20. Основні типи підприємств готельного господарства, які поширені на ринку готельних послуг в Україні.

21. Сучасні підходи до класифікації підприємств готельного господарства.

Сучасний підхід до класифікації ПГГ.

1. Історичні підходи до класифікації пгг

1954 р. ВТО — розробка рекомендацій, що стосуються заг. критеріїв визначення категорії готелю.

1982 р. ВТО — перша спроба створити уніфіковану світову класифікацію гот. під-в.

1982 р. МГА — розроблені і затверджені заг. рекомендації щодо регіональних критеріальних вимог при оцінці діяльності та класифікації ПГГ.

1989 р. ВТО — висловлено сумнів з приводу доцільності створення уніфікованої світової класифікації гот. під-в та запропоновано створення декількох систем класифікації.

• якісно-кількісна х-ка будівель.

• -//- устаткування.

• -//- технічного обладнання.

• -//- систем водо-, енергопостачання.

• -//- опалення та вентиляції.

• Сан.-гіг. вимоги.

• Якісно-кількісна х-ка дод. послуг.

• Х-ка забезпечення безпеки гостей готелю.

• Критеріальний аналіз якості процесу обслуговування.

Класифікація за категоріями — це групування ПГГ за ознаками, що х-ть умови організації проживання.

2. Осн. Принципи, що закладені в класифікацію пгг

Принципи:

• динамічності;

• відповідності;

• моніторингу;

• ринкового рейтингу;

• функціональності;

• постійності.

3. Заг. Вимоги до пгг

Заг. вимоги:

• відповідність нормативним вимогам держ. органів контролю;

• відповідність присвоєній категорії;

• зручне місцерозташування;

• вивіска з назвою під-ва та присвоєною категорією;

• цілодобове функціонування;

• зручні під’їзні шляхи.

22. Складові елементи, що формують рівень комфорту, який може бути забезпечений на підприємствах готельного господарства.

Урізноманітнення потреб споживачів щодо основних та додаткових готельних послуг обумовлюють створення різних підприємств готельного господарства залежно від рівня обслуговування.

Класифікація підприємств готельного господарства за категоріями - це групування за ознаками, що харак­теризують умови організації проживання споживачів готельних послуг, тобто відповідність рівня якості послуг підприємства готельного господарства стандартам обслуговування.

Різнорідність пропозиції потребує її систематизації відповідно до критеріїв попиту. Такими критеріями можна визнати відповідність обсягу та якості послуг їх ціні та можливість вибору, тобто основою для класифікації підприємств готельного господарства є рівень комфорту для споживачів готельних послуг.

Рівень комфорту - це комплексний критерій, складовими якого є:

•     стан номерного фонду: площа номерів (м²), частка одномісних (однокімнатних),  багатокімнатних  номерів,  номерів-апартаментів, наявність комунальних зручностей тощо;

•     оснащеність та стан меблів, інвентарю, предметів санітарно-гігієнічного призначення тощо;

•     наявність і клас підприємств ресторанного господарства;

•     стан будівлі, під'їзних шляхів, облаштованість прилеглої до готелю території;

•     інформаційне забезпечення, комунікаційне та технічне осна­щення, у тому числі наявність телефонного, супутникового зв'язку;

•     забезпечення можливості надання комплексу додаткових послуг тощо.

Зазначені параметри оцінюють практично в усіх наявних сис­темах класифікації готельних підприємств. Крім того, ряд вимог вису­вається до персоналу та його підготовки, а саме:

^ спеціальна освіта;

^ кваліфікація;

^ обмеження вікової категорії для персоналу контактної зони (30-35 років);

^ висока працездатність;

^ знання іноземних мов;

^ зовнішність як елемент іміджу;

^ знання правил ділової етики.

Рівень комфорту є основою більше тридцяти систем класифіка­ції підприємств готельного господарства. Нині існує понад ЗО різних класифікацій готельних підприємств на національному та міжнарод­ному рівнях, у готельних ланцюгах, асоціаціях і союзах.