17. Надлишок споживача

Равновесная цена — цена, уравновеши­вающая спрос и предложение в результате действия конкурент­ных сил. Образование равновесной цены — процесс, требующий определенного количества времени. В условиях совершенной кон­куренции происходит быстрое взаимное приспособление цен спро­са и цен предложения, объема спроса и объема предложения. В результате установления равновесия выигрывают и потребители, и производители. Поскольку цена равновесия обычно ниже максимально предлагаемой потребителями цены, величину излишка (выигрыша) потребителя графически можно изобразить через площадь Р мах Е РЕ (рис). В свою очередь равновесная цена обычно выше минимальной цены, которую могли бы предложить наиболее передовые фирмы.

Если Е — т точка равновесия, то цена, по которой продаются и покупаются товары, равна РЕ, а объем проданного товара равен QЕ(рис); Следовательно совокупная (общая) выручка равна ТК = РЕ х QE Совокупные издержки (затраты) производителей равны площади фигуры ОРmin Е QE

Излишек потребителя Издержки и излишек производства

Разница между общей выручкой РЕ х QE (площадью прямо­угольника 0РЕЕQЕ) и совокупными издержками (площадь 0РminЕ QE _) и составляет излишек (выигрыш) производителя (площадь РE E Pmin)

Возможны как установление точной равновесной цены, так и небольшие отклонения от нее. Рыночное равновесие существует там и тогда, где и когда уже исчерпаны возможности изменения рыноч­ной цены или количества продаваемых товаров.

18. Попит і закон попиту.

Б-який ринок представлений двома видами агентів: покупцем і продавцем. При здійсненні економічного вибору покупці керуються цінами на товари та власними силами. Продавці керуються розміром витрат та виробництво та конкретними умовами.

Попит в пропозиція взаємопов’язані.

П

опит – к-сть товарів і послуг, які споживач хоче та може придбати на ринку за певного р-ня цін та за інших незмінних умов.

Основні чинники, які впливають на вибір споживача:

- ціна даного товару;

- ціни інших товарів-субститутів;

- ціни товарів-комплементів;

- доход споживача;

- смаки і уподобання;

- очікування споживачів відносно майбутніх змін в можливостях задоволеня цих потреб на інфляційні сподівання;

- кількість споживачів наринку даного товару.

Всі ці чинники поділяються на цінові та нецінові. Цінові – це ціна товару, нецінові – всі інші.

В умовах ринку бажання покупця трансформуватися в нове поняття – попит, який як економічна категорія характеризує обсяг товарів, які покупець бажає і може придбати. Це значить, що попит це функція бажання.

Існуюче співвідношення між ринковою ціною і кількістю товару, на який є попит, може бути відображене графічно кривою попиту.

Крива попиту – показує від`ємну пропорційну залежність між ціною Р і кількістю товару, Q, яку покупець бажає і може купити.

Закон попиту – при збільшенні ціни на товар обсяг попиту на нього зменшиться, і навпаки.

зменьшується і навпаки (при інших незмінних умовах).

D – попит; P – ціна; Q – обсяг попиту

Крива попиту має від`ємний нахил. Це означає, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість може бути куплена покупцями, і навпаки. Крива попиту (D) – це крива, яка при інших незмінних умовах показує взаємозв`язок між ціною і кількістю купленого товару. Крива попиту показує, яку кількість товару готові придбати покупці за різними цінами в даний час. Крива ринкового попиту характеризує сукупність обсягів товару, на який пред`являється попит. При умові, що ціна задовольняє всіх покупців товару.

Закон попиту і його обгрунтування базовими положеннями теорії поведінки споживача. (ГРАФІК)

Крива ринкового попиту – це крива, яка визначається сумою індивідуальних попитів при кожній ціні.

Індивідуальний попит – це попит на товар, сформований окремим споживачем.