- •1. Філософїя в Житті людини.
- •3. Проблема взаємодії філософії і міфології
- •4. Філософія і релігія, філософія і мистецтво, філософія і наука.
- •5. Філософія, як духовне розв'язання основної суперечності епохи і вихід до трагічних суперечностей людського буття
- •6. Форми вияву філософії у культурі: теоретична філософія, есеїстична філософія, та філософське мистецтво.
- •7. Захід та Схід, як шляхи людського буття у світі та їх специфіка.
- •8. Особливості філософування в Давнійіндії і в Давньому Китаї
- •9. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара
- •10. Буддизм, як інтегруюча релігійно-філософська система Сходу.
- •11. Давньокитайска філософія
- •12 . Даосизм і конфуціанство
- •13. Загальна характеристика античної філософії
- •14. Класична антична філософія (Сократ, Платон, Арістотель)
- •15. Основні риси епохи еллінізму та її школи
- •16. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії
- •17. Основні риси філософії Середньовіччя
- •18. Загальна характеристика патристики і схоластики
- •19. Філософія Романського та Германського відродження
- •20. Загальна характеристика філософії Нового Часу. Протистояння емпіризму раціоналізму (Бекон, Декарт).
- •21. Основні проблеми філософії просвітництва.
- •22. Загальна характеристика нкф
- •23. Філософія Канта
- •24. Вчення про абсолютно «я» у Фіхте
- •25. Філософія Шелінга
- •26. Філософія Гегеля. Вчення про абсолютну ідею, Абсолютний Дух і людину.
- •27. Філософія романтизму
- •28. Поняття Класичної та неокласичної філософії
- •29. Філософія Фейєрбаха: Антропологія замість теології. Вчення Фейєрбаха про смерть та безсмертя людини.
- •30. Марксистська філософія
- •31. Категорія «відчуження людини» у молодого Маркса
- •32. Філософія Шопенгауера : воля, страждання, уявлення
- •33. Філософія Ніцше. Ідеї волі до влади Надлюдини.
- •34. Психоаналітична парадигма людського буття.
- •35. Вчення 3. Фрейда: Свідоме та позасвідоме. Поняття витіснення та сублімації.
- •36. К.Г. Юнг: Архетипи колективного позасвідомого
- •37. Е. Фромм : Відчуження та любов
- •38. Витоки і риси укр. Культури
- •39. Філософія. Г. Сковороди. Ідея трьох світів, єдності філософії та життя, сродної праці.
- •40. «Філософія серця» п. Юркевича
- •41. Феномен російської класичної філософії
- •42. Філософське кредо Вол. Соловйова: ідея Боголюдства
- •43. Філософська антропологія XX ст.: м. Шелер та г. Плеснер
- •44. Загальна характеристика філософії екзистенціалізму
- •45. Феномен атеїстичного екзистенціалізму: ж.ПСартр та а.Камю
- •46. Феномен релігійного екзистенціалізму: Ясперс та г.Марсель
- •47. Персоналізм, як філософська течія
- •48. Філософія Бердяєва та Муньє
- •49. Категорія буття у філософії. Специфіка людського буття.
- •50. Буденне буття людини та його категорії. Воля до самозбереження і продовження роду, як основа буденного буття.
- •51. Воля до влади та воля до творчості і пізнання як основи граничного буття людини
- •52. Воля до любові, свободи й толерантності як вихід за межі граничного буття людини.
- •53. Буденне та особистісне спілкування у суспільному житті, суперечність між ними.
- •54. Феномен влади у суспільстві. Воля до влади.
- •55. Культура і цивілізація: Суперечність та її розв'язання.
- •56. Цивілізація: ствердження волі до самозбереження та продовження роду
- •57. Пізнання та творчість, суперечність між ними та її розв'язання. Поняття волі до пізнання і волі до творчості.
- •58. Наука та мистецтво як форми культури.
- •59. Мистецтво як художнє ровз'язання суперечностей людського життя.
- •60. Поняття індивіду, індивідуальності, особістості.
- •61. Концепції особистості у західній філософії (Бердяєв, Муньє, Маслоу, Берн та ін.)
- •62. Особістість як єдність духовного та душевного начала людського буття.
- •63. Особистість та проблема самотності.
- •64. Особистість та стать
- •65. Філософія статі.
- •66. Стратегія взаємодії екзистенційної чоловічності та жіночності у внутрішньому світі особистості.
- •67. Проблема гендерної рівності та гендерного партнерства.
- •68. Любов як актуалізація особистісного начала в людині.
- •69. Концепції любові у західній філософії( Платон, Соловйов, Бердяєв, Фромм)
- •70. Поняття сенсу життя. Сенс життя у різних вимірах людського буття.
- •2. Філософія та світогляд. Буденний, особистісний та філософський світогляд.
16. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії
Утвердження християнства в якості панівної релігії (поч. ІУ ст.)привело до такого бачення реальності, яка створена за образом і подобою духу. На цьому підґрунті і починається формуватися середньовічна філософія, ідейно-світоглядним змістом якої є духовно-ідеальне тлумачення реальності. Оскільки ж найдосконалішим духом є Бог, то теологія підноситься за цих умов до найголовнішого.
знання; якому підпорядковані всі інші види знання. В умовах релігійного диктату філософія була оголошена "служницею богослов'я", і за допомогою свого раціонального апарату повинна була утверджувати основні положення християнства.
17. Основні риси філософії Середньовіччя
Філософська думка середніх віків формувалась в період зародження і розвитку феодальних відносин (У-ХГУст.), якщо антична філософія-за своєю суттю буде комсоцентрична (визначною реальністю буде для неї природа, Космос), то середньовічне мислення характеризується теоцентричністю (від грец. "теос" - Бог).
Утвердження християнства в якості панівної релігії (поч. !уст.)привело до такого бачення реальності, яка створена за образом і подобою духу. На цьому підґрунті і починається формуватися середньовічна філософія, ідейно-світоглядним змістом якої є духовно-ідеальне тлумачення реальності. Оскільки ж найдосконалішим духом є Бог, то теологія підноситься за цих умов до найголовнішого знання, якому підпорядковані всі інші види знання. В умовах релігійного диктату філософія була оголошена "служницею богослов'я", і за допомогою свого раціонального апарату повинна була утверджувати основні положення християнства.
Характерними рисами світогляду цього часу є: по-перше, геоцентризм. Це означає, що активне творче начало якби щезає з природи і передається Богу, який стоїть над природою . істинними буттям володіє тільки Бог: він вічний, незмінний, ні від кого не залежить і є джерелом всього існуючого. Ключем до істинного пізнання є віра. Віра не може бути готовим знанням, яке можна передати іншому, воно потребує власних духовних зусиль.
По-друге, в середньовічному світосприйнятті ідея духовності, яка пов'язана не тільки з богом. Вперше в історії людства середньовіччя відкриває людину, як особистість, як насамперед духовну, а не природну істоту.
На перший план релігійного світогляду виходять протиріччя в морально-етичній сфері. Людина сприймається як зосередження протиріч, що існують в світі - між земним і небесним, між тілом і душею, між гріхом і святістю. З однієї сторони - людина вінець Божого творіння, з іншої - зло в світі йде від людини, людина - створіння в якому сидить диявол.
Одним з найбільших надбань релігійного світогляду була ідея індивідуального безсмертя, одноразовості, і тому, самоцінності людської особистості. Вперше в людській історії ставиться питання про сенс життя.
По-третє, для середньовічної свідомості світ сприймається як двоїсте буття, справжній і не справжній світ. Цей поділ проходить через всю середньовічну філософію.