
- •1 МіЕ як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроекономіки.
- •3. Мета завдання і зміст дисципліни
- •4. Корисність і проблеми її виміру
- •5. Закон спадної граничної корисності. Перший закон Госсена.
- •6.Оптимізація споживання за умови множинності споживання благ.
- •8. Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •9. Криві байдужості. Їх властивості. 10. Криві байдужості як спеціальний інструмент мікроекономічного аналізу.
- •11.Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислення.
- •12. Бюджетна лінія.
- •13. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •14. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •16. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •17. Надлишок споживача
- •18. Попит і закон попиту.
- •19. Аналіз змін у попиті й у величині (обсязі) попиту. Чинники попиту.
- •19. Цінова еластичність попиту.
- •21. Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність.
- •22. Підприємство як суб’єкт ринку та вир-рин сис-ма.
- •23. Підприємство як центр прийняття рішень.
- •24. Найважливіші параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •24. Найважливіші параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •25. Частинна варіація факторів виробництва.
- •26. Ізоквантна варіація факторів виробництва.
- •27. Пропорційна варіація факторів виробництва.
- •28. Оптимум виробника та ізоквантна варіація факторів.
- •29. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
- •30. Витрати на довгострокових інтервалах.
- •31. Пропозиція і закон пропозиції.
- •32. Аналіз змін у пропозиції та в обсязі пропозиції.
- •33. Еластичність пропозиції.
- •34. Перехресна еластичність пропозиції та її вплив на стратегію товаровиробника.
- •35. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики.
- •36. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •37. Рівновага підприємства та галузі у короткостроковому періоді.
- •38. Ринок досконалої конкуренції у довгостроковому періоді.
- •39. Модель „чистої” монополії та їх характеристики.
- •40. Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •41. Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •42. Основні ознаки олігополії.
- •43. Теоретичні моделі олігополії.
- •44. Особливості організації олігополістичного ринку.
- •45. Ефективність олігополії
- •46. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47. Модель поведінки підприємства – монополістичного конкурента.
- •48. Нецінова конкуренція.
- •49. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •50.Похідний попит.
- •51. Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товарів.
- •53.Похідний попит і принцип оплати факторів.
- •54. Загальна характеристика ринку факторів виробництва.
- •55. Попит на працю в умовах досконалого конкурентного ринку ресурсів.
- •56. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •58. Капітал і процентний дохід
- •59.Пропозиція заощаджень
- •60. Визначення ринкової ставки позичкового процента за умов досконалої конкуренції
- •61. Поняття ринкової івноваги
- •62. Рівновага обміну
- •63. Ефективність у виробничій сфері.
- •64. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •65. Правові передумови для ринкових суб’єктів
- •66. Інституціональна природа фірми
- •67. Позаринкові зовнішні ефекти
- •68. Громадські блага.
- •Предмет, концептуальні основи і методологія мікроекономіки.
64. Загальна рівновага та економіка добробуту
Загальна рівновага - це стан, коли у всій економічній системі встановлюються ціни рівноваги. Цінами загальної рівноваги називаються ціни, за якими загальний обсяг споживання кожного блага не перевищує його виробництва. Загальна рівновага відображає ефекти зворотного зв'язку. Ефектом зворотного зв'язку називається зміна цін і кількості товарів на певному ринку як реакція на зміни, що виникають на споріднених ринках. Ефект зворотного зв'язку і процес встановлення загальної рівноваги можна відстежити на абстрактних моделях двох ринків взаємозамінних товарів. Розглянемо графіки на рис.17.5. Припустимо, що початкова рівновага на ринках встановлюється у точках Е1 для товару А і F1 для товару В з відповідними рівноважними цінами (Р1А, Р1В) і обсягами (Q]А,Q1В) - Тепер припустимо, що держава запроваджує податок на продаж товару А . Це спричинить зміщення кривої пропонування SA до SA та підвищення ціни товару А з Р1А до Р2 А .Нова рівновага встановлюється в точці Е2 . Ці зміни вплинуть на ринок товару В , де 'ПОПИТ зросте і крива попиту DВ зміститься у положення D1В , що в свою чергу призведе до зростання ціни товару В з Р1В до Р2В. Рівновага зміститься з точки F] в точку F2, рівноважна кількість товару зросте до Q2В.
Нова ситуація рівноваги на ринку товару В викликає ефект зворотного зв'язку, що проявляється на ринку товару А збільшенням кількості проданого товару. Крива попиту зміщується до D1A, рівновага встановлюється в точці Е3 з відповідним підвищенням ціни. Знову виникає ефект зворотного зв'язку, який проявиться на ринку товару В, — і так триває, доки попит і пропонування не зрівноважаться в точках Е* і F* на обох ринках.
Аналогічний аналіз ринків взаємодоповнюючих товарів доводить, що розгляд лише часткової рівноваги може перебільшити реальний вплив податку.
Таким чином, аналіз загальної рівноваги розширює можливості оцінки ефективності функціонування ринкової економіки як цілісної системи взаємопов'язаних ринків, дозволяє поглибити розуміння багатьох економічних проблем і напрямків формування економічної політики.
65. Правові передумови для ринкових суб’єктів
Ефективність дії ринкового механізму багато в чому залежить від бажань і волі людей. У сучасному суспільстві вольові відносини його членів закріплюються в структурі прав, морально-етичних норм, економічних стимулів і т. п., що в цілому визначає поведінку кожної людини. Ці передумови ефективності ринкової економіки, з одного боку, а з другого — її наслідки регулюються здебільшого державою Тобто існує система інститутів, які дають змогу людям координувати та структурувати свою діяльність. Інститути — це формальні і неформальні норми та правила поведінки, що розробляються та встановлюються державою і суспільством, дають змогу індивідам структурувати та координувати свою діяльність.
Інституціональне середовище функціонування економічних суб’єктів багато в чому визначається правами власності. Сучасна економічна теорія під правом власності розуміє санкціоновані норми поведінки, сукупність яких регулює відносини між людьми щодо використання ними економічних благ. Ефективність цих норм прямо залежить від панівної в суспільстві форми власності, а також від структури форм власності (приватна, державна та комунальна), що склалася, та тенденції її розвитку.
На зміст інституціональної системи впливають також зовнішні ефекти (витрати або вигоди від ринкових операцій, що не отримали відображення в цінах) і громадські блага (блага, споживання яких не можна обмежити лише для осіб, що платять за них).