З метою збереження здоров’я співробітників багато міжнародних ком­паній прийняло рішення призупинити виробництво в країнах Азії, у яких зафіксовані випадки атипової пневмонії у 2003 р.

Наприклад, 29 березня 2003 р. у сінгапурському представництві ком­панії “Моїогоіа” занедужала одна співробітниця, і компанія зупинила ви­робництво, тому що ця співробітниця перебувала в тісному контакті щонай­менше з 305 співробітниками.

Приклад “Моіогоіа” наслідували й інші компанії, а саме “ІпіеГ.

Експерт. - 2003. - № 13.

Запитання:

1. Оцініть рішення корпорації з точки зору понесених втрат і можливих тяжких наслідків у разі масового розповсюдження захворювання.

2. Наведіть відомі Вам прикпади, пов’язані з аналогічними рішеннями.

5. Екологічна політика міжнародних корпорацій

Останніми роками ряд міжнародних корпорацій - світових лідерів - намагається внести корективи у виробничо-господарську діяльність з метою створення екологічно чистих процесів і про­дуктів.

Основними технологічними показниками, що визначають якість захисту навколишнього середовища, є:

кількість сировини, що йде у відходи при переробці; ступінь безпеки продукції для здоров ’я людини і навколишньо­го середовища;

^ енергоспоживання упродовж всього життєвого циклу ви­користання продукції;

^ ступінь готовності товару пройти вторинну переробку; можливість тривалого зберігання продукції.

У 90-х роках уряди більшості розвинених країн світу розгор­нули активну діяльність, пов’язану з формуванням державної си­стеми охорони навколишнього середовища. Проявилася ця діяль­ність у прийнятті низки постанов рекомендаційного та обов’яз­кового характеру. Відповідно до законодавства багато міжнарод­них корпорацій розробило політику у сфері природоохоронної діяльності і створило програми їх впровадження.

516

Всесвітній економічний форум з розвитку впровадив термін “екоефективність

Екоефективний режим роботи перешкоджає негативному впли­ву підприємства на стан навколишнього середовища, одночасно підвищуючи його рентабельність/ прибутковість. Екоефективна корпорація зобов’язана інформувати громадськість про резуль­тати екологічних заходів. У такий спосіб створюється нова куль­тура поведінки, що підвищує конкурентоспроможність на міжна­родних ринках.

Екологічна звітність міжнародних корпорацій

Концепція екологічної звітності з’явилася зовсім недавно. У 1990 р. були опубліковані перші екологічні звіти. У 1992 р. у По­рядку денному на XXI ст. - основному документі, прийнятому на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку - до компаній і підприємств був звернений заклик щорічно звітувати про результати природоохоронної діяльності, а також про вико­ристання енергії і природних ресурсів. Міжнародні корпорації мають усвідомити свою відповідальність за стан довкілля - це один із найважливіших висновків всесвітньої конференції з охо­рони навколишнього середовища у Бразилії в 1992 р. Урядові і міжнародні органи, у свою чергу, зобов’язані створювати спри­ятливі умови для роботи таких підприємств. У Резюме доповіді секретаріату ЮНКТАД (13 березня 1995 р.) відзначається не­обхідність погодження фінансової та екологічної звітності і заз­начається, що “підприємства, які мають чіткий і усвідомлений зв’язок з районом розміщення, незначну залежність від коротко­строкової кон ’юнктури ринків, сумлінних керівників, рентабельні виробничі процеси і споживачів, які приділяють велику увагу якості продукції, першими визначають необхідність розробки нових по­казників, які характеризують результати діяльності... Урядові заклади мають бути готові до того, щоб диференційовано про­водити політику стосовно ТНК. У той же час можливості для стійкого розвитку різні серед підприємств, галузей, країн і регіо­нів планети. Отже, різнитися мають і урядові заходи стимулю­вання стійкого розвитку” [11, с 135].

517

У дослідженні “Епуігоптепіаі Мапсі§етепі іп Тгишпаїіопаї Согрогаїіот” (ІІпііесІ №їіоп5, 1993) наводяться результати обсте­ження великої кількості міжнародних корпорацій. Вони містять висновок про те, що правовий і культурний клімат країни, у якій створювалася міжнародна корпорація, значно впливає на стиль управління і стратегію підприємства. Кожний регіон планети є унікальним у тому значенні, що “вся комерційна діяльність побу­дована на місцевих особливостях".

Питаннями екологічного обліку на міжнародному рівні зай­мається Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стан­дартів обліку і звітності (МСОЗ).

Конференція ООН з торгівлі і розвитку систематично розгля­дає на своїх засіданнях результати роботи Міжурядової робочої групи експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності, що стосуються надання міжнародними корпораціями інформації з екологічних питань на національному рівні в річних звітах.

Корпоративна екологічна звітність, тобто інформація про ре­зультати природоохоронної діяльності, дослідження непоновлю- ■ваних ресурсів, стан навколишнього середовища в зоні базування економічного аспекту, перетворюється для компаній в один із головних каналів для викладення своїх принципових позицій, цілей, практики і досягнень у сфері раціонального природокористування. В останні роки екологічні звіти почали публікувати близько 150 фірм, що виступають у ролі лідерів в цій галузі. Значний внесок в органі­зацію процесів раціонального природокористування вносять і галузеві асоціації. Європейська рада хімічної промисловості (ЕРХП) рекомендує всім компаніям, які є її членами, публікувати звіти і розробляти керівні положення для забезпечення бажаної послідов­ності в практиці різних фірм.

Можна виділити п’ять рівнів деталізації інформації з екологіч­них питань, що надається міжнародними корпораціями:

1. “Зелені журнали”, інформаційні бюлетені, відеосюжети, ко­роткі заяви в річних звітах;