“профілактичного” характеру. І з цього погляду вони є прямим хеджуванням (страхуванням) валютного ризику. Ці кошти зас­тосовуються економічними суб’єктами ще до виходу їх на ринки (у тому числі на зовнішні) до початку проведення різного роду операцій (комерційних, виробничих, інвестиційних, фінансових тощо). Серед внутрішніх методів управління валютним ризиком необхідно виділити такі:

4. вибір валюти, у якій здійснюються комерційні операції, пла­тежі, розрахунки;

4. Вибір умов, форм та інструментів розрахунків і платежів; використання застережень (взаємних поступок) контра­гентів;

4. маніпулювання термінами платежів, розрахунків;

4. регулювання валютними позиціями;

4. організація та удосконалення системи управління ліквідні­стю корпорацій і банків.

Управління валютним ризиком починається з вибору валюти, за допомогою якої здійснюються торговельні, фінансові, інвести­ційні та інші економічні угоди, операції. Ири цьому обидва контра­генти даної угоди обирають (визначають) валюту ціни (тобто валюту, в якій фіксується ціна реалізованого, пропонованого то­вару, послуги тощо) або валюти позики і валюти платежу (в якій здійснюються розрахунки, платежі). Якщо валюта платежу не збігається з валютою ціни, то остання є формою страхування ризику зміни курсу валюти платежу, оскільки при цьому ціна за одиницю товару не змінюється.

Кожний із контрагентів (учасників) обирає “вигідну” для себе валюту розрахунків. “Вигода” полягає в тому, що при зміні кур­су компанія (банк) не тільки уникає валютного ризику, але й отри­мує додатковий прибуток. Так, експортер (кредитор) обирає “сильну” валюту, курс якої підвищується в період дії контракту. Наприклад, українська компанія реалізує свою продукцію на зов­нішньому ринку на суму 1 млн. дол. США, і якщо до моменту платежу курс долара підвищився з 5 до 6 грн. (на 20 %), то й купі­вельна спроможність її експортного виторгу також зросла на цю величину. Імпортер (позичальник), навпаки, обирає “слабку” ва­люту платежу, курс якої протягом контракту знижується: якщо 472 ~ "й

курс долара знизиться з 6 до 5 грн., то на оплаті імпортного по­стачання в Україну в 1 млн. дол. США українська сторона зао­щадить 1 млн. грн. Цей метод захисту від валютного ризику до­сить простий, але він має свої недоліки. По-перше, контрагенти не вільні у виборі валюти, оскільки інтереси кожного з них проти­лежні. Тому той контрагент, який отримав можливість вибирати вигідну для себе валюту, повинен надати своєму партнеру по угоді будь-яку іншу поступку в контракті. По-друге, очікування або прогнози зміни валютних курсів можуть не виправдатися, і тоді потенційні вигоди перетворюються на збитки.

У такому разі використовується інший метод, а саме: особли­во ефективний метод “внутрішньокорпораційного клірингу'’. Ос­танній функціонує в такий спосіб. Кожного місяця всі філії по­відомляють головній фірмі про суми, що приєднуються до плате­жу й одержання по внутрішньокорпораційних угодах. У фінансо­вому відділі головної фірми здійснюється залік взаємних платежів

і централізовані виплати приватним кредиторам. У середньому залік взаємних платежів складає на сьогодні 40 - 45 % внутріш­ньокорпораційного платіжного обороту міжнародної корпорації.

Третій метод стосується так званих захисних, або ревсільва- ційних застережень, угод. Такі договірні угоди мають дві взаємо­залежні цілі. По-перше, передбачаючи можливість зміни умов кон­тракту в процесі його виконання, вони нейтралізують валютний ризик. По-друге, контрагенти надають один одному поступки за одними параметрами, одержують переваги за іншими. У резуль­таті підвищується загальна ефективність міжнародних розра­хунків.

Одним із найбільш ефективних сучасних внутрішніх методів управління валютними ризиками є маніпулювання термінами роз­рахунків. Така тактика містить два підходи до виконання платіж­них зобов’язань: прискорення (випередження) і уповільнення (відставання) платежів, або “лідз енд легз”. На практиці метод маніпулювання термінами розрахунків діє таким чином. Якщо очікується зниження курсу валюти платежу стосовно національ­ної валюти, то боржнику (імпортеру, позичальнику тощо) вигід­но затримати платежі, якщо очікується підвищення - необхідно прискорити платежі.

- - 473

Валютні ризики виникають, як правило, якщо мають місце відкриті валютні позиції, тобто розбіжність вимог і зобов’язань корпорацій з міжнародних платежів. При цьому важливо підкрес­лити, що компанія (банк), яка має відкриту валютну позицію, ризикує понести збитки при певній зміні валютних курсів або може отримати додатковий прибуток при іншому варіанті зміни об­мінних курсів. Прибуток виникає при чистій “короткій” позиції (зобов’язання, або продаж даної валюти, перевищують вимоги, або її покупку), якщо курс даної валюти знизиться до моменту розрахунку і сума платежу зменшиться пропорційно падінню кур­су валюти платежу; збитки - якщо курс валюти підвищиться, і сума платежу зросте.

За умовами угоди, укладеної між контрагентами (експортером з США і імпортером з ЄС) вартість торговельної операції складає 100 тис. дол. США. Угоду було укладено 3 вересня 2007 р. Датою завершення угоди (датою розрахунку) було визначено 3 грудня 2007 р. Валютний курс на момент підпи­сання угоди складав 0,7549 євро за один долар США. Починаючи з листопа­да євро дорожчає відносно долара до 0,6875 євро за долар. Але, за прогноза­ми, на початку грудня співвідношення зміниться до 0,7310 євро за один до­лар. Виходячи з цього, імпортеру буде вигідно прискорити платежі (здійсни­ти розрахунок в лисгопаді) та отримати економію в 6740 євро (100000 • 0,7549 -

• 100000 • 0,6875).

При чистій “довгій “ позиції (вимоги, або купівля даної валю­ти перевищують зобов’язання, або її продаж) наслідки таких угод будуть зворотними. Щоб уникнути валютних ризиків, необхідно використовувати такий метод захисту, як регулювання валют­них позицій, перевага якого порівняно з іншими полягає в тому, що він не потребує додаткових витрат на страхування валютного ризику. А при вдалому або професійно правильному застосуванні цього методу можна досягти майже повної нейтралізації валют­ного ризику. Даний метод здійснюється потрійним способом.

По-перше, не допускати відкритих позицій або закривати ва­лютні позиції, тобто домагатися рівноваги “довгих” і “коротких” позицій по кожній валюті.

474

По-друге, встановлення певних лімітів (норм) відкритих по­зицій. Такі ліміти встановлює кожний економічний суб’єкт, але при цьому орієнтується на ліміти відкритих позицій, встановлені центральним банком.

По-третє, здійснення структурного балансування валютних резервів, активів і пасивів, суть якого полягає у формуванні такої структури активів і пасивів, що дозволяє перекривати збитки від зміни валютного курсу доходами, одержуваними від цієї ж зміни по інших валютних позиціях даної компанії.

Особлива роль в управлінні валютними ризиками належить такому методу, як регулювання ліквідності компаній, банків та інших економічних суб’єктів. Таке регулювання включає: чіткий облік, планування і прогнозування грошових потоків; послідовне скорочення ризикових періодів і грошових сум, що піддаються ризикам; підвищення ефективності і відповідальності управлін­ського апарату тощо. Система регулювання корпоративної лік­відності вимагає дотримання певних принципів, серед яких виді­ляються такі:

мати “сильні валюти’' в активах при довгій позиції, а “слабкі” валюти - у пасивах при короткій позиції;

доходи, одержувані всіма підрозділами міжнародних кор­порацій, необхідно переводити (концентрувати) у країни з пільго­вим податковим режимом, збитки - у країни з високими подат­ковими ставками;

4. при підвищенні курсу валюти країни даної головної компанії (банку) прибутки закордонних підрозділів міжнародних корпо­рацій варто залишати на місці або реінвестувати; при зниженні - переводити у країну базування головної компанії;

використовувати механізм трансферних або внутрішньо- корпораційних цін. Суть його полягає в зниженні або підвищенні ціни товарів, що поставляються по внутрішньокорпораційних каналах залежно від зміни валютних курсів, процентних ставок, митного рівня, прибуткових податків у країнах, де знаходяться філії і дочірні компанії міжнародної корпорації.

Перейдемо до розгляду “зовнішніх” методів управління валют­ним ризиком. Вони істотно відрізняються від “внутрішніх” ме­

- — — 475

тодів. По-перше, “зовнішні” методи спрямовані не на запобігання валютного ризику, а на його зменшення, тобто на зниження гро­шових втрат від виявленого валютного ризику.

По-друге, “зовнішні” методи покликані перенести валютний ризик на інші інститути, які є учасниками відповідних фінансо­вих операцій (банки, страхові компанії). Головна роль тут нале­жить державним інститутам, які здійснюють регулювання валют­ного ризику, що є засобом заохочення зовнішньоекономічної діяль­ності національних компаній.

По-третє, ці методи належать до системи ринкового хеджу- вання, або страхування валютних ризиків.

Фінансовий гуру, екс-глава Федеральної Резервної Системи США в чер­говий раз в центрі скандалу. Цього разу слова пана Грінспена коштували інвесторам приблизно один мільярд доларів. Міркуючи про фінансові ринки

з журналістами в прямому ефірі в травні 2007 р., Грінспен зазначив, що ки­тайський фондовий ринок може звалитися у будь-який момент з урахуванням того, що фондовий індекс С8І 300 виріс більш ніж на 90 % з початку року. Напередодні індикатор С5І 300 піднявся до рекордного рівня. “Ясно, що підйом ринку не буде постійним, - заявив колишній глава ФРС. - В якийсь момент повинне відбутися зниження ринку”. Банальна на перший погляд заява, на яку ніхто не звернув би уваги, якби вона не пролунала з вуст Грінспена.

На цю заяву всі світові ринки відреагували негайним зниженням індексів. Інвестори пригадали, як в лютому падіння китайського ринку призвело до оббалу світових індексів, і стали закривати позиції. Спочатку американські фондові індекси знизилися за підсумками торгів в той же день. Пізніше вже азіатські індекси знизилися: доларовий індекс Мог§ап Зіапіеу Саріїаі Іпіегпаїіопаї Азіа-РасіГіс, що враховує ситуацію на чотирнадцяти фондових ринках регіону, зменшився в ході торгів вже наступного дня після заяви на

0. 3 %. Російський фондовий ринок відкотився на рівень тримісячної давності. Індекс РТС втратив за той же день близько 2 %, знизившись з 1811 до 1773 пунктів. Український ринок також не став виключенням. Індекс цін на акції на торгах фондової біржі ПФТС за день знизився на 13,86 пункта-до 870,73 пункта (-1,59 %). Правда, українські брокери, спостерігаючи за падінням індексу ПФТС, заспокоювали себе тим, що це лише невелика корекція. На­ступала пора відпусток, відповідно, інвестори фіксували прибуток. Перед­бачалося, що у зв’язку з невизначеною політичною ситуацією і майбутніми виборами до парламенту західні інвестори закривали ліміти на Україну.

476

Фундаментальних причин для подальшого падіння українського ринку не спостерігалося. І вже наступного тижня очікувалася протилежна корекція.

Украинская инвестпционная газета. - 2007. - Май 28. - С. 14.

До основних зовнішніх методів управління валютними ризи­ками належать такі:

• термінові (форвардні) операції, а також їх різновиди (похідні) - фінансові ф’ючерси, опціони і валютні свопи;

• ведення рахунків в іноземній валюті;

• запозичення й інвестування в іноземній валюті;

• рівнобіжні кредити;

• використання різних форм розрахунків по зовнішньоекономіч­них операціях.

При здійсненні трансграничних злиттів і поглинань міжнародні корпорації використовують дві основні форми розрахунків: без­посередньо в грошовій формі (сазЬ-Ьазес!) і на основі обміну акція­ми (зіоск з\уар) між компаніями.

Роль і питома вага другої форми останнім часом значно зрос­тає. Так, у 1999 р. частка її в загальній сумі угод по міжнародних злиттях і поглинаннях досягла рівня 36,3 % (порівняно з 10,6% у 1997 р. і 2 % - 1987). Це пояснюється тим, що, по-перше, злиття на підставі обміну акціями відбуваються в основному між великими корпораціями, вартість цінних паперів яких не може викликати сумніву. У такий спосіб відбулося злиття між автомобільними компаніями німецької “Оаітіег” і американської “Скгузіег”. Сума таких угод велика, звідси й лідерство другої форми фінансуван­ня міжнародних злиттів і поглинань. По-друге, основна частина трансграничних операцій (у тому числі на основі обміну акція­ми) припадає на розвинуті країни, де функціонують величезні, диверсифіковані фондові ринки. Незначна частка другої форми розрахунків у країнах, що розвиваються, і країнах перехідної еко­номіки (менше 2 %) пов’язана саме з низьким рівнем розвитку фондових ринків у них (табл. 8.4).

Крім розглянутих форм, нині виділяються ще дві форми розра­хунків з міжнародних надбань економічних об’єктів. По-перше, придбання економічних об’єктів у тій або іншій країні за рахунок

• — ■■ - 477

478

Розділ 8. Фінансовий менеджмент міжнародних корпорацій

зниження збитків від нього полягає в тому, що конверсія в націо­нальну (або іншу) валюту відкладається до кращої нагоди, коли певним чином зміниться обмінний курс даних валют.

В умовах високого і всезростаючого темпу інтернаціоналізації господарських зв’язків, особливо транснаціоналізації підприєм­ницької діяльності, компанії, у першу чергу міжнародні, викори­стовують такий метод нейтралізації валютного ризику, як рівно­біжні, або компенсаційні, кредити. Суть таких кредитів полягає в тому, що вони надаються різнонаціональними компаніями місце­вим філіям (дочірнім фірмам), які контролюються іноземними кор­пораціями, у місцевій валюті. Наприклад, українська компанія надає українській філії німецької корпорації кредит у гривнях, а вона, у свою чергу, дає еквівалентний кредит німецькій філії даної української компанії в євро. Інвестувавши отримані кошти у ви­робництво й одержавши прибуток, філії розплачуються за своїми зобов’язаннями місцевою валютою. Ризик, таким чином, нейтра­лізується завдяки тому, що виключається необхідність здійсню­вати конверсійні операції за вимогами і зобов’язаннями.

В якості “зовнішніх” методів страхування від валютних ризиків (крім перерахованих) можуть використовуватися такі засоби, як лізингові, факторингові, форфейтингові операції, утворення спільних страхових фондів тощо.

суттєво РЕЗЮМЕ

1. Фінансовий менеджмент міжнародних корпорацій - це си­стема фінансового управління, яке проводиться в умовах Діяльності компаній на міжнародних ринках та інтернаціо­налізації господарської діяльності і спрямоване на досягнення стратегічних і тактичних цілей у міжнародному масштабі.

2. Будь-яка міжнародна компанія не зможе ефективно функціо­нувати в ринковій економіці, якщо вона не займатиметься плануванням, прогнозуванням і регулюванням своєї діяль­ності і, насамперед, у сфері грошових операцій.

3. Фінансування закордонної діяльності сучасних міжнародних корпорацій являє собою складну систему, що включає різні

479

форми, способи, джерела, у тому числі внутрішні і зовнішні джерела міжнародної корпорації і окремих структурних підрозділів.

4. Невід’ємним елементом валютного ринку, міжнародних еко- номічних відносин є валютний ризик. Сучасна система ва- лютних ризиків відрізняється різноманіттям форм і складні- стю. Останнє в свою чергу пояснюється проблемністю сві- тових валютних ринків, складною структурою валютних операцій, а також надзвичайно високою і зростаючою роллю зовнішньоекономічної сфери в розвитку національних гос- подарств, світової економіки, гострої конкуренції на світо- вих ринках.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Сутність понять "фінансовий менеджмент” та “фінансо­вий менеджмент міжнародних корпорацій”.

2. Завдання фінансового менеджменту міжнародних компаній.

3. Основні напрями в системі фінансового менеджменту міжнародних компаній.

4. Цілі міжнародної корпорації в сфері планування, контролю і регулювання своїх фінансових операцій.

5. Підходи до здійснення контролю і регулювання фінансових операцій міжнародних корпорацій.

6. Сутність кошторису міжнародних капіталовкладень і їхньої окупності.

9. Напрями потоків і види продукції, які можуть спостеріга­тися в системі міжнародних компаній.

' 10. Фактори, від яких залежить формування системи фінан­сування міжнародної діяльності сучасних корпорацій.

11. Групи і види джерел системи фінансування міжнародної діяльності сучасних корпорацій.

12. Внутрішні джерела фінансування міжнародної діяльності сучасних корпорацій.

13. Сутність зовнішніх джерел фінансування міжнародної діяльності сучасних корпорацій.

480 — - ~ ~ — ~ - - —