5. Визначити і охарактеризувати особливості сучасного розвитку готельного господарства України.

Сучасні тенденції розвитку гот. індустрії в Україні:

1. Поглиблення спеціалізації гот. та ресторанної пропозиції.

2. Утворення гот. і ресторанних ланцюгів.

3. Розвиток мережі малих під-в.

Пріоритетом розвитку готельного бізнесу в сучасних умовах є створення для споживачів готельних послуг всіх необхідних умов для проживання та відпочинку, забезпечення високого рівня їх обслуго­вування, широкого асортименту додаткових готельних послуг. За прогнозами у Києві до 2010 р. зростатиме туристський потік, кіль­кість іноземних туристів збільшиться у 6 разів, а чисельність вітчиз­няних туристів та екскурсантів втричі. До 2010 р. передбачається будівництво 4-х п'ятизіркових готелів, 10-ти чотиризіркових та 30-ти тризіркових готелів.

База розміщення в Києві за своєю структурою однотипна і скла­дається переважно з готелів різних категорій та гуртожитків. Частка більш комфортних підприємств готельного господарства у структурі готельних підприємств м. Києва, що пройшли сертифікацію і відпові­дають міжнародним вимогам, становить: «п'ять зірок» - 1 (1,1%), «чотири зірки» - 3 (3,3%), «три зірки» - 25 (27,5%), «дві зірки» - 18 (19,1%).

Результати дослідження сучасного стану гот. сфери в Україні свідчать, саме від підвищення її розвитку, інвестування, в значній мірі залежить реальний стан туристичної інфраструктури в державі. Для ефективного функціонування готельної сфери сьогодні необхідна гнучка система держ. стимулювання цієї галузі відображена у розробленій нормативно-законодавчій базі. Водночас, необхідно збільшити кількість засобів розміщення різних категорій з чіткою диференціацією у спеціалізації пропонованих послуг гостинності, вдосконалити управління гот. під-вами в умовах динамічного соц.-ек. простору та розширення туристичної діяльності, покращити якість готельних послуг, ефективність маркетингу і взаємодії на туристичному ринку суч. готелів, на держ. рівні максимально підтримувати формування нац. гот. ланцюгів, які впроваджують нові стандарти готельного сервісу, єдині підходи організації управління.

6. Міжнародні готельні ланцюги: види, групи та концепції функціонування.

Створення міжнародних готельних ланцюгів

Поглиблення спеціалізації пропозиції послуг підприємств готель­ного господарства тісно пов"язано з такою важливою тенденцією, як створення міжнародних готельних ланцюгів.

Операційний ланцюг (мережа) - це група підприємств, що здійснює колективний бізнес і знаходиться під безпосередні» конт­ролем керівництва ланцюгом.

Концепція міжнародного готельного ланцюга виникла в США наприкінці 50-х років XX ст., полягала у використанні переваг іміджу торгових брендів як маркетингового інструмента. Вони дозволяють просувати на світовий туристський ринок високі стандарти обслуговування, а також сприяють підтримці готельного обслуговування туристів.

Готельні ланцюги сприяють поширенню і значному підвищенню рівня організації виробництва й обслуговування туристів, створенню певного образу готельного обслуговування.

У таких готелях в інших незнайомих країнах турист почувається майже як удома, у знайомій і комфортній обстановці.

Міжнародна готельна асоціація (МГА) поділяє готельні ланцюги натри групи:

 -  перша — корпоративні ланцюги - готельні корпорації, що володіють великою кількістю підприємств;

 - друга - ланцюги незалежних підприємств, які об'єдну­ються для використання спільної системи бронювання, концепції маркетингу, реклами та інших послуг;

 - третя -ланцюги, що надають управлінські послуги.

Існують два основні види готельних ланцюгів:

♦      інтегровані ланцюги, що створені з однорідних одиниць;

♦      готельні консорціуми, що об'єднують незалежні готелі.

З 1950-х pp. в організаційній структурі управління готелями у світовій готельній індустрії утвердилися різні моделі організації готельної справи.

Перша модель - модель Ритца, основна ставка в цих готелях робилася на європейські традиції вишуканості й аристократизму. На сьогодні ця модель зазнає кризи.

Інша модель пов'язана з ім'ям американського підприємця Кемансі Уїльсона (готельний ланцюг «Холідей інн»). Модель відрізняється більшою гнучкістю в задоволенні потреб клієнта у поєднанні з додержанням досить високих стандартів обслуговування. Основні вимоги в готельних ланцюгах, організованих за цією моделлю, такі:

- єдність стилю (архітектура, інтер'єр); - єдність позначень і зовнішньої інформації; - просторий і функціональний хол; - швидкість реєстрації клієнтів; - номери, передбачені для постійних клієнтів; - сніданок «шведський стіл»; - наявність конференц-залу; - гнучка система тарифів; - єдине управління, маркетинг і служба комунікації.

Під контролем готельних ланцюгів, побудованих за другою моделлю, знаходиться понад 50% усіх готельних номерів у світі.

Третя модель - незалежні готельні ланцюжки ( « Best Western»). У цьому випадку під єдиною торговельною маркою з'єднуються готелі, що дотримуються певних стандартів і надають певний набір послуг незалежно від країни розташування.

Готелі - члени ланцюга - платять внески до єдиного фонду, що витрачається на спільну рекламну і маркетингову діяльність, просування продукту. При цьому цілком зберігається їх фінансово-економічна й управлінська самостійність. Можливе і поєднання другої моделі з третьою. Приклад - ланцюг готелів «Аккор». Це найбільший готельний ланцюг у Європі. Він пропонує готелі різних класів і виступає на ринку під різними марками. Марки «Пульман», «Софітель», «Новотель» - це готелі вищого класу. Марки «Алтеа/Меркур» - середнього класу.

При входженні до ланцюга готель ( не завжди ) має стати його власністю. У цьому випадку, відповідно до договору, укладеного великими готельними ланцюгами (франшизодавцями) і незалежними готелями, що вступають у ланцюг, останнім надається право використовувати в комерційних цілях фірмовий знак ланцюга, технічну і комерційну інформацію, інформаційні системи бронювання, технічну допомогу, право на навчання персоналу тощо. Франшизне підприємство сплачує за це обумовлену в договорі компенсацію.