11. Параметри фінансування дочірньої компанії міжнародної корпорації.

12. Сутність поняття “валютний ризик’’, його місце в сис­темі економічних ризиків.

13. Основні методи захисту від валютних ризиків.

14. Внутрішні методи управління валютними ризиками.

15. Зовнішні методи управління валютними ризиками.

Ситуації для обговорення

Ситуація 1. Одним з найважливіших джерел фінансування міжнародного бізнесу зараз є синдиковані кредити. Наприклад, одна з найбільших нафтових компаній Росії “Роснефть” в 2001 р. отримала такий кредит на суму 140 млн. дол.; інша компанія - “Сибнефть” - на 175 млн. дол.-

Запитання:

1. В чому полягає сутність синдикованих кредитів? Як з їх до­помогою можливо фінансувати діяльність міжнародних корпо­рацій?

2. Чому зростає роль синдикованих кредитів в системі фінан­сування міжнародної діяльності компанії?

Ситуація 2. Однією з особливостей фінансового менеджменту сучасних міжнародних корпорацій є викуп власний акцій. Так, американські корпорації, які входять до списку 500 найбільших компаній світу, в 2005 р. викупили власних акцій на суму 387 млрд. дол. (порівняно з 100 млрд. дол. в 2002 р.).

Запитання:

1. Які цілі переслідують компанії, купуючи власні акції?

2. Чи може такий спосіб призвести до 100 %-го володіння кор­порації своїми підрозділами?

Ситуація 3. Українська компанія експортує до Росії цукор. Контракт на поставку цукру на суму 5 млн. руб. був підписаний 12 березня 2007 р. Датою розрахунку відповідно до умов кон­тракту встановлено 14 травня 2007 р. Валютний курс гривні в

• ' - - ■— — - 481

31 Міжнарод. мен.

березні 2007 р. складав 5 руб. за одну гривню, а в травні - 4,8 руб. за одну гривню.

Запитання:

1. Визначити валютний ризик або експортну премію українсь­кої компанії. Що необхідно в цих умовах робити кожній зі сторін?

2. Якщо в травні курс складатиме 5,1 руб. за одну гривню, які зміни відбудуться?

Ситуація 4. Консалтингова компанія Арріе СопзиШп§ провела опитування керівників корпорацій на предмет способів фінансу­вання діяльності таких корпорацій. Відповіді були наступними:

<=> 45 % респондентів готові розглядати тількі боргові форми інвестування;

=> 40 % респондентів готові продати частку (до 25 %) в ста­тутному фонді портфельному інвестору;

■=> по 15% респондентів готові або повністю продати бізнес, або продати значну частку в статутному фонді стратегічному інвестору;

Література до розділу

1. Анискин Ю. П., Сергеев А. Ф., Ревякина М. А. Финансовая активность и стабильность компании: аспектьі планирования. - М.: Омега-Л, 2005. - 240 с.

2. Брейли Р, Майерс С. Принципи корпоративних финансов. - М„ 2004. - 1008 с.

3. Гіл Чарльз В. Л. Міжнародний бізнес. Конкуренція на гло­бальному ринку / Пер. з англ. А. Олійник, Р. Ткачук. - К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2001. - 856 с.

482 - - ~ ' - - - - —

4. Гриффин Р., Пастей М. Международньїй бизнес. 4-е изд. / Пер. с англ. под ред. А. Г. Медведева. - СПб: Питер, 2006. - 1088 с.

5. Карелин В. С. Финансьі корпораций. / Учебн. пособ. - М.: Дашков и К., 2005. - 620 с.

6. Международньїй менеджмент / Под ред. С. 3. Пивоварова, Л. С. Тарасевича, А. И. Майзеля. - СПб: Питер, 2001. - 576 с.

7. Пашкус Ю. В., Мисько О. №. Введення в бізнес: Практич. посіб. Для підприємців. - Л.: Північно-Захід, 1991.

8. Международная зкономика и международньїе отношения. - 1988. - № 9. - С. 99.

9. Хзррис Дж. М. Международньїе финансьі / Пер. с англ. - М.: Филинь, 1996. - 296 с.

10. Ли Ч. Ф., Финнерти Дж. И. Финансьі корпораций: теория, методьі и практика. Учебник. Пер. с англ. - М., 2000.

11. Знг М. В., Лис Ф. А., Мауер Л. Дж. Мировьіе финансьі. Пер. с англ. - М.: ООО Издательско-консалтинговая компания “Дека”, 1998.

12. \¥огМ іпуєзішєпі Керогі 2000: Сгозз-Ьогсіег Мег§егз апсі Асциізіїіот апсі Оеуеіортепі. ІЛЧСТАО. - ІЧ-У., Оеп., 2000.

13. ІУогМ іпуєзішєпі К.ероП 2002: Тгапзпаїіопаї Согрогаїіопз апсі Ехрогі Сотреііііуепезз. ІЖСТАО. - ІЧ-У., Оеп., 2002.

483