Попередження конфліктів можливе в результаті створення об’єктивних умов і суб’єктивних передумов, що сприяють вирі­шенню передконфліктних ситуацій неконфліктними способами. Найважливіше значення для розуміння причин і сутності конф­ліктів мають праці К. Маркса, у яких розглядаються особливості формування соціальних відносин і сутність конфлікту. Згідно з К. Марксом, будь-який конфлікт поглиблюється у разі зростання нерівномірності розподілу дефіцитних ресурсів. У той же час усві­домлення підлеглими класами власних інтересів і виникнення сумнівів у законності існуючого розподілу призводить до виник­нення відкритих конфліктів. І, нарешті, зростання поляризації між учасниками конфліктної ситуації може призвести до зростання насильницьких дій під час конфлікту.

Німецьким ученим Г. Зіммелем закладені основи функціональ­ної теорії конфлікту, у якій стверджується, що конфлікт - це уні­версальне явище, властиве будь-якій соціальній групі. Важливе значення для успішного розв’язання конфліктної ситуації має залу­чення третьої сторони, основна функція якої - допомога учасни­кам конфлікту у спілкуванні, взаємодії, усвідомленні розходжень, а також формуванні коаліційних груп, здатних прискорити про­цес вирішення суперечностей.

У рамках науки конфліктології досліджуються проблеми ви­никнення, розвитку й усунення конфліктів різного походження* .

Конфліктна і консенсуальна концепції розвитку

У міжнародних економічних відносинах виділяють два основні підходи, які відображають традиційні моделі розвитку взаємодії сторін, що здійснюють спільну діяльність. Це безконфліктна (кон­сенсуальна) і конфліктна концепції розвитку.

* Додаткову інформацію, пов’язану з особливостями міжнародних конфліктів сучасності, можна одержати в роботах Є. І. Скакунова, Д. М. Фельд- мана, С.І.Алпатова, Н.І.Дороніної. Роль і місце наддержав у конфліктах є основними питаннями в дослідженнях І.Д.Звягельської та В.В.Жиркіна. Міжнаціональні конфлікти аналізуються в монографіях Л.А. Баїсової, Л.М.Дробіжевої, Н.П.Настасюк, С.Л.Александрової, Г.С. Котаджяна.

486

Відповідно до конфліктної моделі розвитку існують нездоланні протиріччя у взаєминах окремих народів, націй і держав, що зна­ходять своє відображення в етнічних, соціальних, політичних і вій­ськових конфліктах. Тому міжнародні корпорації повинні бути готовими брати участь в інцидентах.

Уже в середині XX ст. конфліктна модель розвитку віджила. Основним принципом взаємодії існуючих і створюваних еконо­мічних, соціальних і політичних агентів є досягнення консенсусу

з усіх спірних питань. Безконфліктне розв’язання спорів є рушій­ною силою взаємодії між міжнародними корпораціями і держава­ми, що приймають на своїй території міжнародний бізнес.

Міжнародні корпорації та конфлікти

Найчастіше конфлікти в міжнародних економічних відносинах виникають у разі:

суперечливих позицій сторін з будь-якого приводу, пов’яза­ного з державним регулюванням діяльності міжнародної корпо­рації;

^ протилежних цілей або засобів їх досягнення у приймаючої сторони і корпорації-виробника;

^ розбіжності інтересів, прагнень, потреб договірних сторін.

Найбільш дієвим способом подолання інцидентів на міжнарод­ному рівні є прогнозування потенційно-абстрактних конфліктів і недопущення переходу їх у категорію реальної протидії, що ви­магає часу та значних коштів для відновлення добрих взаємин.

За останні десятиліття розвиток філій міжнародних корпорацій у країнах Південної Америки, Африки й Азії визначається спро­можністю приймаючої сторони розв’язати політичні конфлікти між центральним урядом і етнічними периферійними групами в про­цесі модернізації багатонаціональних держав.

Етнічні розходження населення країни формують проблеми соціально-економічного розвитку і знаходять висвітлення в кон­фліктах, що виникають між компаніями, які функціонують на те­риторії інших держав, і соціальними громадами, що проживають на даній території.

Специфіка міжнародних конфліктів полягає в тому, що:

- — 487

У суб’єктами є міжнародні корпорації і держави;

• в основі знаходиться зіткнення економічних інтересів;

• конфлікт є продовженням стратегії учасників протидії, спрямованої на захист власних інтересів.

Відповідно до норм мінімальної оплати праці, що прийняті в Китаї з і січ­ня 2007 р„ в провінції Гуанчжоу мінімальна оплата праці становитиме 7,5 юаню (менш ніж один долар). Але в ресторанах швидкого харчування в Гуанчжоу погодинна оплата праці значно нижча за норму. Так, в МсВопаМ’з вона становить 0,5 долара, а в КРС та Ріпа Ниі - близько 0,6 долара.

Навантаження на осіб, які працюють на умовах погодинної оплати праці, дорівнює обсягам повного робочого дня, але на оплаті це не позначається (рівень офіційно встановленої мінімальної заробітної плати залежить не тільки від регіону, алей від типу зайнятості). Працівники скаржаться на тяжкі умо­ви праці та на відсутність перерви на обід. Недоплачуючи співробітникам два юані на годину, компанії МсБопаІсІ’а, КРС та Ріпа Ниі заощаджують близько 400 млн. юанів на рік, що значно більше ніж всі податки, які сплачу­ють дані компанії.

. Сьогодні в країні налічується приблизно три тисячі пунктів харчування МсОопаМ’з, КРС та Рігга Ниі. У цих компаніях працює близько 200 тис. жителів, більшість із яких - студенти, які працюють на умовах зайнятості протягом неповного робочого дня.

Експерт, 2007

Запитання:

1. На яких етичних засадах ґрунтується діяльність МсОопаїсГ.ч, КРС та Ріпа Ниі?

2. Надайте порівняльну характеристику ситуації, що склалася на ринку праці Китаю та України.

У 70-х роках XX ст. різко посилилися протиріччя між міжна­родними корпораціями і приймаючими державами, пов’язані з підривом національного суверенітету, погіршенням екологічної ситуації, деградацією населення й різким зменшенням запасів не- поновлюваних ресурсів. Проявом протиріч у ряді випадків стала експропріація власності міжнародних корпорацій. Ці міжнародні конфлікти стали стимулом для прийняття спеціальних рішень на рівні міжнародних організацій, пов’язаних з формуванням правил

поведінки міжнародних корпорацій, і основою Для перегляду полі­тики експансії з боку міжнародних корпорацій. Вже у 80-х роках стратегічною лінією міжнародних корпорацій стає розвиток оброб­них виробництв у приймаючих державах, зміна стандартів і норм поведінки.

Формування інституціонально-правової інфраструктури для інтеграції міжнародних корпорацій у національні економічні систе­ми відбувається під егідою ООН. Особливе значення для забезпе­чення безконфліктного співіснування мають корпоративні етичні стандарти (рис. 9.2).

Міжнародні організації та приймаючі держави

Етика бізнесу та соціальна відповідальність міжнародної корпорації

Корпоративна культура

Рис. 9.2. Корпоративні етичні стандарти

Кодекси поведінки в бізнесі

Істотне значення для розвитку сучасних міжнародних корпо­рацій мають так звані кодекси поведінки - погоджені на багато­сторонній основі документи, що формулюють конкретні принци­пи і норми регулювання міжнародного бізнесу.

Під егідою Економічної і соціальної ради ООН (ЕКОСОС) був розроблений універсальний кодекс, що охоплює всі аспекти діяль­ності міжнародних корпорацій.

Під егідою ЮНКТАД - кодекс поведінки у сфері передачі тех­нологій і звід принципів і правил щодо обмежувальної ділової практики.

- ' " 489

Під егідою МОТ - тристороння декларація про принципи, що стосуються багатонаціональних підприємств і соціальної політики.

В універсальному кодексі поведінки міжнародних корпорацій визначені основні норми їхньої діяльності, серед яких особливо важ­ливими є:

у сфері власності і контролю міжнародної корпорації зап­ропоновано сприяти реалізації на своїх закордонних підприєм­ствах поставлених приймаючими державами завдань щодо за­безпечення відповідної участі в акціонерному капіталі, ефектив­ного контролю з боку місцевих партнерів, а також віддавати пріоритет при найманні і просуванні на всі посади господарсько­го управління національним кадрам;

4 у валютно-фінансовій сфері міжнародні корпорації покли­кані консультувати і співробітничати з урядами приймаючих країн для пом’якшення проблем, пов’язаних зі станом їхніх платі­жних систем і фінансів. Запропоновано не допускати дій, що можуть спричинити негативний вплив на функціонування ринків капіталу в приймаючих країнах, зокрема, здатних ускладнити одержання коштів іншими філіями;

4 у сфері трансферного ціноутворення міжнародні корпорації не повинні застосовувати практику встановлення цін, які б не базувалися на відповідних цінах вільного ринку;

4 у сфері оподаткування міжнародні корпорації не можуть використовувати корпоративну структуру для зміни бази вира­хування податків у приймаючих країнах;

4 у сфері захисту споживачів міжнародні корпорації покли­кані неухильно дотримуватися відповідних міжнародних стан­дартів для того, щоб виключити небезпеку для життя і здоров’я споживачів їхньої продукції, а також не допускати розходжень в якості товарів на різних ринках на шкоду споживачам;

4 у політичній сфері міжнародні корпорації мають дотри­муватися принципів невтручання у внутрішньополітичні справи приймаючих країн.

Кодекс поведінки у сфері передачі технологій регламентує діяльність продавців науково-технічних знань і являє собою:

перелік зобов’язань, які продавцям технологій пропонується взяти на себе при укладанні і реалізації угод з покупцями: надання 490 — — ■- - ■ — — —