536

Під час обговорення питання про переваги профілактичних заходів порівняно з наступними заходами для очищення представ­ники бразильських підприємств відзначили, що вони керуються міркуваннями щодо надання великих сум на превентивні заходи, створення міцної репутації та охорони здоров’я працівників з ме­тою недопущення зниження продуктивності. Німецькі/швейцарські підприємства відзначили меншу вартість профілактичних заходів порівняно з вартістю заходів для виправлення ситуації і створен­ня міцної репутації. Крім того, за їхніми словами, при відсутності витрат, пов’язаних з проведенням профілактичних заходів, їхні шанси залишитися в числі “діючих підприємств” зменшаться.

Усі 10 підприємств зазначили у звітах, що поточні і капітальні витрати, пов’язані з охороною навколишнього середовища, здійснювалися в основному з метою дотримання екологічних норм, а не на добровільній основі [11, с. 16].

Запитання:

1. Опишіть особливості діяльності ООН, спрямовані на створе­ння системи охорони навколишнього середовища на світовому рівні.

2. Яку функцію виконує у даний час Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності?

3. Сформулюйте основні напрями підвищення ефективності її роботи.

4. Оцініть природоохоронну діяльність наведених у звіті ком­паній з точки зору дотримання етичних норм.

5. Запропонуйте заходи для стимулювання міжнародних кор­порацій у сфері вдосконалення екологічної політики.

Ситуація 2. У табл. 9.4 наведені результати обстеження ряду компаній Німеччини і Швейцарії.

Запитання:

1. Поясніть різницю в обсягах фінансування заходів у сфері охо­рони навколишнього середовища і техніки безпеки в країнах базу­вання і закордонних дочірніх компаніях.

2. У чому причина істотного розриву між здійсненням профі­лактичних заходів у сфері підвищення безпеки продукції та охо­рони навколишнього середовища?

538

Міжнародний менеджмент

родської області. За підсумками перевірки системи управління якістю завод на вимогу МВТА (“Мегзесіез-Вепг” технологічний аудит”) набрав 86 балів з можливих 90 % і 92,8 % зі 100, проходя­чи сертифікацію на відповідність стандарту УБА 6,1 (за цим стан­дартом підприємство має забезпечити послідовність кожного ком­понента, що надходить на завод і виходить за його межі: виріб, постачальники, номер плавки). “Мегзесіез-Вепг” вимагає на кож­ний елемент 15 років гарантії і “нульовий” показник зносу при пробігу 250 тис. км по сільських дорогах.

Генеральний директор компанії “Інструм - Ренд” Вадим Со- рокін відзначає: “Якщо протягом цих 15 років станеться нещас­ний випадок і з’ясується, що підвела кермова колонка, виготов­лена не на “Інструм - Ренд”, фахівці заводу мають визначити дефектну деталь, партію запуску й обробки, до якої входять ком­поненти з цих партій, номери всіх колонок для того, щоб “Мегзесіез- Вепг” відкликав з ринку і замінив усі автомобілі, у кермових ко­лонках яких теоретично може бути прихований дефект”. На за­воді народилася концепція “діаманта”, тобто деталі, яка не відпо­відає вимогам креслення.

Дефектну деталь тепер ніхто не приховує, а несе на стіл для “діамантів”, супроводжуючи биркою зі своїми даними й інфор­мацією про те, чому, на його думку, вийшов дефект. І майстер такому працівнику виписує премію за те, що деталь не потрапи­ла на конвеєр... Пройшло три роки і рівень дефектів знизився на 1 %.

У компанії п’ятий рік немає претензій з боку клієнтів, показник дефекту на виході нуль.

Експерт. - 2003. - № 15

Запитання:

1. Опишіть сутність концепції “діаманта” і оцініть сильні і слабкі сторони такого підходу до підвищення якості продукції.

2. Оцініть політику підприємства у сфері якості і проаналі­зуйте причини успіху. Встановіть можливі в майбутньому не­вдачі.

3. Які дії компанії будуть доцільними стосовно розвитку кор­поративної культури?

540

і перспективи. - М.: АФПИ щотижневика “Економіка і життя”,

1998.

7. Майер Дж., Олесневич Д. Міжнародне середовище бізнесу: Конкуренція та регулювання в глобальній економіці / Пер. з англ. - К.: Либідь, 2002. - 703 с.

8. Петрунин Ю. Ю., Борисов В. К. Етика бізнесу: Навч. посіб. - 2-е изд. - М.: 2001. - 280 с.

9. Питерс Г., Уотермен Р. В поисках зффективного управлення (опьіт лучших компаний): Пер. с англ. - М.: Прогресе, 1986. - 418 с.

10. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Моно­графія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук’яненка. - К: КНЕУ, 2001. - 538 с.

11. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегічний менедж­мент. Мистецтво розробки і реалізації стратегії: Підруч. для вузів / Пер. з англ.; за ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.

12. Цінності, які ми захищаємо, зміни, до яких ми прагнемо. Соціальна справедливість в умовах глобальної економіки: по­вістка дня МОТ: Доповідь ген. директора Міжнарод. конференції праці, 81-а сесія. - Женева, 1994. - С 44-45.

13. Зкологический учет для предприятий. Конференция ООН по торговле и развитию: Пер. с англ. - М.: Финансьі и статисти­ка, 1997. - 200 с.

14. ^аничи^евич Н. Утица организационе культуре на избор модела организационе структуре предузега // Економски анали. - Београд, 1997. - Г. 41. - № 134. - с. 137 - 150.

15. СогезЕ. 8., Ттегпег ^. Ь. Ьа сиііига согрогаїіуа сото еістепіо іпіегасіог сіє 1а асітіпізіасіоп сіє етргезаз // Воі. сіє езїидіоз есопо- тісоз. - ВіїЬао, 1995. - Уоі. 50. - 155. - Р. 301 - 314.

16. Но/Дпап 5. ТІїе Еигореап ЗізурЬз. Еззауз оп Еигоре, 1964 - 1994 // \Уез1;уіе\у Ргезз, 1995.

17. \¥еікгіск, Неіпі, Коопіг. Мапа§етепІ: А §1оЬа1 регзресііуе. - 10-іЬесі. - Уогк еіс: Ме Ога\у-Ні11, Іпс., 1993. - 44 р.

543

1. Індекс транснаціоналізації діяльності міжнародної корпо- іїі - це:

а) питома вага міжнародного бізнесу у загальній підприєм­ницькій діяльності міжнародної корпорації;

б) питома вага обсягу закордонних активів у загальній сумі активів міжнародної корпорації;

в) питома вага обсягу закордонних продажів у загальній сумі продажів міжнародної корпорації.

2. Міжнародний менеджмент - це:

а) наука про управління національними компаніями;

б) концепція управління державними монополіями;

в) комплекс концепцій управління міжнародними корпора­ціями.

3. Мажоритарні (річії міжнародних корпорацій - це:

а) підрозділи, в яких більше 50 % акціонерного капіталу на­лежить головній компанії;

б) підрозділи, в яких головній компанії належить менше 10 % акцій;

в) підрозділи, в яких частка в акціонерному капіталі голов­ної компанії коливається від 10 % до 50 %>.

4. Міноритарними філіями міжнародних корпорацій вважа­ться:

а) підрозділи, в яких більше 50 % акціонерного капіталу на­лежить головній компанії;

б) підрозділи, в яких головній компанії належить менше 10% акцій;

в) підрозділи, в яких частка в акціонерному капіталі голов­ної компанії коливається від 10 % до 50 %>.

5. Етноцентрична концепція міжнародного менеджменту орієн­тована:

а) на методи і принципи керування в країні базування голов­ної компанії;

б) на пристосування до умов інших країн;

в) на сполучення й одночасне використання переваг стан­дартизації і пристосування.

6. Поліцентрична концепція міжнародного менеджменту орі­єнтована на:

а) інтеграцію діяльності у визначених регіонах;

б) пристосування до умов інших країн;

в) методи і принципи керування в країні місцезнаходження ТНК

7. Регіоцентрична концепція міжнародного менеджменту орієн­тована на:

а) пристосування до умов інших країн;

б)методи і принципи керування в країні місцезнаходження ТНК;

в) інтеграцію діяльності у визначених регіонах.

8. Характерною відмінністю мультинаціональної моделі між­народного менеджменту є:

а) незначний рівень автономії закордонних підрозділів;

б) усунення ієрархічних відносин між головною компанією і її закордонними підрозділами;

в) здійснення інтенсивного (сильного) контролю і коорди­нації закордонних підрозділів материнської компанії.

9. Характерною відмінністю глобальної моделі міжнародного менеджменту є:

а) перенесення знань і ноу-хау на зовнішні ринки, що менш розвинуті порівняно з вітчизняними у відношенні техно­логії і маркетингу;

б) використання закордонними підрозділами принципів ме­неджменту головної компанії;

в) централізація капіталів, ресурсів, компетенцій.

10. Характерною відмінністю транснаціональної моделі міжна­родного менеджменту є:

а) відносно самостійне управління закордонних підрозділів; — 545

35 Міжнарод. мен.

б) незначний рівень автономії закордонних підрозділів;

в) усунення ієрархічних відносин між головною компанією і її закордонними підрозділами.

11. Характерною відмінністю інтернаціональної (міжнарод­ної) моделі міжнародного менеджменту с:

а) відносно самостійне управління закордонних підрозділів;

б) використання закордонними підрозділами принципів ме­неджменту головної компанії;

в) усунення ієрархічних відносин між головною компанією і її закордонними підрозділами.

12. До переваг мультинаціональної моделі міжнародного ме­неджменту належить:

а) перенос надбаного досвіду на закордонні ринки;

б) використання ефектів кривої досвіду;

в) пристосування товарної пропозиції і маркетингу до місцевих особливостей.

13. До переваг транснаціональної моделі міжнародного менед­жменту належить:

а) використання ефектів кривої досвіду;

б) використання ефекту економії за рахунок масштабів;

в) усі відповіді правильні.

14. До переваг інтернаціональної моделі міжнародного менед­жменту належить:

а) перенос надбаного досвіду на закордонні ринки;

б) використання ефектів кривої досвіду;

в) використання ефекту економії за рахунок масштабів.

15. До переваг глобальної моделі міжнародного менеджменту належить:

а) перенос надбаного досвіду на закордонні ринки;

б) використання ефектів кривої досвіду;

в) одержання вигоди від глобального навчання.

16. До недоліків інтернаціональної моделі міжнародного менед­жменту належить:

а) нездатність перенести отриманий досвід на закордонні ринки; 546 - —

б) нездатність використовувати ефект кривої досвіду;

в) нездатність реалізувати економію на місцезнаходженні.

17. Недолік транснаціональної моделі міжнародного менедж­менту - це:

а) нездатність реалізувати економію на місцезнаходженні;

б) нездатність використовувати ефект кривої досвіду;

в) складність впровадження, обумовлена організаційними проблемами.

18. До недоліків глобальної моделі міжнародного менеджмен­ту належить:

а) нездатність реалізувати економію на місцезнаходженні;

б) нездатність використовувати ефект кривої досвіду;

в) відсутність реагування на особливості місцевого попиту.

19. До недоліків мультинаціональної моделі міжнародного ме­неджменту належить:

а) нездатність реалізувати економію на місцезнаходженні;

б) нездатність перенести отриманий досвід на закордонні ринки;

в) усі відповіді правильні.

20. Сутність тактичних цілей міжнародного менеджменту виявляється в тому, що вони:

а) пов ’язані з рішенням поточних задач міжнародного бізнесу;

б) спрямовані на досягнення визначених результатів на тому або іншому етапі міжнародної діяльності міжнародних корпорацій;

в) орієнтовані на досягнення стабільності, проникнення на той або інший світовий ринок, на досягнення першості у визначеній діяльності.

21. Сутність стратегічних цілей міжнародного менеджмен­ту виявляється в тому, що вони:

а) пов ’язані з рішенням поточних задач міжнародного бізнесу;

б) спрямовані на досягнення визначених результатів на тому або іншому етапі міжнародної діяльності ТНК;

в) орієнтовані на досягнення стабільності, проникнення на той або інший світовий ринок, на досягнення першості у визначеній діяльності.

547

22. Крива досвіду - це:

а) скорочення витрат за рахунок зменшення податкових обов ’язків;

б) функція постійного скорочення виробничих затрат, що мали місце протягом усього життєвого циклу продукту;

в) скорочення прибутків компанії за рахунок зменшення об­сягів виробництва.

23. Філія міжнародної корпорації характеризується тим, що:

а) вона є юридичною особою;

б) вона є самостійним підрозділом;

в) її прибуток є частиною оподаткованого доходу міжна­родної корпорації.

24. Компанія, контроль над якою здійснюють дві корпорації на паритетних засадах, - це:

а) підприємство спільного володіння;

б) самостійне підприємство;

в) спільне підприємство.

25. Вкажіть послідовність розвитку моделей міжнародного менеджменту від найнижчої до найвищої:

а) інтернаціональна, мультинаціональна, глобальна, транс­національна;

б) мультинаціональна, інтернаціональна, глобальна, транс­національна;

в) транснаціональна, мультинаціональна, інтернаціональ­на, глобальна.

26. Міжнародна корпорація - це:

а) компанія, яка має структурні підрозділи за кордоном;

б) компанія, яка займається експортно-імпортними опера­ціями;

в) компанія, яка займається зовнішньоекономічною діяльні­стю.

27. Визначте послідовність зростання незалежності струк­турного підрозділу міжнародної корпорації від головної компанії:

а) філії, дочірні компанії, спільні підприємства;

б) філії, спільні підприємства, дочірні компанії;

в) дочірні компанії, філії, спільні підприємства.

28. Міжнародний бізнес - це:

а) юридична діяльність економічного суб’єкта в двох і більше країнах;

б) підприємницька діяльність економічного суб’єкта в двох і більше країнах;

в) комерційна діяльність економічного суб’єкта в двох і більше країнах.

29. Зовнішнє середовище з позиції міжнародного менеджмен­ту - це:

а) об’єктивно сформовані умови функціонування міжнарод­них корпорацій;

б) сукупність, що утворюють постачальники, конкуренти, доступні обсяги ресурсів, продукція та послуги підприєм­ства;

в) сукупність факторів глобального оточення.

30. Серед факторів зовнішнього середовища, що мають непря­мий вплив на організацію, виділяють:

а) законодавство;

б) науково-технологічний прогрес;

в) зацікавлені групи впливу.

31. Серед основних підходів до створення сценаріїв виділяються:

а) інтуїтивний метод;

б) метод мозкового штурму;

в) кореляційний аналіз.

32. Процес створення сценаріїв при прогнозуванні змін зовніш­нього середовища:

а) базується на результатах кількісного та якісного аналізу;

б) допомагає оптимізувати готовий стратегічний план;

в) має метою мінімізацію витрат корпорації.

33. Життєві цикли змін законодавчого сектора зовнішнього середовища включають стадії:

а) соціалізації і адаптації;

549

б) конвергенції і інтеграції;

в) формування і політизації.

34. Причшто-наслідкові зв’язки, які виникають між окремими секторами зовнішнього середовища, описує:

а) кореляційно-регресійний аналіз;

б) метод Дельфі;

в) "петля позитивного зворотного зв’язку”.

35. Для опису різних типів зовнішніх впливів на організацію та її структуру Ф. Емері запропонував використовувати модель:

а) “біологічної системи";

б) "вітальної системи";

в) "відкритої системи".

36. У 70-ті роки минулого століття стратегія більшості міжнародних корпорацій будувалася па основі:

а) аналізу портфеля видів діяльності;

б) розробки програм розвитку з урахуванням можливих змін у зовнішньому середовищі;

в) аналізу переваг і недоліків варіантів поведінки залежно від особливості внутрішніх параметрів розвитку організації.

37. Перший етап довгострокового прогнозування кон’юнкту­ри передбачає:

а) формування стратегії розвитку корпорації на підставі отриманих за допомогою прогнозування даних;

б) прогнозування тенденцій, яке враховує встановлені про­тиріччя й обмеження, можливі досягнення НТП;

в) екстраполяцію тенденцій попереднього періоду і виявлен­ня протиріч розвитку в порівнянні з тенденціями загаль­ного розвитку економіки в цілому.

38. Останній етап оцінки впливу зацікавлених груп на діяль­ність міжнародних корпорацій передбачає:

а) виявлення реальних і потенційних зацікавлених груп, ран- жування їх в залежності від важливості для організації;

б) складання карти взаємозв’язків зацікавлених груп для визна­чення напрямків діяльності, що викликають найбільший інтерес;

в) розробку послідовності дій для скорочення негативних впливів і збільшення частки позитивних результатів.

39. Для оцінка стану параметрів навколишнього середовища і прогнозування їхніх змін використовується:

а) кореляційний метод;

б) метод експертних оцінок;

в) метод сценаріїв.

40. Одним з основних етанів формування стратегічного ме­неджменту в міжнародних корпораціях є:

а) контроль за фінансовим підрозділом;

б) формування стратегії;

в) встановлення місії корпорації.

41. Місія корпорації - це:

а) головна мета, що обумовлена прагненням отримання при­бутку в короткостроковій перспективі;

б) одна з цілей стратегічного аналізу;

в) основна загальна мета її діяльності, чітко виражена при­чина існування корпорації, що деталізує її статус і за­безпечує напрям і орієнтири для визначення цілей і стра­тегій для різних структурних підрозділів.

42. До моделі збалансованої системи показників (ЗСП) відно­сять:

а) фінансову діяльність;

б) облікову діяльність;

в) виробничу діяльність.

43. До стратегій корпоративного розвитку відносять:

а) стратегію зростання;

б) стратегію вертикального розвитку;

в) економіко-політичну стратегію.

44. До основних стратегій структурних підрозділів відносять:

а) стратегію диференціювання;

. б) міжнародну стратегію;

в) локальну стратегію.

551

45. Стратегія лідерства за витратами належить до групи:

а) корпоративних стратегій;

б) глобальних стратегій;

в) стратегій структурних підрозділів.

46. Процес визначення головних цілей міжнародної корпорації і ресурсів, необхідний для досягнення цих цілей та політики, спря­мованої на придбання та використання цих ресурсів, - це:

а) стратегічне планування;

б) стратегічний аналіз середовища;

в) оцінка стратегії.

47. Стратегія, яка здійснюється шляхом збільшення частки рин­ку або збільшення інтенсивності споживання товару (за раху­нок збільшення частоти покупок, кількості товару, що викори­стовується, нових можливостей використання товару), - це:

а) стратегія зростання;

б) стратегія розробки товару;

в) стратегія концентрації.

48. Стратегія, яка передбачає використання нових методів підвищення продуктивності, тотальне скорочення витрат, - це:

а) стратегія диференціювання;

б) стратегія лідерства за витратами;

в) стратегія фокусування.

49. Рішення, які спрямовані на переведення організації з одного стану в інший, називаються:

а) управлінські рішення;

б) тактичні рішення;

в) стратегічні рішення.

50. Процес прийняття рішень в міжнародній корпорації скла­дається з взаємопов’язаних основних етапів:

а) підготовка рішення - реалізація рішення;

б) підготовка рішення - прийняття рішення;

в) підготовка рішення - прийняття рішення - реалізація рішення;

552

51. До людських чинників, що впливають на раціональний про­цес прийняття рішень, відносять:

а) систему цінностей менеджерів та комунікаційні мож­ливості;

б) систему цінностей менеджерів, їх психологічні особли­вості, належність до певної культури;

в) систему цінностей менеджерів та їх психологічні особ­ливості.

52. Найважливішими рисами децентралізації в міжнародній корпорації є надання підрозділам можливості приймати рішення стосовно:

а) стратеги розвитку, тактики та послуг;

б) тактики розвитку та послуг;

в) стратегії розвитку, продукції, ринків, форм звітності, внутрішнього контролю.

53. Управлінське рішення - це:

а) результат аналізу су б ’єктом управління (особою чи гру­пою осіб) інформації про стан системи, що керується, та визначення сукупності дій для ефективного розв’язан­ня або уникнення проблем з конкретною метою;

б) постанова, яка допомагає знайти відповіді стосовно будь-якої проблеми;

в) рішення, яке приймається на управлінському рівні.

54. Процес прийняття рішень складається з:

а) планування, координації і трансформації ідей;

б) ідентифікації проблем або можливостей та вибору оп­тимального рішення з їх подолання або використання;

в) визначення місії підприємства і напрямків діяльності.

55. Для виявлення проблем па етапі підготовки рішення зби­рається та аналізується інформація (яка має безпосереднє відно­шення до певного питання):

а) виключно внутрішня;

б) виключно зовнішня;

в) внутрішня і зовнішня інформація. 553

56. Фінансова та ліцензійна діяльність і наукові дослідження - це сфери міжнародного бізнесу, в яких прийняття рішень пере­важно децентралізоване.

а) так; б) ні;

в) твердження правильне наполовину.

57. Етап безпосереднього прийняття рішення складається з:

а) виявлення обмежень, формування альтернатив, аналізу та оцінки варіантів, вибору одного варіанта;

б) виділення ресурсів, формування альтернатив, вибору од­ного варіанта;

в) виявлення проблем або можливостей, аналізу інформації, визначення цілей вирішення проблеми, вибору оптималь­ного варіанта.

58. Рівні, на яких приймаються рішення в міжнародних корпо­раціях, - це:

а) корпоративний, рівень структурних підрозділів, функціо­нальний рівень;

б) корпоративний, комунікаційний, функціональний;

в) корпоративний, структурний, комунікаційний.

59. На рівень прийняття рішень в міжнародній корпорації впли­вають наступні чинники:

а) ступінь важливості, сфера прийняття рішень, досяж­ність інформації, вид продукції, характер конкуренції, ком­петентність топ-менеджерів підрозділів;

б) чинник часу, людський чинник, корпоративна культура;

в) інформаційні процеси, аналіз інформації, ступінь важли­вості.

60. “Ефект масштабу ” - це:

а) стандартизація продукції;

б) збільшення кількості робітників;

в) зменшення витрат ресурсів завдяки великому обсягу ви­робництва продукції (надання послуг).

61. Реінвестування коштів - це:

а) оптимальна кількість потенційно можливих проектів;

554

б) повторне інвестування прибутків в підприємство, в яко­му вони були отримані;

в) вилучення коштів.

62. Деінвестуеання являє собою:

а) процес вилучення коштів;

б) диверсифікацію виробництва;

в) розширення ринку.

63. При деінвестуванпі більш прийнятним є:

а) закриття підрозділу;

б) продаж підрозділу;

в) немає правильної відповіді.

64. Джерелами перетворень і’ міжнародних компаніях в інвес­тиційній сфері є:

а) невідповідність інтересів власників і керівників компанії у зв’язку з вибором різних напрямків розподілу прибутку;

б) протиріччя між державною економічною політикою й інтересами міжнародних компаній;

в) конфлікти між адміністрацією і найманими робітника­ми з приводу планування кар’єри.

65. Джерелами перетворень / міжнародних компаніях в рин­ковій сфері є:

а) невідповідність інтересів власників і керівників компанії у зв’язку з вибором різних напрямків розподілу прибутку;

б) протиріччя між державною економічною політикою й інтересами міжнародних компаній;

в) кризові явища в економіці країни.

66. Повну втрату платоспроможності міжнародної компанії передбачає:

а) криза ліквідності;

б) криза успіху;

в) криза стратегії.

67. Формою факторів організаційного розвитку міжнародних компаній є:

а) функціональні фактори;

б) формальні фактори;

555

в) довгострокові фактори.

68. До неформальних факторів організаційного розвитку між­народних компаній належать:

а) організаційна стратегія;

б) система управління;

в) міжгрупові відносини.

69. До критеріїв середньострокової ефективності організа­ційного розвитку міжнародних компаній відносяться наступні:

а) конкурентоспроможність;

б) продуктивність;

в) задоволеність споживачів.

70. Зміну організаційної стратегії міжнародної компанії перед­бачає:

а) переорієнтація;

б) реорганізація;

в) реструктуризація.

71. До особистих причин опору персоналу при організаційних нововведеннях у міжнародних компаніях належать:

а) небажання придбання непотрібних навичок і витрат сил на перенавчання;

б) небажання пристосовуватися до нового соціально-пси- хологічного клімату в колективі;

в) ворожість до осіб, що впроваджують нововведення.

72. Під організаційним розвитком системи (компанії) розумі­ється:

а) процес упорядкування складових господарської діяльності економічного агента;

б) перетворення різних частин організації для адаптації до змін у навколишньому середовищі;

в) упорядкування складових господарської діяльності еко­номічного агента.

73. Типом організаційних перетворень міжнародних компаній щодо системності є:

а) радикальні;

556 ■■ -

б) попереджуючі;

в) адаптаційні.

74. Організаційний розвиток міжнародного бізнесу базується на:

а) увазі вищого керівництва;

б) координації процесу перетворень;

в) невтручанні в неформальні компоненти.

75. Дайте визначення комплексу підсистем та елементів управ­ління та їх відносин, закономірно пов’язаних у єдине ціле, що роз­межовують сфери управління персоналом на різних рівнях:

а) система управління персоналом;

б) система управління міжнародними корпораціями;

в) структура управління людськими ресурсами.

76. Необхідною умовою ефективного управління персоналом у міжнародній корпорації є:

а) розуміння співробітниками цілей організації та засобів їх досягнення;

б) зростання значення суб’єктивного фактора на вироб­ництві;

в) зростання значення об’єктивного фактора на вироб­ництві.

77. Найважливішою метою менеджменту персоналу є:

а) підвищення ефективності використання особистісного потенціалу кожного співробітника;

б) підвищення ефективності використання особистісного потенціалу кожного співробітника, що являє собою вміння використовувати свої навички у будь-якій галузі вироб­ничого комплексу держави;

в) підвищення ефективності використання особистісного потенціалу кожного співробітника, що являє собою ком­плексну характеристику здатності працівника висту­пати в ролі активного суб’єкта виробничої діяльності.

78. Закінчіть визначення: кадрова політика - це система по­глядів, вимог, принципів, що визначають основні напрямки, форми і методи:

а) діяльності компанії;

557

б) роботи з персоналом;

в) адаптації персоналу у компанії.

79. Усі фактори, які формують кадрову політику міжнарод­них корпорацій, поділяються на:

а) кадрові та політичні;

б) інституціональні та функціональні;

в) зовнішні та внутрішні.

80. Розробка заходів і прогнозування параметрів кадрової полі­тики на певну перспективу відповідно до мети і завдань роботи з персоналом і зі стратегією розвитку компанії в цілому - це:

а) кадрова тактика;

б) кадрова стратегія;

в) кадрове планування.

81. Метою атестації персоналу є:

а) вирішення проблеми наявності потрібних кадрів;

б) перевірка відповідності знань працівника у конкретній економічній ситуації;

в) виявлення сильних і слабких сторін кожного працівника.

82. Основною метою складання фінансової звітності є:

а) отримання інформації від основних конкурентів;

б) надання інформації про стан, результати діяльності і рух коштів корпорації, необхідної широкому колу користу­вачів для прийняття ними управлінських рішень;

в) розподіл різних напрямків діяльності корпорації.

83. Головним джерелом інформації про фінансово-майновий стан компанії для усіх зацікавлених користувачів є:

а) звіт про прибутки і збитки;

б) бухгалтерський баланс;

в) звіт про власний капітал.

84. Стаття бухгалтерського балансу міжнародної компанії, що належить до активних, — це:

а) оборотні активи;

б) капітал та резерви;

в) доходи майбутніх періодів.

558

85. До пасивних статей бухгалтерського балансу міжнарод­ної компанії належить така як:

а) основні кошти;

б) прибуток фінансового року;

в) оборотні активи.

86. Рівень, на якому може існувати система зовнішнього фінан­сового контролю міжнародних комерційних організацій, - це:

а) аудиторський;

б) фірмовий;

в) внутрішньокорпораційний.

87. Незалежно від особливостей в складанні звітності в різних країнах, міжнародна корпорація повинна надавати:

а) баланс, звіт про прибуток і примітки до них;

б) баланс, звіт про власний капітал, звіт про прибуток;

в) звіт про прибутки і збитки, звіт про власний капітал і примітки до них.

88. Поняття “фінансовий контроль” в рамках міжнародної корпорації - це:

а) функція вищого керівництва компанії, що пов’язана з ре­гулюванням фінансових потоків в межах цієї компанії;

б) функція фінансів, метою якої є розкриття відхилень від прийнятих стандартів законності і ефективності уп­равління фінансовими ресурсами;

в) функція державних органів країни, де функціонують між­народні корпорації, що покликана регулювати законність діяльності цієї компанії.

89. Уся фінансова звітність міжнародної корпорації має скла­датися виходячи з:

а) кількісних характеристик діяльності корпорації;

б) відносних показників функціонування підприємства;

в) якісних характеристик облікової інформації.

90. Фінансові зобов ’язання компанії - це:

а) обсяг її дебіторської заборгованості;

б) обсяг банківських кредитів;

в) обсяг її кредиторської заборгованості.

' 559

91. Цінні папери - це:

а) зворотні активи;

б) дебіторська заборгованість;

в) нематеріальні активи.

92. Основне призначення звіту про зміни у власному капіталі - це:

а) відображення збитків або прибутку, що визначається як зміни в капіталі;

б) відображення зменшення або збільшення власного капі­талу;

в) відображення розподілу дивідендів між акціонерами.

93. Ціллю фінансової звітності є:

а) надання інформації про результати діяльності корпо­рації;

б) своєчасна сплата податків;

в) падання інформації про комерційну таємницю корпорації.

94. Фінансовий менеджмент міжнародних корпорацій - це:

а) управління фінансами фірми, що має головною своєю ме­тою максимізацію курсу акцій, чистого прибутку на ак­цію, рівня дивідендів, майна акціонерів, чистих активів у розрахунку на акцію;

б) сукупність рішень, прийнятих у зв ’язку з формуванням і під­тримкою оптимальної структури фінансових коштів фір­ми в умовах керованого ринку, проведених з метою мак- симізації добробуту власників акцій або доходів власників;

в) система фінансового управління, що проводиться в умо­вах дії компаній на міжнародних ринках, в умовах інтер­націоналізації господарської діяльності і яке спрямоване на досягнення стратегічних і тактичних цілей у міжна­родному масштабі.

95. До задач фінансового менеджменту міжнародних компаній належить:

а) контроль і регулювання грошових операцій;

б) регулювання трудових відносин в рамках компанії;

в) визначення оптимальної структури і напрямків виробни­чої діяльності міжнародної компанії.

560 — ■— ■

96. Основним напрямком у системі фінансового менеджмен­ту міжнародних компаній є:

а) управління валютними ризиками;

б) управління персоналом;

в) управління міграцією робочої сили.

97. Основною ціллю в системі планування, контролю і регулю­вання міжнародних фінансових операцій з точки зору окремих структурних підрозділів корпорації є:

а) мінімізація податкового навантаження;

б) запобігання валютним збиткам;

в) оптимізація вкладень наявних коштів.

98. Основною ціллю в системі планування, контролю і регулю­вання міжнародних фінансових операцій з точки зору системно­го підходу є:

а) мінімізація податкового навантаження;

б) мінімізація фінансових і трансакційних витрат;

в) запобігання втратам від політичних і економічних ри­зиків.

99. При системному підході до планування, контролю і регулю­вання фінансових операцій міжнародних корпорацій основним ризиком є:

а) зміна валютних курсів;

б) зміна процентних ставок;

в) політичний ризик.

100. Основним фактором, що впливає на формування системи фінансування міжнародної діяльності корпорацій, є:

а) умови для підприємницької діяльності іноземних компаній у приймаючих країнах;

б) умови міжнародної міграції робочої сили;

в) умови формування центрів НДДКР.

101. Факторами, що впливають на формування системи фінан­сування міжнародної діяльності корпорацій, є:

а) фінансово-економічні параметри корпорацій і їхня органі­заційна структура;

561

36 Міжнарод. мен.

б) масштаби, структура і рівень розвитку фінансових ринків, у т.ч. національних і міжнародних;

в) усі відповіді правильні.

102. До внутрішніх джерел фінансування на рівні міжнарод­ної корпорації в цілому належить:

а) амортизаційний фонд;

б) банківський кредит;

в) випуск корпоративних акцій.

103. Внутріфірмові кредити належать до таких джерел фінан­сування міжнародної компанії в цілому як:

а) джерела державного фінансування;

б) внутрішні джерела;

в) зовнішні джерела.

104. Джерело фінансування, що належить до зовнішніх па рівні міжнародної корпорації в цілому, - це:

а) амортизаційний фонд;

б) випуск корпоративних облігацій;

в) нерозподілений прибуток.

105. До внутрішніх джерел фінансування закордонних філій міжнародних компаній належить:

а) кредити, отримані від материнської компанії;

б) кошти, отримані від випуску і реалізації облігацій, акцій і інших цінних паперів даної філії;

в) нерозподілений прибуток.

106. До зовнішніх джерел фінансування закордонних філій між­народних корпорацій належить:

а) амортизаційний фонд;

б) кошти, отримані від випуску і реалізації облігацій, акцій і інших цінних паперів даної філії;

в) нерозподілений прибуток.

107. Валютний ризик - це:

а) небезпека грошових втрат у результаті обміну націо­нальної валюти на іноземну;

б) небезпека грошових втрат у результаті невиконання зо­бов’язань клієнтів по валюті платежу;

562

в) небезпека грошових втрат у результаті зміни валют­них курсів у період між підписанням контракту і здійснен­ням платежу по ньому.

108. Внутрішнім методом захисту міжнародної корпорації від валютного ризику є:

а) компенсаційні кредити;

б) маніпулювання строками розрахунків;

в) форвардні операції.

109. До внутрішніх методів захисту від валютних ризиків на­лежать:

а) вибір валюти, у якій здійснюються комерційні справи, пла­тежі, розрахунки;

б) термінові операції;

в) ведення рахунків в іноземній валюті.

110. Метод захисту від валютних ризиків “лідз енд легз” - це:

а) маніпулювання термінами розрахунків;

б) вибір валюти, у якій здійснюються комерційні справи, пла­тежі, розрахунки;

в) використання різного роду застережень.

111. До зовнішніх методів захисту від валютних ризиків нале­жать:

а) вибір валюти, у якій здійснюються комерційні справи, пла­тежі, розрахунки;

б) маніпулювання термінами платежів, розрахунків;

в) рівнобіжні кредити.

112. До похідних форвардних операцій належать:

а) фінансові ф’ючерси;

б) опціони;

в) усі відповіді правильні.

113. Головною відмінністю внутрішніх від зовнішніх методів захисту міжнародної корпорації від валютних ризиків є:

а) механізм виконання;

б) час використання;

в) об’єкт страхування.

563

114. В січні 2008 р. українська компанія продає товар в США. Оплату в сумі 2 млн. дол. українська сторона отримає в квітні. За прогнозами курс гривні порівняно з нинішнім зросте з 5,05 до 4,95 грн./дол. Розрахуйте валютний ризик української компанії.

а) 0,2 млн. грн.;

б) 0,2 млн. дол.;

в) 0,2 тис. грн.

115. Під екологічною звітністю розуміють:

а) інформацію про результати природоохоронної діяль­ності, дослідження непоновлюваних ресурсів;

б) ступінь готовності товару для проходження вторин­ної переробки;

в) стратегічне екологічне управління.

116. До формальних інструментів соціально-етичної політи­ки відносять:

а) ринковий підхід;

б) превентивне управління;

в) методи організації виробництва.

117. Дайте визначення поняття “корпоративна культура”:

а) унікальний прояв синтезу відносно статичних психологіч­них особливостей індивідуумів окремих національностей;

б) система заходів, правил і процедур, спрямованих на реа­лізацію місії міжнародної корпорації з дотриманням етич­них принципів;

в) інформація про результати природоохоронної діяльності, дослідження непоновлюваних ресурсів.

118. Етична політика - це:

а) унікальний прояв синтезу відносно статичних психологіч­них особливостей індивідуумів окремих національностей;

б) система заходів, правил і процедур, спрямованих на реа­лізацію місії міжнародної корпорації з дотриманням етич­них принципів;

в) найважливіший фактор для зростання відповідальності за розв’язання загальнолюдських проблем.

564 ■ —

119. До основних цілей етичної політики відносять:

а) дотримання прав споживача;

б) можливість тривалого зберігання продукції;

в) перерозподіл доходів і направлення їх на соціальні потреби.

120. На сучасному етапі суспільного розвитку завдання міжна­родної організації праці полягають у:

а) формуванні сприятливих умов для розвитку бізнесу;

б) наданні допомоги країнам у визначенні національних стра­тегій з підвищенням рівня зайнятості;

в) стратегічному екологічному управлінні.

121. Ринковий підхід до аналізу й оцінки соціальної відповідаль­ності бізнесу передбачає, що:

а) споживач використовує продукцію підприємства, яку спрямовує на задоволення потреб і зростання прибутку;

б) держава повинна здійснювати заходи, спрямовані на сти­мулювання або примушення виробників здійснювати соці­альні заходи;

в) прояв корпоративної культури є прагненням до розвит­ку не тільки трудового колективу, але й оточення.

122. Підхід з позиції “зацікавленої особи” до аналізу й оцінки соціальної відповідальності бізнесу припускає:

а) споживач використовує продукцію підприємства, яку спрямовує на задоволення потреб і зростання прибутку;

б) держава повинна здійснювати заходи, спрямовані на сти­мулювання або примушення виробників здійснювати соці­альні заходи;

в) корпорація для досягнення своїх стратегічних цілей має погоджувати власні інтереси з менеджерами, співробіт­никами, постачальниками.

123. Визначте послідовність етапів розвитку конфлікту:

а) виникнення об’єктивної передконфліктної ситуації, конфлікт, визначення ситуації як конфліктної, вирішення конфлікту, післяконфліктна ситуація;

б) виникнення об’єктивної передконфліктної ситуації, ви­значення ситуації як конфліктної, конфлікт, вирішення конфлікту, нова конфліктна ситуація;

565

в) виникнення об’єктивної передконфліктної ситуації, виз­начення ситуації як конфліктної, конфлікт, вирішення конфлікту, післяконфліктна ситуація.

124. Напрямком етики бізнесу, що спрямований на дотримання прав усіх осіб, які прямо або побічно пов’язані з бізнесом, є:

а) етика особистої відповідальності;

б) етика філантропії;

в) етика справедливості.

125. До порушень етичних норм бізнесу належить:

а) випуск продукції низької якості;

б) збільшення обсягів виробництва;

в) зменшення рекламної діяльності.

126. Негативний вплив міжнародних корпорацій на розвиток національної економіки, що може призвести до конфлікту, виявля­ється в:

а) встановленні монопольних цін;

б) присутності іноземних спеціалістів;

в) загостренні конкуренції на національному ринку.

127. Основним фактором етичних проблем між структурни­ми підрозділами міжнародної корпорації є:

а) рівень економічного розвитку;

б) рівень і особливості делегування повноважень;

в) рівень кваліфікації виробників.

128. Поняття “корпоративна соціальна відповідальність” має проявлятися:

а) у постійному підвищенні заробітної плати робітників;

б) у здійсненні благодійних акцій;

в) правильної відповіді немає.

129. Визначте правильну послідовність етанів формування соці­ально-етичної політики міжнародної корпорації:

а) формування принципів поведінки співробітників корпо­рації; розробка і доведення до кожного співробітника за­гальних правил поведінки; розробка політики відносно захисту навколишнього середовища;

б) створення служби, що сприяє розв’язанню конфліктів; формування стандартів поведінки, пов’язаних з прийнят­тям рішень у конфліктних ситуаціях; формування полі­тики відносно поведінки з замовниками і постачальниками;

в) розробка місії корпорації; формування стандартів пове­дінки; створення загальних принципів поведінки.

130. Найбільш розповсюдженим методом боротьби за нові рин­ки збуту є:

а) використання демпінгових цін;

б) монополізація ціп;

в) застосування антидемпінгового законодавства.

= 567

ГЛОСАРІЙ

Абстрактний конфлікт - ситуація потенційної взаємодії си­стем, які беруть участь у соціально-економічних відносинах без взаємних обмежень.

Адаптація персоналу - процес пристосування найнятого пер­соналу до традицій і норм колективу компанії; а також сукупність заходів, спрямованих на ліквідацію конфліктів і скорочення тер­міну проходження цього процесу. Вона є індикатором успішності або невдач роботи з пошуку, добору і наймання персоналу.

Аналіз управлінського рішення - розкладання цілої проблеми на складові і наступне встановлення взаємозв’язків між ними для підвищення якості прогнозування, оптимізації, обґрунтування, планування й оперативного керівництва реалізацією рішення з метою розвитку міжнародної корпорації.

Атестація персоналу - це перевірка відповідності компетенції співробітників покладеним на них обов’язкам і оптимальності розподілу функцій з метою забезпечення найбільшої ефективності вирішення корпоративних завдань.

Балансовий метод планування базується на зіставленні взає­мозалежних показників господарської діяльності структурних підрозділів міжнародної корпорації з метою з’ясування і виміру їх взаємного впливу, а також підрахунку резервів підвищення ефек­тивності виробництва. При застосуванні балансового методу аналіз зв’язку між окремими показниками виражається у формі рівності підсумків, отриманих у результаті різних співставлень.

■ — 569

Валютний ризик - це небезпека грошових (валютних) втрат у результаті змін валютних курсів у період між підписанням конт­ракту (укладання угоди) і здійсненням платежу по ньому (завер­шенням угоди).

Висхідні комунікації в міжнародних корпораціях - це процес зв’язку окремих структурних одиниць міжнародної корпорації з нижчого рівня управління до вищого (звіти, потреби, проблеми).

Витрата - це зменшення коштів корпорації чи збільшення її зобов’язань, що виникає в процесі діяльності фірми і зменшує об­сяг власного капіталу (крім внесків учасників).

Відкритий конфлікт - це конфлікт, в якому наявна повна інфор­мація систем одна про одну, тобто можна класифікувати обсяг і характер відомостей.

Внутрішні джерела міжнародних корпорацій - це система са­мофінансування міжнародної компанії, що містить три головні складові: нерозподілений або реінвестований прибуток; аморти­заційні фонди; внутрішньофірмові кредити.

Внутрішні комунікації в міжнародній корпорації - це процес зв’язку в межах міжнародної корпорації.

Внутрішні методи захисту від валютного ризику - заходи, спрямовані на запобігання валютному ризику, тобто заходи пре­вентивного, “профілактичного” характеру.

Геоцентризм - С - зовнішньоекономічна діяльність являє со­бою співробітництво між штаб-квартирою і філіями для створен­ня стандартів і процедур, що відповідають спільним і локальним завданням організації.

Геоцентрична концепція міжнародного менеджменту полягає в тому, що оптимальне розміщення підприємницької діяльності

570

корпорацій у різних країнах можливе лише завдяки одночасному використанню переваг стандартизації і пристосування.

Горизонтальні комунікації в міжнародній корпорації - це про­цес зв’язку структурних підрозділів одного рівня ієрархії міжна­родної корпорації.

Графічний метод є засобом ілюстрації господарських процесів у міжнародній корпорації, розрахунку ряду показників і оформ­лення результатів аналізу структурними підрозділами для голов­ної компанії. Графічне зображення економічних показників розріз­няють за призначенням (діаграми порівняння, хронологічні і конт- рольно-планові графіки), а також за способом побудови (лінійні, стовпчикові, кругові, об’ємні, координатні тощо).

Діагональні комунікації в міжнародній корпорації - це процес зв’язку структурних підрозділів різного рівня ієрархії міжнарод­ної корпорації.

Добір персоналу полягає у вивченні та аналізі наданих канди­датами анкетних даних, у результаті чого приймається рішення про прийом на роботу потенційного співробітника.

Доход - це валове надходження економічної вигоди протягом звітного періоду чи зменшення зобов’язань, що виникає в процесі діяльності фірми і викликає збільшення власного капіталу (крім внесків акціонерів).

Дочірні компанії з управління закордонною діяльністю міжна­родних корпорацій - юридично незалежні (на відміну від міжна­родних відділень), засновані, як правило, у вигляді акціонерного товариства закордонні комерційні підприємства, основна части­на капіталу яких належить материнській компанії.

Дочірня компанія - це окрема організаційна одиниця, що є юри­дичною особою і контролюється головною фірмою на основі во­лодіння контрольним пакетом акцій, а прибуток поділяється між нею і головною компанією залежно від долі участі останньої в першій.

— 571

Економіко-математичні методи аналізу - це сукупність ме­тодів вибору найкращих, оптимальних варіантів діяльності міжна­родної корпорації, що оцінюють господарські рішення у сформо­ваних чи планованих структурних підрозділах.

Етика - сукупність норм поведінки, мораль (правила мораль­ності) певної спільноти.

Етична поведінка в бізнесі - це прихильність корпорації до ко­ректної конкуренції, заснованої на відмові від монопольного ста­новища та активного використання адміністративного ресурсу; на неучасті у конфліктах, пов’язаних з позаекономічним переділом власності; відсутності агресивності при здійсненні стратегічного курсу; транспарентності.

Етична політика - система заходів, правил і процедур, спря­мованих на реалізацію місії міжнародної корпорації на основі до­тримання задекларованих етичних принципів.

Етноцентризм - Е - зовнішньоекономічні зв’язки підпорядко­вуються діяльності внутрішнього ринку.

Етноцентрична концепція міжнародного менеджменту - це концепція, що полягає в орієнтації на методи і принципи управлі­ння в країні місцезнаходження міжнародної компанії.

Закритий конфлікт - це конфлікт, який характеризується ви­соким ступенем незнання сторін про себе та іншу сторону.

Зовнішні джерела міжнародної компанії - це кошти, які залу­чаються міжнародною компанією і найголовніше - за які ці ком­панії платять (у формі позикового відсотка, дивідендів, орендних платежів, роялті та ін.). Такі джерела включають дві категорії. Перша - це банківські кредити; друга - це випуск корпоратив- 572 -

них облігацій, акцій та інших фінансових інструментів, за допо­могою яких міжнародні компанії виходять на різні фінансові ринки.

Зовнішні джерела окремої філії - це кошти, запозичені на місце­вих або міжнародних ринках капіталів; кредити, отримані від бать­ківських компаній або інших філій даної міжнародної компанії (тоб­то від сестринських компаній); кошти, отримані від випуску і ре­алізації облігацій, акцій та інших цінних паперів даної філії.

Зовнішні комунікації в міжнародній корпорації - це процеси зв’язку за межами міжнародної корпорації.

Зовнішньоторговельний апарат міжнародного відділення - це система органів і служб, об’єднаних функцією управління проце­сом реалізації і закупівлі товарів за кордоном, а також здійснення зв’язку закордонних філій і дочірніх компаній між собою і мате­ринською компанією по технологічній лінії.

Інформаційна система міжнародних корпорацій - це органі­зація процедури збору, обробки і передачі адекватної, своєчасної

і достовірної інформації для планування, контролю, оцінки та координації виробничої діяльності МНК, включаючи операції за кордоном.

Кодекси поведінки міжнародних корпорацій - погоджені на ба­гатосторонній основі документи, що формулюють конкретні прин­ципи і норми регулювання міжнародного менеджменту.

Кадрова політика - це система поглядів, вимог, принципів, що визначають основні напрями, форми і методи роботи з персоналом.

Кадрова стратегія (стратегія управління персоналом) - спе­цифічний набір принципів, правил і цілей роботи з персоналом, конкретизованих з урахуванням типів організаційної стратегії, - ' ■ 573

організаційного і кадрового потенціалу, а також типу кадрової політики.

Комунікації в міжнародній корпорації — це процес зв’язку ок­ремих структурних одиниць міжнародної корпорації.

Комунікаційні мережі міжнародних корпорацій — це су­купність засобів постійного зв’язку на основі створених і функ­ціонуючих інформаційних каналів.

Конструктивний конфлікт - ситуація, в якій використовують­ся реально існуючі факти, що є аргументами для вирішення супе­речностей, а також виявляються наміри сторін досягти консенсу­су з проблем, що виникли, стабілізувати ситуацію і досягти взає­моприйнятного результату.

Конфлікт - це зіткнення різнонаправлених цілей, інтересів, думок, поглядів або позицій суб’єктів взаємодії, що зафіксовані у жорсткій формі.

Концерн - група дочірніх компаній навколо іншої компанії (ма­теринської), що тримає акції цих підприємств з метою вирівню­вання певних галузевих сезонних коливань і ризиків; переміщен­ня капіталу в більш прогресивні галузі; здійснення капіталовкла­день за наявності значних ліквідних коштів; створення “економіч­ної імперії” за наявності індивідуальної власності.

Корпоративна культура - це унікальний прояв синтезу віднос­но статичних глибинних психологічних особливостей індивідуумів окремих національностей і правил, принципів, постулатів діяль­ності груп людей, обмежених рамками організації. Саме тому вона погано адаптується до істотних змін, а процес її розвитку не містить елементів революційного характеру, є повільним і посту­повим.

Корпоративна соціальна відповідальність - це добровільне прийняття обов’язків з вирішення соціальних проблем економіч­ним агентом. Дані обов’язки організація не зобов’язана викону­вати відповідно до законодавства держави - місця базування або відповідно до міжнародних договорів чи угод.

Крива досвіду - це функція постійного скорочення виробничих витрат, що мали місце протягом усього життєвого циклу про­дукту.

574 -

Цр

Макроетика — частина етики бізнесу, що розглядає специфі­ку моральних відносин між макросуб’єктами соціальної та еконо­мічної структури суспільства: корпораціями, державою і суспіль­ством як у цілому, так і між його частинами.

Метод ланцюгових підстановок - це метод економічного ана­лізу, який полягає в одержанні ряду коригованих значень узагаль­нюючого показника шляхом послідовної заміни базисних значень чинників фактичними. Порівняння значень двох показників, що стоять поруч у ланцюзі підстановок, дозволяє визначити вплив на узагальнюючий показник того фактора, базисне значення яко­го замінюється на фактичне.

Метод факторного аналізу - це метод економічного аналізу, який передбачає встановлення сили впливу чинників на функцію чи результативну ознаку з метою їх ранжування для розробки плану організаційно-технічних заходів щодо покращення коорди­наційної функції головної компанії міжнародної корпорації.

Метод функціонально-вартісного аналізу - це метод систем­ного дослідження господарської діяльності структурних підроз­ділів міжнародної корпорації, що застосовується з метою підви­щення ефекту на одиницю сукупних витрат. Особливість прове­дення функціонально-вартісного аналізу полягає у встановленні доцільності набору функцій, які структурний підрозділ міжнарод­ної корпорації має виконувати в конкретних умовах.

Мета прогнозування управлінських рішень - одержання нау­ково обґрунтованих варіантів тенденцій розвитку показників якості, елементів витрат та інших показників при розробці стра­тегічних планів і проведенні науково-дослідних і дослідно-конст- рукторських робіт, а також розвитку всієї системи менеджменту в міжнародній корпорації.

Міжнародна корпорація - це компанія, що займається зовнішньо­економічною діяльністю і володіє такою фінансовою, виробни­чою, науково-технічною та ін. силою, що дозволяє їй впливати на національну і світову економіку в цілому.

575

Міжнародне відділення - це структурно незалежний, відособ­лений від виробничих відділень організаційно-економічний центр управління зовнішньоторговельною діяльністю міжнародної ком­панії.

Міжнародний менеджмент - це комплекс концепцій управління міжнародними корпораціями на підставі врахування внутрішнього і зовнішнього середовища

Мікроетика - частина етики бізнесу, яка досліджує специфіку моральних відносин у самій корпорації, між міжнародною корпо­рацією як суб’єктом моралі і її працівниками і власниками акцій.

Місія міжнародної корпорації - це основна загальна мета орга­нізації, чітко виражена причина її існування, що деталізує статус корпорації і забезпечує напрям і орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях. Подальші цілі розроб­ляються для здійснення цієї місії.

Мотивація праці - це прагнення працівника задовольнити по­треби за допомогою трудової діяльності.

Наймання персоналу - це заключна фаза пошуку і добору пер­соналу, у процесі якої відбувається остаточне з’ясування май­бутніх відносин між фірмою і найманим робітником.

Неконструктивні конфлікти - ситуації, які не сприяють до­сягненню взаємоприйнятного вирішення спірних питань.

Неформальні комунікації в міжнародній корпорації - це процес зв’язку структурних одиниць міжнародної корпорації не передба­ченими організаційною структурою засобами.

Організаційна структура міжнародної корпорації - система взаємозалежності підрозділів у певному підпорядкуванні і супід- порядкуванні один до одного.

576

Оцінка праці - процес дослідження різних трудових функцій на фірмі з метою з’ясування їх співвідношення одна з одною за змістом або вимогами, які до них пред’являються.

Підприємство спільного володіння - компанія, контроль над якою здійснюють дві корпорації на паритетних засадах.

Планування в корпораціях - система комплексних рішень, на основі якої можна систематично прогнозувати і визначати май­бутній процес розвитку компанії.

Планування персоналу в корпораціях - це розробка заходів і прогнозування параметрів кадрової політики на певну перспек­тиву відповідно до цілей і завдань роботи з персоналом та зі стра­тегією розвитку компанії в цілому.

Поліцентрична концепція міжнародного менеджменту - кон­цепція, яка виходить з того, що умови бізнесу в інших країнах відмінні від умов у країні місцезнаходження міжнародної компанії та орієнтується на місцеві умови.

Поліцентрична орієнтація — Р - зовнішньоторговельні відно­сини будуються з урахуванням зарубіжної специфіки бізнесу.

Пошук персоналу - це процес виявлення із загальної маси пропо­зиції робочої сили найбільш придатних для виконання поставле­них завдань претендентів відповідно до стратегії розвитку компанії.

Прогнозування управлінських рішень - це науково обґрунто­ване судження про можливий фінансовий і структурний стан міжнародної корпорації у майбутньому, про альтернативні шля­хи і терміни її існування.

Регіоцентрична концепція міжнародного менеджменту - кон­цепція, що характеризується інтеграцією діяльності 6 межах пев­них регіонів.

— ... -=ггт— 577

37 Міжнарод. мен.

Реорганізація (реінжиніринг) - це процес кардинальних змін основних процедур ведення бізнесу з метою більш ефективного використання людей, техніки та інформаційних ресурсів організації.

Розвиток персоналу - це сукупність заходів, спрямованих на під­вищення кваліфікації працівників.

Система управління персоналом - це сукупність методологіч­них засобів управління, дія яких спрямована на підтримку та оп- тимізацію діяльності персоналу щодо виконання поставлених цілей і завдань.

Спадні комунікації в міжнародній корпорації - це процес зв’яз­ку окремих структурних одиниць міжнародної корпорації з ви­щого рівня управління до нижчого (накази, інструкції тощо).

Спільне підприємство - компанія, що контролюється на пари­тетних засадах, де можлива лише участь головної компанії в акціо­нерному капіталі (менше контрольного пакета).

Стимулювання праці - це створення умов, за яких активна тру­дова діяльність, що дає визначені, заздалегідь зафіксовані резуль­тати, стає необхідною і достатньою умовою задоволення значи­мих і соціально обумовлених потреб працівника, формування у нього мотивів до праці.

Стратегічне планування - це процес визначення головних цілей організації, ресурсів, необхідних для їх досягнення та пол­ітики, спрямованої на придбання та використання цих ресурсів.

Стратегія глибокого проникнення - це стратегія організації, яка забезпечується активізацією маркетингової діяльності для збільшення обсягів продажу за рахунок модернізації виробів, зни­ження цін на них, покращення післяпродажного обслуговування, залучення споживачів продукції конкуруючих організацій, роз­ширення кола споживачів за допомогою реклами тощо.

Стратегія міжнародної корпорації — це сукупність головних цілей і основних способів досягнення намічених цілей.

578

Стратегія розширення ринку збуту - це стратегія, яка забез­печує просування наявних товарів до нових географічних рай­онів споживання або на інші сегменти ринку. Останнє пов’язане з формуванням нових модифікацій товару, використанням нових товарів збуту або покращенням реклами.

Управлінське рішення - це результат аналізу, прогнозування, оптимізації, економічного обгрунтування і вибору альтернативи з безлічі варіантів досягнення конкретної мети в системі менедж­менту головної компанії і структурних підрозділів міжнародної корпорації.

Фінансовий контроль - особлива функція фінансів, метою якої є розкриття відхилень від прийнятих стандартів законності та ефективності управління фінансовими ресурсами, а за наявності таких відхилень - своєчасне прийняття відповідних коригуваль­них і превентивних заходів. Володіючи вартісним характером, він, на відміну від інших видів контролю, має місце у всіх сферах сус­пільного відтворення і супроводжує весь процес руху грошових фондів, а тому є об’єктивно необхідним доповненням господар­ського механізму при будь-якому способі виробництва.

Фінансовий менеджмент міжнародних корпорацій - це систе­ма фінансового управління, що проводиться в умовах дії компаній на міжнародних ринках, в умовах інтернаціоналізації господар­ської діяльності і спрямована на досягнення стратегічних і так­тичних цілей у міжнародному масштабі.

Формальні комунікації в міжнародній корпорації - це процес зв’язку структурних одиниць міжнародної корпорації засобами, які передбачені організаційною структурою.

579

Центральна служба управління міжнародних корпорацій - це

функціональна служба на загальнокорпоративному рівні, яка здійснює підготовку інформації та рекомендацій з усіх питань, що входять до компетенції служб з наступною передачею їх вищій ланці керівництва для прийняття рішень.

Цілі міжнародної корпорації - це конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких є для неї бажаним та на досягнення яких спрямована її діяльність.

Ціль кадрового планування - надання працюючим робочих місць у потрібний час і в необхідній кількості відповідно як до їх здібностей, так і до вимог виробництва.

Ціль менеджменту персоналу - підвищення ефективності ви­користання особистісного потенціалу кожного співробітника, що являє собою комплексну характеристику здатності працівника виступати в ролі активного суб’єкта виробничої діяльності.

580

1. Авдокушин Е. Ф. Международньїе зкономические отноше- ния: Учеб. пособие. М., 2001. - 2001. - 320 с.

2. Листова М.Д. Реструктуризация предприятий: вопросьі управлення: Стратегии, координация структурньїх параметров, снижение сопротивления преобразованиям. - М.: Альпина Паб- лишер, 2002. - 287 с.

3. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. - М.: Про­гресе, 1985. - 256 с.

4. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. - М.: Зкономика. - 1989. - 519 с.

5. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология: Учеб. для вузов. - М.: ЮНИТИ, 2001. - 551 с.

6. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория зкономического ана- лиза: Учебник. - М.: Финансьі и статистика, 1996. - 326 с.

7. Белошапка В. А. Транснациональньїе корпорации в между- народном бизнесе. - К., 1994.

8. Бенвениств Г. Овладевайте политикой планирования: Пер. с англ. - М.: Прогресе, Юниверс, 1997. - 304 с.

9. Бланк И. А. Основьі инвестиционного менеджмента. В 2-х томах, - К.: Зльга-Н, Ника-Центр, 2001. І.

10. Блейк Джон, Орион Амат. Европейский бухгалтерский учет: Справочник/ Пер. с англ. - М: ИИД “Филинг”, 1997. - 400 с.

11. Бобина М. Стратегические межфирменньїе альянсьі // Воп- росьі зкономики,- 2002,- №4,- С. 96 - 110.

12. Бригхем Ю., ГапенскиЛ. Финансовьій менеджмент: Учеб: в 2-х томах - СПб: Зконом, шк., 1997.

13. Броварников И. С. Стратегический менеджмент холдинга. - Спб: Печатньїй двор, 1994.

14. Бутинець Ф. Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х ч. - Житомир: ЇТП “Рута”, 2001.- 512 с.

15. Ван Хори Дж. К. Основьі управлення финансами. - М.: Финансьі и статистика, 1996. - 795 с.

— ~ - —.... 5К|

16. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О. Мінін, О.Ткач. - К: Основи, 1997. - 943 с.

17. Венедиктов К. М. Деловая репутация: личность, культу­ра, зтика, имидж делового человека. - М, 1996, С. 118 - 123.

18. Веснин В. Р. Основні менеджмента: Учебник. - М.: Ин-т междунар. права и зкономики, изд. “Триадв. Лтд”, 1999. - 430 с.

19. Виноградова О. В. Роль «нової економіки» у світових бізнес- процесах // Проблемьі развития внешнезкономических связей и привлечения иностранньїх инвестиций; региональньїй аспект- Донецьк: ДонНУ, 2002.

20. Виссема X. Менеджмент в подразделениях фирмьі. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 288 с.

21. Відомості ВРУ 1996, № 23.

22. Владимирова И. Г. Слияния и поглощения компаний // Ме­неджмент в России и за рубежом. - 2002. - №1. - с. 36 - 42.

23. Волкова О. Н. Учет в Италии // Бухгалтерский учет. - 2000. - № 15.-С. 74 - 78.

24. Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання. - К.: КНЕУ, 2000. - 360 с.

25. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. - М.: Банки и бир- жи, ЮНИТИ, 1999. - 576 с.

26. Гибсон Дж. Л., Иванцевич Дж. Организации: поведение, структура, процессьі: Пер. с англ. - 8-е изд. - М.: ИНФРА-М,

2000. - 662 с.

27. Гительман Л. Д. Преобразующий менеджмент: Лидерам реорганизации и консультантам по управленню: Учеб. пособ. для вузов / Акад. нар. хоз. при прав. РФ. - М.: Дело, 1999. - 496 с.

28. Гитман Л., Джонк М. Основьі инвестирования: Пер. с англ. - М.: Дело, 1997.

29. Гіл Чарльз В. Л. Міжнародний бізнес. Конкуренція на гло­бальному ринку /Пер. з англ. А. Олійник, Р. Ткачук. - К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2001. - 856 с.

30. Гончаров В. В. В поисках совершенства управлення: руко- водство для вьісшего управленческого персонала. Опьіт лучших промьішленньїх фирм США, Японии и стран Западной Европьі: В

2. т,- М.: МНИИПУ, 1997. - Т. 1. - 768 с; Т. 2. - 736 с.

582

31. Горностаев Ю. М. Международная компьютерная сеть Интернет. - М.: СП “Зко Треидз”, 1993. - 87 с.

32. Громкова М. Т. Организационное поведение. - М.: ЮНИ- ТИ, 1999. - 384 с.

33. Громов Г. Р. Очерки информационной технологии. - М.: Инфо-арт, 1992. - 336 с.

34. Губанова О. М. Облік в зарубіжних країнах: Навч. посіб. для студ. вищ. Навч. закл. - К.: НІМЦ “Укркоопосвіта”, 1998. - 226 с.

35. Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посібник - К.: МАУП, 2001,- 307 с.

36. Денизлс Джон Д. Международньїй бизнес: Пер с англ. - М.,

1998. - 746 с.

37. Денизлс Джон Д., Радеба Чи X. Международньїй бизнес: внешняя среда и деловьіе операции: Пер. с англ. - 6-е изд. - М., 1994. _ 740 с.

38. Десслер Гари. Управление персоналом: Пер. с англ. - М.: БИНОМ, 1997. - 431 с.

39. Дроздова Г. М. Менеджмент внешнезкономической деятель- ности предприятия: Учеб. пособие. - Донецк: ДонГАУ, 2001.- 154 с.

40. Димова И. 3. Бухгалтерский учет в Бельгии // Бухгалтер­ский учет. - 2001. - № 22. - С. 56 - 60.

41. Димова И.З. Бухгалтерский учет в Испании // Бухгалтер­ский учет. - 1999. - № 10. - С. 100 - 104.

42. Димова И. 3. Бухгалтерский учет в Нидерландах II Бух­галтерский учет 2001. - № 20. - С. 57 - 61.

43. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / Ред. кол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Вид. центр “Академія”,

2000. - 848 с.

44. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 р. (витяг), с. 86 - 104.

45. Збірник наказів та розпоряджень Державного митного ком­ітету України. -К, 1995. - Вип. 2. - 401с.

46. Иванов Ю. В. Слияния, поглощения и разделение компа- ний: стратегия и тактика трансформации бизнеса. - М.: Альпина Паблишер,,2001. - 244 с.

47. Иванцевич Дж., Лобанов А. А. Человеческие ресурсьі уп­равлення. - М.: Дело, 1993. - 287 с.

— - ■■ —

48. Кадровий менеджмент: практическое руководство для руководителей и специалистов кадровьіх служб / Артемов О. Ю., Архипова Н. И. и др. - М: ПРИОР, 2001. - 448 с.

49. Карлоф Б. Деловая стратегия: Пер. с англ. - М.: Зкономи­ка, 1991.- 239 с.

50. Качалин В. В. Финансовьій учет и отчетность в соответ- ствии со стандартами ОААР. - М.: Дело, 1998. - 432 с.

51. Килячков А. А., Чалдаева Л. А. Рьінок ценньїх бумаг и бир- жевое дело. - М.: Юриста, 2000,- 704 с.

52. Кириченко О А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяль­ності: Навч. посіб. - 3-є вид., перероб.і доп. - К.: Знання-Прес,

2000. - 384 с.

53. Кіассики менеджмента / Под ред. М. Уорнера: Пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского. - СПб: Питер, 2001.- 1168 с.

54. Климов Е. А. Введение в психологию труда. - М.: ЮНИ­ТИ, 1998. - 380 с.

• 55.

56. Лук’яненкоД. Г. Міжнародна економічна інтеграція. -К., 1996.

57. Лютенс Ф. Организационное поведение: Пер. с англ. 7-го изд.-М.: ИНФРА-М, 1999. - 692 с.

58. Майер Дж., Олесневич Д. Міжнародне середовище бізнесу: Конкуренція та регулювання в глобальній економіці / Пер. з англ. - К.: Либідь, 2002. - 703 с.

59. Малишкін О. І. Фінансова звітність підприємства: Міжна­родні та національні стандарти: Навч. посібник. / 2-е вид., доп. та виправл. - Суми: Університетська книга, 2001. - 158 с.

60. Малькова Т. Н. Теория и практика международного бух- галтерского учета: Учеб. пособие. - СПб: Бизнес-пресса, 2001.- 336 с.

61. Международньїе бухгалтерские стандартьі: Справ, посо­бие / Кураков Л. П., Емельянова Г. А., Иванова М. А. - М.: Ге- лиос АРВ, 2000. - 267 с.

62. Международньїй менеджмент / Под ред. С. 3. Пивоварова, Л. С. Тарасевича, А. И. Майзеля. - СПб: Питер, 2001. - 576 с.

63. Менеджмент и маркетинг бизнеса в международньїх компани- ях / Под ред. В. М. Попова. - М.: Финансьі и статистика, 2001. - 384 с.

64. Менеджмент: Учеб. пособие для вузов / Под ред. В. И. Под- лесньїх. - СПб: Бизнес-пресса, 2002. — 472 с.

65. Менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. М. М. Максимцо- ва, А. В. Игнатьевой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. - 1998. - 344 с.

66. Мертенс А. В. Инвестиции. Курс лекций.- К.: Киев, инве- стицион. агентство, 1997,- 416 с.

67. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основьі менедж­мента: Пер. с англ. -М.: Дело, 1995. - 701 с.

68. Михайлов О. В. Основи мировой конкурентоспособности. - М.: Познават. кн. плюс, 1999. - 592 с.

69. Михалкевич А. П. Бухгалтерский учет на предприятиях зару- бежньїх стран: Учеб. пособие. - Мн.: ООО Мисанта, 1998. - 109 с.

70. Міжнародний менеджмент. Під ред. Пивоварова С. Е., Та­расевича Л. С., Майзеля А. И. - СПб: Питер, 2001.

71. Молоток Я.В. Консерватизм как основной принцип бух- галтерского учета: опьіт Германии // Бухгалтерский учет. - 1999.-№ 8.-С. 105 - 108.

72. Моргунов Е. Б. Управление персоналом: исследование, оценка, обу- чение: Учеб. пособие.- М.: Бизнес-школа “Интел-Синтез”, 2000. 2,64 с.

- - ' ——, - ^

56. Наказ Державного Митного Комітету України від 16 лю­того 1995 р. № 57 “Про введення нових класифікаторів”, с. 494, клас 495 - 502.

57. Норткотт Д. Принятие инвестиционньїх решений: Пер. с англ. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

58. Панкин А. И. Основи практического менеджмента, - М.: ЮНИТИ, 2000. - 269 с.

59. Панков Д. А. Бухгалтерский учет и анализ в зарубежньїх странах: Учеб. пособие. - Мн.: ИП “Зкоперспектива”, 1998. - 238 с.

60. Панченко Є. М. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. - К„ 1996.

61. Пасічник В. Г., Акгліна О. В. Планування змін та реструк­туризація підприємств, - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003.- 150 с.

62. Пашкус Ю. В., Мисько О. Н. Введення в бізнес: Практич. посіб. для підприємців. - Л.: Північно-Захід, 1991.

63. Петрунин Ю. Ю., Борисов В. К. Етика бізнесу: Навч. посіб. - 2-е изд. - М.: 2001. - 280 с

64. Пивоваров С. 3., Майзель А. И., Пивоваров И. С, и др. Меж­дународньїй менеджмент. - СПб: Питер, 2000.

65. Питерс Г., Уотермен Р. В поисках зффективного управле- ния (опьіт лучших компаний): Пер. с англ. - М.: Прогресе, 1986. - 418 с.

66. Портер М. Международная конкуренция / Пер. с англ. под ред. В. Д. Щетинина. - М.: Междунар. отношения, 2001. - 965с.

67. Профіль з Визіпезз ^еек, 2001, Грудень 24.

68. Репутація: як це робиться в Росії // Експерт. - 2003. - №

38. - С. 82 -ТОЇ.

56. Реструктуризация предприятий и компаний / Под ред. И. И. Мазура. - М.: Вьісш. ж., 2000. - 587 с.

57. Ришар Ж. Соколов Я. В., Ковалев В. В. Европейские планьї счетов // Бухгалтерский учет. - 1996. - № 9 .

' 98. Роджерс Ф. Дж. ИБМ: Взгляд изнутри: Человек - фирма - маркетинг: Пер. с англ. - М.: Прогресе, 1990. - 278 с.

99. Родионов И. М. Мировой рьінок злектронной информации для предпринимателей: Справ, популяр, баз данньїх деловой и коммерч. информ. — Ч. 2. - М: СП «Зко Трейдз», 1992. - 131 с.

100. Родченко В. В. Международньїй менеджмент: Учеб. посо­бие. - К.: МАУП, 2000. - 240 с.

586

99. Рожнова О. В. Международньїе стандартьі финансовой отчетности. // Все для бухгалтера. - 1999. - № 8 (38). - С11.

100. Рудьік Н. Б., Семенкова Е. В. Рьінок корпоративного кон- троля: слияния, жесткие поглощения и вьїкупьі долговьім финан- сированием. - М.: Финансьі и статистика, 2000. - 456 с.

101. Рут Френклін Р., Філіпенко А. В. Міжнародна торгівля та інвестиції. - К.: ОСНОВИ, 1998. - 744с.

102. Саниахметова Н. А. Юридический справочник предпри- нимателя. - 4-е изд. -X.: ООО “Одиссей”, 2002. - 832 с.

103. Світова економіка і міжнародні відносини, 1988, №9.

104. Серван-Шрайбер Ж-П. Ремесло предпринимателя: Пер. с франц. - М.: Зкономика, 1994. - 248 с.

105. Сергеев И. В., Веретеннжова И. И. Организация и финанси- рование инвестиций. - М.: “Финансьі и статистика”, 2000. - 272 с.

106. Ситник В. Ф. Розвиток і застосування інформаційних сис­тем в економіці. - К.: Знання України, 1993. - 16 с

107. Сірка А. Як робити бізнес з американцями і канадцями. - К., 1994.

108. Смирнов 3. А. Основьі теории организации. - М.: ЮНИ- ТИ, 2000. - 425 с.

109. Соколов Я. В., Соколов В. Я. Сила и слабость бухгалтерии США // Бухгалтерский учет. - 1999. - № 2. - С. 80 - 84.

110. Соловьева О. В. Зарубежньїе стандартьі учета и отчетно­сти // Аудит и налогообложение. - 1999. - № 7. - С. 13 - 21.

111. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук’яненка. - К.: КНЕУ, 2001,- 538 с.

112. Суворов А. В. Международная практика бухгалтерского учета 11 Международньїй бухгалтерский учет. - 2000. - № 10(22). - С. 14-21.

113. Суторміна В. М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. посібник / В. М.Суторміна, В. М.Федосов, Н. С. Рєзанова / За ред. В. М. Федосова. - К.: Либідь, 1993,- 247 с.

114. Том Н. Управление изменениями // Проблемьі теории и практики управлення,- 1998,- №1. - с. 6 - 7.

115. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менед­жмент: концепции и ситуации: Пер. с 9-го англ. изд. - М.: ИНФ­РА-М, 2001.-XX, 412 с.

587

99. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегічний менедж­мент. Мистецтво розробки і реалізації стратегії: Підруч. для вузів / Пер. з англ.; під ред. Л. Г.Зайцева, М. И. Соколової. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998.- 576 с

100. Травин В. В., Дятлов В. А. Менеджмент персонала пред- приятия: Учеб.-практич. пособие. - М.: Дело, 2000. - 272 с.

101. Травин В. В., Дятлов В. А. Основьі кадрового менеджмен­та. - М.: Дело, 1997. - 336 с.

102. Третьяк В. Историческая зволюция и новьіе ориентирьі развития маркетинга // Российский зкон. журн. - 2001. - №1. - С. 59 - 67.

103. Уваров В. В., Пятибратов И. Н. Стратегический менеджмент и глобализация мировой зкономики: Учеб. пособие по спец. “Менедж­мент”. - М.: Междунар. ун. бизнеса и управлення, 2001,- 283 с.

104. Указ Президента України від 04.10.94 р. “Про застосу­вання міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів”, с. 435 (табл. 1. - С. 436, табл. 2. - С. 437).

105. Управление персоналом организации / Под ред. А. Я. Ки- банова.- М.: ИНФРА-М, 1997.- 468 с.

106. Управление персоналом: Учеб. пособие для вузов / Под ред. С. И. Самьігина. - Ростов н/Д: Феникс, 2001. - 512 с.

107. Управление персоналом: учебник для вузов / Под ред. Т. Ю. Базарова, Б.Л. Еремина. - М: ЮНИТИ, 2002. - 560 с.

108. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учеб. для вузов. - М.: ЗАО “Бизнес-школа “Интел-Синтез”, 1999. - 416 с.

109. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. - К.: МАУП,

1998. - 184 с.

99. Хаммер Дж., Чампи М. Реинжиниринг бизнеса. - СПб, 1997.- 334 с.

100. Хзррис Дж. М. Міжнародні фінанси: Пер. с англ, - М.: Филинь, 1996. - 296 с.

101. Цінності, що ми захищаємо, зміни, до яких ми прагнемо. Соціальна справедливість в умовах глобальної економіки: по­вістка дня МОП: Доповідь Ген. директора Міжнарод. конференції праці, 81-я сесія. - Женева, 1994. - С 44-45.

102. Цьіпкин Ю. А. Управление персоналом: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 446 с

588

99. Черкасов В. Е. Международньїе инвестиции. - М.: Дело,

1999. - 160 с.

99. Чі Ч. Ф., Фіннерті Дж. І. Фінанси корпорацій: теорія, ме­тоди і практика / Підручник: Пер. з англ. - М., 2000.

100. Шарп У, Александер Г., Бейли Дж. Инвестиции: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 1028 с

101. Шкатулла В. И. Настольная книга менеджера по кадрам. - М.: НОРМА, 2001,- 560 с

102. Зкологический учет для предприятий. Конференция ООН по торговле и развитию: Пер. с англ. - М.: Финансьі и статисти­ка, 1997. - 200 с.

103. Злектронньш обмен коммерческими н финансовьіми дан- ньіми. Технология злектронньїх коммуникаций. Т. 15. - М.: СП “Зко Терейдз”, 1993. - 114 с.

104. Знг М.В., Лис Ф.А., Мауер Л.Дж. Світові фінанси. Пер. с англ. - М.: Вид.-консалтингова компанія “Дека”, 1998.

105. Яновский Г. II. Злектронная почта на базе стандарта X. 400. - М.: СП “Зко Терейдз”, 1992. - 116 с.

106. Веатіхії Р. IV, Ьеегак І>. ^., Сгоокеїі Н. Іпіегпаїіопаї Мапа§етепІ. Тсхіапсі сазез. - Возіоп, 1991.

107. Воскіу О., ВисНапап О. Таке іЬе Ьеасі: Іпіегрегзопаї зкіїїз Гог ргоіесі Мапацегз: Ргспіісс Наїї Іпіегпаїіопаї. - Нетеї Нетрзіеасі, 1994.

108. Соге.у Е. В., Тачетег ^. Ь. Ьа сикига согрогаїіуа сото еіеіпепіо іпісгасіог сіє 1а асітіпізіасіоп 6е етргезаз II Воі. сіє езіисііоз есопотісоз/-- ВіІЬао, 1995,- Уоі. 50,- 155,- Р. 301 - 314.

109. Еог§ие В. ЇЧоиусІІсз арргосЬез сіє 1а §езІіоп сіез сгізез// Кєу. Ггапаізе сіє дезііоп. Р., 1996.- № 108. - Р. 72.

110. СегаШ Б. Кіеіп. Етріоуее-Сепіегесі Ргосіисітіу апсі (}\УЬ Рго§гатз: Ріпсііп§з Ггот ап Агеа 8іисіу», Каїіопаї Ргосіисітіу Кєуіє№, Аиіитп 1986, р. 350.

111. Нос1§еі$ К., Ьиіііапх Е. Іпіегпаїіопаї Мапа§етепІ. - 1М.-У., 1991.

112. Но#тап 5. ТЬе Еигореап ЗізурЬз. Еззауз оп Еигоре, 1964- 1994 // \Ує5іуіє№ Ргезз, 1995.

113. ^аничи^евич Н. Утица организационе культуре на избор модела организационе структуре предузега // Економски анали. - Београд, 1997. - Г. 41. - № 134. - с. 137-150.

114. Катаїезк Китаг апсі Магу 5. ТкіЬосІеаих. Ог§апіга(:іопаІ ■ -

Роіііісз апсі Ріаппесі Ог§апігаІіоп СЬап§е: А Ргадтагіс АрргоасЬ, Огоир апсі Ог§апігайоп 8іисііе8, ОесетЬег 1990, рр. 357 - 364.

99. Коїіег 5сІгІе$іп£ег Ь. СЬоозіп§ 8їгаІе§іез Гог сЬап§е // Нагуагсі Визіпезз К.єуіє\у, МагсЬ, 1979.

100. Ьеопагсі О. Соосіхіеіп апсі IV. Ц'атег Вигке. Сгеа1іп§ Зиссеззіиі Ог§апігаІіоп СЬап§е, Ог§апігаІіопа1 Бупатісз, 8ргіп§ 1991, р. 11.

101. Еетп К. Огоир Оесіхіопз апсі 8осіа1 СЬап§е, іп Кеас1іп§з іп 8осіа1 РзусЬо1о§у, есі. Еіеапог Е. МассоЬЬу, ТЬеосіоге М. ИетютЬ, апсі Еи§епе Ь. Нагіїеу (№\у Уогк: Ноіі, КіпеЬаП & У/іпзІоп, 1958).

102. Магііп К. СЬап§іп§ іЬе тіпсі оГ іЬе согрогайоп // Нагуагсі Визіпезз Кєуіє\у, ІМоу. - Оес. 1993. Р. 81-96.

103. РаисНапі Т. С., Могіп Е. М. Ьа §езІіоп зузіетіцис сіез сгізез еі 1а ргеуепйоп сіеіа сопігергосіисііоп// К.єу. ігапсаІ8Є сіє §е8Ііоп. Р., 1996. № 108. Р. 80 - 99.

104. Реііщге н’ А., Машпі 5., N шпагаті Т. Іппоуаііуе Гогтз оГ ог§апізіп§ іп Еигоре апсі Іарап // Еигор. тападешепі і- - Охіогсі,

1999. - Уоі. 18, №3. - Р. 259-273.

99. Зскеіп Е. Ог§апігаІіопа1 Сикиге апсі Ьеасіегзііір. - 8ап Ргапсізсо: Іовзеу-Вазз, 1985. - 326 р.

100. Бшу/огсі Е. Я. ІІзіп£ Соорегаїіуе 8іга1е§іез {о Маке АНіапсез \Уогк // Ьоп§ Кап§е Р1аппіп§. - 1994. - Уоі. 27, №3. - р. 64-74.

101. Зигуеу о/ Сиггепі Ви&їпехх, 2002, №3.

102. ТоМ А. Мапа§іп§ гасіісаі сЬап§е // Ьоп§ гап§е р1аппіп§. - ОхГогсІ еіс., 1999. Уоі. 33, № 2. - Р. 237 - 244.

103. Ж Шагпег Вигке. Ог§апігаІіоп Оеуеіортепі, ЬіїНе, Вго\уп, Возіоп, 1982, р. 10.

104. УУаІІег, Іщо. НапсіЬоок оГ іпіегпасіопаї тапагетепі. - №\у Уогк еіс.: \Уі1еу,сор.1988.

105. ІУеіІггіск, Неіпі, Коопіі. Мапа§етепІ: А §1оЬа1 регзресііуе. - 10-іЬесі. -Мєлу Уогк еіс,: Мс Ога\у-Ні11, Іпс., 1993. - 44 р.

106. \¥епсІеІІ Ь. РгепсЬ апсі Сесії Н. Вєіі, іг., Ог§апігаІіоп Оеуеіортепі, 2сі есі., Ргепіісс-Наїї, Еп§1е\уоос1 СНГГз, N.1., 1978, р.14.

107. УУогІсІ Іп\е5ітепі КероП 2000: Сгозз-Ьогсіег Мег§егз апсі Ас^иІ5І^іопз апсі Оеуеіортепі. ІЖСТАО. - 1Ч-У., Оеп., 2000.

108. \¥огШ Ітеьітепі КероП 2002: Тгапзпаїіопаї Согрогаїіопз апсі Ехрогі Сошреііііуепезз. ШЧСТАО. - И-У., Оеп., 2002.

590 ■—

99. АЬгсіНатзоп Е. СЬапде у/ііЬоиІ раіп // Нагуагсі Ьизіпезв гєу. - Возіоп, 2000. - Уоі. 78, № 4. - Р. 75 - 79.

100. Ьир.7/\уут.аіЬ-\уог1с1.ог£/ігасіетіз§іоп.5Ьіт1

101. Ьир://\уш\у.Ьсета§.сот

102. Ьир://\у\у\у.ьгіегте.с0т/асіуег1;ізе

103. Ьирі/Лухулу.СЬз.ПІ/ізі

172. 1іНр.//\у\у\у.есопошІ5І.сот

172. Ьир://\у\У№.е§гоирз.сот/1ізі/соттегсе/іпГо.1іІт1

173. Ьир://\уш\у.еигора.еи.іпі/аЬс/оШіпсіех_еп.Ьіт

174. Ьі1р://\у\уш.ріпкегпе11.сіе

175. Ьир://\Уш\у.іЬІ8а.ВІ2Іапд.сот

176. Ьир://^ш\у.ііаіер.сіос.§оу/ееЬіс/сееЬіс.Ьіт1

177. Ьир://\у\у\УоГаЬег.сот

178. Ьир.7/\уш\у.зстр.сош

179. Ьир://\у\у\уЛахзііе8.сот

180. Ьир7/\у\у\у.ипо.ог§

181. Ьир://\у\у\у.ап§е1атсс1еап@єіи.сот

182. Ьир://\у\у\у.Ьег1іпег5ру.сот

183. Ьир://\у\\'\у.сазе\УеЬ.сот

184. Ьир://\у\\'\у.сіі:уса1.ги

185. Ьир7/\у\у\у.сІісі-іі.сот Ьир://\у\у\у.Есопота§іс.сот

186. Ьир://\у\у\у.е§гоирз.сот/§гоир/іп1;1ЬІ2/іпГо.1іІт1

187. Ьир://\у\У'№.еЬо§іс.сот

188. Ьир7/ут\у.еиготкї§.сот/§Ьс/сеиг/Ьизте85.Ьі:т1

189. Ьир.7/ут\у.еигора.еи.іпІ/еиго8ІаІ.Ьіт1

190. Ьир.7/\У№№.§кзоЛ.сот/§оу(;/еп/8ІаІІ8І:іс8.Ьіт1

191. Ьир://\у\у\у.ітГ.ог§/пр/5ес/сіессіо/сопІепІ5.Ьіт

192. Ьир://\у\у\у.іїге.сот/уігеп8 А8К: уігепз@ііге.сот

193. ЬіІр://\у\у\у.§еосіііез.сот/'\¥а]18£гее1:/8257/зоЛ\уаге.Ьіт]

194. Ьир7/\у\у\у.зсЬЬз.сот/Ігасіе-с§і-Ьіп/сизГогт.с§і7В6

195. Ьир://\у\у\у.зеагс1іеп§іпе§иіс1е.сот/ОоуегптепІ

196. \у\у\у.иГз.кіеу.иа;

197. Ьир7/ут\у.Ісіа.§оу/ріре1іііе/іпс1ех.1і1:т1

198. Ьі1;р://\у\у\у.ипесе.ог§/8І;аІз/з1;аІ8_Ь.1і1;т

199. \у\у\у.аст.ги

200. ЬіІр://\у\у\у.Ісіа.§оу/і;гасіе/сопГегєпсе.1іІт1

201. \у\у\у.Ьапкгир1.сот

_ _ ... _ у, |

ЧЕРНЕГА ОКСАНА БОГДАНІВНА БІЛОЗУБЕНКО ВОЛОДИМИР СТАНІСЛАВОВИЧ ОЗАРІНА ОКСАНА ВІКТОРІВНА СЕМЕНОВ АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ ІВАНЕНКО ІРИНА АНАТОЛІВНА КАМІНСЬКИЙ ПАВЛО ДМИТРОВИЧ ГОХБЕРГ ОЛЕКСІЙ ЮРІЄВИЧ

МІЖНАРОДНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

(2-е видання, оновлене і доповнене) Навчальний посібник

Керівник видавничого проекту В. М. Піча Дизайн та комп’ютерна верстка Р. М. Івах

Підписано до друку з оригінал-макета 20.10.2008 р.

Формат 60 х 84/16. Умови, друк. арк. 33,85. Гарнітура Тайме Нью Роман

ПП “Магнолія 2006” а/с 431, м. Львів-53, 79053, Україна, тел./факс 240-54-84; 245-63-70 е-таіі: а1ехта§по1іа@ог£.1уіу.пе1, та£по1@ІУІу.Гаг1ер.пеІ Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції: серія ДК № 2534 від 21.06.2006 року, видане Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України

Надруковано у друкарні видавництва “Магнолія 2006” м. Львів, вул. Луганська, 238 Д.