, члени якого зберігають самостійність в галузі виробництва, але втрачають комерційну самостійність. Тому домовляються про створення єдиного комерційного органу для спільного об’єднання. Трест – це об’єднання, в якому підприємства втрачають свою самостійність і перетворюються в підрозділи єдиного великого підприємства втрачають свою самостійність і перетворюються в підрозділи єдиного великого підприємства. Концерн – велике монополістичне об’єднання, яке основується на диверсифікації виробничих процесів і систем участі. Система участі дозволяє контролювати величезні маси капіталів, які в 10 або в 100 разів перевищують основний капітал. Крім цих форм, внаслідок закономірностей світового ринку, утворюються процеси інтернаціоналізації транс компанії. Інтернаціоналізація економіки веде до набуття на її формі глобалізації, при якій країни поступово втрачають свою ідентичність.