Знайшовши нову формулу, яка дозволяє ВигЬеггу бути успішним бізне­сом, компанія почала розширюватися, збільшуючи присутність на старих ринках та відкриваючи для себе нові.

Експерт. - 2004. - №13.

Запитання:

1. Яка проблема змусила керівництво компанії ВигЬеггу приймати важ­ливі рішення?

2. У чому ці рішення полягали? Оцініть їх результати. Чи була досягну­та поставлена мета?

3. Яку роль в процесі прийняття рішень відіграє стадія реалізації?

4. Рішення якого типу (запрограмовані чи незапрограмовані) наведені в ситуації?

Під час оцінки та контролю рішення проводиться вимір і оцін­ка наслідків рішення або порівняння фактичних результатів із за­планованими, які передбачалося отримати. Велике значення в про­цесі реалізації рішення має зворотний зв’язок. Зворотний зв’я­зок- це надходження даних про те, що відбувається до і після реалізації рішення. Він дозволяє скорегувати рішення, поки воно не завдало шкоди корпорації. Оскільки стратегічні рішення завж­ди пов’язані з ризиком, своєчасна оцінка отриманих результатів та стійкий зворотний зв’язок є дуже важливими.

Як правило, обґрунтувати і вирішити проблему або скориста­тися можливістю з першого разу рідко вдається, тому в процесі прийняття управлінських рішень передбачається повернення з будь-якого етапу на попередній (рис. 4.1). Таким чином, процес має ітеративний характер, тому в ході роботи важливим є вияв­лення гнучкості при виникненні нових факторів та ситуацій, внас­лідок чого доводиться проводити переоцінку отриманих резуль­татів, а іноді змінювати й ідеї, що лежать в основі рішення.

3. Джерела інформації для прийняття рішень

Основою для прийняття управлінського рішення є інформація. В теорії управління прийнято таке визначення інформації: су­купність відомостей про зміни, що відбуваються в системі та зов- 186 ~ — - ~ "

нішньому середовищі, яка зменшує міру невизначеності наших знань про конкретний об’єкт [13].

Оскільки інформація не є статичною, в міжнародній кор­порації постійно тривають так звані інформаційні проце­си - процес збирання, зберігання, обробки й передавання да­них для управління діяльністю міжнародної корпорації в ціло­му та її окремими структурними підрозділами [12].

Управлінська інформація повинна бути: повною, корисною та якісною; точною та достовірною; своєчасною та актуальною; щільною, тобто без “білих плям”; оперативною та доступною.

Інформація стосується як зовнішнього, так і внутрішнього середовища міжнародної корпорації.

Зовнішня інформація. Якісна інформація стосовно зовнішньо­го середовища міжнародної корпорації допомагає розширити або звузити кількість альтернативних варіантів, зменшити невизна­ченість під час прийняття рішень. Як правило, всю необхідну інформацію не завжди вдається зібрати. Це обумовлено тим, що збір її потребує значних затрат часу, коштів, а^іноді й тим, що потрібної інформації просто немає. Не у всіх країнах статистичні служби збирають повні дані щодо витрат споживачів, їх поведін­ки, а інформація про чисельність населення, ВВП, експортну та імпортну діяльність не завжди є достовірною. В таких умовах міжнародній корпорації доводиться здійснювати дорогі дослід­ження, проводити анкетні та телефонні опитування споживачів, організовувати тест-маркетинг і т. д. Для того, щоб витрачати менше коштів на збирання інформації для всіх проектів, можна обмежити їх коло лише тими, що мають найбільше значення та віддача від яких буде найзначнішою.

Збирання інформації може проводитися самою міжнародною корпорацією або для цього можуть бути залучені сторонні спеціа­лізовані організації. В обох випадках переслідується одна мета - отримати якісну інформацію, на основі якої можна будувати стра­тегію діяльності та приймати правильні рішення.

- - ■- ■ - - 187

Якщо керівництво міжнародної корпорації вирішить, що в арсе­налі компанії достатньо спеціалістів для проведення самостійних досліджень, то ця справа буде доручена відповідному відділу. Крім того, у збиранні інформації прямо чи опосередковано беруть участь працівники компанії: відділи збуту щоденно спілкуються із споживачами й отримують від них певну інформацію; відділи постачань отримують інформацію про ситуацію на ринку сиро­вини від постачальників і т.д.

Збирання зовнішньої інформації власними силами здійснюється у таких випадках:

4. щоварообіг компанії дуже великий, тому витрати на дослі­дження будуть покриті обсягами продажів;

компанія діє у специфічній галузі, що потребує проведення складних досліджень;

дослідження власними силами обійдуться дешевше, ніж за допомогою інших компаній;

компанія не хоче, щоб отримана інформація була доступна конкурентам.

У той же час послуги сторонніх організацій із збирання інфор­мації можуть бути більш професійними, ніж власні. Залежно від країни вартість отримання результатів досліджень може значно коливатися, тому в одній країні дослідження можуть проводити­ся самостійно, а в іншій - зі сторонньою допомогою.

Компанія МсКітеу&Сотрапу стабільно посідає одне із перших місць в рейтингах лідерів світового консалтингового ринку: за оборотом, впливові­стю, успішністю. Для інформаційного забезпечення своїх працівників ком­панія використовує глобальну систему знань МсКітеу ~ це унікальний інфор­маційний ресурс, що синтезував досвід багатьох країн, в яких працює кор­порація. Звернувшись до нього, працівник може отримати інформацію прак­тично на будь-яку професійну тему. Це дозволяє значно економити час на пошук інформації з різних джерел.

Експерт. - 2003. - № 36.

Запитання:

1. Чим обумовлена необхідність створення глобальної системи знань МсКітеу?

2. Подумайте, чи перевищують вигоди від такої системи затрати на її створення?

188

Існує багато видів організацій, що займаються збиранням та наданням інформації. Серед них виділяють:

У державні установи - звіти державних статистичних служб є офіційним джерелом інформації. На жаль, якість цієї інформа­ції в деяких країнах не завжди відповідає міжнародним вимогам;

У міжнародні організації та агенції - ООН, МВФ, ОЕСР, ЄС за рахунок країн-учасниць проводять статистичну обробку да­них і випускають звіти та рекомендації по загальних тенденціях та проблемах;

У торгівельні асоціації - збирають, обробляють та система­тизують інформацію в тій сфері діяльності, до якої належать; розповсюдження інформації відбувається між членами асоціації або на сторінках спеціалізованих журналів;

У приватні спеціалізовані фірми - займаються збиранням інфор­мації для її подальшого продажу зацікавленим компаніям. Це може бути як збір інформації за попереднім замовленням у потрібному вигляді, так і дослідження у формі довідників для наступного продажу;

У організації різних напрямів діяльності - це можуть бути банки, транспортні агенції та інші організації, у яких в процесі діяльності накопичується інформація. Вони видають та прода­ють її у вигляді звітів по окремих формах діяльності.

Крім стратегічно важливої зовнішньої інформації міжнародній корпорації потрібна оперативна внутрішня інформація. Вона над­ходить з підрозділів і складається з:

інформації, яка необхідна для координації діяльності з центру;

^ інформації-для обміну між окремими підрозділами;

інформації для зворотного зв’язку між головною компанією і підрозділами;

^ інформації для зовнішньої звітності.

Однак отримання максимальної кількості інформації не завж­ди є доцільним. Обсяг інформації, що переміщується в різних на­прямах, може бути таким великим, що персонал не встигатиме її обробляти і робити відповідні висновки. Навіть використання потужних комп’ютерів не полегшує ситуацію, бо рішення все одно приймають люди. Тому окремі компанії використовують метод,

- ■ 189