1. Предмет та завдання курсу історія економіки та економічної думки.

Економічна історія як самостійна наука виникла в рамках політичної економії в першій половині 19 ст. Курс економічної історії читається у всіх економічних закладах. Виходить багато періодичних журналів. Предметом економічної історії є вивчення економічного процесу і розвитку різних типів господарства. Економічна історія вивчає господарську діяльність людства історичного розвитку, це передбачає дослідження всіх конкретних форм економічної діяльності, а саме матеріально і нематеріального виробництва діяльність економічних організацій та установ, економічну політику провідних країн світу і України. Існує цілий ряд критеріїв які характеризують типи господарства установлено, що для всіх без виключення типів господарства, які основувалися на суспільних колективних відносинах, характерна більш низька продуктивність праці ніж для типів господарств де панує приватна власність. Історія економіки має чи мало прикладів коли економічні рішення які виливаються в економічну політику були хибними і наносили велику шкоду нації, це стосується в першу чергу рішень спрямованих на нелітарізацію економіки і підготовки до війни. Завдання: вивчення економічної історії має ряд завдань які дозволяють розширити економічний кругозір економіста і додати йому впевненості в правильності прийняття рішення. Тому історія економіки має відображати реальний процес розвитку різних типів господарювання, а також узагальнювати досвід організації виробництва на найбільш ефективному рівні.

2. Основні принципи та критерії "періодизації" економіки та економічної

думки.

В економічній історії найчастіше вживаються два основні принципи періодизації: формаційний( економічна історія поділяється на ряд соціально економічних формацій) – рабовласницька, феодальна, капіталістична. Основний критерій є наявність певних форм власності і особливість вирішення соціально економічних питань. Перехід від однієї формації до іншої здійснюється в наслідок закону відповідності економічних відносин рівня розвитку і характеру продуктивних сил. Другим принципом який набув поширення серед сучасних епох є процес в розвитку продуктивного суспільства яке веде до корінних змін в складі продуктивності. На цій основі з’явився технологічний підхід періодизації економічної історії, згідно з яким виділяють з технологічним способи виробництва: природний, індустріальний, постіндустріальний. Природний-технічний спосіб оснований на ручній праці і відповідає первісній рабовласницькій, феодальній. Індустріально виробничій спосіб у виробництві відповідає капіталістична формація де застосовується система машин. Постіндустріальний технологічний спосіб виробництва – сфера обслуговування.

3. Особливості господарства первісної доби та його періодизація.

Первісно общинний лад перша в історії людського суспільства суспільно економічна формація. Вона охоплює значний період часу від появи людини до виникнення класового суспільства. Фактично цей період співпадає з кам’яним віком. Для первіснообщинного ладу характерне рівне ставлення всіх членів до засобів виробництва, а також зрівняльний підхід до розділу продукту. Приблизно 35-40 тис. років назад з’явились первісні люди – неандертальці. Первісні люди користувалися примітивними знаряддями з каменя, дерева. Не займалися виробництвом їжі, а приймали дари від природи. Основні види діяльності людей: мисливство, збирання плодів, коренів, риболовства. Життєзабезпечующий продукт (необхідний) – забезпечує виживання людини. Надлишковий продукт (перевищує рівень виживання). В еволюції первісного суспільства можна виділити 2-а етапи: - рання первісна община характеризується безроздільним пануванням колективу власності, зрівняльного розподілу виникненням парної сім’ї та племені. Розвиток продуктивних сил та збільшення надлишкового продукту привело до того, що зрівняльний розподіл становиться перепоною для подальшого виробництва. Другий етап розвитку економічного суспільства - це пізня первісна община. Характеризується переходом до трудового способу, розподілу та до продуктивного господарювання. Головним чином до землеробства та скотарства – це була революція в розвитку господарства для суспільства, так, як створювала подальше забезпечення їжею яке в свою чергу викликало швидке зростання населення, а також планування класів та держав. В цей період виділяються в окремій галузі, в економічній діяльності ремесло, товарообмін і поглиблюється майнова первісність. Починає зароджуватись експлуатація і первісне рабство. Поява первісностей класових суспільств пов’язане з розповсюдженням з металевими знаряддями праці.