2. Поняття про природно-ресурсний потенціал, його структура і оцінка.

Потенціал природно-ресурсний — теоретична кількість, природних ресурсів, які без шкоди для природи і людства можуть бути використані в господарських цілях.

Структура ПРП:

Розрізняють компонентну, функціональну, територіальну і організаційну структури природно-ресурсного потенціалу.

Компонентна структура характеризує внутрішньо- та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо); територіальна--різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна--можливості відтворення та ефективної експлуатації природних ресурсів; функціональна-- відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів.

За економічною класифікацією розрізняють:

– ресурси матеріального виробництва, у тому числі промисловості (паливо, метали, деревина, риба) і сільського господарства (грунти, води для зрошення, кормові рослини, промислові тварини);

– ресурси невиробничої сфери, у тому числі прямого споживання (питна вода, дикорослі рослини і тварини) і непрямого (наприклад, використання для відпочинку зелених насаджень та водоймищ).

За походженням і природними властивостями виділяють: мінеральні ресурси (корисні копалини), земельні, водні, біологічні (зокрема лісові), агрокліматичні (сонячне тепло, світло, опади), ресурси енергії природних процесів (енергія сонця, вітру, землі), а також рекреаційні (вони поєднують в собі різні види ресурсів).

Використання в економічній системі природних ресурсів вимагає їх адекватної оцінки. Існує два основних види оцінки: технологічна (виробнича) та економічна.

При технологічній оцінці виявляється ступінь придатності ресурсів до того чи іншого виду людської діяльності з урахуванням сучасної або перспективної технології їх використання. Нерідко технологічна оцінка виражається в балах та категоріях. Вона здійснюється, як правило, перед економічною.

Економічна оцінка природних ресурсів — необхідний етап для забезпечення їх ефективного використання. Визначилися дві групи економічних оцінок: перша — характеризує економічні результати використання природних ресурсів, друга — економічні наслідки дії на навколишнє природне середовище (переважно це економічні втрати від забруднення чи порушення природного середовища). Для економічної оцінки природних ресурсів застосовують передусім методичні підходи, засновані на категоріях ренти та ефективності.

8. Прості методи економічного обґрунтування розміщення продуктивних сил.

Картографічний метод

Зображення просторової локалізації явищ та їх зв’язків. Особливо широко застосовується у прикладних розробках картографічний метод, запозичений з економічної географії. При моделюванні перспективного розміщення виробництва застосовують нормативний метод.

Порівняльний метод

Визначення відмінних та подібних рис розвитку. За його допомогою на основі аналізу статистичних даних і основних економічних показників визначається місце галузі серед інших галузей р-ну чи серед інших районів.

Експедиційний

Метод експедиційний або польових досліджень – застосовується для

отримання первинної оригінальної інформації, яку не може дати офіційна

статистика (карта-анкета)

Літературний

Полягає у відборі і аналізі літератури, присвяченій великій темі

Описовий

Полягає в описі розміщення явищ в сфері економічної діяльності та розселення населення

Статистичний

Дослідження на основі аналізу класичних показників

Моделювання

Дослідження на основі моделі (мисленної, матеріальної, мастатичної, ідеально-матеріальної)