
- •1. Предмет та завдання курсу історія економіки та економічної думки.
- •2. Основні принципи та критерії "періодизації" економіки та економічної
- •3. Особливості господарства первісної доби та його періодизація.
- •4. Особливості розвитку економіки рабовласницького суспільства та причини його занепаду та
- •5. Господарство Стародавнього Сходу та пам'ятки економічної думки (Єгипет,Месопотамія, Індія, Китай).
- •6. Особливості господарського розвитку античного світу. Древня Греція та Рим.
- •7. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •8. Феодальна система господарства та її особливості.
- •9. Економічні погляди кантоністів: Хома Аквінський.
- •10. Загальна характеристика меркантилізму.
- •11. Школа фізіократів: ф.Кене, а. Тюрго.
- •12. Зародження основ класичної школи політекономії в Англії та Франції: у. Петті.
- •13. Форми феодального землеволодіння та основні категорії залежних селян в Київській
- •14. Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі в Київській Русі.
- •15. Економічна думка України доби середньовіччя: "Руська правда", "Повість временних
- •16. Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.
- •17. Мануфактурне виробництво та його роль у розвитку ринкового господарства в країнах
- •18. Первісне нагромадження капіталу та його роль у становленні ринкової економіки.
- •19. Формування класичної економічної теорії а. Смітом.
- •20. Мануфактурний період у розвитку української економіки (16-18 ст.)
- •21. Ідеї меркантилізму в документах б. Хмельницького. Економічні погляди ф.Прокоповича.
- •22. Промислова революція як матеріальна основа формування господарства індустріального суспільства ( на прикладі Англії).
- •23. Особливості промислового перевороту в країнах Західної Європи та сша.
- •24. Економічне вчення д. Рікардо - економіста епохи промислового перевороту.
- •25. Англійська класична політична економія в працях т. Мальтуса.
- •26. Економічна теорія у Франції: ж.Б. Сей.
- •27. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Економічні погляди ф.
- •28. Засновник ліберальної економічної теорії в сша г.Ч. Кері.
- •29. Марксизм – як економічне та соціальне вчення.
- •30. Основні проблеми "Капіталу" к.Маркса.
- •31. Хід здійснення та економічні наслідки селянської реформи 1861р.
- •32. Суспільно-економічна думка в дореформений період. Критика кріпосницької системи у працях в. Каразіна, д. Журавського.
- •33. Початок промислового перевороту в Україні: передумови, етапи здійснення і наслідки.
- •34. Монополістичні тенденції в економіці України на рубежі 19-20 ст.
- •35. Особливості економічної думки в Україні в др. Половині 19 ст.
- •36. Столипінська аграрна реформа: передумови, засоби реалізації та наслідки. Ідеї кооперації в українській думці: м. Левицький.
- •37. Економічні погляди м. Туган-Барановського.
- •38. Теорія економічної кон'юнктури є. Слуцького.
- •39. Основні тенденції розвитку світової економіки в кінці 19 на початку 20 ст.Монополізація економіки та її форми.
- •40. Маржиналістська революція та її сутність.
- •41. Австрійська школа граничної корисності. (к. Менгер, є. Бьом-Баверк).
- •42. Промислове зростання у Німеччині на межі 19-20 ст.
- •43. Історична школа політекономії у Німеччині.
- •44. Причини та фактори зростання американської економіки у др.Половині 19 ст.
- •45. Американська школа маржиналізму: Дж. К. Кларк.
- •46. Втрата Англією світової економічної першості на рубежі 19-20 ст.: причини і наслідки.
- •47. Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембрідзька школа. А. Маршалл.
- •48. Причини уповільнення темпів економічного зростання у Франції на межі 19-20 ст.
- •49. Економічні причини і наслідки Першої світової війни. Версальська система. Суть і мета плану Дауеса.
- •50. Еволюція неокласичної теорії на початку 20 ст. Теорії монополії та конкуренції: Дж.
- •51. Зародження інституціональної теорії в сша: т. Веблен, Дж. Коммонс,в. Мітчелл.
- •52. Політика "воєнного комунізму" та "нова економічна політика": особливості, наслідки та
- •53. Індустріалізація в Україні за радянські часи: причини, хід реалізації,наслідки.
- •54. Велика депресія 1929-1933 р. У сша та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •55. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •56. Економічні наслідки Другої світової війни. План Маршалла як програма ринкового
- •57. Побудова соціально-ринкового господарства у фрн: причини і суть "економічного дива».
- •58. Сутність теорії неолібералізму в.Ойкена, а.Мюллера-Армака,о.Рюстова.
- •59. Особливості французької школи неолібералізму: м. Алле, ж. Рюеф.
- •60. Провідні школи неолібералізму: "фрайбурзька", "чиказька", «паризька»,«лондонська» та їх основні представники та проблематика досліджень.
- •61. Особливості англійської школи неолібералізму ф. Хайека.
- •62. Економіка сша після II Світової війни та теорія монетаризму. І. Фішер, м. Фрідмен.
- •63. Економічні реформи р. Рейгана і. М. Тетчер та їх теоретичне підгрунття (теорія економіки
- •64. Господарство України після II Світової війни: необхідність відновлення довоєнної структури
- •65. Економічні перетворення в період "хрущовської відлиги". Соціально-економічна політика в
- •66. Спроби запровадження економічних важелів у радянську економічну систему.Господарська реформа 1965 р. (Косигінська) її причини та наслідки.
- •67. Застійні явища в економіці України 70-х - і половина 80-х рр. Спробареформування радянської системи у другій половині 80-х рр.
- •68. Економічна думка за часи командно-адміністративної системи.
- •69. Тенденції світового економічного розвитку на межі 20-21 століття . Концепція сталого економічного розвитку.
- •70. Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства. Структура постіндустріальної економіки та її еволюція.
- •71. Розвиток інституціональної теорії: Дж. Гелбрейт, д. Белл.
- •72. Теорії суспільства "третьої хвилі", інноваційної політики, інформаційного суспільства та
- •73. Економічна теорія прав власності та трансакційних витрат р. Коуза.
- •74. Особливості розвитку економіки незалежної України.
25. Англійська класична політична економія в працях т. Мальтуса.
Томас Роберт Мальтус (1766-1834) Поділяв погляди Рікардо і Сміта і разом з тим критично їх переосмислював. В 1798 анонімно видав памфлет «Нарис про зростання народонаселення у зв’язку з майб. удосконаленням сус-ва», де викладає свої погляди на закономірності і взаємозалежності ек. і демограф. процесів. Причина, що перешкод-джає нормальному відтворенню нас., вбачає у природному з-ні народонас. Тобто доводить, що приріст нас. саморегул. перш за все обмеженістю засобів існування. Як тільки к-ть цих засобів зростає - збільш і нас., якщо цьому не перешкоджають надзвичайні обставини (моральні перепони, пороки та нещастя, які не мають об’єк-тивно-ек-ної природи, але можуть бути наслідком надмірного зростання нас.). Вважає, що сус-во повинно втручатися і регул. процес зростання нас., знаючи , що воно не здатне забезп. Вказує на необхідність якісного відтворення і тому різко проти будь-якої дер-жавної чи приватної благодійності, вважає, що злидні породжують лише злидні. В це-нтрі теорії народонаселення була проблема об-межених ресурсів землі. Різниця в прибутках, коли при неоднаковій родючості земель вкладені однакові капітали і відповідно отримано неодна-кову к-ть продукту, і є основою ренти на користь власника більш родючої землі. Отже, теорія диференційної ренти формулювалась на основі тверджень, що рента виникає тільки в зв’язку з переходом до обробітку гірших земель, який є наслідком зростання народонас.
У своїй теорії народонаселення. стверджує, що зростання нас. викликає проблеми з за безпе-ченням необхідними засобами існування і вва-жає, що криза над можлива, її причина пов’яза-на з реалізацією виготовленого продукту. Робіт-ники можуть придбати лише частину вироблено-го продукту, яка визначена розміром зар-пл, отже реалізація решти пов’язана з використанням до-ходів капіталістів та землевласників. Доход капі-таліста виступає у формі прибутку, який Мальту визначає як надлишок праці, витраченої на В то-вару, як породження витрат В, рез-т прод-ної зді-бності авансованого капіталу. Прибуток присво-юється капіталістом як плата за його вклад у В. Мальтус прийшов до висновку, що класична ПЕ залишає поза увагою механізм розподілу чистого доходу капіталіста на спож-ня та нагромадження. Отриманий прибуток капіталіст розподіляє на 2 частини - ту, що є основою подальшого розши-рення В, і ту, що йде для особистого спож-ня. Ос-новним стимулом до нагромадження (інвестуван-ня) називав природний потяг капіталіста до збіль-шення прибутку. Позитивним наслід-ком нагромадження вважає зростання сус-ого продукту, обсягів пропозиції товарів, попиту на робочу силу, рівня спож-ня, але потім відбуває-ться “перенагромадження” ринка товарами, спа-дає попит на них, ціни знижуються, В призупиня-ється, падає зайнятість і зар-пл.
Основний висновок: для за-безпечення рівномірного розв-ку В необхідна ста-білізація попиту, який забезпечується за рахунок зар-пл, ренти, частини прибутку, що йде на задо-волення потреб капіталіста, а також частини зао-щаджень, котрі не знайшли об’єкта застосування. Під час аналізу попиту в центр уваги потрапляє зар-пл, як 1-а із складових попиту. Всі інші види доходів впливають лише на еластичність попиту, то Мальтус вказує на тісний зворотній зв’язок зар-пл з розмірами прибутку, отже, з інвестиція-ми. Розрізняє номінальну (грошову) та реальну зар-пл, вважаючи, що сукупність необхідних за-собів існування, які робітник може придбати на свою зар-пл, визначає її реальну величину, а но-мінальна зар-пл - це сума отриманих робітником грошей, яка менше пов’язана з обсягом життєвих засобів, відносно самостійна і змінюється під впливом ряду чинників. Підвищення ставки реал. зар-пл передбачає падіння норми прибутку, капі-таліст втрачає стимул до нагромадження, звужу-ється В, зменшується зайнятість і попит. За Ма-льтусом зар-пл повинна максимально відповіда-ти кільком вимогам: не ставати на перешкоді наг-ромадженню, сприяти реалізації тієї частини сус-ого продукту, яка необхідна. для відтворення пе-вної, визначеної обсягами В, к-ті роб. сили, спри-яти стабілізації відтворювального процесу.
Мальтус приділяв увагу проблемі впливу міжнародної торгівлі на внутрішній ек-ний розв-к. Відстоюючи право на вільне під-цтво як основну умову саморегулювання ек-ки, одночасно був прихильником втручання держави в сферу між-народної торгівлю (обмежувальні з-ни на ввіз продуктів харчування), пояснюючи це негатив-ним впливом на ціни та зар-пл конкуренції інозе-мних виробників в разі менших витрат В чи кра-щої родючості земель за кордоном.