31. B чому полягає розходження поводження й розвитку системи?

Динамічною називається система, параметри якої явно або неявно залежать від часу. Із цього визначення виходить, що коли для поведінки системи визначені функціональні рівняння, то в них включаються в явному виді змінні, стосовні до різних моментів часу.

Одні з найважливіших властивостей складних динамічних систем є: 1. Поводження системи. Під поводженням системи розуміється закономірний перехід з одного стану в інший, обумовлений властивостями елементів і структурою. 2. Розвиток системи. Життєдіяльність складної системи – постійна зміна фаз функціонування й розвитку перебудові системи, її підсистем і елементів. Розвиток, як правило, пов'язаний з ускладненням системи, тобто зі збільшенням її внутрішнього різноманіття. Еволюція економічних систем визначається однією з найважливіших властивостей складних систем — здібністю до саморозвитку. Центральним джерелом саморозвитку є безперервний процес виникнення і вирішення протиріч. Розвиток, як правило, пов'язаний з ускладненням системи, тобто із збільшенням її внутрішнього різноманіття. Головним розходженням між поводженням та розвитком системи є те, що перша передбачає лише перехід до нового стану під впливом певних чинників, а розвиток – змінами, перетвореннями та ускладненнями системи.

32. У чому полягає основне завдання якісного аналізу динамічних систем?

Застосування якісної теорії до аналізу динамічних систем при вивченні соціально-економічних явищ не достатньо поширене і носить епізодичний характер. В основному проблемам якісного аналізу динамічних систем приділяється місце в зарубіжних джерелах. Завдання якісного методу — одержання якісного результату, тобто характерних рис усього явища відразу й, частково,— прогнозування явища. Математична частина якісного дослідження системи складається з зіставлення фазового портрета реальним соціально-економічним процесам або об'єктам разом із проведенням аналізу. При цьому повний якісний аналіз виникаючих систем рівнянь проводити немає необхідності, так як властивості реального об'єкта встановлюють обмеження як на фазове рішення, так і на рівняння. У деяких випадках достатнім виявляється знання області стійкості, положення рівноваги і їх економічної інтерпретації.

33. Сформулюйте основні положення синергетики.

Синергетика являє собою евристичний метод дослідження відкритих систем, що самоорганізуються, підпорядкованому кооперативному ефекту, що супроводжується утворенням просторових, тимчасових або функціональних структур; або, коротко, процесів самоорганізації систем різної природи. Cинергетика – це наука про математичне моделювання переходу систем з одного стійкого стану в інший. Сукупність знань про хаос і порядок, перехідних процесах, фракталах і нелінійності, які називають синергетикою, розуміють і як теорію, і як навчання, і як науку, і як світогляд, що виходять із всіляких образів, фактів, понять про хаос, порядок, когерентність, перехідні і кооперативні процеси у природі, суспільстві, духовному світі. Перелік ідей, що формують синергетику як парадигму, містить у собі нелінійність, самоорганізацію, відкритість системи, її нерівновагу тощо. Виділяються чотири принципи синергетики:1. Нелінійність означає незбереження адитивності в процесі розвитку представляються систем. Будь-яке явище розуміється як момент еволюції, як процес розвитку.2. Нестійкість означає незбереження «близькості» станів системи в процесі її еволюції й істотна залежність від зміни значення системоутворюючих параметрів.3. Відкритість означає визнання обміну системи речовиною, енергією, інформацією з навколишнім середовищем і, отже, визнання системи як що складається з елементів, пов'язаних структурою, так і включеності в якості підсистеми, елемента в інше ціле.4. Підпорядкування означає, що функціонування і розвиток системи визначаються процесами в її підсистемах при виникненні ієрархії масштабів часу. Це принцип «самоупрощенія» ецстеми, тобто відомості її динамічного опису до малого числа параметрів порядку.