й іншими зацікавленими сторонами. Щоб зайняти належне місце в процесі прийняття рішень, інформація має бути достовірною.

Часто рішення приймаються за відсутності адекватної інфор­мації, оскільки її неможливо одержати вчасно, або витрати на її одержання перевищують потенційну користь цієї інформації.

Стандарти фінансової звітності в різних країнах світу

Фінансова звітність містить різну кількість звітів, що регла­ментуються правилами чи стандартами відповідних країн. На­приклад:

4. у Бельгії бухгалтерська звітність компанії включає баланс, звіт про прибуток і збитки, примітки до звітності і соціальний баланс;

у Великобританії - баланс, звіт про прибуток і збитки, звіт про рух коштів і пояснювальна записка разом з консолідованою звітністю. Англійські компанії, заповнюючи податкові декларації, мають іншу мету, ніж при заповненні фінансової звітності. Тому у Великобританії існує два види зовнішньої звітності; податкова

і фінансова;

4. у Німеччині звітність включає не тільки основні фінансові звіти і примітки до них, але й опис компанії, її продукції, місцез­находження, склад вищого управління. Обов’язковим для річного звіту є широкий текстовий розділ - “Управлінський огляд і аналіз фінансового стану і результатів діяльності”;

в Іспанії річна звітність має включати: правила оцінки ста­тей річної звітності; методи розрахунків; процедуру розрахун­ку курсів за статтями, деномінованими в іноземній валюті; док­ладну інформацію про власний капітал і заборгованість; резуль­тати фінансового аналізу і т.д. Звіт має вірогідно відображати зміни в бізнесі і стан корпорації, важливі події, що відбулися на­прикінці фінансового року, проведені науково-дослідні роботи, придбання і реалізацію власних акцій;

в Італії річна звітність компаній може включати баланс, пояснювальну записку, звіт про прибуток і збитки, операційний звіт, звіт внутрішніх аудиторів, звіт про рух капіталу, звіт про рух коштів, звіт президента компанії, доповідь ради директорів.

412 - - — - ' ~ - -=—=-=

Компанії, акції яких котируються на біржах^ мають надавати, крім кінцевого річного звіту, і звіти за півріччя;

4. у Китаї всі бухгалтерські документи і фінансові звіти ве­дуться китайською мовою. Одночасно вони можуть оформля­тися будь-якою іноземною мовою чи мовою національних меншин. Бухгалтерські документи і фінансові звіти зберігаються 15 років. Якщо використовується іноземна валюта, дані фінансових звітів мають бути конвертовані в юані наприкінці року. Кожна компа­нія формує фінансову звітність і направляє щомісяця, щокварта­лу і щорічно в контролюючі відомства;

4. у Нідерландах річна звітність включає: бухгалтерські звіти, звіт директорів та іншу інформацію. Бухгалтерська звітність складається з балансу, звіту про прибуток і збитки, пояснюваль­них записок тощо. У змісті пояснювальних записок більшість ком­паній публікує звіт про рух коштів. Крім того, до складу річної звітності можуть входити: аудиторський звіт; положення уста­новчого договору про розподіл прибутку; прізвища власників пра­ва особистого контролю, що регламентується установчим до­говором; інформація про наявність філій у країнах, де вони знахо­дяться, інші дані;

■* у

• звіт про прибуток і збитки;

• примітки до них.

У більшості випадків регламентуються лише найбільш істотні елементи звітів. А такі питання, як обсяг і зміст деталізації звіту, включення до нього специфічної для даної компанії інформації, розрахунки різноманітних показників віддаються на розсуд самої фірми.

Що стосується форматів представлення звітів, то тут практи­ка теж різна. Наприклад, балансовий звіт у деяких країнах по­дається в горизонтальному форматі - Франція, Німеччина, Бель­гія, Італія, Греція, Іспанія, Португалія. У Люксембурзі, Нідерлан­дах, Великобританії, Ірландії, Данії фірми можуть подавати як горизонтальну, так і вертикальну форми балансу.

Окремо також можуть бути представлені звіти про нерозподі­лений прибуток, рух коштів, зміни у власному капіталі.

У деяких країнах бухгалтерська звітність включає звіт про нерозподілений прибуток, у якому детально відображаються на­прями використання нерозподіленого прибутку протягом звітно­го періоду.

Такий звіт, зокрема, включений до складу фінансової звітності американських компаній. Він показує, як розподіляється прибу­ток компанії, що залишився після сплати нею податку, а також суму нерозподіленого прибутку, накопичену на початок і кінець звітного періоду.

Такий звіт невеликий за розміром і може бути складений окре­мо чи включений до звіту про прибуток і збитки як його само­стійна частина. Деякі компанії подають його у вигляді звіту про стан власного капіталу акціонерів. У Канаді він публікується як “Рахунок руху нерозподіленого прибутку”.

Публікація звіту про нерозподілений прибуток дає можливість акціонерам оцінити стан корпорації з погляду виплати дивідендів, тому що прибуток вважається власністю акціонерів і зростає від приєднання чистого прибутку чи при анулюванні резервів, нара­хованих раніше з чистого прибутку.

Звіт про зміни у власному капіталі складають індивідуальні, приватні та спільно-приватні компанії (товариства, партнерства, фірми, компанії, у яких кількість власників відносно невелика).

414 . - - - ■- - — ■— ■ -

Міжнародні корпорації, у яких господарями виступають, як правило, десятки тисяч власників акцій, складають звіт про на­копичений прибуток. Ці звіти в основному відображають зміни, які відбулися за звітний період (у бік збільшення чи зменшення вартості коштів (капіталу), що були інвестовані власниками у дану фірму).

Звіт про зміни фінансового стану корпорації дає можливість проаналізувати розходження між фінансовим станом компанії у звітному і попередніх періодах. Часто цей документ називають звітом про формування і використання фондів корпорації. По суті, це звіт про рух фондів (капіталів) компанії.

.Крім названих звітних форм, фінансова звітність закордонних фірм більшості країн включає також докладні розшифровки прак­тично за кожним бухгалтерським рахунком, розрахунок і аналіз найважливіших економічних показників роботи компанії, основні інвестиційні проекти, що передбачається здійснити в майбутньо­му звітному періоді. Вона також включає іншу важливу інфор­мацію, яка може виявитися необхідною користувачам для все­бічної об’єктивної оцінки результатів роботи компанії в минуло­му і для надійного прогнозу ефективності його господарської діяльності в майбутньому.

Крім фінансових звітів, у більшості закордонних країн корпо­рації надають фінансовий огляд, складений керівництвом, з опи­сом і поясненням основних результатів діяльності фірми і її фінан­сового стану.

Багато фірм подають, крім фінансових, додаткові звіти, такі як економічні звіти, звіти про додану вартість, особливо у тих сфе­рах, де істотними є екологічні фактори і де працівники вважа­ються важливою групою користувачів. Компанії стимулюються до надання таких додаткових звітів, якщо керівництво вважає, що вони допоможуть користувачам у прийнятті економічних рішень.

У Польщі звіт керівництва складається з трьох розділів: основні заходи щодо здійснення капітальних вкладень у звітному році; запланована рекон­струкція і модернізація компанії; основні досягнення в наукових розробках і технічному розвитку.

- - ■ - - - - - - ■ - -- - " 415