- •1. Філософїя в Житті людини.
- •3. Проблема взаємодії філософії і міфології
- •4. Філософія і релігія, філософія і мистецтво, філософія і наука.
- •5. Філософія, як духовне розв'язання основної суперечності епохи і вихід до трагічних суперечностей людського буття
- •6. Форми вияву філософії у культурі: теоретична філософія, есеїстична філософія, та філософське мистецтво.
- •7. Захід та Схід, як шляхи людського буття у світі та їх специфіка.
- •8. Особливості філософування в Давнійіндії і в Давньому Китаї
- •9. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара
- •10. Буддизм, як інтегруюча релігійно-філософська система Сходу.
- •11. Давньокитайска філософія
- •12 . Даосизм і конфуціанство
- •13. Загальна характеристика античної філософії
- •14. Класична антична філософія (Сократ, Платон, Арістотель)
- •15. Основні риси епохи еллінізму та її школи
- •16. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії
- •17. Основні риси філософії Середньовіччя
- •18. Загальна характеристика патристики і схоластики
- •19. Філософія Романського та Германського відродження
- •20. Загальна характеристика філософії Нового Часу. Протистояння емпіризму раціоналізму (Бекон, Декарт).
- •21. Основні проблеми філософії просвітництва.
- •22. Загальна характеристика нкф
- •23. Філософія Канта
- •24. Вчення про абсолютно «я» у Фіхте
- •25. Філософія Шелінга
- •26. Філософія Гегеля. Вчення про абсолютну ідею, Абсолютний Дух і людину.
- •27. Філософія романтизму
- •28. Поняття Класичної та неокласичної філософії
- •29. Філософія Фейєрбаха: Антропологія замість теології. Вчення Фейєрбаха про смерть та безсмертя людини.
- •30. Марксистська філософія
- •31. Категорія «відчуження людини» у молодого Маркса
- •32. Філософія Шопенгауера : воля, страждання, уявлення
- •33. Філософія Ніцше. Ідеї волі до влади Надлюдини.
- •34. Психоаналітична парадигма людського буття.
- •35. Вчення 3. Фрейда: Свідоме та позасвідоме. Поняття витіснення та сублімації.
- •36. К.Г. Юнг: Архетипи колективного позасвідомого
- •37. Е. Фромм : Відчуження та любов
- •38. Витоки і риси укр. Культури
- •39. Філософія. Г. Сковороди. Ідея трьох світів, єдності філософії та життя, сродної праці.
- •40. «Філософія серця» п. Юркевича
- •41. Феномен російської класичної філософії
- •42. Філософське кредо Вол. Соловйова: ідея Боголюдства
- •43. Філософська антропологія XX ст.: м. Шелер та г. Плеснер
- •44. Загальна характеристика філософії екзистенціалізму
- •45. Феномен атеїстичного екзистенціалізму: ж.ПСартр та а.Камю
- •46. Феномен релігійного екзистенціалізму: Ясперс та г.Марсель
- •47. Персоналізм, як філософська течія
- •48. Філософія Бердяєва та Муньє
- •49. Категорія буття у філософії. Специфіка людського буття.
- •50. Буденне буття людини та його категорії. Воля до самозбереження і продовження роду, як основа буденного буття.
- •51. Воля до влади та воля до творчості і пізнання як основи граничного буття людини
- •52. Воля до любові, свободи й толерантності як вихід за межі граничного буття людини.
- •53. Буденне та особистісне спілкування у суспільному житті, суперечність між ними.
- •54. Феномен влади у суспільстві. Воля до влади.
- •55. Культура і цивілізація: Суперечність та її розв'язання.
- •56. Цивілізація: ствердження волі до самозбереження та продовження роду
- •57. Пізнання та творчість, суперечність між ними та її розв'язання. Поняття волі до пізнання і волі до творчості.
- •58. Наука та мистецтво як форми культури.
- •59. Мистецтво як художнє ровз'язання суперечностей людського життя.
- •60. Поняття індивіду, індивідуальності, особістості.
- •61. Концепції особистості у західній філософії (Бердяєв, Муньє, Маслоу, Берн та ін.)
- •62. Особістість як єдність духовного та душевного начала людського буття.
- •63. Особистість та проблема самотності.
- •64. Особистість та стать
- •65. Філософія статі.
- •66. Стратегія взаємодії екзистенційної чоловічності та жіночності у внутрішньому світі особистості.
- •67. Проблема гендерної рівності та гендерного партнерства.
- •68. Любов як актуалізація особистісного начала в людині.
- •69. Концепції любові у західній філософії( Платон, Соловйов, Бердяєв, Фромм)
- •70. Поняття сенсу життя. Сенс життя у різних вимірах людського буття.
- •2. Філософія та світогляд. Буденний, особистісний та філософський світогляд.
5. Філософія, як духовне розв'язання основної суперечності епохи і вихід до трагічних суперечностей людського буття
На усьому шляху свого історично.-соціального розвитку людина намагається знайти відповідь на найбільш спільні і глибокі питання: що являє собою навколишній світ і яке місце і призначення людини в цьому світі? Що лежить в основі всього існуючого: матеріальне або духовне? Чи підпорядкований світ яким-небудь законам? Чи може людина пізнати навколишній світ, що являє собою це пізнання? У чому сенс життя, її мета? Такі питання є світоглядними. Центральна світоглядна проблема - відношення мислення до буття, людини до світу, свідомості до матерії, духу до природи, ідеального і матеріального, що є первинним. У такий спосіб формується основне питання філософії, тому що через ставлення людини, його мислення, свідомості, духовній, психічній діяльності усвідомлюється місце людини у світі, його призначення, сенс існування. Хоча багато філософів не визнають питання про відношення мислення до буття основним питанням філософії, до нього зводяться інші питання, що дають у сукупності цілісну картину світу. Дати таку картину, уявити світ як ціле - світоглядна функція філософії. |На.відміну від інших наук філософія виключає подробиці, виділяючи тільки найбільше загальні властивості і зв'язку. Гносеологічна функція філософії складається у вивченні відношення "світ-людина". Теорія пізнання розглядається як відношення об'єкта і суб'єкта пізнання, виявляється зв'язок почуттєвого і раціонального, досліджуються проблеми істини, формування переконань і інші гносеологічні питання. Кожна філософська концепція є поглядом на світ, являє собою метод пізнання. Філософія розробляючи загальні, обгрунтовані окремі і загальнонаукові методи пізнання - виконує тим самим методологічну функцію. Філософія узагальнюючи висновки спеціальних наук, обєднуючи їх на основі своїх філософій і методів пізнання - виконує інтеграційну функцію, розповсюджуючи її і на інші галузі духовної культури, включаючи політичні, правові, моральні, естетичні, релігійно-атеїстичні форми суспільної свідомості. Філософська система не тільки висуває й обґрунтовує теоретичні положення, але й інтепретує їх, дає оцінку, формує систему цінностей. У цьому полягає аксеологічна функція філософії. Піддаючи критичної оцінці те, що не відповідає філософській системі філософія виконує свою критичну функцію. Спілкування і передачу інформації здійснює комунікативна функція філософії.
6. Форми вияву філософії у культурі: теоретична філософія, есеїстична філософія, та філософське мистецтво.
Філософія пов'язана з релігією, мистецтвом, різними формами культури. Філософія вирішує протиріччя часу і в теоретичній формі і в образно-художній формі. Між ними можна припустити появу проміжкового етапу, який в культурі виражається частіше всього, як філософське есе.
Есе - жанр, в якому яскраво виражена позиція автора, яка поєднується з парадоксальною викладкою. Філософія має 3 форми прояву в культурі:
• теоретичну
• філософське мистецтво
Усі ці форми знаходяться у взаємовпливі у просторі і часі культурі.