
- •1.Поняття філософії, її вивчення в системі вищої освіти План
- •2. Поняття та типи світогляду План
- •3. Предмет філософії та особливості філософського мислення План
- •4. Основні питання, методи і функції філософії План
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Філософія стародавнього світу План
- •Історія філософії як наука та принципи її періодизації План
- •2.Історичні типи філософії План
- •3.Давньоіндійська філософія План
- •4.Філософія стародавнього Китаю План
- •5.Антична філософія План
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Філософія середньовіччя План
- •1. Загальна характеристика філософії середньовіччя, основні етапи її розвитку План
- •2.Основні напрями в середньовічній філософії /номіналізм та реалізм/ План
- •3.Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження План
- •4.Діалектика епохи Відродження План
- •5.Натурфілософія епохи Відродження План
- •6. Реформація , її ідеї План
- •Тема 4. Філософія нового часу /хvіі - хvііі ст./ План
- •2.Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи План
- •3.Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм План
- •4.Французький матеріалізм хvііі ст. План
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Німецька класична філософія План
- •2.Теорія пізнання та етичні погляди і.Канта.
- •3.Об'єктивний ідеалізм г.Гегеля. Діалектика та принципи історизму. Суперечність між методом та системою.
- •5.Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й.Фіхте.
- •1.Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії План
- •2. Теорія пізнання та етичні погляди і.Канта План
- •Об'єктивний ідеалізм г.Гегеля. Діалектика та принципи історизму. Суперечність між методом та системою План
- •Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії л.Фейєрбаха План
- •5. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й.Фіхте План
- •"Філософія тотожності" законів природи і мислення Шеллінга План
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6. Історія філософії України План
- •Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі. Філософські, етичні та соціально-політичні ідеї в поглядах Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського та ін. План
- •Києво-Могилянська Академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів План
- •"Філософія серця" Григорія Сковороди План
- •Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди т.Шевченка План
- •Філософія серця п.Юркевича та його ставлення до матеріалізму л.Фейєрбаха та м.Чернишевського План
- •6. Філософія серця та її вплив на формування філософських концепцій в.Соловйова, м.Бердяєва, с.Франка, п.Флоренського План
- •7.Філософські погляди і.Франка, л.Українки, м.Драгоманова, м.Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу План
- •Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії План
- •1. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення План
- •2.Діалектичний і історичний матеріалізм План
- •3. Позитивізм і неопозитивізм План
- •4. Філософія життя План
- •5.Філософська антропологія План
- •6.Герменевтика План
- •7.Структуралізм План
- •8.Екзистенціалізм План
- •9.Неотомізм План
- •10.Ірраціоналізм План
- •11.Фрейдизм та не фрейдизм План
- •12.Висновки План
- •Блок - 2. Система філософії
- •Тема 8. Проблема систематизації філософського знання
- •Проблема систематизації основних галузей філософії План
- •Систематизація основних галузей філософії План
- •2. Проблема структурування філософії План
- •3. Принципи і основи побудування філософської теорії План
- •Проблема структурування сучасної філософії
- •4. Проблема систематизації законів і категорій філософії План
- •Тема 9. Онтологія План
- •1. Сутність, проблеми і основні форми буття План
- •2. Буття матеріального. Сутність матерії План
- •3. Основні форми існування матерії План
- •4. Проблема єдності світу План
- •5. Свідомість як відображення буття План
- •6. Закони розвитку буття План
- •Тема 10. Гносеологія План
- •1. Природа і призначення процесу пізнання План
- •2. Практика як основа і рушійна сила пізнання План
- •3. Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його
- •4. Поняття істини, її види, шляхи досягнення План
- •5. Практика, як критерій істини, її абсолютний і відносний характер План
- •6. Специфіка наукового пізнання План
- •7. Поняття науки, її види і функції План
- •8. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання План
- •9. Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження План
- •Тема 11. Соціальна філософія План
- •1. Поняття суспільства План
- •2.Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства План
- •3.Соціальна антропологія про людину План
- •4.Закони суспільства, їхній характер і особливості План
- •5. Соціально-філософський зміст категорії "суспільне виробництво" План
- •6.Поняття суспільно-економічної формації та її структура План
- •7.Рушійні сили та суб'єкти історичного процесу План
- •8.Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку План
- •Тема 12. Філософські методологія соціального і економічного пізнання План
- •1. Методології та стилі мислення План
- •2. Рівні методологій План
- •Основні методи наукового пізнання План
- •4. Економічна діяльність і мораль План
- •5. Проблема гуманізації економічної освіти План
- •Питання для підготовки студентів
3. Принципи і основи побудування філософської теорії План
Існують 2 основних способи систематизації філософського знання: класичний і некласичний. Класичні системи філософії (наприклад, античні філософські системи, або системи німецької класичної філософії) є цілісні, замкнені, закінчені, а некласичні системи не претендують на цілісність, закінченість, замкненість.
Світоглядний характер філософського знання становить головну його специфіку, визначає його фундаментально гуманістичний зміст. Але гуманістичний зміст філософії може відсунути на другий план, може й висунути на перший план, наочно демонструючи свої гуманістичні чесноти. Міра "гуманістичної насиченості" той чи іншої філософської позиції залежить головним чином від способу філософствування: діалектичного або догматичного. Перший підхід постає в прагненні до мудрості, націлісності на постійний пошук, на різноманітні варіанти відповіді, на "вічні проблеми". Другий підхід тлумачить філософію як науку про суще і тому вбачає головне її завдання в досягненні істини. Першому "софійному" підходу відповідають слова Платона: "Я знаю, що я нічого не знаю", а другому епістемному підходу відповідають слова Арістотеля: "Платон мені друг, але істина - дорожча".
Для побудови системи філософії користуються такими принципами: монізму, дуалізму і плюралізму.
Принцип монізму (єдиного начала) в побудові філософських систем може опиратися на ідею первинності матерії і вторинності свідомості. В цьому випадку ми маємо справу з матеріалістичним монізмом. Принцип монізму в побудові філософських систем може спиратись на первинність свідомості (ідеального) і розглядати матеріальний світ як вторинний, похідний.
Проблема структурування сучасної філософії
Принципи побудування
філософсь-ких систем
Форми вираження
системи філософського пізнання
Філософія в системі
знання
Функції філософії
Методологіч-ний
базис філософії
Структура системи
філософії
Визначення пердмету
філософії
1) типи філософствуван-ня
2) класичні і
некласичні системи філософії
3) раціональні і
ірраціональні системи філософії
4) категоріальний
апарат
1)
метафізика
2)
різновиди діалектики
3) сінергетика
4) герменевтика
5) позитивізм
1)монізм
(матеріалістич-ний і ідеалістичний)
2) дуалізм
3) плюралізм
1)Філософія в
системі науки
2) Філософія в
системі світогляду
3) Філософія в
системі суспільної свідомості
4) Філософія в
системі парафілософ-ських досліджень
1)Мікростру-ктура
(проблематика)
2)Макростру-ктура
(полідисцип-лінарна цілісність)
3)Мегаструк-тура
(філософія в системі духовної культури)
1)Історичні типи
визначення предмету філософії
2)Об’єкт
філософського дослідження
3)Методи філософського
дослідження
1)світоглядна
2)онтологічна
3)гнесеологічна
4)антропологіч-на
5)аксіологічна
6)методологічна
7)праксеологіч-на
8)інтегративна
9)прогностична
Це - ідеалістичний монізм (наприклад, філософська система Г.Гегеля). Філософські системи, які заперечують єдиний початок у світі і будують концепцію світу на базі двох або багатьох початків, отримали в історії філософської думки відповідно назву дуалізму (Р.Декарт) і плюралізму (Г.Лейбніц).