8.Принцип економії мислення. Місце і функції науки в світлі цього принципу.

Вивчаючи дослідження вчених, Е.Мах говорив, що всі вони обирали для своїх цілей засоби найбільш прості та найбільш економні. Тому він звик розглядати духовну діяльність вченого дослідника як діяльність економну. Наукова робота є робота економна. Е. Мах, спираючись на ідеї Ж.Ламарка та Ч.Дарвіна, розповсюджує їх на процес пізнання та доходить висновку, згідно з яким «боротьба наукових ідей розглядається як життєва боротьба з виживанням найбільш пристосованих»¹. Отже, наукове пізнання є біологічний процес. Е. Мах формулює двоєдиний принцип теорії пізнання - біологічно-економний.

Основу наукового знання складають не факти, а відчуття. Наукове дослідження лише продовжує і вдосконалює процес життя, завдяки якому нижчі тварини посередництвом органів і поведінки пристосовуються до середовища. Наука виникає завжди як процес адаптації ідей до певної сфери досвіду. Результати виходять різні, в залежності від типу і широти дослідної сфери. Якщо досвідний сектор розширюється або об'єднуються до того роз'єднані сфери, елементи звичного мислення показують свою недостатність, щоб представити більш широку сферу. У боротьбі між набутою звичкою і адаптивним зусиллям виникають проблеми, які зникають після завершеною адаптації та виникають знову через деякий час». Які ж ці проблеми? - «Розбіжності між думками і фактами або розбіжність між думками - ось джерело проблеми». у нас є проблеми, і ми намагаємося вирішити їх з допомогою гіпотез. Уява (яка постачає ті чи інші гіпотези) постачає природу величезною різноманітністю ідей, які, проходячи через фільтр доказів, показують свою відповідність або невідповідність фактам, свою істинність або хибність. Завдання наукового пізнання полягає у пристосуванні думок до фактів та пристосуванні одних думок до інших. Причому, пристосування думок до фактів - то спостереження фактів, а пристосування одних думок до інших - то побудова теорії.

Процес пізнання є корисний біологічний процес і в той же час є процес пристосування і більш економний для індивіда, ніж процес шкідливий. За Е. Махом, усі закони сформовані згідно принципу економії мислення, як принципу пізнання. Точка зору економії мислення сама по собі є біологічно цінна, оскільки вона уможливлює пристосування індивіда до навколишнього середовища.

Таким чином, згідно Е. Маху, метою наукового пізнання та засобами для її досягнення є те, щоб дати біологічно-економний опис навколишнього середовища, тобто дати такий опис, у якому ми користуємося лише строго необхідними та найбільш доцільними уявленнями. Постає питання про сутність цієї реальності - навколишнього середовища.

Дослідження починається з проблем, за якими стоїть тривала біологічна і культурна еволюція виду. Якщо ми зустрічаємося з фактом, що сильно контрастує зі звичайним ходом нашого мислення, і не можемо безпосередньо відчути його визначальний фактор, то виникає проблема. Нове, незвичне, дивне діє як стимул, притягаючи до себе увагу. Практичні мотиви, інтелектуальний дискомфорт викликає бажання позбутися від протистояння, і це веде до нової концептуальної адаптації. Так виникає інтенціональна понятійна адаптація, тобто дослідження. Дослідження відновлює адаптацію відкриттям «елементів того ж виду, присутніх як фактична різноманітність». «Тільки так стають можливими опис і синтетична комунікація фактів». Звідси виникає поняття науки, що заощаджує мислення. Наукові закони дозволяють відстежувати шлях пізнання в найбільш широкому спектрі фактів з найменшим інтелектуальним зусиллям. Завдання науки - шукати константу в природних явищах, спосіб їх зв'язку і взаємозалежності. Вся наука має на меті замінити, тобто заощадити, досвід, подумки репродукуючи і передбачаючи факти (в цьому й економія). У навчанні вчитель передає учневі досвід, складений зі знань інших, економлячи досвід і час учня.