Культурне різноманіття ускладнює ефективне здійснення ко­мунікацій. За даними Н. Адлер, керівники втрачають до 50% за­гального часу переговорів, які є специфічною формою кросскуль- турних взаємодій. Діяльність міжнародних компаній знаходиться під впливом різних типів культур у зв’язку з тим, що відбуваєть­ся змішання співробітників різних національностей (вищий менед­жмент, інтелектуально-технічні співробітники найчастіше пред­ставники держави, у якій розташована штаб-квартира корпорації, інші співробітники - жителі країни базування структурних під­розділів корпорації). Культурне різноманіття створює безліч труд­нощів, пов’язаних з необхідністю формування багатокультурних команд, розробки різноманітних систем мотивації, організації взаємодії працівників корпорації.

Екологічний сектор зовнішнього середовища

Екологічне середовище міжнародних корпорацій містить у собі фізичне (земля, вода, повітря) і біологічне навколишні середови- ,ща. Основні складові екологічного середовища поділяють на такі компоненти, як кліматичні особливості (глобальні і місцеві, на­приклад, підвищення середньої температури повітря в останнє десятиліття, виникнення парникового ефекту - відносять до гло­бальних кліматичних особливостей, а надзвичайно холодну зиму в Європі в 2005 - 2006 роках, повені і цунамі в ряді регіонів світу - до місцевих кліматичних особливостей), стан навколишнього се­редовища, включаючи рівень його забруднення, аварійні ситуа­ції техногенного характеру, промислові катастрофи.

Політичний сектор зовнішнього середовища

Політична складова зовнішнього середовища включає регу­ляційний клімат, платформи політичних партій і громадських організацій, ставлення уряду і суспільства до міжнародних кор­порацій і сфери їхньої діяльності, лобістські настрої і можливості. Політичні домінанти юридично оформляються у вигляді законів, які формують правове поле діяльності організації. Крім того, в більшості країн держава залишається великим власником і го­ловним менеджером у багатьох економічних і соціальних сферах

70 - - -

і в змозі створити переважні або обмежувальні умови для окре­мих міжнародних корпорацій, сформувати правила конкурент­ного поводження гравців.

Систематичний збір інформації про політичні, економічні і соці­альні події, діяльність головних партій, їхніх лідерів, а також керів­ників держави й уряду, окремих міністерств і відомств, оцінка даних про взаємини в зовнішнім середовищі дозволяють прогно­зувати зміни в державній політиці.

Детальному аналізу піддаються наступні аспекти політично­го середовища:

’Ь

----- - - — 71

погодженості системи національного законодавства з міжнародним правом і захищеності прав власності її особи­стості.

На думку багатьох дослідників, існують життєві цикли змін законодавчого сектора зовнішнього середовища, які включають стадії:

У формування. Виникають протиріччя по окремих аспектах економічного і соціального життя суспільства, які призводять до виникнення інтересу до проблем суспільства і викликають різно­манітні думки зацікавлених осіб з цього питання;

• політизсщїї. Створюються спеціальні групи або організації, які виявляють значну цікавість до обов’язкового вирішення проб­леми, що виникла. Привертається увага законодавчих органів до існуючих розбіжностей;

• інституціоналізації. На цій стадії розв’язання протиріччя між поглядами окремих суспільних груп полягає в прийнятті нор­мативних документів і законодавчих актів, які визначають нові правила поведінки економічних агентів;

• регулювання. Стадія зв’язана з реалізацією законодавчих і нормативних актів економічними агентами, використанням з боку контролюючих органів покарань )’ відношенні організацій, що ігнорують або порушують закони [15].

Подібні життєві цикли чітко простежуються в сфері ■=>трудо­вих відносин, "=> економічного законодавства, "=> страхування, ^охорони праці.

На етапі політизації зацікавлені компанії звичайно можуть вплинути на формування суспільної думки з приводу виниклої проблеми.

На етапі інституціоналізації вплив міжнародних корпорацій на ухвалення вигідного рішення є дорогим процесом, який вима­гає активного лобіювання інтересів, проведення широких акцій і використання всіх можливих механізмів зв’язків із громадськістю.

На думку Коррадо, первісна незадоволеність громадськості деякими подіями або процесами в зовнішнім середовищі приво­дить до активізації діяльності зацікавлених груп, які у стані дати “ярлик” розбіжностям. Потім засоби масової інформації активно

приєднуються до обговорення ситуації, виникає безліч пропозицій по її рішенню. На цьому етапі дуже важлива активна діяльність міжнародних корпорацій, зацікавлених у вигідних для себе рішен­нях. Розвиток подій і увага громадськості до проблеми провоку­ють залучення в обговорення ситуації політичних і економічних лідерів, які пропонують нормативне рішення щодо сформованих розбіжностей. Прийняті закони (нормативні акти) впроваджують­ся державними організаціями і міністерствами. З приводу прий­нятих рішень на наступному етапі розвитку держави і суспіль­ства виникають нові розбіжності і цикл відновляється заново [15].

У більшості випадків міжнародним корпораціям дуже складно реагувати на зміни зовнішнього середовища, навіть якщо вони є прогнозовані. Це пов’язано з тим, що багато рішень, які безпосе­редньо впливають на діяльність корпорації, приймається дуже швидко (кілька днів або тижнів) або, навпаки, у силу активного протистояння зацікавлених груп, через роки. Крім того, у ряді випадків остаточне рішення може концептуально відрізнятися від того, яке було спочатку визнане оптимальним і відповідало очі­куванням суспільства.

Різноманіття проявів зовнішнього середовища й обмеженість ресурсів міжнародної корпорації змушують менеджмент виваже­но підходити до проблеми ухвалення рішення про необхідність реагування на зміни зовнішнього середовища, бо це пов’язано з часовими і фінансовими витратами. Оцінка важливості превен­тивного реагування здійснюється в три етапи:

1. етап — визначення стадії життєвого циклу змін;

2. етап - прогнозування наслідків для організацій;

3. етап - оцінка зовнішніх сил, що ініціюють прийняття рішень, беруть участь в обговоренні як члени суспільства, побічно сприй­мають наслідки дій уряду або окремих організацій;

4. етап визначення можливостей впливу на процеси прий­няття рішень і суспільну думку.

У багатьох випадках наслідки прийнятих на законодавчому рівні рішень суттєво впливають на діяльність міжнародних кор­порацій і викликають відповідні дії. Найбільш радикальним рішен­ням є припинення діяльності міжнародних корпорацій в країні або .... — _ _ _:—— ₇₃