- •1.1. Повідомлення та інформація
- •1.2. Моделі інформаційних систем
- •1.4. Предмет теорії інформації та кодування
- •2.2. Кількісна міра інформації
- •2.3. Ентропія та її властивості
- •2.4. Безумовна ентропія
- •2.5. Умовна ентропія
- •2.6. Ентропія об'єднання двох джерел
- •3.1. Продуктивність дискретного джерела та швидкість передачі інформації
- •4.1. Квантування сигналів
- •4.2. Інформаційні втрати
- •4.3. Продуктивність неперервного джерела та швидкість передачі інформації
- •IhlilhM
- •4.4. Пропускна здатність . . . .
- •5.1. Класифікація кодів і характеристики їх
- •5.4. Способи подання кодів
- •5.6. Основні теореми кодування для каналів
- •6.1. Класифікація первинних кодів
- •6.2. Нерівномірні двійкові первинні коди
- •6.2.1. Код морзе
- •6.2.2. Число-імпульсні коди
- •6.3. Рівномірні двійкові первинні коди
- •6.3.1. Числові двійкові коди
- •6.3.2. Двійково-десяткові коди
- •6.3.4. Двійково-шістнадцятковий код ;;.-,-.
- •6.3.5. Рефлексні коди
- •7.1. Двійкові коди,
- •7.1.2. Код із перевіркою на непарність
- •7.1.3. Код із простим повторенням
- •7.2. Недвійкові коди, що виявляють помилки
- •7.2.1. Код із перевіркою за модулем q
- •7.2.2. Код із повторенням
- •8"6 90472 "100562 І' • шТрИховє зОбраЖєння кодового сло-
- •8.1. Двійкові групові коди
- •8.1.1. Лінійний систематичний груповий (блоковий) код
- •8.1.2. Коди хеммінга
- •8.1.4. Коди боуза - чоудхурі - хоквінгема
- •8.1.5. Код файра
- •8.1.6. Код із багатократним повторенням
- •8.3.2. Узагальнений код хеммінга
- •8.3.3. Коди боуза - чоудхурі - хоквінгема
- •8.3.4. Коди ріда - соломона
- •8.3.6. Недвійковий ланцюговий код
- •9.1. Вірогідність передачі кодованих повідомлень
- •9.2. Стиснення інформації"
- •9.2.1. Способи стиснення даних при передачі
- •9.2.2. Способи стиснення даних при архівації
- •Збіжного рядка
- •9.3. Збільшення основи коду
- •0Сзезс99е8с0е1с10d1c242d5c3d2c6d8cbd6e8c0
- •VosooooooooooooooooOvJvJ
0Сзезс99е8с0е1с10d1c242d5c3d2c6d8cbd6e8c0
630Е2С8 AD54C1B690990D1C242D5C3E4C9E9,
який був згорнений способом зонного стиснення з використанням табл. 9.1, та визначити коефіцієнт стиснення.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Чим оцінюється вірогідність кодованих повідомлень?
Як визначається ймовірність виникнення /-кратних помилок у разі їх незалежності?
Як оцінюються ймовірності виникнення виявлених і невиявлених помилок у симетричному каналі для кодів, що виявляють помилки?
Як оцінюються ймовірності виникнення виправлених і невиправ-лених помилок для кодів, що виправляють помилки?
Як визначається ймовірність виникнення помилок у разі передачі повідомлень по каналах з пакетним розподілом помилок?
Що розуміють під стисненням інформації?
Як класифікуються способи стиснення інформації?
Який основний недолік способів стиснення інформації без відновлення її початкового стану?
9. Які способи стиснення належать до лінійних?
Що характеризує матричні, комбіновані та каскадні способи стиснення інформації?
Як виконується стиснення інформації з використанням замість повторень додаткових символів?
Які способи стиснення використовуються для архівації даних на дисках?
На чому ґрунтується стиснення інформації виключенням даних, які повторюються в різних файлах?
Які переваги має спосіб зонного стиснення інформації?
У чому полягає спосіб стиснення інформації зменшенням розряд-ності кодованих слів?
Які переваги має спосіб стиснення інформації заміною деяких комбінацій літер одиничними символами?
На чому ґрунтується спосіб стиснення інформації використанням адаптивного кодування?
У чому полягає спосіб стиснення інформації зберіганням атрибутів у вигляді бітової матриці?
Які основні критерії ефективності завадостійких кодів?
Що показують верхні та нижні межі для кодової відстані?
Як впливає збільшення основи коду на його ефективність?
Які коди рекомендується використовувати в системах передачі інформації зі зворотним зв'язком?
Як впливає на вірогідність передачі повідомлень уведення зворотного зв'язку в системах передачі інформації?
Як оцінюється ефективність методів підвищення вірогідності передачі інформації?
U^WK)H-ov000-vJ0>^AWK)-O^
OO^ON<-*4bU>K)*-o
VOOO-^aONL^-^U)hJti
У*
J±
4± &.
4±
£ъ
£ъ j±
.^
.^ ^ ^ _^ _^ ^ ^
О
Ю Ю OO
00
vl'v]^^
*
"""*
" * * " О
<-h
О
<-М О СЛ О "
12
^Ovl^kO^vlOO-sJUO
ІЛІЛД WWK)h-000
00
^OOOvJO^^OU^WOO^^KSSg:
«в А
§
U) U> U) U)
OVOOOnJOs
U> U» U» NJ Ю Ю •—
^i-^NJVOONWOOtOUiOOVOO
5*
P^P^P^
5*
s*
Р^ууу*уу>у*
^^«^^^^^^.urt^u»^^^
П
;r
о
о о p
о
vo
чо
no
vo
ооЪо
оо оо -»"
. * . "г
»*~
-—
*— ч.
ч.
- «. -.
<-*<-Hty»LHLrtU»t«/)Lrt
^^-J^J^JONONON^y>Ui(^4^4^^.
82882g«;g3£8;g8!52SS83gK2SS283S:i3iO!5;aS=!
^ ON Ov j* ON ON ON ON^O\
pNOs ON ON Os aNONONONOsOsONONONONONONONONONONONC
■•«J
»«J rtv C^ і'^ч
/*^
/"Чч
/"Чч л». >
•. і ». і .. • *. ■ ^
t ^ ^V "*..
"^
**-
'*.. '* f
*
>*
* v.
j
^
>j „
.. ..
g
S8.^&£K9?°<*£fc>S!©^<*
^ОЧЮОО^Ю^О^О
uioook)
C^404^ooi4>ONSOU)OssotO
Ul-JOONONOOOO
\
ОООООО|-ООО1ЛОЫЫЮЮЮК)(0ЮЮммммммм^м«-':''-м
,OOOOOtsJOOO0\O00
vlONU^WtO^-OSOOO>JOSUi^UMH-0^00'
^^ Ґ^^ ґ^^ ^^ /**Ч ЛЛ ^ 1 У*ЧЧ. f йъ. fv • . \ к 4 . . ^ш^ і -ь. л.— «. .—^ ш. ^^ ^^ *^
■e-
Ь^^^^^^і^і» j»j^>»^ j^ j^ ON OSJ^ ON ON ON ON ONONONONONOSOSONONONONONON
