8. Вибір споживача з ординалістських позицій.

Ор-й підхід до виміру корисності передбачає, що споживач знає, чого він бажає і може порівняти набори товарів. Суттєвим є те, що споживач віддає перевагу лише якомусь одному набору товарів. Впорядкованість наборів благ за ступенем їх привабливості для споживача – порядкова теорія корисності, яка є основою орд-го піжходу.

С пож. вибір – це прийняття та реаліз-я рішень на підставі уподобан, ціни благ та дох-в спож-ча з метою maxзувати задов-ня його потреб.

Фактори, що вплив. на спож. вибір:

• доходи спож-ча

• ціни благ

• уподобання спож-ча – це сист. цінностей людини щодо благ, які спож-ч встановлює для альтернативних вар-тів задоволення своїх потреб.

Умови, за якими спож-ч надає перевагу певним товарам та послугам:

1. Здібність до ранжування альтернатив – це здібність вибирати комбінації тов-в для задоволення своїх потреб

2. Транзитивність потреб споживача – послід-ть задовол-ня у лог. порядку.

3. Більша к-ть товару має перевагу над меншою (якщо ці товари мають однак. якість)

Ос-ті умов спож. вибору:

1. Пор-ня альтернат. благ здійсн-ся без спец. критерію

2. Сист. уподобань у кожного спож-ча своя, тому необх. аналізувати спож. вибір конкр. особи

3. С ож. вибір стос-ся певного моменту часу

4. Уподобання спож-ча та його реальний вибір – речі досить віддалені між собою.

5. Смаки та уподобання спож-ча є суб’єктивними, але це не зменшує їх важл-ті при вивченні.

6. ↑ к-ті блага в наборі тов-в завжди робить даний набір більш привабливим навіть тоді, коли люд. сама не може спожити такої к-ті блага

7. Потрібно враховувати принципи “за ін. однакових умов”, тому що важко порівнювати блага.

Аксіоми вподобань:

1) Повної впорядкованості переваги споживача. (при рівноцінності товарів, споживач здатен визначити, який з товарів є кращим).

2) Транзитивності товарів (Якщо A>B, a B>C, це означає A>C)

3) Ненасичуваності потреб (Споживач віддає перевагу більшій кількості одного товару, ніж меншій кількості іншого, навіть за умови їх рівноцінності.)

Термін корисність трактується як порядок переваг, тому задача максимізації корисності зводиться до вибору такого набору благ, який з одного боку, був би найбільш бажаний, а з іншого не перевищував би наявного доходу.

9. Криві байдужості. Їх властивості. 10. Криві байдужості як спеціальний інструмент мікроекономічного аналізу.

Крива байдужості – лінія, однакової корисності, всі точки якої показують множину наборів двух благ, що забезпечують один і той же р-нь корисності.

С вій вибір споживач завжди робить серед множини товарів. Але для спрощення з’ясування механізму вибору будемо вважати що вибір відбувається поміж двох товарів Х та У. Або ж можна говорити що споживач робить вибір між товаром Х і всіма іншими благами У. Це припущення дає змогу надати достатню наглядність механізму вибору споживача

Крива байдужості показує множину споживацьких пар, вибір яких байдужий для споживача. Усі споживацькі пари на кривій байдужості забезпечують споживачеві одинаковий рівень корисності . На кривій байдужості споживач не може віддати переваги жодному із двох товарів, тобто ймо байдуе що обрати: 14у і 2х, чи 8у і 4х, чи 4у і 8х.. Крива байдужості завжди є увігнутою лінією. Любий набір товарів що характеризується точками вище і справа кривої байдужості завжди більш привабливий чим на кривій байдужості або нижче неї.

Криві байдужості мають 6 важливих властивостей

1. Крива байдужості завжди є спадна лінія, а отже і ГНЗ як і цінова еластичність попиту завжди є від’ємною величиною.

2. Абсолютна величина нахилу кривої байдужості в кожній її точці характеризується граничною нормою заміщення благ.

3. Криві байдужості є випуклі донизу лінії, а це означає що нахил кривої байдужості зменшується по мірі переміщення впродовж кривої байдужості зверху вниз. Звідки витікає, що ГНЗ завжди буде зменшуватись, якщо збільшується споживання одного блага (Х) замість іншого (У), це і є принцип зниження ГНЗ.

4 .Криву байдужості можна провести через любу точку простору.

5. Криві байдужості не перетинаються, тобто вони є паралельними лініями.

6. Споживач максимізує свою корисність якщо він знаходиться на кривій байдужості, яка максимально віддалена від початку координат.

Товари, між якими існує відношення повної заміни у споживанні, абсолютні замінники (досконалі субститути) мають криві байдужості у вигляді прямих ліній. Блага, які споживаються разом для задоволення єдиної потреби, тобто такі які не можуть замінити одне одного – абсолютно доповнюючі товари у споживанні (досконалі комплементи) – мають криві байдужості у вигляді прямих кутів.

Гранична норма заміщення (MRSx/y) – показує к-сть товару У від якої споживач згоден відмовитися, щоб отримати додаткову к-сть товару Х MRSx/y=-|ΔQy/ΔQx|